Рішення

від 23.04.2025 по справі 184/235/25

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 184/235/25

Номер провадження 2/184/664/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

23 квітня 2025 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Коваленко В.О.,

за участю секретаря судового засідання Попівніч Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі позивачів: Національної служби здоров`я України, Покровської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне підприємство «Центральна міська лікарня Покровської міської ради Дніпропетровської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області із вказаним вище позовом посилаючись на наступні обставини. Вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 КК України та призначено йому покарання: за ч.1 ст.125 КК України - п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.; за ч.1 ст. 126 КК України - 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 грн. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1360 грн. Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні за ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.12.2023 за № 12023046360000241, солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 03.12.2023 року, о 14 годині 50 хвилин, знаходився біля будинку АДРЕСА_1 , де в цей же день та час, там же знаходилась неповнолітня ОСОБА_2 , з якою у відповідача виник словесний конфлікт, під час якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у нього виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій. В цей же день і час, солдат ОСОБА_1 , знаходячись там же, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно ребром долоні своєї лівої руки наніс їй не менше З ударів в обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження, у вигляді синців та саден обличчя, котрі, згідно висновку судово-медичного експерта № 965 від 28.12.2023, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Ці умисні дії відповідача кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження. Як вбачається з листа Комунального підприємства «Центральна міська лікарня Покровської міської ради Дніпропетровської області» від 16.10.2024 № 1685 та долученого до нього розрахунку вартості 1 ліжко/дня за грудень 2023 року, складеного відповідно до вимог Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, потерпіла ОСОБА_2 провела 9 ліжко/днів у період з 03.12.2023 по 11.12.2023 на стаціонарному лікуванні у дитячому відділенні даного лікувального закладу та сума затрачених коштів на її лікування склала 6 392,25 гривень, з яких за рахунок коштів державного бюджету - 4 824,72 гривень та за рахунок коштів місцевого бюджету -1 567,53 гривень. Отже, в результаті отриманих по вині відповідача тілесних ушкоджень внаслідок вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 03.12.2023 по 11.12.2023 провела 9 ліжко/днів на стаціонарному лікуванні у дитячому відділенні Комунального підприємства «Центральна міська лікарня Покровської міської ради Дніпропетровської області» та витрати на її лікування склали 6 392,25 гривень, що з огляду на положення ст.1191 ЦК України, згідно з якою особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, стало підставою для звернення до суду з даним позовом в інтересах Національної служби здоров`я України та Покровської міської ради Дніпропетровської області. Наведене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

В судове засідання представники позивача не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їхньою відсутності та в разі неявки відповідача, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив не надав.

Представник третьої особи Комунального підприємства «Центральна міська лікарня Покровської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Як встановлено судом, Вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024 у справі № 184/480/24 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 КК України та призначено йому покарання:

-за ч.1 ст.125 КК України - п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.;

-за ч.1 ст. 126 КК України - 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 (шістсот вісімдесят) грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1360 (одна тисяча триста шістдесят ) грн.

Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні за ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.12.2023 за № 12023046360000241, солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 03.12.2023 року, о 14 годині 50 хвилин, знаходився біля будинку АДРЕСА_1 , де в цей же день та час, там же знаходилась неповнолітня ОСОБА_2 , з якою у відповідача виник словесний конфлікт, під час якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у нього виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій. В цей же день і час, солдат ОСОБА_1 , знаходячись там же, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно ребром долоні своєї лівої руки наніс їй не менше З ударів в обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження, у вигляді синців та саден обличчя, котрі, згідно висновку судово-медичного експерта № 965 від 28.12.2023, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Ці умисні дії відповідача кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

Як вбачається з листа Комунального підприємства «Центральна міська лікарня Покровської міської ради Дніпропетровської області» від 16.10.2024 № 1685 та долученого до нього розрахунку вартості 1 ліжко/дня за грудень 2023 року, складеного відповідно до вимог Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, потерпіла ОСОБА_2 провела 9 ліжко/днів у період з 03.12.2023 по 11.12.2023 на стаціонарному лікуванні у дитячому відділенні даного лікувального закладу та сума затрачених коштів на її лікування склала 6 392,25 гривень, з яких за рахунок коштів державного бюджету - 4 824,72 гривень та за рахунок коштів місцевого бюджету -1 567,53 гривень.

