Рішення

від 19.03.2025 по справі 904/88/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: [email protected], тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2025м. ДніпроСправа № 904/88/25

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Лось А.М.;

від відповідача: Жежель С.С.,

від третьої особи-1: Сидоренко О.А.,

від третьої особи-2: представник не з`явився;

вільний слухач: ОСОБА_1 ;

дослідивши матеріали справи №904/88/25

за позовом Дніпропетровської обласної ради

до Кам`янської міської ради

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Обласного комунального підприємства "Фармація",

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАМ`ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ "МІСЬКА ЛІКАРНЯ №9",

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Дніпропетровська обласна рада (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до Кам`янської міської ради (далі - відповідач), у якій просить суд витребувати з незаконного володіння відповідача у комунальну власність позивача нерухоме майно, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Аношкіна, 72, а саме:

(1) у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. XX, XXI загальною площею 18,1 кв. м;

(2) у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ХVа, 6-2 загальною площею 18 кв. м;

(3) у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. IX, X загальною площею 30,4 кв. м.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/88/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2025.

Ухвалою від 10.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.02.2025.

Також задоволено клопотання позивача, викладене у позові, та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Обласне комунальне підприємство «Фармація» (далі третя особа-1).

Через відділ документального забезпечення 16.01.2025 від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення.

Через відділ документального забезпечення 22.01.2025 від відповідача надійшов відзив.

Через відділ документального забезпечення 23.01.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Через відділ документального забезпечення 27.01.2025 від відповідача надійшли заперечення.

Ухвалою від 06.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження, закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 05.03.2025.

Ухвалою від 05.03.2025 залучено КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО КАМ`ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ "МІСЬКА ЛІКАРНЯ №9" в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (далі - третя особа-2).

У судовому засіданні 05.03.2025 протокольною ухвалою було оголошено перерву у судовому розгляді до 19.03.2025.

В судовому засіданні 19.03.2025 представник позивача та третьої особи-1 надали усні пояснення у справі, відповіли на запитання суду, просили задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні позову.

Представники третьої особи-2 в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Спірні приміщення вибули з оперативного управління і балансу Комунального закладу «Кам`янська міська лікарня №9» ДОР», а тому не були передані відповідачу у комунальну власність у складі майна Комунального закладу «Кам`янська міська лікарня №9» ДОР», визначеного рішенням ДОР від 16.08.2019 №493-17/VII та актом приймання-передачі від 03.09.2019 до цього рішення.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач проти позову заперечує та вважає себе власником спірних приміщень, оскільки позивач передав у власність відповідача цілісний майновий комплекс лікарні без виключення спірних приміщень.

Доводи позивача щодо відзиву відповідача на позовну заяву

Позивач наголосив, що відповідно до актів приймання-передачі від 01.08.2013 та від 12.01.2024 спірні приміщення були передані з оперативного управління Комунального закладу «Кам`янська міська лікарня №9» ДОР» в господарське відання третьої особи-1.

Доводи відповідача щодо відповіді на відзив

Відповідач стверджує, що питання виділення спірних приміщень в окремі об`єкти нерухомості вже були предметом досліджень у інших справах, а тому підстави вважати спірні приміщення власністю позивача відсутні.

Стислий виклад позиції третьої особи-1

Третя особа-1 підтримує позов і стверджує, що спірні приміщення не були передані відповідачу у власність у складі цілісного майнового комплексу.

Стислий виклад позиції третьої особи-2

Третя особа-2 письмових пояснень не надала.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: належності спірних приміщень позивачу на праві власності та безпідставності (підставності) їх вибуття до відповідача.

Суд встановив, що 21.06.2013 Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення №455-19/VI "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" (далі - рішення від 21.06.2013 №455-19/VI).

Відповідно до пункту 5.18 рішення від 21.06.2013 №455-19/VI вирішено передати в господарське відання ОКП "Фармація", зокрема, нежитлове приміщення площею 18,0 кв. м, розташоване за адресою: м. Дніпродзержинськ, просп. Аношкіна, 72, яке перебувало в оперативному управлінні лікарні (Комунальний заклад "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради").

01.08.2013 між Комунальним закладом "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" (наразі - Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради "Міська лікарня № 9") та Дніпропетровською обласною радою та ОКП "Фармація" підписаний акт приймання-передачі вказаного нежитлового приміщення площею 18,0 кв. м.

27.12.2013 Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення №517-23/VІ "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" (далі - рішення від 27.12.2013 №517-23/VІ), відповідно до якого передано у господарське відання ОКП "Фармація" нежитлові приміщення лікарні загальною площею 48,5 кв. м, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, просп. Аношкіна, 72, яке перебувало в оперативному управлінні лікарні (Комунальний заклад "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради").

12.03.2014 між Комунальним закладом "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" (наразі - Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради "Міська лікарня № 9"), Дніпропетровською обласною радою та ОКП "Фармація" підписано акт приймання-передачі нежитлових приміщень загальною площею 48,5 кв. м (18,1 кв. м + 30,4 кв. м), розташованих за адресою: м. Дніпродзержинськ, просп. Аношкіна, 72.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.08.2015 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстровано право власності територіальної громади сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради на цілісний майновий комплекс Комунальний заклад "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради".

27.08.2015 зареєстровано право господарського відання ОКП "Фармація" на об`єкт у будівлі під літ. "Е-7" на І поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ІХ, Х загальною площею 30,4 кв. м згідно з витягом із рішення Дніпропетровської обласної ради від 27.12.2013 №517-23/VІ. При цьому зазначене речове право припинено 19.11.2020 на підставі рішення Кам`янської міської ради від 28.10.2020 №2061-47/VІІ.

27.08.2015 також зареєстровано право господарського відання ОКП "Фармація" на об`єкт у будівлі під літ. "Е-7" на І поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ХХ, ХХІ загальною площею 18,1 кв. м згідно з витягом із рішення Дніпропетровської обласної ради від 27.12.2013 №517-23/VІ. Зазначене речове право припинено 19.11.2020 на підставі рішення Кам`янської міської ради від 28.10.2020 №2061-47/VІІ.

27.08.2015 зареєстровано право господарського відання ОКП "Фармація" на об`єкт будівлі під літ. "Е-7" на І поверсі аптечний пункт-приміщення поз.ХVа,6-2 загальною площею 18,0 кв. м згідно з витягом із рішення Дніпропетровської обласної ради від 27.12.2013 №517-23/VІ. Зазначене речове право припинено 19.11.2020 на підставі рішення Кам`янської міської ради від 28.10.2020 №2061-47/VІІ.

Як встановлено у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №904/1667/22 Кам`янська міська рада 25.04.2019 прийняла рішення №1392-32/VІІ "Про надання згоди на прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Кам`янського юридичних осіб та закріпленого за ними на праві оперативного управління майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" (далі - рішення від 05.04.2019 №1392-32/VІІ).

У пункті 7 додатку до рішення від 05.04.2019 №1392-32/VІІ зазначено, що Кам`янській міській раді передається юридична особа - Комунальний заклад "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" за адресою: м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72.

16.08.2019 Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення №493-17/VІІ "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" (далі - рішення від 16.08.2019 №493-17/VІІ), відповідно до пункту 1.13 якого юридичну особу - Комунальний заклад "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради", розташовану за адресою: м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72, та закріплене за нею на праві оперативного управління майно передано до комунальної власності територіальної громади міста Кам`янського, за умови прийняття відповідного рішення Кам`янською міською радою згідно з чинним законодавством України.

03.09.2019 Кам`янська міська рада прийняла рішення №262 "Про затвердження акту приймання-передачі юридичною особи - комунального закладу "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради", розташованої за адресою: м. Кам`янське, проспект Аношкіна, 72, та закріплене за нею на праві оперативного управління майно до комунальної власності територіальної громади міста Кам`янського".

Відповідно до акту приймання-передачі комісія у складі відповідних посадових осіб Дніпропетровської обласної ради та Кам`янської міської ради провела обстеження майна, яке перебуває за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72, що передається зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області до комунальної власності територіальної громади міста Кам`янське, встановила, що до складу передачі входить майно Комунального закладу "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" на загальну балансову вартість тридцять один мільйон п`ятсот дев`яносто чотири тисячі сімсот вісімдесят сім гривень 00 копійок, відповідно до інвентаризаційного опису, що додається та є невід`ємною частиною акту приймання-передачі. Зазначене майно передати зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області до комунальної власності територіальної громади міста Кам`янське.

Як встановлено у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №904/1667/22, з метою впорядкування та ефективного управління об`єктами нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, враховуючи лист управління охорони здоров`я міської ради (вхід, від 30.09.2020 №6/439), керуючись ч. 1 ст. 59, ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Кам`янська міська рада 28.10.2020 прийняла рішення №2061-47/VІІ "Про припинення права господарського відання на нерухоме майно комунальної власності міста" (далі - рішення від 28.10.2020 №2061-47/VІІ ).

Відповідно до п. 1 рішення від 28.10.2020 №2061-47/VІІ міська рада вирішила припинити право господарського відання правокористувача - Обласного комунального підприємства «Фармація» (код ЄДРПОУ 01976358) на нерухоме майно комунальної власності міста за адресами: просп. Аношкіна, 72; вул. Вячеслава Чорновола, 79а; вул. Сергія Слісаренка, 3; вул. Колеусівська, 12.

Зі змісту витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень вбачається, що зареєстрований цілісний майновий комплекс Комунальний заклад "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради", у тому числі приміщення лікарні за номером Е-7 загальною площею 9 856 кв. м. Власником цього майнового комплексу зазначено територіальну громаду сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради, яке зареєстровано 11.07.2015.

28.04.2020 проведено державну реєстрацію права власності територіальної громади в особі Кам`янської міської ради на цілісний майновий комплекс Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради "Міська лікарня № 9", у тому числі приміщення лікарні за номером Е-7 загальною площею 9856 кв. м за рішенням державного реєстратора, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровська область від 05.05.2020. Підставою для державної реєстрації є: акт приймання-передачі, серія та номер: б/н., виданий 03.09.2019, видавник: Кам`янська міська рада: Дніпропетровська обласна рада; рішення, серія та номер: 1531-35/VІІ, виданий 04.09.2019, видавник: Кам`янська міська рада; рішення, серія та номер: 262, виданий 03.09.2019, видавник: Виконавчий комітет Кам`янської міської ради; рішення, серія та номер: 1392-32/VII, виданий 25.04.2019, видавник: Кам`янська міська рада; додаток 1 до рішення 1531-35/VІІ, статут, серія та номер: б/н, виданий 04.09.2019; видавник: Кам`янська міська рада; додаток 2 до рішення 1531-35/VII, передавальний акт, серія та номер: б/н, виданий 04.09.2019, видавник: Кам`янська міська рада.

Незгода позивача із державною реєстрацією спірних приміщень за відповідачем зумовила його звернення до суду з цим позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив витребування з незаконного володіння відповідача у комунальну власність позивача нерухоме майно, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Аношкіна, 72, а саме: (1) у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. XX, XXI загальною площею 18,1 кв. м; (2) у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ХVа, 6-2 загальною площею 18 кв. м; (3) у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. IX, X загальною площею 30,4 кв. м.

Віндикаційний позов (до яких відноситься позов у даній справі) належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

У пункті 147 постанови від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц викладено висновок Великої Палати Верховного Суду (підтриманий Верховним Судом у постанові від 13.02.2025 у справі №918/132/24) про те, що належним відповідачем за позовом про витребування від особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

В даному випадку позивач вважає себе власником спірного майна та наполягає на тому, що відповідач неправомірно заволодів ним (майном).

Таким чином, позивач правильно обрав спосіб захисту та правильно визначив відповідача, що також підтверджується позицією Господарського суду Дніпропетровської області, яка висвітлена у рішенні від 14.11.2024 у справі №904/3118/24, яке набрало законної сили 17.12.2024. Так, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем - Кам`янською міською радою) власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Правовий аналіз положень ст. 387 ЦК України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 01.10.2019 у справах №911/2034/16 та №911/3749/17, від 19.11.2019 у справі №911/3680/17, від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13, від 11.02.2020 у справі №922/614/19.

За загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 28.01.2025 у справі №910/15966/23 (п.5.3).

За змістом ст. 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі №914/1128/16, постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних правовідносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У постановах Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, зокрема, вказано на необхідність встановлення того, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (такий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин, вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 20.02.2019 у справі №522/3665/17.

Зі змісту позову вбачається, що про порушення свого права позивачу стало відомо під час розгляду справи №904/1667/22, у якій позивач мав статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Також в позові у даній справі позивач стверджує, що спірні приміщення вибули з оперативного управління і балансу Комунального закладу «Кам`янська міська лікарня №9» ДОР», а тому не були передані відповідачу у комунальну власність у складі майна Комунального закладу «Кам`янська міська лікарня №9» ДОР», визначеного рішенням Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 №493-17/VII та актом приймання-передачі від 03.09.2019 до цього рішення.

Суд встановив, що 16.08.2019 Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення №493-17/VІІ "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області", відповідно до пункту 1.13 якого юридичну особу - Комунальний заклад "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради", розташовану за адресою: м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72, та закріплене за нею на праві оперативного управління майно передано до комунальної власності територіальної громади міста Кам`янського, за умови прийняття відповідного рішення Кам`янською міською радою згідно з чинним законодавством України.

Таким чином згідно з рішенням Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 передано юридичну особу - Комунальний заклад "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" в цілому (без вилучення будь-яких і, зокрема, спірних приміщень). Також окрім приміщень самої лікарні передано інше майно, закріплене на праві оперативного управління за вказаною юридичною особою (перелік якого міститься в інвентаризаційному описі, долученому до матеріалів справи).

Отже, аналіз вказаного рішення свідчить про те, що Дніпропетровська обласна рада у контексті волевиявлення власника на визначення юридичної долі свого майна, на пленарному засіданні обласної ради вирішила питання, зокрема, надання згоди на передачу вказаного об`єкта з державної власності у спільну власність територіальної громади міста.

При цьому суд відзначає, що правовий статус спірних приміщень - пов`язаний із комунальною власністю територіальної громади міста Кам`янського.

За фактичних обставин цієї справи відсутні підстави стверджувати про приналежність як самої будівлі, розташованої за адресою Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72, так і окремих його частин (спірних приміщень), іншому власнику, ніж Кам`янська міська рада.

До таких же висновків дійшов Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 01.05.2024 у справі №904/1667/22.

Як зазначалось вище, Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення від 16.08.2019 №493-17/VІІ про передачу зі спільної власності територіальних громад юридичної особи КЗ "Кам`янська міська лікарня № 9" та майна закріпленого за нею на користь Кам`янської міської ради для забезпечення потреб територіальної громади м. Кам`янське.

При цьому, за затвердженим обома радами актом приймання-передачі від 03.09.2019 та інвентаризаційним описом до нього усі будівлі лікарні були передані в цілому без виділення окремих приміщень. Жодних зауважень щодо виключення з цього комплексу лікарні спірних приміщень аптечних пунктів не зазначено.

Зі змісту позову суд зауважує, що позивач не оскаржує чинність вказаного рішення, проте заперечує факт вибуття спірних приміщень з оперативного управління та балансу Комунального закладу «Кам`янська міська лікарня №9» ДОР».

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі №904/2128/23 за позовом Дніпропетровської обласної ради до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області залишено без задоволення апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/2128/23 про відмову у задоволені позовних вимог пов`язаних із визнанням незаконним і скасуванням рішення державного реєстратора Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Коноплянки Вадима Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 52139934 від 05.05.2020 12:01:38 з одночасним припиненням права комунальної власності територіальної громади м. Кам`янське в особі Кам`янської міської ради (ідентифікаційний код 24604168) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 703409912104 в частині нежитлових приміщень площею 18,0 кв.м, 18,1 кв.м, 30,4 кв.м, які розташовані у будівлі літ. Е-7 на І поверсі лікарні за адресою: м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72. Змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/2128/23, викладено її в редакції вказаної постанови.

Дніпропетровською обласною радою не оскаржена до Верховного Суду постанова Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі №904/2128/23.

Оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у позовній заяві, позивач суду не надав.

Третя особа-1 позов підтримала і вказала на встановлення рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 у справі №904/3118/24 обставин, які підтверджують, що територіальній громаді міста Кам`янського не був переданий цілісний майновий комплекс - лікарня Е-7, оскільки спірні приміщення до складу такої площі включені не були.

Суд з позицією третьої особи-1 не погоджується, оскільки обставини на які посилається третя особа-1, є не встановленими судом у справі №904/3118/24, а є аргументами позивача в обґрунтування позову у справі №904/3118/24 і не знайшли свого підтвердження у даній справі (904/88/25).

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

Досліджуючи подані сторонами докази та обставини, встановлені рішенням суду в господарських справах (пов`язаних зі спірними приміщеннями), що набрали законної сили, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про витребування спірного майна.

Позивач не довів факту права власності на спірне майно, що вказує на відсутність порушеного права і є підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд зауважує, що за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

В даному випадку суд, вирішуючи спір по суті, дійшов висновку про відмову в позові з підстав його необґрунтованості, а тому строк позовної давності, про застосування якого просив відповідач, до спірних взаємовідносин не підлягає застосуванню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 20.03.2025.

Суддя С.А. Дупляк