Рішення

від 11.03.2025 по справі 753/10384/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10384/24

провадження № 2/753/2180/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Лузовою І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 р. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі також - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідачі), у якому просив: визнати недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, поширену ОСОБА_3 на Youtube -каналі ОСОБА_4 (адреса в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_1 такого змісту: «де ОСОБА_1 , де ОСОБА_1 ? Зробив цей свій Безпековий Форум і знову здриснув в Штати, правильно?»; зобов`язати ОСОБА_3 протягом 10 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію, а ОСОБА_4 - опублікувати таке спростування на своєму Youtube-каналі, у максимально наближений (адекватний) спосіб із зазначенням, що вказана інформація є недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

На обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на Youtube -каналі ОСОБА_4 було розміщено відеоролик під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7», у якому пролунав виступ ОСОБА_3 з вищевказаною негативною і неправдивою інформацією про позивача. Ця інформація не належить до оціночних суджень і є фактичним твердженням, її поширення невизначеному колу осіб мало на меті зганьбити честь, гідність та ділову репутацію позивача, а вимога про її спростування не призведе до втручання у свободу вираження поглядів та відповідає статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З метою визначення підсудності справи суд на виконання вимог частин шостої-восьмої статті 187 ЦПК України здійснив запити до Єдиного державного демографічного реєстру та електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА, проте відомостей про особу відповідачки ОСОБА_4 у даних реєстрах не знайдено.

Ухвалою судді від 17.06.2024 витребувано від Державної міграційної служби України інформацію про зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_4

02.10.2024 від Державної міграційної служби України надійшла витребувана судом інформація.

Ухвалою судді від 03.10.2024 відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.12.2024 закрите підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 12.02.2025.

В судовому засіданні 12.02.2025 з`ясувалось, що відповідачка ОСОБА_4 не повідомлена про розгляд справи належним чином, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 11.03.2025.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав пославшись на наведені у позовній заяві обставини та обґрунтування.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, з будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не звертались, правом на подання відзиву не скористались, а тому справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.

Як відомо із загальнодоступних джерел, позивач ОСОБА_1 є українським політиком та державним діячем, економістом, юристом, раніше двічі обіймав посаду Прем`єр-міністра України (у 2014 році та у 2014-2016 роках), міністра економіки (2005-2006 роки), міністра закордонних справ (2007 рік), голови Верховної Ради України (2007-2008 роки). У 2010 році був кандидатом в Президенти України . З 2009 по 2012 роки очолював політичну партію Фронт змін, з червня по грудень 2012 року очолював раду «Об`єднаної опозиції», з 11.12.2012 по 28.02.2014 був головою фракції всеукраїнського об`єднання «Батьківщина» у Верховній Раді України. Є одним із засновників політичної партії Народний фронт. У 2007 році фондом ОСОБА_1 «Відкрий Україну» був започаткований Київський Безпековий Форум - щорічний захід, дискусія на високому рівні, щодо актуальних питань національної безпеки України, Чорноморського регіону, питань безпеки у Європі та глобальної безпеки у світі.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у мережі Інтернет на веб-сайті відеохостингу Youtube https://www.youtube.сom було зареєстровано канал відеоконтенту « ОСОБА_4 », доступний за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є офіційним каналом (сторінкою) відповідачки ОСОБА_4 - ведучої новин ТСН, ток-шоу «ІНФОРМАЦІЯ_4» на телеканалі 1+1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 на головній сторінці вказаного Youtube-каналу було розміщено відеозапис суспільно-політичного ток-шоу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

У цьому ток-шоу, серед інших, брав участь відповідач ОСОБА_3 - журналіст, засновник та керівник проекту ІНФОРМАЦІЯ_9, який зробив заяву такого змісту: «де ОСОБА_1 , де ОСОБА_1 ? Зробив цей свій Безпековий Форум і знову здриснув в Штати, правильно?».

Вищенаведені обставини підтверджуються змістом веб-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_1, що була оглянута в судовому засіданні, а також даними Звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет та Довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, складеними за замовленням позивача Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» (а.с. 15-26, 54-60).

Даючи оцінку доводам позивача про порушення відповідачами його особистих немайнових прав, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Основний закон України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю і водночас гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (статті 3, 34 Конституції України).

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (стаття 68 Конституції України).

Відтак конституційному праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань кореспондує конституційний обов`язок не поширювати про особу інформацію, що ганьбить її честь і гідність.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Конституційні права особи мають цивілістичний вимір як абсолютні і невідчужувані цивільні права фізичної особи, які належать кожній фізичній особі від народження або за законом (частина перша статті 269 ЦК України).

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно зі статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на їх недоторканність.

Відповідно до положень статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі та ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Водночас статтею 30 Закону України «Про інформацію» встановлено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

На підтвердження доводів про наявність в діях відповідача ОСОБА_3 юридичного складу правопорушення як підстави для задоволення пред`явленого до нього дифамаційного позову позивачем надано висновок експерта за результатами проведення експертного лінгвістичного семантико-текстуального дослідження мовлення, складений на його замовлення судовим експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріуса» (висновок № 1900 від 10.05.2024, а.с. 38-45).

