Ухвала

від 09.04.2025 по справі 761/36567/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/36567/24

Провадження № 2-з/761/46/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.,

за участю секретаря: Яцишина А.О.,

представника позивачка: Старовойтової Д.А.,

відповідача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Диканя П.О.,

представників третіх осіб: Компанічне А.А., Білої Л.О., Гаркавенко-Дегтеренко А.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Диканя Павла Олеговича про заміну одного заходу забезпечення позову іншим в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Старовойтова Д.А. звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила визначити місце проживання ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) разом з матір`ю - ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 1-6)..

10.12.2024 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Диканя Павла Олеговича про заміну одного заходу забезпечення позову іншим у зазначеній цивільній справі у якій останній просив забезпечити позов шляхом визначення часу спілкування малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_3 кожної п`ятниці з 16 год. 00 хв. до 21 год. 00, суботи та неділі з 9 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв., щомісячно за присутності представника органу опіки та піклування за місцем проживання дітей, а саме АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що зважаючи особливості дитини, ОСОБА_6 , для нього вкрай травматичним є зміна умов проживання, стреси пов`язані з переїздами, зміна звичного середовища та оточення. При цьому ОСОБА_7 , незважаючи на те, що нею зазначено місце проживання в Україні за адресою - АДРЕСА_2 , у реальності за вказаною адресою не проживає, а проживає постійно у республіці Польща, у місті Вроцлаві, має статус тимчасового захисту переміщеної особи з України в республіці Польща, також такий статус присвоєний дітям.

У заяві зазначено, що на думку сторони відповідача обраний засіб забезпечення позову шляхом визначення часу спілкування малолітніх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з матір`ю - ОСОБА_3 кожної п`ятниці з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. неділі, щомісячно без присутності батька, встановлює низку проблем для дітей, а саме: - не визначено місце, де будуть знаходитися діти під час спілкування з позивачем; - не забезпечує позов у суті своїй, так як зважаючи на те, що під час військового стану дітям дозволено перетинати кордон України з одним з батьків, позивач може виїхати з України за кордон з дітьми. Обраний вид запобіжного заходу унеможливить заняття для дітей у п`ятницю та суботу, тобто третину тижня, що погано відобразиться на відновленні дітей.

Заява мотивована тим, що у відповідача є аргументовані підстави вважати, що визначений судом в ухвалі від 11.10.2024 року захід забезпечення позову не в повній мірі враховує інтереси дітей, баланс інтересів сторін, тому вважає за необхідне просити суд замінити визначений судом захід забезпечення позову іншим.

Представника позивача заперечувала проти задоволення заяви представника відповідача про зміну заходу забезпечення позову.

Відповідач та представник відповідача підтримали заяву та просили її задовольнити.

Представники третіх осіб залишили вирішення вказаної заяви на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні обставини справи та відповіді їм правовідносини.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Старовойтової Д.А. про забезпечення позову у цивільній справі ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання - задоволено частково. Забезпечено позов шляхом визначення часу спілкування малолітніх дітей - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з матір`ю - ОСОБА_3 кожної п`ятниці з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. неділі, щомісячно без присутності батька та зобов`язати батька дитини, - ОСОБА_1 передавати малолітніх дітей - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) їх матері, - ОСОБА_3 відповідно до визначеного судом часу (т. 1 а.с. 119-122).

Постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року - змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини ухвали в наступній редакції: «Забезпечити позов шляхом визначення часу спілкування малолітніх дітей - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з матір`ю - ОСОБА_3 кожної першої і третьої п`ятниці з 17 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. кожної першої і третьої неділі, щомісячно, без присутності батька та зобов`язати батька дитини, - ОСОБА_1 передавати малолітніх дітей - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) їх матері, - ОСОБА_3 відповідно до визначеного судом часу». В іншій частині ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року - залишено без змін (Т. 2 а.с. 3-8).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.

Аналіз змісту положень ст. 156 ЦПК України свідчить, що по своїй суті заміна вжитого судом заходу забезпечення позову полягає в заміні раніше прийнятого заходу на інший, передбачений законом захід, з одночасним припиненням раніше накладених заходів, а відтак, при вирішенні відповідного питання слід в першу чергу з`ясовувати чи змінилися настільки обставини спірних правовідносин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та чи існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов`язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.

При цьому, у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.

Отже, аналіз змісту ст. 156 ЦПК України в контексті завдань цивільного судочинства та мети застосування заходів забезпечення позову свідчить, що заміна заходів забезпечення позову пов`язана із зміною чи припиненням підстав забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для вжиття заходів забезпечення позову в указаній справі є те, що предметом спору у даній справі є сімейні правовідносини, а саме спір між батьками щодо визначення місця проживання малолітніх дітей, а також встановивши наявність обставин, які позбавляють ОСОБА_3 можливості спілкуватися з малолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , врахувавши права матері на особисте спілкування з дітьми та відсутність обставин, які обмежують право на таке спілкування, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що з метою запобігання втрати емоційного контакту матері з дітьми, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин, на період розгляду даної справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про визначення місця проживання дітей, такий захід забезпечення позову, як забезпечення зустрічей матері з дітьми буде співмірним з заявленими позовними вимогами.

При цьому, суд зазначає, що враховуючи специфіку сімейних відносин, тривалий розгляд даної категорії справ судом, а також напружені відносини, які склались між сторонами, що може негативно вплинути на психологічне здоров`я дітей, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову шляхом встановлення графіку спілкування малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_3 .

В постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року, справа № 127/31828/19 зазначено, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері із її малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з матір`ю. Верховний суд у вказаній справі дійшов висновку, що зустрічі матері з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин.

При цьому, суд звертає увагу, що наявність негативного впливу матері на дітей з матеріалів справи не вбачається.

Надаючи оцінку доводам, викладеним у заяві про заміну заходів забезпечення позову, суд звертає увагу, що цивільне судочинство ґрунтується на засадах змагальності та диспозитивності, що передбачає обов`язок самостійного обстоювання сторонами своїх позицій та доведення обставин, на які сторони посилаються як підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, сторона, яка звертається із заявою про заміну заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з таким заявою.

Так, підстави визначені у заяві для зміни заходу забезпечення позову у даній справі у більшій своїй мірі уже були розглянуті Київським апеляційним судом в постанові 06.02.2025 за наслідкам розгляду апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Дикань П.О., в якій колегія судді враховуючи, передусім, якнайкращі інтереси дітей та їх вік, з урахуванням інтересів дітей, їх графіку навчання та відпочинку, визначила час спілкування малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю - ОСОБА_3 , а саме: кожної першої і третьої п`ятниці з 17 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. кожної першої та третьої неділі щомісячно, без присутності батька, зобов`язавши останнього передавати дітей матері до визначеного судом часу, змінивши при цьому ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що батько дітей ОСОБА_1 також має право проводити вихідні з дітьми, а такий вид забезпечення позову забезпечить рівність обох батьків у проведенні часу вихідних днів з дітьми.

Європейський суд з прав людини, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Проте, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року в справі № 914/1570/20).

Отже застосування заходів забезпечення позову, як і заміна одного заходу на інший, в першу чергу має гарантувати можливість виконання рішення суду про задоволення позову.

Проте, всупереч вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України у клопотанні про зміну заходів забезпечення позову не наведено жодних мотивів того, яким чином застосування таких заходів забезпечення позову, про які просить представник відповідача в своєму клопотанні про зміну заходів забезпечення позову, сприятиме виконанню судового рішення у даній справі, якщо судом будуть задоволенні позовні вимоги.

Обставин, що обґрунтовують та підтверджують можливе ускладнення виконання рішення суду або його невиконання відповідачем без нових (іншого виду) заходів забезпечення позову, у випадку задоволення позову судом, у клопотанні не вказано та відповідних доказів на їх підтвердження не надано.

За таких обставин, доводи сторони відповідача про необхідність заміни одного заходу забезпечення позову іншим є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 83, 149, 150,153, 156 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Диканя Павла Олеговича про заміну одного заходу забезпечення позову іншим в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: