Постанова

від 23.12.2021 по справі 2-4247/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021 року

м. Рівне

Справа № 2-4247/11

Провадження № 22-ц/4815/1498/21

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструк С.В., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

боржник: ОСОБА_1

стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ФК Факторинг в особі ліквідатора Лукашук Любові Сергіївни,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гладкої О.В. на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2021 року, ухвалене в складі судді Долі В.А., у справі № 2-4247/11,

в с т а н о в и в :

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ФК Факторинг в особі ліквідатора Лукашук Любові Сергіївни звернулося до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «АРМА» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи - Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління МВС України в Рівненській області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, житлово-комунального підприємства «Паркове» , житлово-комунального підприємства «Західне» , про стягнення коштів, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з квартири та домоволодіння.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2021 року заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ФК Факторинг в особі ліквідатора Лукашук Любові Сергіївни про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання виданих 20.07.2020 р Рівненським міським судом Рівненської області по справі № 2-4247/11 задоволено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа даній справі був пропущений з незалежних від стягувача причин.

Не погодившись із означеною ухвалою, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що строк подання виконавчого листа до виконання сплив ще до визнання ТОВ ФК`Факторинг банкрутом. Сам по собі факт відкриття кримінального провадження щодо невиконання судового рішення не можна вважати поважними причинами пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Окрім того, вказує, що стягувач мав контролювати процес виконання рішення суду, робити відповідні запити тощо.

Покликається на те, що належних та допустимих доказів поважності пропуску строку не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення відповідає.

Установлено, що заочним рішенням Рівненського міського суду від 30.06.2011 по справі № 2-4247/11, яке набрало законної сили 11 липня 2016 року та на підставі рішення Апеляційного суду Рівненської області від 11.07.2016 р. було частково змінено в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_1 було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку АРМА заборгованість у сумі 480544 (чотириста вісімдесят тисяч п`ятсот сорок чотири) грн. 31 коп.

Звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право власності за законом, виданого 14 травня 1993 року та посвідченого Першою Рівненською державною нотаріальною конторою 5 вересня 2003 року за реєстровим №4-839, загальною площею 45, 6 кв.м, житловою площею 25, 1 кв.м, у рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №31\07\840-N\5-1 від 2 вересня 2008 року, яка становить 383 637, 91 гривень, з яких 255 687, 09 гривень складає строкова заборгованість за кредитом, 42 279, 59 гривень прострочена заборгованість за кредитом, 4 022, 57 гривень заборгованість за нарахованими відсотками, 81 648, 66 гривень заборгованість за простроченими відсотками, шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України "Про виконавче провадження" за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Звернено стягнення на нерухоме майно - домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , шляхом надання товариству з обмеженою відповідальністю Комерційному банку АРМА, як іпотекодержателю, права на продаж вищевказаного домоволодіння будь-якій особі-покупцеві з усіма повноваженнями та з отриманням будь-яких документів необхідних для здійснення продажу.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку АРМА судові витрати в розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судових витрат.

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку АРМА до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виселення з квартири та домоволодіння - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 30.01.2019 р. рішення Апеляційного суду Рівненської області від 11.07.2016 р. залишено без змін.

Правонаступником позивача ТОВ КБ Арма є ТОВ ФК ФК Факторинг

20.07.2020 року Рівненським міським судом на підставі вищевказаного рішення видано виконавчий лист №2-4247/11. Проте, Строк пред`явлення вище вказаних виконавчих листів до виконання закінчився 11.07.2019.

19.08.2020 року державним виконавцем Рівненського міського відділу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціє (м. Львів) були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження № 6243248, 62842819, 62842692 з виконання виконавчих листів №2-4247/11 виданого 20.07.2020 .

У лютому місяці 2021 р. ліквідатор Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ФК Факторинг отримала повідомлення від 21.08.2020 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документу до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого листа) інші виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, до виконання, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність або неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти чи є обставини, на які посилається заявник такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 23 січня 2020 року у справі № 759/308/13-ц.

За змістом положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Убачається, що строк пред`явлення вище вказаних виконавчих листів до виконання закінчився 21.06.2019.

Поважність пропуску строку для отримання та пред`явлення виконавчого документу до виконання обґрунтовується порушенням у жовтні 2018 року відносно заявника ТОВ ФК ФК Факторинг справи про банкрутство та визнання його банкрутом на підставі постанови господарського суду міста Києва від 07.11.2019. В період проведення процедури банкрутства документація боржника ліквідатору не передавалася, про існування судового рішення у даній справі відомо не було, що підтверджується наданим витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Матеріали справи не містять доказів видачі виконавчих документів стягувачу після набрання рішення суду законної сили у справі №2-4247/11 з 11.07.2016 року по 20.07.2020 року, направлення та вручення постанови про відкриття чи повернення виконавчого документа стягувачеві.

Крім того, докази про часткове або повне виконання заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30.06.2011 р. по справі № 2-4247/11в матеріалах справи відсутні.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність поважних причин поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки заявник, внаслідок неправомірних дій банкрута, не змогла реалізувати своє право на пред`явлення виконавчого документа до виконання, через що, з незалежних від її волі обставин, було пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки судом першої інстанції безспірно встановлено, що Арбітражний керуючий пропустив строк пред`явлення виконавчих листів до виконання в зв`язку з обставинами, що унеможливлювали вчинення процесуальних дій у визначений законом строк.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін, оскільки постановлена з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гладкої О.В. залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 23 грудня 2021 року.

Головуючий :

Судді :