Ухвала

від 24.12.2024 по справі 953/2682/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/2682/24

н/п 2/953/2125/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря судового засідання Драгана О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова позовну заяву Харківської Міської Ради(ЄРДПОУ: 04059243, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (адреса 103132, Російська Федерація, м. Москва, Сенатський дворець, корпус 1, 119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житна, буд. 14), третя особа: Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ЄРДПОУ: 41037901, адреса 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1) про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 04.04.2024 надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; об`єднати в одне провадження цієї справи та справи № 953/965/24; призначити виплату моральної компенсації на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради у розмірі 1 000 000 000 грн. шляхом списання коштів відповідача, які будуть знаходитись під управлінням Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Зобов`язати Національне агентство розшукати (виявити) активи, які належать відповідачу чи афільованим з ними фізичним або юридичним особам, та взяти під повне управління і зобов`язати гарантувати негайне виконання рішення суду.

На обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, зокрема, що 24.02.2022 держава Російська Федерація розпочала та здійснює воєнні дії та військову агресію на території незалежної держави Україна відносно громадян України. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Так, 23.01.2024 військові сили Російської Федерації здійснили порушення законів та звичаїв війни, а саме здійснили ракетний обстріл об`єктів цивільної інфраструктури за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 70, що призвело до руйнування будівель президії Національної академії правових наук України, а також майна, що перебувало в середині. За фактом цієї події на місце влучання ворожого снаряду та зайнятої пожежі прибули представники ДСНС та правоохоронних органів. Були задіяні представник всіх екстрених та комунальних служб міста. На місці подій було вжито усіх можливих заходів для гасіння пожежі, допомоги потерпілим, а також встановлення обставин справи. Наявність спору є очевидним, оскільки внаслідок збройної атаки Російської Федерації проти України грубо порушуються майнові та немайнові права учасників цивільних відносин та завдано моральної шкоди, яка виражається у тому, що відповідачем вчинені брутальні дії, вкрай небезпечні для жителів Харківської міської територіальної громади. Харківська міська рада представляє інтереси жителів міста Харкова, дбає про їх права та свободи як вищі цінності, створюючи гідні умови життя людей, відповідає за соціально-економічний і культурний розвиток міста, відповідно до Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших нормативно-правових актів, навіть в умовах воєнного стану та постійної збройної агресії зі сторони Російської Федерації. Будівля за адресою вул. Григорія Сковороди, 70 у місті Харкові побудована у 19 столітті та являє собою історичну цінність для нашого міста. Це один з тих об`єктів, які вирізняють наше місто від маленьких міст, містечок і свідчать про те, що місто має славетну, заможну історію. Руйнування незахищеної будівлі цивільної інфраструктури на території міста Харкова, призначеної для науки, та яка не відноситься до військових об`єктів, постійний обстріл міста порушують право цілої територіальної громади та окремих її жителів на мирне життя. Військова атака 23.01.2023 повністю порушила звичний ритм діяльності міста та містян. З вини відповідача Позивач змушений докладати надмірних зусиль для забезпечення функціонування усіх комунікацій міста, транспортного сполучення, відшкодування коштів для налагодження повсякдення. Вживати посилених заходів для організації роботи виконавчих органів міської ради, створення безпечних умов праці для співробітників, які як і усі жителі міста перебувають у стані постійного душевного неспокою. Мирне життя містян і гостей міста безповоротно підірване. Співробітники комунальних служб, які безпосередньо задіяні в усуненні наслідків ворожих атак, постійно перебувають в емоційному стресі та фізичному виснаженні. Все вищевикладене безпосередньо вплинуло на діяльність Позивача та відобразилось на матеріальному і нематеріальному стані. Внаслідок бойових дій та ракетного обстрілу з боку російських військ 23.01.2024, зазнали пошкоджень та руйнувань будівлі та споруди у місті Харкові, які мають важливий суспільний інтерес. Харківська міська територіальна громада зазнала значної моральної шкоди, у зв`язку з чим змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 31).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 10.04.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, із призначенням в підготовче судове засідання (а.с. 32).

15.08.2022 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли письмові пояснення уповноваженої особи АРМА Кононенка Р.В. по справі №953/2682/24, в яких просив прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи надані пояснення; відмовити в задоволенні позову в частині зобов`язання Національного агентства розшукати (виявити) активи, які належать відповідачу чи афільованим з ними фізичним або юридичним особам, та взяти під повне управління і зобов`язати гарантувати негайне виконання рішення суду; відмовити в задоволенні позову в частині вимог списання коштів відповідача, які будуть знаходитись під управлінням Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; в іншій частині позову прийняти рішення на розсуд суду (а.с. 36-38).

На обґрунтування пояснень зазначає, зокрема, що згідно ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора. У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України. Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 10.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження із викликом сторін та призначено підготовче засідання. Виходячи із змісту позовної заяви можна дійти висновку, що позивачем не вірно розуміється функціонал АРМА та механізм реалізації повноважень щодо виявлення та розшуку активів, а також управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необгрунтованими. Окремо слід зазначити, що Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів не є органом який може гарантувати негайне виконання рішення суду та/або його виконання в межах ухвал про забезпечення позову та ухвал по суті. Також на депозитних рахунках не обліковуються поточно-виявлені чи загальні кошти російської федерації. Будь-які кошти, що перебувають на депозитних рахунках Національного агентства, або активи, що перебувають в управлінні АРМА є коштами/активами на які накладено арешт на підставі конкретної ухвали суду, в рамках конкретного кримінального провадження та не можуть бути списані по іншим ухвалам/рішенням. Національне агентство в межах своєї компетенції не є власником активів переданих в управління, а є лише управителем активів на період досудового слідства та судового розгляду кримінальної справи до винесення рішення по суті. У зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що унеможливлює із цієї дати направлення листів до посольства Російської Федерації в Україні з огляду на припинення його роботи на території України, що унеможливлює надіслання копії пояснень відповідачу.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 07.05.2024 цивільну справу за позовною заявою Харківської Міської Ради до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, третя особа Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відшкодування моральної шкоди - передано судді Київського районного суду м. Харкова Бобко Т.В. для вирішення питання про об`єднання з позовною заявою Національної академії правових наук України до Держави Російська Федерація, третя особа: Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших законів (АРМА), про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації (справа №953/965/24 н/п 2/953/1638/24) (а.с. 57-58).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024 (справа №953/965/24 н/п 2/953/1638/24) відмовлено в об`єднанні справи №953/2682/24 за позовом ХМР до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, третя особа Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відшкодування моральної шкоди в одне провадження за справою №953/965/24 н/п 2/953/1638/24 (а.с. 59-62).

В підготовче судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

В підготовче судове засідання представник відповідача не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

В підготовче судове засідання представник третьої особи не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши додані до неї документи, приходить до наступного.

В статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність юрисдикції суду, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових правовідносин.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

При цьому, у ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, визначено уст. 20 ГПК України в якій зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20 (провадження № 14-12цс21): «критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.

Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин».

Суд враховує, що законодавець запровадив такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Натомість юрисдикцію адміністративних чи господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: перші мають повноваження вирішувати публічно-правові спори, а другі - спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності.

При цьому, визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Адже Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»).

Разом з тим, суд бере до уваги, що ст. 2 ЦК України визначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи). Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Аналіз цієї норми права дає підстави вважати, що суб`єкти публічного права, вказані в ч. 2ст. 2 ЦК України можуть бути учасниками цивільних відносин лише за умови набуття статусу особи.

Для того, щоб бути повноцінним учасником цивільних відносин, державі потрібно мати певний правовий вираз (статус), притаманний звичайним учасникам цих відносин, тобто статус особи. Враховуючи національні правові традиції, мова може йти лише про статус юридичної особи публічного права. Таким чином, держава, будучи особою публічного права приймає участь в цивільному обороті, несе майнову відповідальність як казна.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в даній справі спір виник між юридичною особою публічного права (Національна академія правових наук України) та іноземною державою-агресором, як особливим суб`єктом цивільного права, статус якого може бути прирівняно до юридичної особи публічного права. При цьому в розрізі предмета спору, у даній справі спір виник щодо відшкодування моральної шкоди, завданої господарюючому суб`єкту.

Отже з огляду на наведені критерії розмежування юрисдикційної підвідомчості, суб`єктний склад спору та його предмет, спір у даній справі не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства в судах загальної юрисдикції, оскільки, містить ознаки господарського спору.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Схожі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 405/4179/18 (провадження № 14-44 цс 19), де зроблено висновок про те, що спір юридичної особи з органами державної влади про відшкодування шкоди, завданої їхньою бездіяльністю, належить до юрисдикції господарського суду

Враховуючи вказані правові висновки, предмет спору та характер спірних правовідносин, спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та роз`яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 200, 247, 255, 260-261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовною заявою Харківської Міської Ради до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, третя особа: Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відшкодування моральної шкоди - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що він не позбавлений права звернутися із цими вимогами з позовною заявою за правилами Господарського кодексу України до Господарського суду Харківської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Муратова С.О.