Ухвала

від 09.01.2025 по справі 756/15109/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/15109/24

Номер провадження № 1-кп/756/911/25

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва питання можливості призначення до судового розгляду обвинувального акту та клопотання прокурора, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 18.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050003635, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олексіївка, Кодимського району, Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

28.11.2024 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт затверджений 27.11.2024 у кримінальному провадженні, внесеного 18.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050003635, у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу згідно з вимогами статей 31, 35 КПК України, 28.11.2024 зазначений обвинувальний акт передано на розгляд головуючому судді.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 28.11.2024 дане кримінальне провадження було призначено до підготовчого судового засідання.

Прокурор під час проведення підготовчого судового засідання вважав можливим призначити судовий розгляд обвинувального акту в відкритому судовому засіданні.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду та просив повернути прокурору на підставі того, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважає, що обвинувальний акт складено та затверджено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, а тому просила відмовити у задоволенні клопотання захисника з підстав необґрунтованості заявленого клопотання.

Вислухавши клопотання захисника, думку обвинуваченого та заперечення прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Захисник ОСОБА_5 у своєму клопотанні посилається на те, що підставою для повернення обвинувального акту є недотримання вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому зазначена кваліфікуюча ознака як вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 повторно, з з огляду на не погашену та не зняту судимість обвинуваченого, що, на думку захисника, не відповідає дійсності.

Статтею 3 КПК України встановлено, що обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

З положень ст. 291 КПК України вбачається, що законодавець встановив процесуальний порядок складення обвинувального акту в кримінальному провадженні. Зокрема повинен містить певні відомості, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов`язковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акту. Отже, перелік вимог щодо обвинувального акту є вичерпно визначеним та будь-яких інших вимог, яким повинен відповідати обвинувальний акт, не передбачено.

Тож, обвинувальний акт, на думку суду, складений відносно ОСОБА_4 відповідає вимогам статті 291 КПК України, так як містить, окрім іншого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Містить також обвинувальний акт, окрім іншого, відомості щодо часу, дати та місця учинення кримінального правопорушення. На думку суду, орган досудового розслідування має право висловлюватися в обвинувальному акті щодо вчинення певного кримінального правопорушення, оскільки відповідно до статті 3 КПК України обвинувачення і є твердженням про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, яке висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Поряд з цим, під час підготовчого судового розгляду судом встановлено дані щодо судимостей ОСОБА_4 , які відповідають зазначеним в обвинувальному акті.

У зв`язку з чим, суд не вбачає обґрунтованих підстав для повернення обвинувального акту прокурору та задоволенні клопотання сторони захисту.

Отже, перешкод для призначення судового розгляду судом не встановлено, підстави для прийняття рішення в порядку, передбаченому п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні, як і підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України. Кримінальне провадження підсудне Оболонському районному суду міста Києва.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Судом проведено підготовку до судового розгляду, як і визначено час та місце судового розгляду, з урахуванням дати отримання обвинуваченим копії обвинувального акту, склад осіб, що підлягають виклику.

Крім того, під час проведення підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , оскільки наразі існують ризики, передбачені пунктами 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На вказані ризики, на думку прокурора, вказують ті обставини, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду виходячи із тяжкості злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, є підстави вважати наявним ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання, у разі визнання його винуватим. Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що обвинувачений раніше судимий за вчинення злочинів, передбачених ст. 185, 186 КК України, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості знову вчинив умисний злочин проти власності, в умовах воєнного стану.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив у його задоволенні відмовити, оскільки вказані ризики прокурором не доведені, або обрати іншій запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт, або встановити мінімальний розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, захисника, дослідивши клопотання прокурора та захисника, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України. Даний злочини відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, щодо ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, підставою обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і відомості щодо особистості ОСОБА_4 ..

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу, зокрема главою 18 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Судом уже було наведено, що підставою застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і відомості щодо особистості обвинуваченого. Аналогічні посилання, як підставу застосування запобіжного заходу, наведено прокурором і в клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу.

Однак, на думку суду, останній, діючи як суд встановлений законом для розгляду справи по суті, не має право на стадії підготовчого розгляду вирішувати такі питання - як обґрунтованість підозри чи вагомість доказів. Дані категорії можуть були лише предметом оцінки слідчого судді на стадії досудового розслідування. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що суддя не може приймати участь в розгляді справи як такий, що вже надав відповідні висновки, щодо доказів в порядку статей 84, 94 КПК України, та обґрунтованості підозри, що межує з доведенням винуватості. Тим більше, ці висновки також ґрунтуються і на загальних засадах кримінального провадження, визначених положеннями статей 17, 22, 23, 26 КПК України.

Ураховуючи це, суд, надаючи оцінку наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, ураховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, тобто обставин, які викладені в обвинувальному акті. На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Отже, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування запобіжного заходу з огляду потреб судового провадження.

Досліджуючи матеріали клопотання, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення обвинуваченого в судовому засіданні, а також відомості про особистість ОСОБА_4 , суд погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Між тим, на думку суду, такий ризик як незаконний вплив на потерпілу та свідків не було доведено прокурором, оскільки ризиком є певні дії, чи певний умисел особи, а не сама по собі лише можливість їх вчинити.

Отже, на думку суду, наразі існують підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .. Також суд наголошує, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає особистості обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризику, який є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особистості обвинуваченого та наведені прокурором у клопотанні. Однак вони не є достатніми для того, аби змінити обраний ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження, відповідно до вимог ст. 315 КПК України запобіжного заходу та відмови у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2024 року для працездатних осіб складає 3024 гривень.

Для того, аби можна було вважати заставу такою, яку обвинувачений здатен внести та яка може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен урахувати положення статей 177, 178 КПК України, а також раціонально співставити її розмір з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину, як і матеріальним станом обвинуваченого.

За таких обставин, ураховуючи майновий стан обвинуваченого та встановлені ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд уважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 визначити також і розмір застави в 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн 00 коп., яку обвинувачений має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання суду, застава у вказаному розмірі здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 194, 197, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокуророві - відмовити.

Призначити судовий розгляд обвинувального акту, затвердженого 27.11.2024 у кримінальному провадженні № 12024100050003635 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185КК України, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва о 12:00 год. 17.01.2025.

Судовий розгляд кримінального провадження провести одноособово, викликав у судове засідання прокурора, обвинуваченого, захисника, представника потерпілого.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 в вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Установити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід - заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_4 з`являтися за першою вимогою до суду, а також покласти наступні обов`язки:

- не відлучатися із міста Києва;

- повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 на два місяці, який починається з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу в вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

В задоволенні клопотання захисника, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою діє до 09.03.2025 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а також для виконання конвойній службі.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, або в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання повного тексту ухвали.

Суддя ОСОБА_1