Ухвала

від 23.04.2025 по справі 288/609/25

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/609/25

Провадження № 2/288/364/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщука Р. М.,

з участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Попільнянського районного суду Житомирської області 22 квітня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний Млин», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Віп-Хутро», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна, державний реєстратор виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Данчук Ганна Олександрівна про визнання недійсним договору іпотеки.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний Млин», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Віп-Хутро», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна, державний реєстратор виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Данчук Ганна Олександрівна про визнання недійсним договору іпотеки: - товариству з обмеженою відповідальністю «Столичний Млин» вчиняти дії, спрямовані на звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; - державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження вчиняти дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки, визначений у Іпотечному договорі від 19 вересня 2018 року (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Людмилою Олександрівною та зареєстрованим в реєстрі за №1640), проводити (здійснювати), вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна житлового будинку, об`єкт житлової нерухомості, (реєстраційний номер майна: 1455255618247; загальна площа: 253,7 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 ; - державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження вчиняти дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки, визначений у Іпотечному договорі про забезпечення виконання зобов`язань від 19 вересня 2018 року (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Людмилою Олександрівною та зареєстрованим в реєстрі за №1640), проводити (здійснювати), вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна: - земельної ділянки з кадастровим номером 1824755400:05:001:0213 (реєстраційний номер майна: 251631918247; загальна площа: 1500 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Столичний млин».

Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки, а тому у позивача є обгрунтовані побоювання щодо невиконання судового рішення без вжиття заходів забезпечення позову.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої, другої статті 149 ЦПК України,суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Судом встановлено, що на підставі договору іпотеки від 19 вересня 2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Столичний Млин», предметом іпотеки є наступне майно: - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельна ділянка з кадастровим номером 1824755400:05:001:0213, площею 0.15 га за адресою: АДРЕСА_1 .

13 березня 2025 року товариством з обмеженою відповідальністю «Столичний Млин» було направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу (повторно) про усунення порушення в якій вказується на наявність заборгованості за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 1540004.00 гривень та зазначено, що товариство має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Саме наявність вказаної вимоги є на думку позивача підставою для вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи те, що вона звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки, а тому існує реальна загроза утруднення поновлення порушених прав позивача.

При зверненні до суду заявником не надано доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, як то вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, як не надано і підтверджень того, що заявник в майбутньому буде позбавлена можливості відновлення її прав та ухилення відповідачем від виконання судового рішення належним чином.

Разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю «Столичний Млин» є іпотекодержателем нерухомого майна, а тому вказані заходи забезпечення позову можуть призвести до спричинення шкоди правам та інтересам товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний Млин».

Окремо суд звертає увагу на те, що при перевірці судом відомостей, що містяться в єдиному державному реєстрі судових рішень, було встановлено, що позивач до подання до суду позовної заяви зверталась до суду з заявою про забезпечення позову та ухвалою судді від 10 квітня 2025 року в справі № 288/550/25 в задоволенні заяви було відмовлено, при цьому судом зверталась увага на те, що вимога про виконання умов іпотечного договору направлялась на адресу заявника не тільки у березні 2025 року, а й за п`ять років до цього 11 листопада 2020 року, що також вказує на недоведеність заявлених вимог про забезпечення позову, а саме відсутність підтверджень того, що іпотекодержатель вчиняє дії, спрямовані на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Зазначені обставини у їх системному зв`язку вказують на відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, а тому суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 151-153, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук