Рішення від 14.04.2025 по справі 756/16208/24

14.04.2025 Справа № 756/16208/24

Справа №756/16208/24

Провадження №2/756/1766/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Відповідача з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, в якому зазначила, що 25.07.2024 року вона звернулась до Оболонського УП ГУНП в м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме викрадення коштів на суму 30 000,00 грн. За вказаним фактом слідчим відділом Оболонського УП ГУНП в м. Києві внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100050002461 від 26.07.2024 р. про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. За результатами досудового розслідування встановлено особу, якою вчинено кримінальне правопорушення, а саме ОСОБА_2 , якому вручено повідомлення про підозру. У подальшому, у вказаному кримінальному провадженні Позивача визнано потерпілою, про що винесено постанову. Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 04.09.2024 року справа №756/10727/24 (пров. №1-кп/756/1533/24) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Позивач вказує, що вказаним кримінальним правопорушенням їй спричинено матеріальну шкоду в розмірі 30 000,00 грн., яка полягає у незаконному викраденні особистих коштів, та заподіяно моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн., яка виявилась у душевному хвилюванні, постійному стресі щодо втрати великої суми коштів, Позивач є особою похилого віку, має проблеми зі здоров`ям. У звязку із вищевикладеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 30 000,00 грн. та моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.01.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

04.02.2025 року від Позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Надаючи оцінку доводам клопотання Позивача про проведення усного слухання справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене провадження призначено для розгляду, зокрема малозначних справ.

У частині 6 ст. 19 ЦПК України визначені окремі види малозначних справ.

Згідно з ч. 2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У частині 4 ст. 274 ЦПК України визначені категорії справ, які не можуть бути розглянуті у спрощеному провадженні. Ця справа до зазначених категорій не віднесена.

Частинами 1, 3 ст. 277 ЦПК України передбачено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На переконання суду, характер спірних правовідносин у цій справі і предмет доказування не вимагають проведення усного засідання. Так, у цій справі оцінці підлягають лише надані сторонами письмові докази, клопотань про допит свідків, проведення експертиз не заявлялось.

Крім того, подане Позивачем клопотання не містить будь-яких аргументів, які би свідчили, що характер спірних правовідносин та предмет спору у цій справі потребують проведення усного слухання.

За таких умов, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Позивача, відсутність усного засідання не перешкоджає суду у цій справі об`єктивно і неупереджено розглянути справу.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судових документів на адресу ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)», де останній відбуває покарання, про що в матеріалах справи наявна розписка про отримання судових документів 13.02.2025 року. Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи із такого.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 04 вересня 2024 року (справа № 756/10727/24), який набрав законної сили 07.10.2024 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100050002461, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.

У вироку зазначено, що 25.07.2024 приблизно о 12:00 ОСОБА_2 маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно в умовах воєнного стану, прибув до квартири АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_1 , та, представившись волонтером від Київської міської адміністрації, повідомив раніше незнайомій йому ОСОБА_1 , що в нього наявна матеріальна допомога від мера міста Києва, тим самим забезпечив собі доступ до приміщення вказаної квартири.

Надалі, реалізуючи свій вищевказаний умисел, того ж дня і в тому ж місці, приблизно о 12:25 ОСОБА_2 , діючи умисно з корисливих мотивів з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні вищевказаної квартири, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав із тумбочки майно, яке належить потерпілій ОСОБА_1 , а саме грошові кошти в сумі 30 000 грн. Тримаючи при собі викрадене майно, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок вчинення злочину ОСОБА_2 спричинив майнову шкоду ОСОБА_1 , на загальну суму 30 000 грн.

Відповідач відбуває покарання за вищевказаним вироком у Державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№35)».

Згідно з вироком суду від 04.09.2024 року цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Оскільки, ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, на стадії кримінального провадження не заявляла, однак визнана потерпілою, тому даний цивільний позов підлягає вирішенню судом в порядку цивільного судочинства.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (статті 11 ЦК України).

Згідно пункту 8 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до норми ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що позовні вимоги, що стосуються стягнення з Відповідача на користь Позивача майнової шкоди у розмірі 30 000,00 грн., завданої внаслідок кримінального правопорушення, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачем у свою чергу позовні вимоги в цій частині позову не спростовано.

Щодо вимог Позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів та у приниженні честі і гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Крім того, відповідно до положень статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При заподіянні особі моральної шкоди обов`язок по її відшкодуванню покладається на осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Згідно пунктом 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) міститься висновок про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Позивачем визначено розмір моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн., що виявилось у душевному хвилюванні, постійному стресі щодо втрати великої суми коштів, а також те, що остання є людиною похилого віку, в якої весь час піднімається тиск і постійно болить голова.

Заявлена сума моральної шкоди є співмірною понесеним позивачем переживанням і завданій шкоді.

Відповідачем у свою чергу позовні вимоги в цій частині позову також не спростовано.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та стягнути з Відповідача на користь Позивача завдану шкоду у загальному розмірі 35 000,00 грн., з яких: 30 000,00 грн. - стягнення матеріальної шкоди, 5 000,00 грн. - стягнення моральної шкоди.

З огляду на те, що Позивач, на підставі пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з Відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в загальній сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 77-81, 89, 141, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання цивільним позивачем та відшкодування матеріальної і моральної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , відбуває покарання у ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)») на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) завдану шкоду у загальному розмірі 35 000 грн. 00 коп., з яких: 30 000,00 грн. - стягнення матеріальної шкоди, 5 000,00 грн. - стягнення моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , відбуває покарання у ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)») на користь держави судовий збір у сумі 1 211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Є.В. Діденко