Рішення

від 07.04.2025 по справі 906/55/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: [email protected], web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/55/25

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі заяву представника ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО" від 25.03.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ВЕНЕТО" (м.Черкаси)

до Фізичної особи-підприємця Мартинюк Ольги Михайлівни (м.Житомир)

про стягнення 175 500,00грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.03.2025 позовні вимоги ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО" до ФОП Мартинюк Ольги Михайлівни про стягнення 175 750,00грн задоволено повністю: стягнуто з ФОП Мартинюк Ольги Михайлівни на користь ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО" 175 750,00грн безпідставно отриманих коштів та 3028,00грн судового збору.

24.03.2025 через Електронний суд представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 30 000,00грн витрат на правову допомогу адвоката.

Ухвалою суду від 26.03.2025 заяву представника позивача від 24.03.2025 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/55/25 прийнято до розгляду; розгляд заяви призначено на 07.04.2025.

Представники сторін в засідання суду 07.04.2025 не з`явились.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №906/55/25 від 25.03.2025, суд приходить до таких висновків.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону №5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Частинами 2-4 ст.126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що 03.12.2020 між АБ "Чорноіваненко і партнери" в особі директора адвокатського бюро адвоката Чорноіваненка Дениса Олександровича та ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО" (клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №6ю/20 (а.с. 41-42).

Пунктом 1 договору про надання правової (правничої) допомоги №6ю/20 передбачено, що клієнт доручає адвокатському бюро представляти інтереси клієнта в усіх підприємствах, установах організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, в тому числі але не обмежуючись, в органах державної виконавчої служби, в нотаріальних, правоохоронних та контрольно-ревізійних органах, судах загальної і спеціальної юрисдикції усіх інстанцій, для чого надає йому право отримувати від зазначених органів заяви, листи, довідки, інше; подавати до зазначених органів заяви, листи, скарги, клопотання, інше та підписувати їх.

Відповідно до п. 4.1.договору, адвокатське бюро надає правову (правничу) допомогу в особі його керівника та засновника - адвоката Червоноіваненка Дениса Олександровича.

За результатами надання адвокатським бюро правової (правничої) допомоги клієнту, сторони підписують акт наданих послуг, який є невід`ємною частиною договору (п.4.4. договору).

Договір про надання професійної правничої допомоги підписано представниками сторін та скріплено печатками.

До справи подано копію ордеру серії СА №1109178 від 14.01.2025 на ім`я адвоката Червоноіваненка Дениса Олександровича від 03.06.2024 (а.с.11).

Згідно з актом про приймання-передавання наданих послуг від 24.03.2025 (а.с.43) адвокатське бюро надало клієнту наступну правову допомогу:

- збір доказів та підготовка позовної заяви про стягнення з ФОП Мартинюк Ольги Михайлівни на користь ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО" боргу в сумі 175 750,00грн; подача позовної заяви до Господарського суду Житомирської області; участь у розгляді справи №906/55/25

Вартість наданих послуг становить 30 000,00 грн. Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу наданих послуг клієнт до адвокатського бюро не має.

Суд зазначає, що з аналізу положень ст. 30 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Разом з цим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як встановлено матеріалами справи, є підтвердженим фактичне отримання позивачем послуг адвоката, а саме: адвокатом Чорноіваненко Д.О.

Наведене свідчить про реальність надання адвокатом правової допомоги позивачеві у справі №906/55/25 та понесення витрат на таку допомогу.

Разом з цим, суд враховує, що позовна заява у даній справі за своїм предметом та підставами позову є нескладною, матеріали справи не об`ємні та ґрунтуються на первинних бухгалтерських документах.

Категорія спору в даному конкретному випадку обмежується аналізом незначної кількості доказів, не становить виключної правової проблеми для кваліфікованого адвоката та чітко врегульована нормами права і не містить певної особливості, яка потребує застосування висновків Верховного Суду.

Суд зазначає, що відповідач відзиву на позов не подавав, будь-які нові докази не збирались і не подавались.

У даній справі було проведено два судових засідання, в якому взяв участь представник позивача та у зв`язку з тим, що відповідачем не було подано відзиву на позов, будь-які особливі пояснення від позивача не вимагались.

Суд констатує, що клопотання відповідача в порядку частини 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не надходило.

Втім, суд, з урахуванням вищевикладеного, не вбачає підстав для покладення витрат позивача у визначеному розмірі на відповідача.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При цьому, суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (відповідача).

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд враховує, що предметом спору є сума 175 750,00грн, однак слід зазначити, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не ставиться в пряму залежність від ціни позову як це визначено для розрахунку судового збору. Грошовий вираз предмета спору не є достатнім та єдиним критерієм, який враховується судом під час визначення розумності таких судових витрат.

З підстав викладеного та враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що обґрунтованим та розумним розміром компенсації за вказані послуги буде 10 000,00грн.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00грн. У стягненні 20 000,00грн суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 74, 76-77, 129, 221, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО" від 25.03.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №906/55/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мартинюк Ольги Михайлівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ВЕНЕТО" (вул.Ю.Іллєнка, 27, м.Черкаси, 18005, код ЄДРПОУ 39457891)

- 10 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1- у справу;

2- позивачу через "Електронний суд";

3- відповідачу РНОКПП НОМЕР_1 (рек. з повід).