Постанова

від 02.05.2023 по справі 369/1533/22

НЕ ВКАЗАНО

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №369/1533/22 Головуючий у суді І інстанції: Дубас Т.В.

провадження №22-ц/824/7317/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району, Київської області про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Феодосіївської сільської ради Обухівського району, Київської області про визнання незаконним та скасування рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району, Київської області про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 13.03.2019 року він на підставі ст. 118 Земельного кодексу України звернувся до Хотівської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. До заяви, як того вимагає законодавство, було додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Рішенням № 140/26 від 12.04.2019 йому було протиправно відмовлено у наданні дозволу у зв`язку з тим, що на бажану земельну ділянку раніше надавався дозвіл на розроблення проекту землеустрою іншій особі.

Не погоджуючись з таким рішенням він звернувся до Київського окружного адміністративного суду, який 31 жовтня 2019 року по справі №320/2882/19 скасував рішення № 140/26 від 12.04.2019 як протиправне та зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву.

На виконання рішення суду відповідач повторно розглянув його клопотання за результатом чого прийняв рішенням №162/49 від 05.12.2019 в якому повторно так само протиправно відмовив у наданні дозволу з тих же самих підстав, що і при першому розгляді клопотанням - у зв`язку з тим, що на бажану земельну ділянку раніше надавався дозвіл на розроблення проекту землеустрою іншій особі.

Не погоджуючись з таким рішенням він знову звернувся до Київського окружного адміністративного суду, який 06 жовтня 2020 року по справі №320/2675/20 скасував рішення Хотівської сільської ради № 162/49 від 05.12.2019 як протиправне та зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву, а у задоволенні вимоги щодо зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою відмовлено.

Не погоджуючись із даним судовим рішенням, він подав апеляційну скаргу, яку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі № 320/2675/20 було задоволено, та зобов`язано відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Вже після того як вказана постанова вступила в дію, ним на публічній кадастровій карті, було виявлено, що у межах даної ділянки сформовано нову земельну ділянку (кадастровий номер 3222487202:02:002:0450), однак дозволу йому на той час так і не було надано. І тільки в серпні, поштою він отримав рішення Феодосіївської сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки №10/03/21-VIII від 19 березня 2021 року, вже після того як дана земельна ділянка була сформована у публічній кадастровій карті і як потім виявилось, вже була надана у власність третіх осіб.

В кінці серпня він звернувся до землевпорядної організації ТОВ "ЛЕНД ІКС" з метою розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки на підставі рішення Феодосіївської сільської ради №10/03/21-VIII від 19 березня 2021, однак йому пояснили, що дану земельну ділянку не можливо приватизувати оскільки вона вже знаходиться у приватній власності третьої особи. Так відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, 17.05.2021 на дану земельну ділянку відбулась державна реєстрація права в державному реєстрі прав і дана ділянка перебуває у власності громадянина ОСОБА_2 .

Таким чином Феодосіївська сільська рада необґрунтовано зволікаючи з виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №320/2675/20, а саме зволікаючи з наданням йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та не повідомивши його своєчасно про надання цього дозволу та надала дану земельну ділянку у власність третьої особи, чим позбавила його можливості скористатися наданим дозволом, який він отримав тільки після передачі даної земельної ділянки у приватну власність третьої особі, що свідчить про недобросовісну поведінку зі сторони відповідача.

На підставі викладеного, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Феодосіївської сільської ради Обухівської району Київської області, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку, кадастровий номер 3222487202:02:002:0450, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Феодосіївської сільської ради Обухівської району Київської області, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку кадастровий номер 3222487202:02:002:0450, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 . Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, представник Феодосіївської сільської ради - Проценко О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовував тим, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції перерахував аргументи сторін, не надавши їм оцінки та єдиною аргументацією прийняття рішення є порушення порядку здійснення державної реєстрації земельної ділянки та присвоєння кадастрового номеру під час звернення ОСОБА_2 у квітні 2021 року до Державного кадастрового реєстратора з відповідною проектною документацією щодо земельної ділянки.

Посилається на п.п. 6 п. 75 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" (у редакції станом на квітень 2021 року) відповідно до якого у разі відповідності поданих документів, державний реєстратор повертає заявникові документацію із землеустрою та оцінки земель з проставленою позначкою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру у разі подання такої документації у паперовій формі або в електронній формі - за власним кваліфікованим електронним підписом.

Витяг з Державного земельного кадастру, який надається для підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відповідних відомостей, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню даним органом).

В подальшому підпункт 6 пункту 75 вказаної постанови Кабінету Міністрів України виключено з Порядку на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1417 від 23.12.2021 року.

Апелянт вказує, що позивачем даний аргумент ані у письмових, ані в усних поясненнях не зазначався. Суд першої інстанції з власної ініціативи використав цей аргумент чим порушив принцип змагальності сторін, закріплений у статтях 2, 13 ЦПК України та позбавив відповідача надати свою аргументацію з цього приводу.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги також вказував на те, що суд першої інстанції вивчивши проект, на підставі якого було виділено третій особі земельну ділянку, побачив відсутність позначки на проекті, але так як це було здійснено не в спосіб передбачений ЦПК України, не у судовому засіданні, не з аргументації позивача, відповідач був позбавлений можливості звернути увагу суду що витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку формувався державним реєстратором Герцаївського районного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, який був позбавлений фізичного контакту з проектом який було подано у Київській області та не міг проставити на проекті позначку та у відповідності з п. 9 постанови Кабінету Міністрів України № 455 від 03.06.2020 року і не повинен був дану позначку проставляти.

11 квітня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

28 квітня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_2 , просив відмовити у задоволенні вимог позивача та розглядати справу без його участі.

01 травня 2023 року на електронну адресу апеляційного суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, в якому позивач просив відкласти розгляд справи у зв`язку з його перебування у іншому місті та відповдіно у відсутності можливості бути присутнім при розгляді до 08 травня 2023 року.

Суд апеляційної інстанції в судовому засіданні визнав причини викладені у клопотанні про відкладення розгляду справи не поважними, не підтверджені належними доказами. Відповідно до ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з`явились, оскільки вони належно повідомлені про час та місце розгляду справи, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що відповідачем у справі, було порушено порядок надання земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації, що обумовило незаконність рішення «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки на ім`я ОСОБА_2 та призвело до настання несприятливих наслідків для прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , зокрема позбавлення права позивача на завершення процедури відведення земельної ділянки.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях, зокрема, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) зазначено, що у дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Конкретизується ж земельна ділянка у проєкті землеустрою. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»).

Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому.

У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст.118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17).

Крім того, діючі норми ЗК України не мають такого визначення, як перебування земельної ділянки у стані "відведення" та не передбачають відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку із наданням такого дозволу іншій особі (правовий висновок Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17).

Встановлено, що ОСОБА_1 , 13 березня 2019 року звернувся до Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі у власність, орієнтованою площею 0,13 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована на території Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в с. Кременище, в межах населеного пункту.

До вказаної заяви позивач додав копію паспорта, копію РНОКПП, копію графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Рішенням Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 30 сесії 7 скликання від 12 квітня 2019 року № 140/26 позивачу відмовлено у наданні вказаного дозволу. Така відмова мотивована тим, що стосовно бажаного місця розташування земельної ділянки, прийнято рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки іншим громадянам.

Зазначене рішення відповідача було предметом судового оскарження.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 320/2882/19 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 140/26 від 12 квітня 2019 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,13 гектара на території села Кременище Києво-Святошинського району Київської області, а також зобов`язано Хотівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 березня 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,13 гектара на території села Кременище Києво-Святошинського району Київської області.

На виконання вказаного рішення суду відповідач повторно розглянув заяву позивача та прийняв рішення від 05 грудня 2019 року № 162/49 «Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ».

Зазначеним рішенням позивачу повторно відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв`язку з тим, що відносно тієї земельної ділянки, яку мав намір отримати у власність позивач, прийнято рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки іншим громадянам.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся із позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не містить визначених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України мотивованих підстав для відмови у задоволенні вказаного клопотання разом із посиланням на норми цього Кодексу.