За даними цього висновку у висловлюваннях ОСОБА_3 в передачі «ІНФОРМАЦІЯ_4», зокрема, в частині: «де ОСОБА_1 , де ОСОБА_1 ? Зробив цей свій Безпековий Форум і знову здриснув в Штати, правильно?» міститься інформація негативного характеру про діяльність ОСОБА_1 , а саме про його виїзд під час війни до США, як про погану, незаконну, засуджувану суспільством.

Згідно з висновком експерта негативна інформація про те, що ОСОБА_1 вкотре виїхав за кордон, виражена у формі фактичних тверджень, а також оцінних (оціночних) суджень, що передають ставлення мовця до повідомлюваного й виявляються у вживанні вульгарно-просторозмовної лексеми «здриснути» та зневажливої оцінки його діяльності, низки риторично-питальних конструкцій, які є маркерами експресивного синтаксису репліки.

За формою та змістом висновок експерта відповідає вимогам статті 102 ЦПК України, його складено атестованим судовим експертом у галузі лінгвістичного дослідження мовлення, який був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а зроблені експертом висновки відповідають внутрішньому переконанню суду, яке ґрунтується на оцінці змісту висловлювання відповідача і характеру використання ним мовних засобів.

Так, з перегляду виступу ОСОБА_3 в цілому і конкретного його фрагменту в частині, що стосується позивача, зокрема, можна дійти висновку, що інформація про позивача дійсно має негативний характер, оскільки в умовах війни виїзд політика та державного діяча за кордон сприймається суспільством вкрай негативно, засуджується та ототожнюється зі зрадою, а стверджувальна інтонація висловлення, що виявилось у вживанні в кінці репліки слова «правильно» в його риторичному значенні, не дає підстав вважати це висловлювання оціночним судженням.

Зазначена інформація за своїм змістом також не підпадає під ознаки критики діяльності політичного діяча, межі якої хоча і є значно ширшими від критики звичайної особи, але не повинні порушувати справедливий баланс між правом на свободу слова і правом на повагу честі та гідності (рішення ЄСПЛ від 29.03.2005 у справі «Українська Медіа Група проти України»).

З наведеного слідує, що поширена ОСОБА_3 інформація про позивача є фактичними твердженнями, які можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності і, як наслідок, можуть бути визнані недостовірними.

За приписами частини другої статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності, а відтак тягар доказування достовірності поширюваної інформації покладається на особу, яка її поширила.

Відповідачем ОСОБА_3 не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що поширена ним негативна інформація про виїзд позивача за кордон є достовірною.

Натомість позивач посилається на те, що з моменту початку широкомасштабного вторгнення російської федерації він весь час перебував і перебуває на території України.

Цю обставину позивач підтверджує фактичними даними, які містяться в інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (а.с. 27).

З огляду на зміст та характер поширеної інформації про позивача суд погоджується з доводами позову про те, що твердження ОСОБА_3 відносно позивача формують негативну громадську думку про нього, руйнують імідж та репутацію позивача, тобто є такими, що порушують право позивача на повагу до його честі, гідності і ділової репутації.

Отже сукупність установлених судом фактів і обставин, а саме: поширення в мережі Інтернет серед невизначеного кола осіб негативної інформації про позивача; недоведеність відповідачем правдивості цієї інформації та надання позивачем доказів на підтвердження її недостовірності, є підставою для задоволення позову про визнання оспорюваної інформації недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права позивача.

За правилом частини сьомої статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію (частина четверта статті 277 ЦК).

У даному конкретному випадку недостовірна інформація була поширена ОСОБА_3 у мережі Інтернет на офіційному Youtube-каналі ОСОБА_4 в ефірі її авторської програми «ІНФОРМАЦІЯ_4».

Враховуючи викладене, а також роз`яснення постанови Пленуму (пункт 25), на відповідачку ОСОБА_4 як на особу, що надала відповідачу ОСОБА_3 майданчик для поширення недостовірної інформації про позивача, слід покласти обов`язок її спростувати шляхом опублікування на своєму Youtube-каналі резолютивної частини рішення суду.

За результатами розгляду справи суд здійснює розподіл судових витрат за правилами статті 141 ЦПК України.

За подання позову позивач сплатив судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в розмірі 2 422 грн (а.с. 14).

У зв`язку з підготовкою справи до розгляду позивач також поніс витрати, пов`язані з виготовленням Звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет і Довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, в розмірі 7 200 грн (а.с. 74) та з проведенням експертного лінгвістичного семантико-текстуального дослідження мовлення в розмірі 80 423,14 грн (а.с. 75).

Отже ураховуючи, що рішення прийняте на користь позивача, суд покладає на відповідача ОСОБА_3 як на особу, яка порушила особисті немайнові права позивача, понесені останнім судові витрати в загальному розмірі 94 045, 54 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_3 в мережі Інтернет на Youtube-каналі ОСОБА_4 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 такого змісту: «де ОСОБА_1 , де ОСОБА_1 ? Зробив цей свій Безпековий Форум і знову здриснув в Штати, правильно?».

Зобов`язати ОСОБА_4 протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили спростувати вказане висловлювання шляхом опублікування на Youtube-каналі за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 резолютивної частини цього рішення.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 94 045 (дев`яносто чотири тисячі сорок п`ять) гривень 54 копійки.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Повне рішення складене 04.04.2025.