Рішення

від 17.03.2025 по справі 924/1169/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: [email protected], тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2025 р. Справа № 924/1169/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Андрєєва В.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: Хмельницької обласної ради, м. Хмельницький

до Комунального некомерційного підприємства „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради, м. Хмельницький;

Товариства з обмеженою відповідальністю „Буденерготрейд, м. Київ

про визнання недійсною додаткової угоди №6 від 21.09.2022 до договору №96 від 30.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Буденерготрейд;

стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Буденерготрейд на користь Хмельницької обласної ради грошових коштів у розмірі 30749,24 грн., перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору за №96 від 30.12.2021.

Представники сторін:

Позивач: Присяжний В.В. згідно розпорядження

Відповідач (КП „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради): не з`явився

Відповідач (ТОВ „Буденерготрейд): не з`явився

Від прокуратури: Приступа В.І. прокурор згідно посвідчення

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Процесуальні дії у справі.

20.01.2025 відкрито провадження у справі №924/1169/24, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11:00 год. 18.02.2025.

В підготовчому засідання 18.02.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення на 11:00 год. 06.03.2025.

Ухвалою суду від 06.03.2025 закрито підготовче провадження у справі №924/1169/24, призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. 17.03.2025.

Позиція прокурора.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оспорювана додаткова угода №6 від 21.09.2022 до договору №96 від 30.12.2021, укладена з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України „Про публічні закупівлі, загальних засад цивільного законодавства, справедливості, добросовісності та розумності, принципам здійснення публічних закупівель.

Зазначає, що під час укладення додаткової угоди №6 від 21.09.2022 сторони збільшили ціну за одиницю електроенергії до 3,00932777 грн/кВт/год. (без врахування тарифу на передачу та тарифу на розподіл) та тим самим підняли ціну на 20,9 % у порівнянні з ціною, що була визначена у договорі.

Вказує, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладення спірної додаткової угоди з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 30749,24грн., які просить стягнути на користь Хмельницької обласної ради відповідно до приписів ст. ст. 216, 1212 ЦК України.

Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом в інтересах позивача, прокурор зазначає, що позивач заходів щодо усунення порушень закону шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою не вживав.

Позиції відповідачів.

Відповідач Комунальне некомерційне підприємства „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради у поясненні від 27.01.2025 зазначає, що у зв`язку з укладенням додаткової угоди №6 сукупно ціна за одиницю товару дійсно піднялася на 20,9 % у порівнянні з початковою ціною. Вказує, що під час укладення оспорюваної додаткової угоди сторони керувалися положеннями п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України „Про публічні закупівлі, які є недостатньо чіткими.

Просить врахувати відсутність у КНП „ХОССЦ, як замовника послуг з електропостачання будь-якого умислу на порушення вимог законодавства.

Вказує, що у даному випадку потерпілою особою, за рахунок якої постачальником збережено у себе кошти, є територіальна громада в особі Хмельницької обласної ради, яка забезпечувала оплату електроенергії.

Відповідач ТОВ „Буденерготрейд правом на подання відзиву не скористався.

Фактичні обставини справи.

18.11.2021 Комунальним некомерційним підприємством „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради на веб-порталі Prozorro опубліковано оголошення про проведення процедури закупівлі за №UА-2021-11-18-005700-а щодо закупівлі товару за кодом ДК 021:2015:09310000-5 „Електрична енергія.

Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій, переможцем визначено ТОВ „Буденерготрейд з ціновою пропозицією 2341716,00 грн.

За результатами проведення процедури закупівлі, 30.12.2021 між Комунальним некомерційним підприємством „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради (Споживач) та ТОВ „Буденерготрейд (Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №96 (далі договір).

Згідно з п. 1.2 договору його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ).

За цим договором Постачальник продає Споживачу з 01.01.2022 до 31.12.2022 товар "код ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Ціна договору становить 2553000,00 грн., в т.ч. ПДВ 425500,00 грн., з яких: кошти загального фонду: 2341716,00 грн., в т.ч. ПДВ 390286,00 грн. (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.2 договору ціна за одиницю Товару визначається у додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція Постачальника".

Ціна за одиницю Товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку №1 до договору (п. 5.3 договору).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в Додатку №1 до Договору. Вказані послуги оплачуються Споживачем через Постачальника. Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через Постачальника. При цьому, Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

У п. 5.5 договору сторони домовилось, що фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковий період) та змінюється порівняно з базовою ціною шляхом внесення змін цього Договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання Сторонами відповідних актів приймання-передачі Товару згідно п. 5.14 Договору. У разі зміни складової ціни Товару - тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії, затверджених відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов цього Договору щодо ціни за одиницю Товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання Сторонами додаткової угоди до договору, згідно з п. 5.8 цього договору.

Базова ціна за одиницю Товару (далі - Базова ціна) є ціна Товару без ПДВ, з врахуванням відповідного тарифу на передачу електричної енергії та тарифу на розподіл електричної енергії, та для цілей п. 5.6 договору визначається таким чином: в Додатку №1 до договору, якщо формування ціни та підписання Акту приймання-передачі Товару здійснюється вперше за договором (за перший місяць поставки за договором), за умови, що Сторонами не змінювались умови договору щодо зміни тарифів, як складової частини ціни згідно з п. 5.8 Договору (пп. 5.5.1.1 договору) або в Акті приймання-передачі Товару за попередній розрахунковий період, за умови, що Сторони не змінювали умови Договору в частині зміни тарифів, як складової частини ціни відповідно до п. 5.8 Договору після підписання Акту за попередній розрахунковий період (пп. 5.5.1.2 договору) або в Додатку №1 до договору в редакції відповідної додаткової угоди до договору, підписаної Сторонами відповідно до п. 5.8 договору, у випадку, якщо безпосередньо до дати підписання Сторонами Акту приймання передачі Товару за відповідний розрахунковий період Сторони змінювали умови договору згідно п. 5.8 договору (пп. 5.5.1.3 договору).

На виконання п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється, виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме: зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН) (п. 5.6 договору).

Згідно з пп. 5.6.1 договору зміна ціни за одиницю Товару відбувається з дотриманням усіх наступних умов: один раз на місяць після завершення розрахункового періоду; з дотриманням формули, передбаченої п. 5.6.2 договору; не більше, ніж на 10% від Базової ціни за одиницю Товару. При цьому, загальна ціна договору не може бути збільшена. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.

Відповідно до пп. 5.6.2 договору ціна за одиницю Товару за відповідний розрахунковий період визначається у виставлених Постачальником рахунках та актах приймання-передачі Товару, наданих згідно п. 5.14 цього Договору, виходячи з коливання ціни електричної енергії на ринку.

На виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони у п. 5.8 договору домовилось, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме: у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару за цим договором.

У випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору шляхом укладення додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 до договору в новій редакції (пп. 5.8.1 договору).

Як зазначено у пп. 5.8.2 договору, додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну Базової ціни Товару (стовпчик 6 таблиці Додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна Товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 таблиці Додатку №1. Ціна Товару без ПДВ та без Тарифів (стовп. 4 таблиці Додатку №1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі товару за останній розрахунковий період (пп. 5.8.2.1) або згідно даних, вказаних в Додатку №1 до Договору, якщо акт приймання-передачі товару за Договором не підписувався (пп. 5.8.2.2).

Згідно з пп. 5.8.3 договору додаткова угода про внесення змін до договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчику 5 таблиці Додатку № 1 до Договору.

Визначений Сторонами в додатковій угоді тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії застосовується Сторонами у випадку зміни ціни за одиницю Товару згідно з п. 5.6 та 5.7 цього Договору (пп. 5.8.4 договору).

У п. 5.9 договору зазначено, що зміна ціни за одиницю товару, згідно п. п. 5.6 - 5.7 договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання Сторонами Акту приймання-передачі електричної енергії згідно п. 5.14 Договору.

Акт приймання-передачі товару, наданий згідно п. 5.14, має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю Товару згідно умов цього договору та мати відповідне посилання на пункт договору, згідно якого здійснюється перегляд ціни. Примірна форма Акту приймання-передачі електричної енергії наведена у Додатку 3 до договору (пп. 5.9.1 договору).

У пп. 5.9.2 договору Сторони домовились, що зміна ціни за одиницю Товару згідно з підставами, наведеними в п. п. 5.6 - 5.7 договору, здійснюється в письмовій формі шляхом погодження та підписання Сторонами згідно з вимогами договору відповідного Акту приймання-передачі Товару, що підтверджує поставку партії Товару. Датою внесення змін до Договору в частині зміни ціни за одиницю Товару відповідно до умов договору є дата погодження та підписання обома Сторонами відповідного Акту приймання-передачі на партію Товару. Наведений порядок внесення змін до договору є для Сторін належним, допустимим та прийнятним щодо зміни ціни за договором.

Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць, протягом якого Споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих Заявок (п. 5.12 договору).

Згідно з п. 5.13 договору по закінченні розрахункового періоду Постачальник зобов`язаний надати для підписання Споживачу Акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 робочих днів, або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк. Акт приймання-передачі електричної енергії має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю Товару згідно умов цього Договору та іншу інформацію згідно з вимогами договору.

Оплата за електричну енергію здійснюється за умови подання Споживачем заявки/заявок на відповідний розрахунковий період, в наступному порядку: повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату згідно виставленого Постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного Сторонами Акта приймання-передачі електричної енергії не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії. Ціна за одиницю Товару в рахунку, виставленому за цим пунктом, та в Акті приймання-передачі Товару у відповідному розрахунковому періоді, визначається у порядку, визначеному п. п. 5.6-5.7 договору (п. 5.14 договору).

Відповідно до п. 5.15 договору датою виконання зобов`язань Споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування Споживачем на банківський рахунок Постачальника грошових коштів.

Споживач має право, зокрема отримувати електричну енергію на умовах, визначених у цьому Договорі (п. 6.1 договору) та зобов`язується, серед іншого, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору (п. 6.2 договору).

Згідно з п. 7.1 договору Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію (пп. 1), згідно з п. 7.2 договору зобов`язаний публікувати на офіційному вебсайті (і в засобах масової інформації у передбачених законом випадках) детальну інформацію про зміну ціни електричної енергії за 20 днів до введення їх у дію (пп. 4).

Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін (за наявності) і діє до 31.12.2022 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 договору).

Як визначено у п. 13.6 договору, істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Невід`ємною частиною договору є: Додаток №1 - Комерційна пропозиція Постачальника; Додаток №2 - Примірна форма Заявки на постачання електричної енергії Споживачу; Додаток №3 - Примірна форма Акту приймання-передачі електричної енергії; Додаток №4 Заява приєднання.

У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" сторони погодили, зокрема, кількість електричної енергії - 500000 кВт/год, ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 2,4875 грн., тариф на передачу, без ПДВ 0,29393 грн., тариф на розподіл, без ПДВ 1,12143 грн., базову ціну товару, без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 3,90286 грн., загальну вартість договору 2341716,00 грн. з ПДВ, оператора системи розподілу - АТ "Хмельницькобленерго".

У додатку зазначено, що відповідно до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП від 10.03.2021 №434 та становить 0,29393 грн. без ПДВ (п. 1.1 додатку); відповідно до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2381, та становить 1,12146 грн. без ПДВ (п. 1.2 додатку).

Між сторонами укладено ряд додаткових угод до договору постачання електричної енергії споживачу №96 від 30.12.2021, зокрема:

- додаткова угода №1 від 14.01.2022, якою п. 5.1. договору викладено в новій редакції: „Загальна сума договору становить 2341716,00 грн, ПДВ 390286,00 грн., в т.ч.: відповідно до тимчасового плану використання бюджетних коштів: 950000,00 грн..

- додаткова угода №2 від 09.02.2022, на підставі якої, з відповідно до постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 та постанови НКРЕКП №2611 від 17.12.2021 сторони прийшли до згоди тариф на послуги з передачі електричної енергії встановити на рівні 0,34564 грн/кВт*год. без ПДВ та тариф на послуги з розподілу електричної 1,26442 грн/кВт*год. без ПДВ та внесено відповідні зміни у „Комерційну пропозицію (додаток №1 до договору).

- додаткова угода №3 від 15.03.2022, в якій домовилися припинити постачання електричної енергії споживачу о 00:00 год. 15.03.2022 у зв`язку з тимчасовим переведенням споживача на постачання до електропостачальника, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг, на період дії воєнного стану в Україні та впродовж 30 днів після завершення воєнного стану.

- додаткова №4 від 29.04.2022, в якій дійшли згоди поновити дію договору, дата початку постачання електричної енергії споживачу: 00:00 год. 01.05.2022

- додаткова угода №5 від 31.08.2022, в якій у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії, з посиланням на ч. 2 п. 5 ст. 41 Закону України „Про публічні закупівлі, змінено ціну за одиницю Товару (без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл) до 2,73600125 грн., базову ціну товару (без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл) 4,34606125 грн., змінено обсяг електричної енергії, що закуповується та встановлено його у розмірі 462013,206 кВт/год. та внесено відповідні зміни в додаток №1. У п. 3 додаткової угоди сторони встановили, що її умови застосовуються з 01.08.2022.

- додаткова угода №6 від 21.09.2022, на підставі якої, з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України „Про публічні закупівлі, змінено ціну за одиницю Товару (без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл) до 3,00932777 грн., змінено обсяг електричної енергії, що закуповується та встановлено його у розмірі 450815,5 кВт/год. та внесено відповідні зміни в додаток №1. У п. 3 додаткової угоди сторони встановили, що її умови застосовуються з 01.09.2022.

- додаткова угода №7 від 21.10.2022, в якій сторони дійшли згоди припинити постачання електричної енергії споживачу з 00:00 год. 21.10.2022.

- додаткова угода №8 від 15.11.2022, на підставі якої, сторони дійшли згоди зменшити суму договору до 1874415,97 грн., в т.ч. ПДВ 312402,66 грн. (зменшено на 467300,03 грн.); обсяг електричної енергії становить 366515 кВт/год.

- додаткова угода №9 від 09.12.2022, в якій сторони за взаємною згодою розірвали договір про постачання електричної енергії споживачу №96 від 30.12.2021.

В матеріалах справи наявні довідки ТОВ Закупівлі:юа про коливання ціни: №310 від 15.09.2022 (згідно якої ціна на електроенергію збільшилася на 20,74%); №3009 від 18.08.2022 (згідно якої ціна на електроенергію збільшилася на 18,56 грн.).

На виконання договору ТОВ „Буденерготрейд поставлено Комунальному некомерційному підприємству „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради електричну енергію на загальну суму 1874415,97 грн. (з ПДВ), що підтверджується актами приймання-передачі: №98 від 31.01.2021 на суму 226583,59 грн.; №240 від 28.02.2022 на суму 307100,65 грн.; №344 від 31.03.2022 на суму 88930,16 грн.; №554 від 31.05.2022 на суму 101675,22 грн.; №693 від 30.06.2022 на суму 151932,61 грн.; №786 від 31.07.2022 на суму 241890,44 грн.; №896 від 31.08.2022 на суму 236622,17 грн.; №1032 від 30.09.2022 на суму 339120,35 грн.; №1159 на суму 31.10.2022 на суму 180560,78 грн.

Комунальним некомерційним підприємством „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради сплачено ТОВ „Буденерготрейд за електроенергію 1874415,97 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №112 від 09.11.2022 на суму 180560,78 грн.; №102 від 17.10.2022 на суму 239120,35 грн.; №95 від 13.09.2022 на суму 236622,17 грн.; №85 від 10.08.2022 на суму 241890,44 грн.; №80 від 20.07.2022 на суму 151932,61 грн.; №73 від 14.06.2022 на суму 101675,22 грн.; 349 від 19.04.2022 на суму 88930,16 грн.; №31 від 15.03.2022 на суму 307100,65 грн.; №7 від 14.02.2022 на суму 226583,59 грн.

Згідно опублікованого Комунальним некомерційним підприємством „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради звіту про виконання договору про закупівлю, сума оплати за договором про закупівлю становить 1874415,97 грн. (в т.ч. ПДВ 312402,66 грн.).

Рішенням 35 сесії Хмельницької міської ради від 10.11.2023 №19 затверджено Статут КП „Хмельницька міська лікарня Хмельницької міської в новій редакції.

Згідно п. 1.4. Статуту Комунального некомерційного підприємства „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради, засновником Підприємства є Хмельницька обласна рада.

Відповідно до п. 5.1. Статуту майно підприємства передається йому засновником, є комунальною власністю і закріплюється за Підприємством на праві оперативного управління.

Листом від 24.09.2024 за №55-3159-24 Окружна прокуратура м. Хмельницького повідомила Комунальне некомерційне підприємство „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради про порушення Закону України „Про публічні закупівлі внаслідок укладення додаткових угод до договору постачання електричної енергії №96 від 30.12.2021, просила надати витребувані документи та повідомити чи вживалися (будуть вживатися) заходи, зокрема, щодо визнання недійсною додаткової угоди №6 до договору та стягнення надмірно сплачених грошових коштів у разі наявності такої переплати за договором.

Комунальне некомерційне підприємство „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради листом від 11.10.2024 №1928 повідомило Окружну прокуратуру м. Хмельницького, що договір постачання електричної енергії №96 від 30.12.2021 є виконаним, у зв`язку з чим відсутні підстави вимагати повернення виконаного за договором. Крім того підприємство не володіє вільними грошовими коштами для сплати судового збору.

У листі від 18.10.2024 за №55-3159-24 Окружна прокуратура м. Хмельницького, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом звернення до суду із позовом, просила Хмельницьку обласну раду повідомити чи вживалися та чи будуть вживатися заходи, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору №96 від 30.12.2021 та стягнення сплачених коштів за недопоставлений товар.

Хмельницька обласна рада листом від 30.10.2024 №1516/01-11 проінформувала прокуратуру про відсутність видатків на звернення до суду, у зв`язку з чим обласна рада не пред`являтиме позов про визнання недійсними додаткових угод до договору та про стягнення коштів. Також не заперечує щодо представництва законних інтересів держави в особі обласної ради шляхом пред`явлення позову до суду.

Листом від 18.10.2024 за №55-3159-24 Окружна прокуратура м. Хмельницького повідомила Управління західного офісу Держаудислужби в Хмельницькій області про факти можливого порушення вимог ст. 41 Закону України „Про публічні закупівлі під час укладення додаткових угод до договору постачання електричної енергії №96 від 30.12.2021 для проведення передбачених законом контрольно-ревізійних заходів та з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод та стягнення надміру сплачених коштів, просила повідомити про вжиті заходи за результатами перевірки законності закупівлі.

У відповідь Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області зазначило, що правові підстави для здійснення моніторингу зазначеної у зверненні процедури закупівлі відсутні. Вказану у зверненні інформацію буде враховано під час планування заходів державного фінансового контролю (лист від 21.10.2024 №132217-17/2579-2024).

Листом від 05.11.2024 №55-3159-24 Окружна прокуратура м. Хмельницького повідомила Хмельницьку обласну раду про встановлення підстав та намір здійснення прокурором представництва законних інтересів держави в суді, шляхом звернення до суду з позовом до ТОВ „Буденерготрейд про визнання недійсними додаткових угод до договору №96 від 30.12.2021 та стягнення коштів за товар, який не був поставлений за умовами договору про закупівлю електричної енергії.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою; справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням вимог законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що завдає шкоду інтересам держави.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку в спосіб, який належить до їх відання.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.

Пунктами 6, 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України серед принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, визначено принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів, дотримання яких забезпечується використанням бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, задля досягнення якісного запланованого результату при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів учасником бюджетного процесу.

Встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного процесу є завданням бюджетного контролю, що здійснюється як спеціальними органами державного фінансового контролю відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", так і учасниками бюджетного процесу в межах компетенції.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами) (частина третя статті 19 БК України).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі N 587/430/16-ц, здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі N 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини 1, 5 та 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частинами 1 та 4 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами 1 та 2 статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Аналогічні правові позиції щодо наявності у прокурора повноважень на звернення до суду в інтересах місцевої ради викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. ст. 61, 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Органи місцевого самоврядування самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.

Пунктами 6, 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України серед принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, визначено принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів, дотримання яких забезпечується використанням бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, задля досягнення якісного запланованого результату при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.

Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів учасником бюджетного процесу.

Встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного процесу є завданням бюджетного контролю, що здійснюється як спеціальними органами державного фінансового контролю відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", так і учасниками бюджетного процесу в межах компетенції.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами) (ч. 3 ст. 19 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до ст. 70 Бюджетного кодексу України, видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов`язані з реалізацією програм та заходів згідно зі статтями 89-91 цього Кодексу. Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки на охорону здоров`я.

Правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абз. 3 п. 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 Бюджетного кодексу України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету.

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого пункту 43 Порядку, розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Заклад охорони здоров`я є бюджетною, неприбутковою установою, юридичною особою публічного права, фінансується, зокрема, з обласного бюджету за відповідною бюджетною програмою, за якою визначено конкретні цілі на реалізацію державної політики у сфері охорони здоров`я на відповідній території.

Враховуючи наведене, Комунальне некомерційне підприємство "Хмельницький обласний серцево-судинний центр" у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електроенергії за договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неотримання товару, придбаного за кошти місцевого бюджету для реалізації політики у сфері охорони здоров`я порушує економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Згідно п. 1.4. Статуту Комунального некомерційного підприємства „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради, Засновником Підприємства є Хмельницька обласна рада.

Підприємство підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Засновнику (п. 1.5. Статуту).

Пунктом 5.1. Статуту передбачено, що майно Підприємства передається йому Засновником, є комунальною власністю і закріплюється за Підприємством на праві оперативного управління.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування", відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно з річним планом закупівлі, джерело фінансування вищевказаної закупівлі - місцевий бюджет.

Оскільки засновником Комунального некомерційного підприємства „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради та власником її майна є територіальна громада Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради, яка фінансує і контролює діяльність цього закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Комунальним некомерційним підприємством „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади області. Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання комунальним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 року у справі № 905/1907/21 дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі (п. п. 8.47, 10.2, 10.3 зазначеної постанови).

Однак, з відповідним позовом до суду Хмельницька обласна рада не зверталася.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі N 912/2385/18).

Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (п. 45 Постанови).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п. 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38).

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39). З метою захисту інтересів держави, прокурор спонукав позивача до здійснення захисту цих інтересів ним самостійно.

Як слідує з матеріалів справи, Окружна прокуратура м. Хмельницького зверталася до Хмельницької обласної ради з листом від 18.10.2024 за №55-3159-24, в якому з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом звернення до суду із позовом, просила Хмельницьку обласну раду повідомити чи вживалися та чи будуть вживатися заходи, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору №96 від 30.12.2021 та стягнення сплачених коштів за недопоставлений товар.

Хмельницька обласна рада листом від 30.10.2024 №1516/01-11 проінформувала прокуратуру про відсутність видатків на звернення до суду, у зв`язку з чим обласна рада не пред`являтиме позов про визнання недійсними додаткових угод до договору та про стягнення коштів. Також не заперечує щодо представництва законних інтересів держави в особі обласної ради шляхом пред`явлення позову до суду.

Отже, обласною радою належних та дієвих заходів щодо усунення порушень закону на стверджуване прокурором порушення інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою не вжито.

Про намір здійснення представництва в суді законних інтересів держави шляхом пред`явлення позову до ТОВ „Буденерготрейд про визнання недійсними додаткових угод до договору та про стягнення коштів за товар, який не був поставлений за умовами договору про закупівлю електричної енергії прокурором було направлено повідомлення до Хмельницької обласної ради від 05.11.2024 №55-3159-24.

Зважаючи на викладене, прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі позивача.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди до договору.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

До способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання правочину недійсним (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вбачається з позовних вимог, прокурор просить визнати недійсною додаткову угоду №6 від 21.12.2022, внаслідок укладення якої відповідачі підняли ціну на 20,9 % у порівнянні з ціною, що була визначена у договорі.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як убачається з матеріалів справи, за результатами проведення процедури закупівлі, 30.12.2021 між Комунальним некомерційним підприємством „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради (Споживач) та ТОВ „Буденерготрейд (Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №96, за умовами якого Постачальник продає Споживачу товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 договору).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Пунктом 5.1. договору визначено, що ціна договору становить 2553000,00 грн., в т.ч. ПДВ 425500,00 грн., з яких: кошти загального фонду: 2341716,00 грн., в т.ч. ПДВ 390286,00 грн.

Згідно з п. 5.2 договору ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція Постачальника".

У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" сторони погодили, зокрема, кількість електричної енергії - 500000 кВт/год, ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 2,4875 грн., тариф на передачу, без ПДВ 0,29393 грн., тариф на розподіл, без ПДВ 1,12143 грн., базову ціну товару, без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 3,90286 грн., загальну вартість договору 2341716,00 грн. з ПДВ, оператора системи розподілу - АТ "Хмельницькобленерго".

Додатковою угода №5 від 31.08.2022, яка не оскаржується прокурором, змінено ціну за одиницю Товару (без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл) до 2,73600125 грн., базову ціну товару (без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл) 4,34606125 грн., змінено обсяг електричної енергії, що закуповується та встановлено його у розмірі 462013,206 кВт/год. та внесено відповідні зміни в додаток №1.

Таким чином, в договорі про постачання електричної енергії споживачу №96 від 30.12.2021 (з урахуванням додаткової угоди №5 від 31.08.2022) сторонами погоджені істотні умови - предмет, кількість, ціна, строк виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України „Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

21.09.2022 між відповідачами укладена додаткова угода №6, на підставі якої, з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України „Про публічні закупівлі, змінено ціну за одиницю Товару (без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл) до 3,00932777 грн., змінено обсяг електричної енергії, що закуповується та встановлено його у розмірі 450815,5 кВт/год. та внесено відповідні зміни в додаток №1. У п. 3 додаткової угоди сторони встановили, що її умови застосовуються з 01.09.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У п. 13.6 договору визначено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній до внесення змін Законом №1530-IX від 03.06.2021) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Верховний Суд у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 13.04.2023 у справі №908/653/22 зауважив, що системний аналіз положень ст. 652 ЦК України у поєднанні з положеннями ст. 651 ЦК України та пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Зазначена правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).

Враховуючи, що внаслідок укладення додаткової угоди №6 від 21.09.2022 відповідачі збільшили ціну за одиницю Товару (без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл) до 3,00932777 грн., тим самим підняли ціну на 20,98 % у порівнянні з ціною, що була визначена у договорі (2,4875 грн.), оспорювана додаткова угода укладена з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України „Про публічні закупівлі.

Крім того, укладаючи додаткову угоду №6 від 21.09.2022 до договору, сторони розповсюдили її дію (змінену ціну товару) на правовідносини, що склалися до її укладення (з 01.09.2022). Водночас на момент укладення оспорюваної додаткової угоди електроенергія у вересні 2022 вже була частково поставлена споживачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Однак, за приписами ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З приводу наведеного судом враховується позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 15.06.2018 у справі №910/14082/17, від 12.10.2018 у справі №910/21671/17, згідно з якою ч. 3 ст. 631 ЦК України не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини.

Також у постанові від 24.01.2024 у справі №922/232/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Отже, враховуючи те, що станом на момент укладення додаткової угоди №6 до договору, електрична енергія у вересні 2022 року, на який поширено дію вказаної додаткової угоди, вже була частково поставлена, суд доходить висновку про невідповідність умови додаткової угоди щодо поширення її дії на виконані договірні відносини положенням ч. 3 ст. 631, ч. 3 ст. 632 ЦК України.

З огляду на вище викладене, враховуючи, що внаслідок укладення додаткової угоди №6 від 21.09.2022 до договору №96 від 30.12.2021 підвищено ціну на товар понад 10% у порівнянні з ціною, що була встановлена при укладенні договору, та дію оспореної додаткової угоди поширено на уже виконані зобов`язання з поставки товару, суд доходить висновку, що додаткова угода №6 від 21.09.2022 укладена всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 632 ЦК України, з огляду на що зазначена угода підлягає визнанню недійсною відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсною оспорюваної додаткової угоди підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення грошових коштів.

Прокурор у позові просить стягнути з ТОВ „Буденерготрейд на користь Хмельницької обласної ради кошти в сумі 30749,24 грн., перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору №96 від 30.12.2021.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Недійсність додаткової угоди №6 від 21.09.2022 означає, що зобов`язання сторін регулюються первинним договором на постачання електроенергії №96 від 30.12.2021 з урахуванням додаткової угоди №5 від 31.08.2022, за якою базову ціну товару (без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл) встановлено в розмірі 4,34606125 грн./кВт*год.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами оспорюваної додаткової угоди №6 від 21.09.2022, дію якої (змінену ціну товару) розповсюджено на правовідносини з 01.09.2022, у період з вересня по жовтень 2022 року ТОВ „Буденерготрейд було поставлено Комунальному некомерційному підприємству „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради 93750 кВт/год електричної енергії, за яку замовник перерахував постачальнику 519681,13 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі №1032 від 30.09.2022 та №1159 від 31.10.2022 та платіжними дорученнями.

Таким чином, за поставлену електроенергію у вересні, жовтні 2022 році Комунальне некомерційне підприємство „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради мало сплатити ТОВ „Буденерготрейд 488931,89 грн. (93750 х 4,34606125 + 20% ПДВ).

Таким чином, „Буденерготрейд безпідставно одержало кошти в сумі 30749,24 грн. (519681,13 - 488931,89), підстава їх набуття відпала, а тому товариство зобов`язане повернути їх, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Аналогічний підхід до підстав повернення спірної суми коштів висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Комунальні підприємства (установи) створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном). Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №815/1216/16.

Враховуючи, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців територіальної громади, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №924/1282/21.

З огляду на вище зазначене, грошові кошти в розмірі в сумі 30749,24 грн. підлягають стягненню з ТОВ „Буденерготрейд на користь Хмельницької обласної ради.

Таким чином вимога прокурора про стягнення грошових коштів у розмірі 30749,24 грн., перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору №96 від 30.12.2021 також підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів у зв`язку із задоволенням позовних вимог (з вимоги про визнання недійсною додаткової угоди на обох відповідачів в рівних частинах, з вимоги про стягнення грошових коштів на ТОВ „Буденерготрейд).

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 21.09.2022 до договору №96 від 30.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради (код ЄДРПОУ 03397564) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Буденерготрейд (код ЄДРПОУ 43452850).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Буденерготрейд (04123, Київ, вул. Світлицького, 35, офіс 108/4, код ЄДРПОУ 43452850) на користь Хмельницької обласної ради (29005, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 00022651) грошові кошти у розмірі 30749,24 грн. (тридцять тисяч сімсот сорок дев`ять гривень 24 коп.), перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору №96 від 30.12.2021.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Буденерготрейд (04123, Київ, вул. Світлицького, 35, офіс 108/4, код ЄДРПОУ 43452850) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 4542,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства „Хмельницький обласний серцево-судинний центр Хмельницької обласної ради (29005, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 85, код ЄДРПОУ 03397564) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 1514,00 грн. (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 18.03.2025.

СуддяО.Є. Танасюк