Рішення

від 03.10.2022 по справі 569/3242/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/3242/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.

при секретарі Литвиненко В.М.,

з участю: позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Демяненко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського державного гуманітарного Університету, про відшкодування шкоди, заподіяної нещасним випадком на виробництві, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Рівненського державного гуманітарного Університету, про відшкодування шкоди, заподіяної нещасним випадком на виробництві.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що вона працювала на посаді викладача кафедри фізичного виховання Рівненського державного гуманітарного університету за трудовим договором. 23 серпня 2018 року була звільнена з роботи на підставі наказу Рівненського державного гуманітарного університету №107-04-01 від 14.06.2018 року по закінченню строку трудового договору. 14 березня 2017 року о 11.15 год.

Позивачка зазначає, що внаслідок падіння плитки з будівлі переходу між навчальними корпусами №2 та №5 Рівненського державного гуманітарного університету по вул. Пластова , 21 в м. Рівне вона отримала травму лівого плеча і грудної кліпси зліва, каретою швидкої допомоги була доставлена до Центру торакальної хірургії КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня», у якому проходила стаціонарне лікування з 14.03.2017 року по 27.03.2017 року, пізніше знаходилася на амбулаторному лікуванні з 28.03 по 06.04.2017 року з приводу закритої травми грудної клітки, забою лівої половини грудної клітки, забою і гематоми лівої молочної залози, вторинного травматичного гіпроперикарду з незначним ступенем вираженості та ускладненням основного діагнозу - гематоми лівої молочної залози, на лікування яких зазначає що були затрачені кошти на загальну суму 10 006,04 грн. Крім того позивачка вказує, що вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 30.08.2017 року по 12.09.2017 року я перебувала на стаціонарному лікуванні у Центрі мікроендоскопічної хірургії ЛОР органів з гострим лівобічним середнім отитом, гострим трахеобронхітом, невритом слухового нерва зліва, на що нею були затрачені кошти на загальну суму 4080 грн., та з 15.01.по 26.01.2018 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в РОКЛДЦ ім.Віктора Поліщука з діагнозом : дисметаболічна КМП НЦД за гіпертензивним типом, СН 1 сг., гіперхолестеримія, па лікування яких нею були затрачені кошти на загальну суму 5601,50 грн.

По факту травматизму було складено акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 , який був затверджений ректором РДГУ 20.03.2017 року, згідно якого основна причина настання нещасного випадку технічна (код за класифікатором - 06.1) - незадовільний технічний стан споруд, супутніх причин не встановлено. За висновками комісії нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, у зв`язку з чим був складений акт №2 форми Н-1, затверджений ректором РДГУ 20.03.2017 року. В акті вказано що, особи які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці не були встановлені. Позивачка зазначає, що оскільки Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне, лише частково відшкодував їй кошти на лікування основного діагнозу, в сумі 3 137,17 грн., просить суд стягнути з відповідача кошти які вона потратила для лікування супутньої патології в сумі 6868, 87 грн., та на санаторно - куротне лікування в «Червоній Калині» в сумі 16800 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 100000,00 грн.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує, тим що фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне, здійснив всі належні страхові виплати позивачці у зв`язку із нещасним випадком, а витрати на лікування симптоматичної артеріальної гіпертензії, вторинної кардіоміопатії та остеохондроз, спондилоартроз шийного відділу хребта сегментів Н С-5-С7, радикулопатія С-44-С8 ліворуч, синдром плечо-лопаткового периатрозу ліворуч з вираженим больовим синдромом та помірно вираженим обмеженням рухової Н активності в лівому плечовому суглобі. ХВБН стадія субкомпенсації з цефалгічним вестибуло-кохлеарним синдромами, не знаходяться у причинно - наслідковому зв`язку з нещасним випадком, а тому витрати позивачки на придбання ліків для лікування зазначених хвороб, не підлягають відшкодуванню. Крім того заперечує, щодо відшкодування моральної шкоди, вважає такі вимоги, не доведеними та необґрунтованими позивачкою. Просить суд, відмовити у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 подала заяву про залишення без розгляду позовну вимогу в частині відшкодування матеріальної шкоди та підтримала вимоги в частині відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 30.06.2022 рок в частині стягнення з Рівненського державного гуманітарного Університету на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на лікування травми, пов`язаної з виробництвом, та її наслідків в розмірі 18 391,45 грн. витрат на санаторно-курортне лікування в санаторії "Червона калина" наперед в розмірі 16 800 грн., без розгляду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, відмовити в позовних вимогах щодо стягнення моральної шкоди в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала викладачем кафедри фізичного виховання Рівненського державного гуманітарного університету за трудовим договором. 23 серпня 2018 року була звільнена з роботи на підставі наказу Рівненського державного гуманітарного університету №107-04-01 від 14.06.2018 року по закінченню строку трудового договору.

14 березня 2017 року о 11.15 год. з ОСОБА_2 стався нещасний випадок на території Рівненського державного гуманітарного університету. Комісією Рівненського державного гуманітарного університету було проведено розслідування та складено акти за формою Н-5 та акт за формою Н-1, згідно яких слідує, що нещасний випадок який стався з ОСОБА_2 пов`язаний з виробництвом.

Як зазначено в актах Н-5 та Н-1 затверджених 20.03.2017 року ректором Рівненського державного гуманітарного університету, професором Р.М. Постоловським, внаслідок нещасного випадку, ОСОБА_1 отримала закриту травму грудної клітки. Забій лівої половини грудної клітки. Забій та гематома лівої молочної залози. Вторинний травматичний гідро перикард з незначним ступенем вираженості. З 14.03.2017 року по 25.03.2017 року ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні, а з 28.03.2017 року по 06.04.2017 року перебувала на амбулаторному лікуванні. Причиною непрацездатності, згідно листків непрацездатності: серія АГФ №047843, серія АДЖ №796941 був нещасний випадок на виробництві та його наслідки.

До матеріалів справи додані також консультативні висновки, епікрізи, згідно яких слідує, що позивачка проходила лікування на стаціонарі з діагнозами: гострий лівобічним середнім отитом, гострим трахеобронхітом, невритом слухового нерва зліва, дисметаболічна КМП НЦД за гіпертензивним типом, СН 1 ст., гіперхолестеримія, остеохондроз, спондилоартроз шийного відділу хребта сегментів Н С-5-С7, радикулопатія С-44-С8 ліворуч, синдром плечо-лопаткового периатрозу ліворуч з вираженим больовим синдромом та помірно вираженим обмеженням рухової Н активності в лівому плечовому суглобі. ХВБН стадія субкомпенсації з цефалгічним вестибуло-кохлеарним синдромами.

Однак, у таких консультативних висновках та епікрізах конкретно не зазначено, що наявні хвороби в позивачки є наслідками нещасного випадку на виробництві.

З позовної заяви слідує, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне, відшкодував кошти позивачці на лікування основного діагнозу, в сумі 3 137,17 грн., по страховому випадку.

Отже, щодо стягнення моральної шкоди, слід зазначити що відповідно до ст.ст.16, 23 ЦК України, відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п.4.1 рішення Конституційного Суду України № 1-9/2004 від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12.07.2007р.).

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди суд враховує конкретні обставини справи, обсяг, характер, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров`я, вину підприємства в заподіянні шкоди, суттєвість вимушених змін у житті позивача.

Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб позивача і не повинен призводити до його збагачення за рахунок відповідача.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує, що нещасний випадок був пов`язаний з виробництвом та стався не з вини позивачки, також враховує й те, що втрата працездатності у позивачки була тимчасовою, даний факт підтверджується листками тимчасової непрацездатності. Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне, було відшкодовано всі належні страхові витрати на медичну та соціальну допомогу позивачці у зв`язку із нещасним випадком.

Оскільки, відповідно до ст.38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров`я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, причину, час настання та групу інвалідності у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Зважаючи на те, що позивачці не встановлений відсоток втрати працездатності та групу інвалідності, що підтверджується відсутністю висновку МСЕК, тому даний факт свідчить про те що позивачкою не втрачено професійну працездатність, а також підтверджує відновлення попереднього фізичного стану позивачки і не тягне за собою незворотність змін у буденному житті позивачки.

Виходячи з цих обставин, засад розумності, виваженості та справедливості, а також з урахуванням конституційної значущості здоров`я як невідчужуваного та непорушного блага, що належить людині від народження і охороняється державою, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер, інтенсивність і моральні страждання позивачки, суд приходить до висновку, що заявлений позивачкою розмір моральної шкоди завищений, а тому визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 15 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно зі ст.141 ЦПК України, суд враховує звільнення позивачки від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», та характер позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я, визначеної у грошовому вимірі, яка є майновою. У зв`язку з цим суд вважає за необхідне судовий збір в розмірі 2481.00 грн. 00коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.), стягнути з відповідача Рівненського державного гуманітарного Університету в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненського державного гуманітарного Університету, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної нещасним випадком на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Рівненського державного гуманітарного Університету на користь ОСОБА_1 15000 (п`ятнадцять тисяч гривень) 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Рівненського державного гуманітарного Університету на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні) 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 ., ідентиф. код. НОМЕР_1 .

Відповідач: Рівненський державний гуманітарний Університет, адреса: м. Рівне, вул. С.Бандери, 12, код ЄДРПОУ 25736989.

Повний текст рішення виготовлено 11 жовтня 2022 року.

Суддя Харечко С.П.