Рішення

від 03.03.2025 по справі 752/23627/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/23627/24

Провадження № 2/752/2650/25

РІШЕННЯ

Іменем України

03 березня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку суброгації, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2024 року через систему «Електронний суд» позивач Акціонерне товариство «Страхова компанія «ББС Іншуранс» (далі - АТ «СК «ББС Іншуранс») подав позов до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку суброгації, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 збитки в порядку суброгації в сумі 179 661,34 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач є винним у дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП), яка мала місце 24 листопада 2021 року о 11:32 по вул. Саперно-Слобідській, 57 в м. Києві за участю транспортного засобу «Тоyоta Ні-Аsе», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Porsche Caуеnnе», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 . Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 січня 2021 року (справа № 752/28949/21) винним у даній ДТП визнано водія ОСОБА_1 .

На момент вчинення ДТП між власником транспортного засобу «Porsche Caуеnnе», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Брокбізнес» було укладено договір добровільного страхування № 006-0475848/01НТ.

Відповідно до п.1.1 ст. 1 Статуту АТ «СК «ББС Іншуранс» було змінено найменування ПрАТ «СК «Брокбізнес» на АТ «СК «ББС Іншуранс» згідно рішення Загальних зборів від 13 грудня 2023 року.

Вказується, що позивач на виконання умов договору добровільного страхування № 006-0475848/01НТ, на підставі страхового акту № 100122/1, виплатив власнику пошкодженого транспортного засобу «Porsche Caуеnnе», д.н.з. НОМЕР_2 , страхове відшкодування у загальному розмірі 307 161,34 грн.

Оскільки цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу «Тоyоta Ні-Аsе», д.н.з. НОМЕР_3 , на момент вчинення ДТП була застрахована в ТзДВ «СГ«Оберіг», страхова компанія відповідача виплатила на рахунок позивача страхове відшкодування у розмірі 114 750,00 грн.

Позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню різниця між розміром страхового відшкодування, який виплачено позивачем, та розміром страхового відшкодування від ТзДВ «СГ «Оберіг», що становить 179 661,34 грн (307 161,34 - 127 500,00). Позивач просить судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн покласти на відповідача.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 44, 45).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 листопада 2024 відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження, та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст.274 ЦПК України (а.с.50, 51).

03 грудня 2024 року на адресу суду через систему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Олексієнко М.М. (ордер, свідоцтво а.с.67, 68) подав відзив на позовну позову, в якому просить суд частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «СК «ББС Іншуранс» збитки в порядку суброгації у розмірі 100 000,00 грн. Вказується, що відповідач є непрацюючим пенсіонером (63 роки), його дохід разом із доходом дружини, яка також є пенсіонеркою, складає 5 847,25 грн на місяць. Сума у розмірі 179 661,34 грн є неможливою для відповідача, враховуючи його матеріальне становище. Повідомляє, що їх двір постраждав внаслідок агресії рф, зокрема на подвір`я двору впав уламок ворожої ракети, а виплаченої держави суми не достатньо для проведення ремонту пошкоджень дому (а.с.55-69).

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 12 серпня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» (після перейменування - АТ «СК «ББС Іншуранс», п.п. 1.1 п.1 Статуту АТ «СК «ББС Іншуранс», а.с.33) та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 006-0475848/01НТ, об`єктом страхування за договором є транспортний засіб - автомобіль «Porsche Caуеnnе», д.н.з. НОМЕР_2 , рік випуску - 2019, строк дії договору - з 26 серпня 2021 року по 18 серпня 2022 року (а.с. 9-11).

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 18 січня 2022 року, справа № 752/28949/21, 24 листопада 2021 року приблизно о 11:32 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Тоyоta», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Саперно-Слобідській, 57 в м. Києві, не дотримався безпечної дистанції руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Porsche Caуеnnе», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п.13.1,12.1 та 23 «б» Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено штраф у розмірі 850,00 грн (а.с.14).

Відповідно до частини третьої ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, позивач звільнений від доказування підстав для звернення до суду із вказаним позовом, оскільки судовим рішенням встановлена наявність вини в діях ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, та в даному випадку не підлягає доказуванню.

Крім того, відповідно до відповіді НПУ (ідентифікатор картки ДТП в системі Національної поліції України № 3021330456431692), учасника даного ДТП ОСОБА_1 вказано як винуватця, зазначено пошкодження автомобіля «Porsche Caуеnnе», д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 12-13).

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , власником застрахованого позивачем автомобіля «Porsche Caуеnnе», д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 (а.с. 17).

25 листопада 2021 року ОСОБА_2 звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку (а.с. 15).

На підставі рахунку № 1080561 від 26 листопада 2021 року Філії «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів» (а.с. 19), згідно з страховим актом № 1001122/1 від 16 грудня 2021 року (а.с. 21) ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» прийнято рішення про виплату страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_2 в розмірі 307 161,34 грн.

Відповідно до платіжних доручень від 20 грудня 2021 року №№ 244467, 244477, від 21 грудня 2021 року № 244503, від 22 грудня 2021 року № 244501 та від 23 грудня 2021 року № 244621 позивачем здійснено виплату на рахунок Філії «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів» страхового відшкодування на загальну суму 307 161,34 грн (а.с.22-26).

Частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода заподіяна майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Станом на момент укладення договору про добровільне страхування та настання події, що має ознаки страхового випадку, відносини у сфері страхування були врегульовані Законом України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07 березня 1996 року.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Суд вважає, що право вимоги, яке виникає в порядку та на умовах передбачених статтею 993 ЦК України, а також статтею 27 Закону України «Про страхування», є суброгаційним, а відповідний обов`язок відшкодування шкоди винною особою, з огляду на положення статті 1166 ЦК України є деліктним зобов`язанням.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках встановлених законом, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 27 постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні, із збереженням самого зобов`язання, на підставі договору страхування, а також статтею 993 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами статті 1191 ЦК України.

З наведеного слідує, що до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора, до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Таким чином, до позивача як до страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту від 12 серпня 2021 року № 006-04758448/01НТ, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно положень статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом статті 1194 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 993 цього Кодексу та статті 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Тоyоta», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент вчинення ДТП була застрахована за полісом ЕР № 205373006 з ТзДВ «СГ «Оберіг», яка взяла на себе обов`язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третій особі під час ДТП (а.с. 27).

Позивач надав угоду про здійснення страхового відшкодування від 12 серпня 2022 року та додаток № 1 до цієї угоди, з яких вбачається перелік майнових вимог ПрАТ «СК «Брокбізнес» до ТзДВ «СГ «Оберіг». Під п. 4 додатку до угоди значиться справа № 35035, дата ДТП - 24 листопада 2021 року, винуватцем якої вказано ОСОБА_1 , узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 114 750,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 15366 від 18 серпня 2022 року ТзДВ «СГ «Оберіг» сплатило ПрАТ «СК «Брокбізнес» страхове відшкодування згідно акту № 35035 в сумі 114 750,00 грн (а.с.29-31).

Позивач зазначав, що на виконання зобов`язань за договором добровільного страхування наземного транспорту № 006-0475848/01НТ від 12 серпня 2021 року, ним виплачено потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 307 161,41 грн; у свою чергу, страхова компанія відповідача сплатила на рахунок позивача суму відшкодування у розмірі 114 750, 00 грн.

Отже, розміру шкоди, виплаченої страховиком відповідача не достатньо для повного погашення суми страхової виплати, з огляду на що позивач правомірно звернувся з позовом до особи, винної у ДТП.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з матеріалів справи, позивачем АТ «СК «ББС Іншуранс» здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 307 161,34 грн. У свою чергу, за полісом № ЕР205373006 ТзДВ «СГ «Оберіг» відшкодувало АТ «СК «ББС Іншуранс» 114 750,00 грн. Отже, сума виплати страхового відшкодування, яку повинен компенсувати відповідач позивачу, складає 179 661,34 грн (307 161,34 - 114 750,00).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача виплаченого страхового відшкодування.

Разом з тим, відповідач просить зменшити суму відшкодування збитків до 100 000,00 грн, посилаючись на те, що він є пенсіонером, пенсія є мінімальною, його житло частково пошкоджено внаслідок російської агресії.

Суд уважає за доцільне в рамках розгляду цієї справи застосувати ч. 4 ст. 1193 ЦК України.

У відповідності з вимогами вказаної норми суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Суд ураховує, що відповідачу, який є пенсіонером, станом на дату судового розгляду виповнилось 63 роки, розмір пенсії, яку він отримує, становить 2 361,00 грн (а.с. 66-66). Будинок позивача, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зазнав значних пошкоджень внаслідок ворожого обстрілу російськими військами 21 березня 2024 року (а.с. 57-64).

На думку суду стягнення заявленої позивачем суми в повному обсязі поставить відповідача в тяжке матеріальне становище.

При цьому суд ураховує правовий висновок, який міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 357/267/18, відповідно до якого стаття 1193 ЦК України є загальною нормою, яка встановлює підстави звільнення від відповідальності за завдання позадоговірної шкоди та підстави зменшення відповідальності у порівнянні із загальним розміром відшкодування шкоди в повному обсязі. Так, відповідно до частини ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину. У цій аналогічній справі Верховний Суд погодився з рішенням апеляційного суду, який на підставі ч. 4 ст. 1193 ЦК України, з урахуванням доказів, які підтверджують, що відшкодування позивачу шкоди в повному обсязі поставить відповідача у тяжке матеріальне становище, зменшив розмір відшкодування шкоди на 50 %.

З огляду на викладене суд зменшує розмір відшкодування шкоди на 40 % та визначає до стягнення з відповідача на користь позивача 107 796,80 грн виплаченого страхового відшкодування.

Окрім того, суд роз`яснює відповідачу, що він не позбавлений можливості на стадії виконання рішення суду вернутися із заявою про розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення в порядку положення ст. 435 ЦПК України.

З урахуванням вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з огляду на часткове задоволення судом заявленого позову на суму 107 796,80 грн, що становить 60 % від заявленої суми позову 179 661,34 грн, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 816,80 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 993, 1188, 1193, 1194 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265, 267, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку суброгації, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» витрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 107 796 (сто сім тисяч сімсот дев`яносто шість) грн 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» судовий збір в розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Страхова компанія «ББС Іншуранс», адреса: 02154, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 5, код ЄДРПОУ 20344871.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платник податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 03 березня 2025 року.

Суддя А.В. Слободянюк