Отже, в результаті отриманих по вині відповідача тілесних ушкоджень внаслідок вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 03.12.2023 по 11.12.2023 провела 9 ліжко/днів на стаціонарному лікуванні у дитячому відділенні Комунального підприємства «Центральна міська лікарня Покровської міської ради Дніпропетровської області» та витрати на її лікування склали 6 392,25 гривень, що з огляду на положення ст.1191 ЦК України, згідно з якою особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, стало підставою для звернення до суду з даним позовом в інтересах Національної служби здоров`я України та Покровської міської ради Дніпропетровської області.

У відповідності до вимог ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

З абзацу 1 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абзацу 1 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.

Вироком Орджонікідзевськогоміського судуДніпропетровської областівід 19.03.2024у справі№ 184/480/24,який набравзаконної сили19.04.2024, підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 КК України, встановлені обставини спричинення шкоди потерпілому і те, що шкоду здоров`ю потерпілого було спричинено саме відповідачем.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545.

При цьому, Пленум роз`яснив, що «розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст.440, 450 ЦК України (ст.ст. 1166, 1187 ЦК України 2004 року) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Як вбачається з листа Комунального підприємства «Центральна міська лікарня Покровської міської ради Дніпропетровської області» від 16.10.2024 № 1685 та долученого до нього розрахунку вартості 1 ліжко/дня за грудень 2023 року, потерпіла ОСОБА_2 провела 9 ліжко/днів у період з 03.12.2023 по 11.12.2023 на стаціонарному лікуванні у дитячому відділенні даного лікувального закладу та сума затрачених коштів на її лікування склала 6 392,25 гривень.

За змістомдоданого розрахункувартості 1ліжко/дняза грудень2023року,вартість одноголіжко/днястаціонарного лікуванняпотерпілої ОСОБА_2 ,що сплачуєтьсяза рахуноккоштів державногобюджету,складає 536,08гривень,тому загальнасума коштів,затрачених налікування потерпілоїз державногобюджету,складає 4824,72гривень (536,08 х 9).

За змістомдоданого розрахункувартості 1ліжко/дняза грудень2023року,вартість одноголіжко/днястаціонарного лікуванняпотерпілої ОСОБА_2 ,що сплачуєтьсяза рахуноккоштів місцевогобюджету,складає 174,17гривень,тому загальнасума коштів,затрачених налікування потерпілоїз місцевогобюджету,складає 1567,53гривень (174,17 х 9).

Розрахунок на відшкодування витрат за лікування потерпілого проведено відповідно до вимог п.2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, згідно з яким обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

У відповідності до положень ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи те, що саме злочинними діями відповідача ОСОБА_1 неповнолітній потерпілій ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження, внаслідок яких вона перебувала на стаціонарному лікуванні у дитячому відділенні Комунального підприємства «Центральна міська лікарня Покровської міської ради Дніпропетровської області» і наявна його вина, а також те, що відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, є всі підстави для стягнення з нього витрат на лікування потерпілого, тобто матеріальних збитків завданих державі внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

На час розгляду судом кримінального провадження відносно ОСОБА_1 цивільний позов на захист інтересів держави у порядку ст.128 КПК України прокурором не заявлявся.

Згідно положень ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Положеннями ч.3 ст.1206 ЦК України визначено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Отже, витрати за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів на стаціонарне лікування неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 у дитячому відділенні Комунального підприємства «Центральна міська лікарня Покровської міської ради Дніпропетровської області» у період з 03.12.2023 по 11.12.2023, внаслідок вчинення відповідачем ОСОБА_1 кримінального проступку щодо неї і спричинення тілесних ушкоджень, склали 6392,25 гривень, що за приписами наведених вище норм є підставою для їх повернення.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачвідзив ненадав тажодним чиномне спростувавдоводи позивача,зважаючи нате,що судприймає рішенняна підставінаявних всправі документів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі позивачів: Національної служби здоров`я України, Покровської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне підприємство «Центральна міська лікарня Покровської міської ради Дніпропетровської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави Україна витрати на стаціонарне лікування неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 6 392,25 гривень, з яких:

-до державного бюджету в особі Національної служби здоров`я України (пр. Степана Банд ери, буд.8, м.Київ, 04073; код ЄДРПОУ 42032422) в сумі 4 824,72 гривень (отримувач: ГУК у м.Києві/Шевченківський р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок: UA978999980313080115000026011);

-до місцевого бюджету в особі Покровської міської ради Дніпропетровської області (вул. Центральна, буд.48, м. Покров, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53300; код ЄДРПОУ 04052212) в сумі 1 567,53 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави (Отримувач коштів: ГУК ум.Київі/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783;. Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок: № UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.04.2025р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. О. Коваленко