Відмовляючи частково в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що суд не вправі підміняти Хотівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області та приймати замість неї рішення, яке віднесено до її компетенції, втручаючись у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а відтак, підстави для задоволення вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд відсутні.

Позивач не погоджується з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року в частині вирішення позовної вимоги про зобов`язання Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,13 гектара на території с. Кременище, Києво - Святошинського району, Київської області.

Встановлено також, що відповідачем повторно прийнято рішення про відмову у наданні позивачу відповідного дозволу від 05 грудня 2019 року № 162/49 без урахувань висновків рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 320/2882/19.

Відповідач розглядав подану позивачем заяву на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 320/2882/19.

Зазначеним судовим рішенням було скасоване рішення Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12 квітня 2019 року № 140/26 про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідач повторно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з аналогічних підстав, які зазначені у рішенні Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12 квітня 2019 року № 140/26, тим самим не врахувавши висновки, викладені в рішенні суду у справі № 320/2882/19.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року в частині задоволених судом вимог про зобов`язання Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 березня 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,13 гектара на території села Кременище Києво-Святошинського району Київської області.

У скасованій частині прийнято нове рішення, яким зобов`язано Хотівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,13 гектара на території с. Кременище, Києво - Святошинського району, Київської області за його заявою від 13 березня 2019 року.

Рішенням IV сесії VІІІ скликання від 19 березня 2021 року № 10/03/21- VІІІ Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області вирішено надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,13 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Кременище Обухівського району Київської області за рахунок земель запасу Феодосіївської сільської ради із категорії земель житлової та громадської забудови (а.с. 46-47).

Рішенням IІІ сесії VІІІ скликання від 29 січня 2021 року № 41-07/03/21-VІІІ Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області вирішено надати гр. ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту земелустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,1400 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 (а.с. 53).

Рішенням V сесії VIII скликання від 27 квітня 2021 року за №22/01/70 Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області вирішено затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3222487202:02:002:0450, площею 0, 1379 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . Передано безоплатно земельну ділянку з кадастровим номером 3222487202:02:002:0450, площею 0, 1379 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_2 .

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, оскільки рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку, а тому інтереси ОСОБА_1 не було порушено при прийнятті рішень сільською радою щодо ОСОБА_2 ..

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не наданий жодний доказ, який би свідчив про недобросовісну поведінку власника земельної ділянки або порушення ним законодавства, що регулює порядок надання земельних ділянок у власність чи користування.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що рішенням Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області від 29 січня 2021 року надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,1400 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 . Рішенням Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області від 27 квітня 2021 року затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 .. У подальшому ОСОБА_2 зареєстрував право власності на земельну ділянку.

Тобто, ОСОБА_2 вчинено усі необхідні та визначені законодавством дії щодо отримання у власність відповідної земельної ділянки.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що відповідачем було порушено порядок передачі земельної ділянки розпочатий позивачем та разом з тим було прийнято протиправлене рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки на ім`я ОСОБА_2 , яким було протиправно розпочато надання тої самої земельної ділянки що фактично позбавило позивача можливості завершити розпочатий процес, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки позивач не довів та не надав доказів щодо неправомірності відповідачем надання земельної ділянки та неправомірності отримання заінтересованою особою ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку.

Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції не врахував висновки Великової Палати Верховного Суду викладені у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18), а також правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17.

Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку (кадастровий номер 3222487202:02:002:0450) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 прийнято у межах повноважень та у відповідності до вимог діючого законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі, про те, що державний реєстратор не міг та не повинен був проставляти на проекті землеустрою відповідну позначку, оскільки витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку формувався державним реєстратором Герцаївського районного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (в електронному вигляді), який був позбавлений фізичного контакту з проектом, який було подано у Київській області та не міг проставити на проекті позначку та у відповідності з п. 9 постанови Кабінету Міністрів України № 455 від 03.06.2020 року і не повинен був дану позначку проставляти.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що земельні права позивача не були порушені відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2976 грн, що складає зі сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги (а.с. 147).

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області (ЄДРПОУ: 04362148, адреса: 08173, с. Ходосівка, вул. П.Мирного, 2) понесені судові витраті зі сплати судового збору у розмірі 2976,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «04» травня 2023 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді С.В. Кулікова

В.І. Олійник