Постанова

від 20.04.2023 по справі 910/6031/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2023 р. Справа№ 910/6031/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Бондар Л.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 20.04.2023:

від позивача: Кравчук Н.Б.

від позивача: Машков К.Є.

від відповідача: Зотікова М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 12" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022

у справі №910/6031/22 (суддя - Щербакова С.О. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач"

до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №12" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 746 301, 58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №12" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державно адміністрації) (далі-відповідач, скаржник) про стягнення заборгованості у розмірі 746 301, 58 грн., з яких: 646 989, 38 грн. - основного боргу, 12 425, 23 грн - пені, 10 212, 47 грн - 3 % річних та 76 674, 50 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1046 про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020 року.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі № 910/6031/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач"- задоволено частково. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №12" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" 646 989 грн 38 коп. - заборгованості, 11 599 грн 03 коп. - пені, 9 615 грн 53 коп. - 3 % річних, 76 674 грн 50 коп. - інфляційних втрат та 11 173 грн 17 коп. - судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленої електричної енергії.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня № 12" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подало апеляційну скаргу, в якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі № 910/6031/22 скасувати. Прийняти рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 12" про стягнення коштів відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не було вчасно вжито заходи щодо переведення відповідача до постачальника "останньої надії", що на думку відповідача, свідчить про те, що позивач свідомо продовжував постачати електричну енергію відповідачу понад обсяги, встановлені договором, з метою стягнення додаткових сум в судовому порядку.

Також скаржник зазначає, що будь-яка заборгованість відповідача перед позивачем, відповідно до умов господарського договору № 1046 від 24.12.2020-відсутня. Господарські зобов`язання, щодо сплати за електричну енергію в обсягах, передбачених умовами договору, відповідачем виконано в повному обсязі, отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційні скарги та письмові пояснення

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги на рішення, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 20.02.2023, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що відповідач будучи обізнаним про закінчення суми коштів за договором, здійснив оголошення закупівлі лише 19.10.2021. В подальшому дані торги були відмінені та нові закупівлі до моменту на постачальника «останньої надії» не оголошувалися. Це, на думку позивача, свідчить про те, що відповідач свідомо продовжував споживати електричну енергію з ресурсу позивача та не вчиняв жодних дій для переходу до нового постачальника.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи мужі суддями від 26.12.2022 справу № 910/6031/22 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Ткаченко Б.О., судді - Шапран В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 27.12.2022 витребувано справу № 910/6031/22 у Господарського суду міста Києва.

11.01.2023 справа № 910/6031/22 надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2023, справу № 910/6031/22 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді- Зубець Л.П., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарсьокго суду від 17.01.2023 апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 12" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 залишено без руху, роз`яснено право на усунення недоліків апеляційної скарги.

06.02.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 12" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено обгрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 та докази направлення апеляційної скарги ТОВ «Воль Постач».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі № 910/6031/22 зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 12" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі № 910/6031/22. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі № 910/6031/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.03.2023.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 про звільнення судді Зубець Л.П., справу № 910/6031/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді- Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 прийнято справу № 910/6031/22 за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 12" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М. Повідомлено учасників апеляційного провадження, що розгляд справи № 910/6031/22 відбудеться 09.03.2023.

09.03.2023 розгляду справи не відбулось у зв`язку з оголошенням «повітряної тривоги» на території України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 розгляд справи № 910/6031/22 за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 12" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 призначено на 20.04.2023.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 20.04.2023 з`явився представник відповідача, який підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання 20.04.2023 з`явився представник позивача, який проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

24.12.2020 між Комунальним некомерційним підприємством "Київська міська клінічна лікарня №12" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державно адміністрації) (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" (далі - постачальник) укладено договір № 1046 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачу у терміни та на умовах визначених договором електричну енергію: код ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія, в обсягах і в порядку, передбачених договором для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику за використану електричну енергію у розмірі, строки, порядку та на умовах передбачених договором.

Відповідно до п. 5.1. договору, загальна ціна договору становить 1 955 906, 25 грн, крім того ПДВ 391 181, 25 грн. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 2021 року становить 1 261 875 кВт*год. Всього з ПДВ 2 347 087, 50 грн.

Ціна за одиницю товару за договором може змінюватися з дотриманням сторонами норм, передбачених ч. 5 та ч. 7 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Зміну ціни за одиницю товару сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка набуває чинності з дати її підписання, якщо інше не передбачено додатковою угодою (п. 5.4. договору).

Згідно п. 5.5. договору, ціна за одиницю товару може збільшуватись протягом дії договору до 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена ціна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Сторони розраховують ціну за одиницю товару за формулою визначення ціни товару, вказаною у додатку 3.

За умовами п.п. 5.8. та 5.9. договору, моментом оплати вважається день находження грошових коштів на рахунок постачальника. Ціна електричної енергії може зазначатися постачальником в актах за договором, у тому числі у разі її зміни.

Пунктом 5.10 договору визначено, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Оплату вартості використання електричної енергії споживач здійснює на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України лише за фактично використану електричну енергію, на підставі належним чином оформленого акта за розрахуновий період.

Оплата акта постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк визначений в акті, який не може бути меншим 7 (семи) робочих днів з моменту отримання його споживачем.

Договір вважається укладеним та дійсним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі їх наявності) та набуває чинності з 01.01.2021 і діє 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 13.1. договору).

Додатком № 2 до договору № 1046 про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020 сторони визначили план-графік постачання електричної енергії.

Додатком № 3 до договору № 1046 про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020 сторони погодили, що за прострочення строків оплати споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Також споживач сплачує 3 % річних та суму інфляційних втрат відповідно до вимог ст. 625 ЦК України (п. 5 додатку до договору).

Також, між Комунальним некомерційним підприємством "Київська міська клінічна лікарня №12" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державно адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" укладено наступні додаткові угоди до договору № 1046 про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020, а саме: № 1 від 12.02.2021, № 2 від 15.02.2021, № 3 від 03.03.2021, № 4 від 02.06.2021, № 5 від 25.06.2021, № 6 від 05.07.2021, № 7 від 02.08.2021, № 8 від 17.08.2021, № 9 від 07.09.2021, № 10 від 08.09.2021, № 11 від 09.09.2021, № 12 від 10.09.2021 та № 13 від 30.09.2021.

Так, відповідно до додаткової угоди № 13 від 30.09.2021, у зв`язку із збільшенням вартості електричної енергії, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та згідно з даними з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (www.oree.com.ua), сторони домовилися внести зміни до п. 5.1. договору та викласти наступним чином: «Загальна ціна договору становить 1 955 906, 25 грн, крім того ПДВ 391 181, 25 грн. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 2021 року становить 739 808, 7033814960 кВт*год. Всього з ПДВ 2 347 087, 50 грн»

Відповідно до п. 2 додаткової угоди №3, внесено зміни до п. 5.2. договору та викладено його наступним чином: «Ціна за одиницю товару - за 1 кВт*год електричної енергії розраховується відповідно до додатку 3 до договору та на момент укладення додаткової угоди № 13 до договору становить: 2,64380 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20 % - 0, 52876 грн. Всього з ПДВ 3, 17256 грн. Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання договору. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Вказані послуги оплачуються споживачем самостійно».

Згідно п. 3 додаткової угоди №3, внесено зміни в п. 1.1. додатку № 3 до договору та викладено його наступним чином: «Ціна (тариф) за 1 кВт/год. (Цфакт) на момент укладення додаткової угоди № 13 до договору складає 3,17256 грн кВт/год. з ПДВ.»

Також, сторонами внесено зміни в додаток № 2 до договору «План графік постачання електричної енергії».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору у період з січня по серпень 2021 року було поставлено відповідачу електричну енергію на загальну суму 2 994 076, 88 грн, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії № 8 від 31.01.2021 на суму 71 971, 20 грн, № 67 від 31.01.2021 на суму 164 526, 42 грн, № 139 від 28.02.2021 на суму 322 264, 80 грн, № 186 від 31.03.2021 на суму 263 772, 00 грн, № 266 від 30.04.2021 на суму 308 973, 60 грн, № 359 від 31.05.2021 на суму 172 572, 82 грн, № 505 від 30.06.2021 на суму 166 917, 72 грн, № 602 від 31.07.2021 на суму 160 970, 98 грн, № 685 від 31.08.2021 на суму 402 331, 79 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

За поставлену позивачем електричну енергію за період з січня по серпень 2021 року відповідач розрахувався у повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 2141 від 24.02.2021, № 29 від 24.02.2021, № 30 від 24.02.2021, № 2257 від 12.03.2021, № 51 від 19.03.2021, № 2552 від 15.04.2021, № 79 від 19.04.2021, № 2826 від 12.05.2021, № 113 від 14.05.2021, № 3094 від 09.06.2021, № 142 від 11.06.2021, № 3372 від 09.07.2021, № 172 від 23.07.2021, № 197 від 16.08.2021, № 3924 від 12.09.2021 та № 233 від 28.09.2021.

Крім того, як зазначає позивач, ним за період з вересня по листопад 2021 було поставлено відповідачу електричну енергію на загальну суму 959 775, 55 грн, на підтвердження чого позивач надає акти приймання-передачі електричної енергії № 751 від 30.09.2021 на суму 326 335, 87 грн, № 837 від 31.10.2021 на суму 278 706, 23 грн та № 952 від 30.11.2021 на суму 354 733, 45 грн, які не містять підпису та печатки відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказані акти № 751 від 30.09.2021, № 837 від 31.10.2021 та № 952 від 30.11.2021 були надіслані відповідачу супровідними листами № 11/21-13 від 03.11.2021, № 11/21-100 від 10.11.2021 та № 12/21-98 від 20.12.2021, що підтверджується описами вкладення у цінні листи, копіями фіскальних чеків та накладними АТ «Укрпошта».

Проте, відповідач не підписав акти приймання-передачі електричної енергії № 751 від 30.09.2021 на суму 326 335, 87 грн, № 837 від 31.10.2021 на суму 278 706, 23 грн та № 952 від 30.11.2021 на суму 354 733, 45 грн.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати поставленої електричної енергії за період вересень-листопад 2021 року, зокрема, щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 646 989, 38 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 12 425, 23 грн. - пені за період з 15.11.2021 по 30.05.2022, 10 212, 47 грн - 3 % річних за період з 15.11.2021 по 30.05.2022 та 76 674, 50 грн. - інфляційних втрат за період з 15.11.2021 по 30.05.2022.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).

Згідно з п.14 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч.1-2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до п. 3.1.1. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Частинами 1 - 6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" зазначає, що ним за період з вересеня по листопад 2021 було поставлено відповідачу електричну енергію на загальну суму 959 775, 55 грн, на підтвердження чого позивач надає акти приймання-передачі електричної енергії № 751 від 30.09.2021 на суму 326 335, 87 грн, № 837 від 31.10.2021 на суму 278 706, 23 грн та № 952 від 30.11.2021 на суму 354 733, 45 грн, які не містять підпису та печатки відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказані акти № 751 від 30.09.2021, № 837 від 31.10.2021 та № 952 від 30.11.2021 були надіслані відповідачу супровідними листами № 11/21-13 від 03.11.2021, № 11/21-100 від 10.11.2021 та № 12/21-98 від 20.12.2021, що підтверджується описами вкладення у цінні листи, копіями фіскальних чеків та накладними АТ «Укрпошта».

Проте, відповідач не підписав акти приймання-передачі електричної енергії № 751 від 30.09.2021 на суму 326 335, 87 грн, № 837 від 31.10.2021 на суму 278 706, 23 грн та № 952 від 30.11.2021 на суму 354 733, 45 грн.

При цьому, листом від 19.10.2021 № 10/21-43 відповідачу було повідомлено про припинення здійснення електроживлення, починаючи з 01.11.2021, яке буде поновлено після погашення заборгованості.

В той же час, листом від 17.11.2021 № 061/115-4617/03 відповідачем надано відповідь на листи позивача щодо повернення підписаних актів № 751 від 30.09.2021, № 837 від 31.10.2021 н та № 952 від 30.11.2021, в якому повідомлено, що ТОВ "Вольт Постач" самовільно збільшено обсяг електричної енергії, який мав бути поставлений споживачу за умовами договору, без отримання згоди споживача, тож постачання електричної енергії поза межами дії договору є виключно ініціативою постачальника та не створює будь-яких зобов`язань для споживача. Разом з тим, відповідач повідомив позивача про готовність сплатити заборгованість за договором у розмірі 312 786, 17 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 354 від 29.12.2021 на суму 234 006, 00 грн (проведено банком 30.12.2021) та № 5019 від 30.12.2021 на суму 78 780, 17 грн (проведено банком 30.12.2021) відповідачем було перераховано на користь позивача кошти у загальному розмірі 312 786, 17 грн. за поставлену електричну енергію у вересні 2021 року згідно акту приймання-передачі електричної енергії № 751 від 30.09.2021.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, а саме листів відповідача, останній відмовився від підписання актів № 751 від 30.09.2021, № 837 від 31.10.2021 та № 952 від 30.11.2021 та просив позивача відповідно до правил роздрібного ринку електричної енергії передати відповідача у якості споживача постачальнику «останньої надії», про що повідомити відповідача відповідно до пп. 11 п. 7.2. договору № 1046 від 24.12.2020.

Тож, як вказує позивач несплаченою залишилась сума у розмірі 646 989, 38 грн. на поставлену електричну енергію за період вересень-листопад 2021 року.

Відповідно до п.4.7. ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:

1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 4.1. ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи (п. 4.2. ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 4.3. ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За змістом п.4.8. ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Пунктом п.4.12 ПРРЕЕ передбачено, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до п. п. 4.3., 4.12. ПРРЕЕ, ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, було надано ТОВ "Вольт Постач" інформацію про обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії відповідачем за період вересень-листопад 2021 року, який склав 302 524 кВт.

Відповідно до п. 2.3.11 та п. 2.3.14. ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 (далі - ККОЕЕ).

Згідно з п. 6.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 7.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.

Відповідно до п. 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу (далі також - ОСР).

На території м. Києва ОСР є ПрАТ "ДТЕК Київські електричні мережі".

Тож, на підставі отриманих даних від ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", позивачем сформовано та виставлено до сплати відповідачу Акти приймання-передачі від 30.09.2021 року №751, від 31.10.2021 року №837 та від 30.11.2021 року № 952 на загальну суму 959 775, 55 грн.

Суд зазначає, що факт постачання та обсяги поставленої позивачем відповідачу електричної енергії в зазначені періоди підтверджені підписаними між ТОВ "Вольт Постач" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" щомісячними реєстрами фактичних обсягів купівлі електричної енергії, наданими засобами електронного зв`язку.

Суд наголошує, що ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є оператором системи розподілу, отримує дані про об`єм споживання споживачів, в тому числі відповідача, який підключений до його мереж, безпосередньо з вузлів обліку.

Таким чином, за спірний період відповідачу проведені нарахування на підставі даних про обсяги спожитої ним електричної енергії, отриманих від оператора системи розподілу (ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі").

Водночас, колегія суддів зазначає, що частиною четвертою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Згідно абзацу третього частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон № 922), КНП «КМКЛ № 12» є замовником, який здійснює закупівлі, відповідно до норм Закону України «Про публічні закупівлі». Частиною десятою статті 3 Закону № 922 встановлено заборону придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом № 922.

Відповідно до вимог частини першої статті 41 Закону № 922, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим законом.

Згідно до частини першої статті 180 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГКУ), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частиною другою статті 180 ГКУ передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною п`ятою статті 41 Закону № 922 встановлено виключний перелік підстав для внесення змін до умов договору, укладеному за умовами проведених спрощених/процедур закупівель, після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

- покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

- зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

- зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів констатує, що жодною із підстав не передбачено можливості збільшення обсягу закупівлі, визначеного умовами договору.

Водночас, колегія суддів зазначає, що Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічні лікарня № 12» здійснює оплату комунальних платежів, в т.ч. оплату енергоносіїв за рахунок коштів місцевого бюджету, оскільки є одержувачем бюджетних коштів в розумінні пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі-БКУ).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 7 Закону № 922, Центральний орган виконавчої клади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.

Статтею 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення України передбачено, що «...внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п`ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

Відповідно до пп.1 пункту другого частини першої статті 43 БКУ, розрахунково-касове обслуговування одержувачів бюджетних коштів здійснюється Державною казначейською службою України.

Згідно частини першої статті 46 БКУ, стадіями виконання бюджету є:

«...2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, а також порядків використання бюджетних коштів;

- взяття бюджетних зобов`язань;

- отримання товарів, робіт і послуг;

- здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань».

Як зазналось колегією суддів вище, 24.12.2020, за результатами процедури відкритих торгів, з дотриманням вимог Закону № 922, між КНП «КМКЛ № 12» та ТОВ «ВОЛЬТ ПОСТАЧ» був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 1046 (далі по тексту - Договір), на загальну суму 2 347 087,50 грн. та зареєстровано бюджетні зобов`язання на зазначену суму в органах Державної казначейської служби, відповідно до Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов`язань та проведення платежів, затверджених Наказом Державної казначейської служби України від 29.04.20213 № 68 (далі-Методичні рекомендації).

Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, який регламентує організаційні взаємовідносини між органами державної казначейської служби України та одержувачами бюджетних коштів затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за №1569/21881, (далі- Порядок).

Відповідно до пункту 2.2 Порядку, у процесі казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів органи Казначейства здійснюють такі функції:

... здійснюють операції щодо виконання платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів на підставі підтвердних документів, зареєстрованих бюджетних зобов`язань, відповідно до розпису місцевих бюджетів і кошторисів, планів асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів (далі - план асигнувань) розпорядників бюджетних коштів та/або відповідно до планів використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів;

здійснюють реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів...»

Пунктом шостим Методичних рекомендацій встановлено, що у підтвердних документах на проведення платежів, наданих одержувачами бюджетних коштів, органами Казначейства звіряються суми на відповідність сумам, зазначеним у реєстрах бюджетних зобов`язань та платіжних дорученнях, отже, неможливо сплатити за договором коштів більше, ніж за цим договором взято бюджетних зобов`язань.

За умовами договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачу у терміни та на умовах, визначених Договором, електричну енергію в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення електроустановок Споживача, а Споживач сплачує Постачальнику за використану електричну енергію у розмірі, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором ( п.2.1. Договору).

Початковий об`єм постачання за договором складав 1261875 кВт/год.

За результатами укладених додаткових угод до Договору (в загальній кількості - 13, останні 5 - за вересень 2021 року), за вимогою возивача, у зв`язку із постійним збільшенням ціни за одиницю товару, загальний об`єм постачання було значно зменшено.

Зміни до умов договору, в частині збільшення ціни за одиницю товару, вносилися за ініціативи Позивача.

Проект додаткової угоди № 13 з зазначенням умов змін було надіслано позивачем одночасно із листом-обґрунтуванням про необхідність внесення змін до договору в частині збільшення ціни за одиницю товару з одночасним зменшенням обсягу закупівлі.

Пунктом 5 проекту зазначеної додаткової угоди (№ 13) позивач (Постачальник) зазначив, що «зменшення обсягів закупівлі з урахуванням збільшення вартості електричної енергії починає діяти з 01 вересня 2021 р. і діє до 31 грудня 2021р.»

З урахуванням дати підписання зазначеної додаткової угоди, на переконання колегії суддів, відповідач (Споживач) мав повне право вважати, що позивачем (Постачальником) зроблені всі відповідні розрахунки для можливості виконання умов договору постачання обома сторонами: Постачальником - в частині дотримання обсягу закупівлі, визначеного умовами договору, Споживачем- в частині сплати в межах суми договору.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, станом на дату укладання додаткової угоди № 13 до Договору, об`єм постачання за Договором складав 739808,70 кВт/год., та був вже вичерпаний (зменшення склало 522066,30 кВт\год., або 41% від первинного обсягу).

В порушення вимог пп. 11 п. 7.2. Договору, згідно з яким постачальник зобов`язаний протягом трьох днів від дати, коли постачальнику стало відомо про нездатність продовжувати постачання електричної енергії споживачу, проінформувати споживача про його право вибрати іншого електропостачальника, або перейти до електропостачальника, на якого в установленому порядку покладені спеціальні обов`язки (постачальник «останньої надії»), позивачем не було повідомлено відповідача про вичерпаний обсяг електричної енергії, визначений умовами Договору. Навпаки, постачальник ініціював зменшення обсягу закупівлі та на власний ризик продовжував постачати електричну енергію понад встановлений умовами договору обсяг.

Відповідно до частини сьомої статті 180 ГКУ, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору, отже, строк дії договору обмежується не лише календарною датою, але і обсягом господарських зобов`язань.

Згідно пункту 3.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018р., (далі-Правила), у разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (за ініціативою електропостачальника) електропостачальник не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та ; постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати припинення постачання електричної енергії споживачу. Споживач після отримання повідомлення електропостачальника має право ініціювати зміну електропостачальника у порядку, встановленому в розділі VI цих Правил.

У разі недотримання електропостачальником терміну повідомлення відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, про припинення постачання електричної енергії споживачу обсяги спожитої електричної енергії до дати припинення з урахуванням встановленого 20-денного строку враховуються адміністратором комерційного обліку за цим електропостачальником, крім випадку, визначеного цими Правилами.

Відповідно до п. 1 частини третьої статті 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Можливість сплати за отриману електричну енергію без укладених договорів, чинним законодавством не передбачено.

Пунктом 5.2.1. Правил електропостачальнику надано право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів та на всі види забезпечення виконання зобов`язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.

Відповідно до пункту 5.11 Договору, договір про реструктуризацию заборгованості між Сторонами може бути укладено у разі виникнення у Споживача заборгованості за електричну енергію за Договором.

Загальна ціна договору на момент укладання складала 2 347 087,50 грн.

Станом на 01.09.2021 відповідачем за умовами договору було сплачено 2 034 301,33 грн., що підтверджується наданими позивачем документами.

29.12.2022 за платіжним дорученням № 354 на рахунок ТОВ «ВОЛЬТ ПОСТАЧ», було сплачено 234 006,00 грн.

30.12.2021 за платіжним дорученням № 5019 було сплачено 78780,17 грн., що у підсумку складає загальну ціну договору 2 347 087,50 грн. отже, колегія суддів дійшла висновку, що зі сторони відповідача умови Договору було виконано в повному обсязі (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи).

Проаналізувавши вищевикладене в сукупності, колегія суддів констатує, що будь-яка заборгованість відповідача перед позивачем, відповідно до умов господарського договору № 1046 від 24.12.2020 - відсутня, господарські зобов`язання, щодо сплати за електричну енергію в обсягах, передбачених умовами договору, відповідачем виконано в повному обсязі, а зважаючи на те, що позивач просить стягнути заборгованість за постачання електричної енергії саме за договором № 1046 від 24.12.2020, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цілому.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 12" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі № 910/6031/22 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 у справі № 910/6031/22 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (вул. Болсуновська, буд. 13-15, м. Київ, 01014, ідентифікаційний код - 42056129) на користь Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №12" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Підвисоцького Професора, буд. 4-а, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код - 25680639) 16 759 (шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 76 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/6031/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 01.05.2023.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк