Постанова

від 27.01.2023 по справі 761/6029/20

НЕ ВКАЗАНО

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2023 року місто Київ

справа № 761/6029/20

провадження №22-ц/824/4399/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,

сторони:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Панченко Тетяною Анатоліївною,

на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 лютого 2022 року, ухвалене у складі судді Осаулова А.А.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року позивач АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що 13 травня 2019 року АТ «Креді агріколь банк» та фізична особа - резидент України ОСОБА_1 уклали комплексний договір № 4/2125751. Відповідно до умов договору кредит надається відповідачу на споживчі потреби, в тому числі на сплату страхового платежу за договором страхування життя та умов страхування життя позичальника, які є невід`ємною частиною цього договору та розміщені на офіційному сайті банку.

Згідно з п.6.1 кредитного договору, відповідач шляхом підписання цього договору підтверджує, що він в день укладення договору: особисто отримав свій примірник договору; умови цього договору йому зрозумілі; з Правилами страхування та Програмою страхування, що розміщені на офіційному сайті позивача ознайомлений, приймає і погоджується; з тарифами Банку страхової компанії ознайомлений і згодний; надає свою згоду про передачу банком інформації, що становить банківську таємницю страховику.

Відповідно до умов договору позивач надає відповідачу кредит у сумі 199000 грн. строком з 13 травня 2019 року до 12 травня 2024 року, а відповідач одержує та повертає кредит згідно з графіком погашення кредиту.

Однак, відповідачем порушені умови договору, а саме не повертається кредит у строки/терміни, передбачені графіком, не сплачуються проценти/прострочені проценти за користування кредитом та комісія/прострочена комісія у строки/терміни, передбачені кредитним договором.

Умовами кредитного договору визначено, що у разі прострочення відповідачем строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою згідно цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості за цим договором за кожний день прострочення платежу (п.3.1 кредитного договору).

Внаслідок невиконання умов кредитного договору у відповідача перед позивачем станом на 29 січня 2020 року є наявною заборгованість в загальному розмірі 236895 грн., що включає: заборгованість за кредитом в сумі 177330,26 грн.; прострочену заборгованість за кредитом в сумі 15909,86 грн. нараховані відсотки в сумі 821,27 грн., нараховану комісію за період в сумі 4335 грн., прострочені відсотки в сумі 8708,84 грн. прострочену комісію в сумі 26010грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди в сумі 3780,30 грн.

Посилаючись на положення ст.ст.525, 526, 527, 532, 543, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором № 4/125751 від 13 травня 019 року у сумі 236895,53 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3553,3 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 12 травня 2021 року замінено позивача АТ «Креді Агріколь Банк» його правонаступником ТОВ ФК «Кредит-Капітал».

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 22 лютого 2022 року позов ТОВ ФК «Кредит-Капітал» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4/2125751 від 13 травня 2019 року в загальному розмірі 236895,53 грн., судовий збір у розмірі 3553,43 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Панченко Т.А. подала апеляційну скаргу, в який просила скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відмовити. Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим з огляду а невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до ухвалення незаконного рішення. Зокрема, зазначає про те, що не відповідає обставинам справи висновок суду, що факт надання кредитних коштів доведений позивачем. Судом порушено норму ст.1050 ЦК України, оскільки вимога про дострокове погашення боргу за кредитом належним чином відповідачу не направлялась, тому право на судовий захист у позивача не виникло взагалі. Судом порушено норму ст.1050 ЦК України, оскільки з моменту пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у банку припиняється право нараховувати проценти за кредитним договором. Судом порушено вимоги ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки борг за кредитом містить складові, які є невиправданими платежами ( вимоги про стягнення комісій (поточної та простроченої) є безпідставними і свідчать про нарахування банком невиправданих платежів). Суд порушив вимоги ЦПК України ( не викладення та не доведення позивачем обставин щодо надання кредиту, невиконання чи неналежного виконання відповідачем кредитних зобов`язань, пред`явлення вимоги про його дострокове повернення в повному обсязі, а також відсутність належним чином оформленого розрахунку за кредитним договором) є підставою для відхилення аргументів позивача про те, що у відповідача існує заборгованість перед банком по кредиту, процентах, комісії, пені тощо і є підставою для відмови в позові.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вважає аргументи, наведені апелянтом у апеляційній скарзі безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов`язання за кредитним договором, оскільки рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 лютого 2022 року є цілком обґрунтованим та законним.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 13 травня 2019 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 4/2125751, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 199000 грн., строком з 13 травня 2019 року по 12 травня 2024 року. Згідно з п.п.1.2, 1.3 договору кредит надається для погашення заборгованості за комплексним договором № 3/2125751, укладеним між банком та позичальником 2 серпня 2017 року, відповідно до якого позичальнику було видано кредит в сумі 255000 грн. За користування кредитом позичальник сплачує: щомісячно процентну винагороду за користування кредитом - 9,00% річних та комісійну винагороду в розмірі 1,70% від суми кредиту.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором №4/2125751 виконав в повному обсязі, а ОСОБА_1 в свою чергу порушив умови договору, відповідно до яких зобов`язувався погашати кредит, проценти та комісію за користування ним на умовах та в порядку, визначених договором.

Факт отримання коштів ОСОБА_1 підтверджується випискою з рахунку.

Доказів на підтвердження направлення банком та отримання ОСОБА_1 вимоги про дострокове повернення кредиту, процентів, штрафних санкцій у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору позивачем не надано.

У зв`язку з простроченням відповідачем платежів за кредитним договором, згідно з розрахунком наданим позивачем, станом на 29 січня 2020 року загальна заборгованість становить 236895,53 грн., яка складається з: строкової заборгованості за кредитом в сумі 177330,26 грн.; простроченої заборгованості за кредитом в сумі 15909,86 грн. нарахованих відсотків в сумі 821,27 грн., нарахованої комісії за період в сумі 4335 грн., прострочених відсотків в сумі 8708,84 грн. простроченої комісії в сумі 26010грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди в сумі 3780,30 грн.

Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються, судового рішення, яким визнано недійсним кредитний договір № 4/2125751 від 13 травня 2019 року в цілому або його частини також не надано.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконує свої зобов`язання за кредитним договором № 4/2125751 від 13 травня 2019 року та протягом тривалого часу не розраховується з позивачем, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту в загальному розмірі 236895,53 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Проте, повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - від кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця ( у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника ( за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем. Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов`язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», передбачена така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту, яка визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Постановою Національного банку України від 8 червня 2017 року № 49 затверджені Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які розроблені відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України», «Про споживче кредитування» встановлюють порядок та методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача.

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюється споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Отже, цією нормою встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26 травня 2020 року, у справі № 638/13683/15-ц висловила правовий висновок, відповідно до якого звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не змінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги ч.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно з цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Пунктами 1.2, 1.3, кредитного договору передбачено, що кредит надається позичальнику для погашення заборгованості за: комплексним договором № 3/2125751, укладеним між банком та позичальником 2 серпня 2017 року, відповідно до якого позичальнику було видано кредит в сумі 255000 грн.; за користування кредитом позичальник сплачує: щомісячно процентну винагороду за користування кредитом у розмірі 9% річних (фіксована процентна ставка); щомісячна комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,70% від суми кредиту, зазначеної в п.1.2 договору.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору № 4/2125751 від 13 травня 2019 року надання кредиту здійснюється безготівково шляхом перерахування кредитних коштів в день видачі кредиту на рахунки заборгованості за договором № 3/2125751 від 2 серпня 2017 року у сумі 199000 грн. Видача кредиту готівкою не передбачена.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування кредитних коштів на рахунки заборгованості за договором визначеного п.1.2 договору.

Відповідно до п,2.4 договору нарахування за користування кредитом та комісії (якщо передбачена) згідно договору здійснюється з дня перерахування кредитних коштів на рахунки заборгованості за договором, визначеним п.1.2 договору до моменту повного погашення заборгованості за договором. Нарахування процентів здійснюється в день повернення кредиту, на фактичну суму заборгованості за кредитом.

Згідно з п.5.1 кредитного договору у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою, згідно умов договору на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, але не більше 15% від суми простроченого платежу.

Відповідно до п.3.2.5 кредитного договору, у разі несплати позичальником чергового платежу по кредиту та/або процентах, комісії (якщо передбачена) за користування кредитом протягом 30-ти календарних днів та/або іншого порушення зобов`язань за договором банк направляє позичальнику письмове повідомлення про наявність простроченої заборгованості за кредитом, в якому вказується розмір заборгованості з урахуванням належних до сплати суми кредиту, процентів, комісії (якщо передбачена) та штрафних санкцій, а також вимога про виконання порушеного зобов`язання у строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати направлення повідомлення, та попередження про звернення стягнення на предмет застави (якщо зобов`язання за договором були забезпечені заставою) у разі невиконання цієї вимоги.

Невиконання позичальником зобов`язання по повному погашенню простроченої заборгованості протягом 1-го календарного місяця з дати направлення повідомлення, та/або розірвання договору про надання додаткових та супутніх послуг, який є обов`язковим для укладення цього договору, і неукладення протягом 15 календарних днів нового договору про надання таких самих послуг, з особою, що відповідає вимогам банку, дає право банку вимагати дострокового повернення позичальником кредиту в повному обсязі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені. У цьому випадку банк направляє позичальнику та його поручителям (за наявності) відповідну письмову вимогу (п.3.2.6 кредитного договору).

Якщо позичальник протягом 31 дня з моменту отримання ним письмової вимоги банку, зазначеної в п.3.2.6 договору, не виконає вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентами, комісії ( якщо передбачена), штрафними санкціями тощо, банк вправі розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості ( п.3.2.7 договору).

Судом установлено, що між сторонами був укладений кредитний договір, умови якого погоджені сторонами. Кредитор свої зобов`язання за цим договором виконав, надав позичальнику грошові кошти.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що позивачем не надані докази на підтвердження факту надання відповідачу кредитних коштів, є безпідставними. Даний кредитний договір був укладений для погашення заборгованості за комплексним договором № 3/2125751, укладеним відповідачем 2 серпня 2017 року з АТ «Креді Агріколь Банк». Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав шляхом перерахування кредитних коштів в день видачі кредиту на рахунки заборгованості за договором № 3/2125751 від 2 серпня 2017 року, у сумі 199000 грн., як то передбачено умовами договору. Відповідач в сою чергу не заперечує як факт укладення ним договору 2 серпня 2017 року, наявності у нього за договором від 2 серпня 2017 року заборгованості, з метою погашення якої і був укладений 13 травня 2019 року кредитний договір № 4/2125751. Умовами договору від 13 травня 2019 року видача кредиту готівкою не передбачена.

Відповідачем зобов`язання за кредитним договором не виконуються, що підтверджується наданими позивачем до позовної заяви виписками з рахунку, які є належними доказами на підтвердження невиконаних позичальником зобов`язань та наявної у останнього заборгованості по боргових зобов`язаннях.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції порушено норму ст.1050 ЦК України, оскільки вимога про дострокове погашення боргу за кредитом належним чином відповідачу не направлялася, тому право на судовий захист у позивача не виникло взагалі, є безпідставними, з огляду на наступне.

В матеріалах справи міститься лист від 2 жовтня 2019 року, адресований ОСОБА_1 , з повідомленням про наявність простроченої заборгованості за кредитом, в якому вказується розмір заборгованості в сумі 16492,94 грн. (без урахування пені) та з проханням сплатити існуючу заборгованість (а.с.13).

У вимозі, підписаній начальником управління примусового стягнення кредитної заборгованості Департаменту по роботі з проблемною заборгованість АТ «Креді Агріколь Банк», вихідний номер 10451/3599 від 4 листопада 2019 року, адресованій ОСОБА_1 , банк керуючись ч.2 ст.1050 ЦК України та умовами кредитного договору вимагаєє протягом 30 днів з дати отримання даної вимоги, достроково повернути банку у повному обсязі всю суму кредиту та інші платежі передбачені кредитним договором, а саме: сума кредиту - 193240,12 грн., проценти - 4357,81 грн., комісія 13005 грн, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів - 1087,08 грн. (а.с.12).

Така вимога отримання ОСОБА_1 8 листопада 2019 року ( а.с.131).

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання цієї вимоги.

Таким чином, виконавши вимоги ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» та умови кредитного договору ( п.п.3.2.5, 3.2.6, 3.2.7), набув права вимагати від позичальника - відповідача у справі дострокового повернення кредиту, сплати відсотків, комісії і пені у судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у кредитора права нараховувати проценти за кредитним договором після зміни строку виконання основного зобов`язання є обґрунтованими і заслуговують на увагу.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах: від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16 та зробила висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти, а також пені за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Установлено, що вимогу банку про дострокове виконання боргових зобов`язань ОСОБА_1 отримав 8 листопада 2019 року. Враховуючи зміст п.3.2.7 кредитного договору, для ОСОБА_1 строк виконання зобов`язань за договором вважається таким, що настав 10 грудня 2019 року. І з цієї дати у кредитора припинилося право нараховувати проценти, комісію та пеню у розмірах передбачених умовами договору.

Станом на 10 грудня 2019 року заборгованість ОСОБА_2 по відсоткам складала 5808 грн.34 коп., по комісії - 17340 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди 2182грн. 47 коп. ( пеня по кредиту - 382,49 грн, пеня по комісії - 1140,60 грн., пеня по кредиту - 659,38 грн.)

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не врахував правові висновки Верховного Суду і дійшов помилкового висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість по процентам, комісійній винагороді та пені, розрахована станом на 10 грудня 2019 року.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а сума заборгованості зменшенню з 236895,53 грн. до 218570,81 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності нарахування кредитором комісії не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

У зв`язку з прийняттям Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року текст статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» був викладений в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Законом України «Про споживче кредитування» не забороняється встановлювати в договорі комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Отже, до договору про споживче кредитування може бути включена умова щодо сплати комісії.

Відповідно до п.1.3.2 за користування кредитом позичальник сплачує щомісячну комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмір 1,70% від суми кредиту, зазначено в п.1.2 договору.

Встановлення банком у кредитному договорі комісії не суперечить закону. Умова договору щодо обов`язку сплачувати комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості недійсною визнана не була.

За таких обставин позивач має право вимагати стягнення заборгованості з комісійної винагороди.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, стягнута судом першої інстанції сума заборгованості зменшенню.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню частково сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги, пропорційно до задоволених вимог, в сумі 412,56 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Панченко Тетяною Анатоліївною, задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 лютого 2022 року змінити, зменшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4/2125751 від 13 травня 2019 року в загальному розмірі з 236895,53 грн. до 218570,93 грн.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 412,56 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус