Рішення

від 26.03.2025 по справі 120/8263/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 березня 2025 р. Справа № 120/8263/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправним акту, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправним акту, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за її скаргами відповідачем проведено перевірку КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» по буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця, де вона мешкає. За результатами перевірки відповідачем складено акт №0004 від 24.04.2024, який, на думку позивача, містить недостовірні відомості, а сама перевірка проведена поверхнево, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 28.06.2024 дану позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з вручення (отримання) копії ухвали.

03.07.2024 року позивачем подано заяву про відсутність недоліків позовної заяви, в якій заявник зазначає про відсутність підстав для виконання вимог даної ухвали.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.07.2024 позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами повернуто позивачеві.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 вказану ухвалу суду першої інстанції від 12.07.2024 скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 23.12.2024 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з вручення (отримання) копії ухвали

27.12.2024 до суду надійшов оновлений адміністративний позов.

Ухвалою від 03.01.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В подальшому, 09.01.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Вільчинського О.В.

Ухвалою від 13.01.2025 задоволено вказану заяву позивача та відведено від розгляду справи №120/8263/24 суддю Вільчинського Олександра Ванадійовича.

Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. ст. 40, 41 Кодексу адміністративного судочинства України визначено головуючого суддю по справі Чернюк Аллу Юріївну.

Ухвалою суду від 17.01.2025 року справу прийнято до провадження судді Чернюк А.Ю., її розгляд розпочато спочатку та встановлено учасникам справи нові строки для подання документів по суті позовних вимог.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На переконання відповідача, незважаючи на те, що посадовими особами використана не актуалізована форма акта, він не є документом, який підлягає скасуванню. Окрім того, представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог, які стосуються відшкодування позивачу моральної шкоди.

03.02.2025 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій вона наводить свої аргументи на спростування доводів відповідача викладених у відзиві.

10.02.2025 року представником відповідача подано заперечення на вказану відповідь на відзив.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

В березні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до народного депутата України Кучеренка О.Ю. із скаргою про порушення посадовими особами КП «Вінницяміськтеплоенерго» її прав споживача комунальної послуги по місцю її проживання в буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця.

Відповідну скаргу листом від 13.03.2024 року направлено до Держпродспоживслужби України для розгляду по суті і вжиття заходів для перевірки, контролю і врегулювання оскаржуваної ситуації та належного захисту і поновлення прав заявника.

25.03.2024 року Держпродспоживслужбою надано згоду на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо вищезгаданого суб`єкта господарювання.

На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 10.04.2024 №609-А та посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 10.04.2024 №223, в період з 11 по 24 квітня 2024 року заступником начальника управління-начальником відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Бевзюком Петром Антоновичем та головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григораш Іриною Василівною проведено позапланову перевірку КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні житлово-комунальних послуг.

За результатами перевірки складено Акт №0004 від 24.04.2024.

Позивач, вважаючи, що даний акт містить недостовірні відомості, а сама перевірка проведена поверхнево, з метою його скасування та зобов`язання відповідача повторно провести перевірку КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» по буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).

За визначенням абз. 2 ст. 1 цього Закон №877 державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 Закону №877 дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ст. 4 Закон №877 виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб`єкта господарювання (за його наявності). Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов`язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.6 Закон №877 підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 5 вищевказаного Закон №877 передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Відповідно до ст. 7 цього Закон №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закон №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як встановлено судом, за наслідком опрацювання скарг позивача про порушення посадовими особами КП «Вінницяміськтеплоенерго» її прав споживача комунальної послуги, 25.03.2024 року Держпродспоживслужбою надано згоду на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо вказаного суб`єкта господарювання.

На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 10.04.2024 №609-А та посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 10.04.2024 №223, в період з 11 по 24 квітня 2024 року заступником начальника управління-начальником відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Бевзюком Петром Антоновичем та головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григораш Іриною Василівною проведено позапланову перевірку КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні житлово-комунальних послуг.

За результатами перевірки складено Акт №0004 від 24.04.2024 року, з висновків якого слідує, що в ході проведення позапланової перевірки спеціалістами Головного управління встановлено, що за адресою: м. Вінниця, вул. 600- річчя, буд. 46,розподіл обсягу спожитої у будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення здійснюється відповідно до пункту 8 розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 за № 1502/32954.

Разом з тим, як слідує з листа в.о. голови Держпродспоживслужби Андрія Крейтора від 30.05.2024 року, відправленого на адресу ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області, за результатами здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, спеціалістами Головного управління було оформлено Акт від 24.04.2024 № 0004, який не відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства економіки України від 28 листопада 2022 року № 4877, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2022 року за № 1591/38927. У відповідному листі також зазначено, що спеціалістами Головного управління не отримано від суб`єкта господарювання належне обґрунтування підстав для визначення та застосування опалювальної площі квартир в будинку у розмірі 2898,3 м2 для нарахувань за послуги. Спеціалістами Головного управління при проведенні перевірки вказана інформація не була врахована, як і інформація про індивідуальне опалення в квартирі позивача.

Вищезазначеним листом також підтверджено, що посадовими особами не було отримано від суб`єкта господарювання повної інформації, запитуваної у зверненнях від 14.03.2024, 15.03.2024 та 22.02.2024 щодо вузла комерційного обліку та звіту КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» від 06.03.2024 щодо дистанційної передачі даних теплового лічильника за період з 01.10.2023 по 05.03.2024.

Отже, керівним складом Держпродспоживслужби України підтверджено, що розгляд звернень ОСОБА_1 проведено поверхнево, не всебічно та не в повному обсязі, під час проведення перевірки не досліджено усі питання, порушені у зверненнях.

Окрім того, як зазначає сам відповідач, у зв`язку з допущеними з боку посадових осіб Головного управління помилками в оформленні Акта від 24.04.2024 №004 та неповним з`ясуванням всіх обставин під час перевірки, осіб, які проводили таку перевірку - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було притягнено до дисциплінарної відповідальності.

Як зазначалося судом, частиною 1 статті 6 Закону №877 визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Так, вищезазначена норма передбачає, що повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Однак, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, проведення позапланової перевірки КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні житлово-комунальних послуг по буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця, було здійснено поверхнево, не всебічно та не в повному обсязі, під час проведення перевірки не досліджено усі питання, порушені у зверненнях позивача.

За вказаних обставин, суд вважає, що єдиним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання відповідача провести повторну позапланову перевірку КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні житлово-комунальних послуг по буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця, у відповідності до скарг ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В той же час, суд погоджується з доводами представника відповідача, що акт перевірки №0004 від 24.04.2024 не може бути предметом розгляду у цій справі, оскільки не є рішенням у розумінні КАС України, не належить до категорії рішень суб`єктів владних повноважень, не створює правових наслідків для позивача та не порушує його прав у публічно-правових відносинах.

Більше того, не заперечується сторонами, що акт перевірки №0004 від 24.04.2024 не відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства економіки України від 28 листопада 2022 року № 4877, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2022 року за № 1591/38927, а тому, він не має будь-якої юридичної сили, що свідчить про відсутність підстав для визнання його протиправним та скасування.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як зазначалося судом, спір між сторонами виник у зв`язку з проведенням неналежної перевірки заяв позивача працівниками Головного управління Держспоживслужби у Вінницькій області, за що останніх було притягнено до відповідальності.

У сукупності викладеного, враховуючи норми ч.2 ст.9 КАС України, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, задовольнивши їх частково, шляхом визнання протиправними дій Головного управління Держспоживслужби у Вінницькій області щодо проведення неналежної позапланової перевірки КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні житлово-комунальних послуг по буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця, у відповідності до скарг ОСОБА_1 та зобов`язання повторно провести відповідну перевірку.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 2100 грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 56 Конституції кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

Згідно із частиною другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1173 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу держвлади, наявність шкоди, протиправність дій її задача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач у таких справах повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди і що дії або протиправність/бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування в розумінні ЦК України.

З огляду на викладене, оскільки позивачем не було доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння їй моральних страждань чи втрат немайнового характеру й, відповідно, заподіяння моральної шкоди, розмір якої ніяк не обґрунтований, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не понесла та доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Головного управління Держспоживслужби у Вінницькій області щодо проведення неналежної позапланової перевірки КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні житлово-комунальних послуг по буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця, у відповідності до скарг ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Держспоживслужби у Вінницькій області повторно провести перевірку КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні житлово-комунальних послуг по буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця, у відповідності до скарг ОСОБА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Держспоживслужби у Вінницькій області (21036, м. Вінниця, вул. Праведників світу, 19, код ЄДРПОУ: 40310643)

СуддяЧернюк Алла Юріївна