Рішення

від 16.04.2025 по справі 204/5036/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/5036/24

Провадження № 2/204/2197/25 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2025 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю відповідачки в режимі відеоконференції ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву представника відповідача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Центральна адміністрація Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Центральна адміністрація Дніпровської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з матір`ю,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2025 року у цивільній справі №204/5036/24 у задоволенні первісного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Центральна адміністрація Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини - відмовлено у повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Центральна адміністрація Дніпровської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з матір`ю - задоволено у повному обсязі. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 за місцем її проживання. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

До суду від представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 надійшло клопотання про стягнення судових витрат, відповідно до якого просить які стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп., витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 34000 грн. 00 коп., апостилювання та переклад документів в розмірі 25609 грн. 50 коп., всього 60 820 грн. 70 коп.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідачка за первісним позовом, позивачка за зустрічним позовом в судовому засіданні підтримала подане її представником клопотання про стягнення судових витрат, зазначила, що в рішенні суду питання про стягнення судового збору вже вирішено.

Вислухавши відповідачку за первісним позовом, вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним ухвалити у даній справі додаткове рішення та заяву задовольнити, з наступних підстав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частини першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподіл судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (надання послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Звертаючись до суду із заявою про вирішення питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу, представник відповідача за первісним позовом адвокат Бондаренко Г.А., на підтвердження вказаних витрат, надала суду копії наступних документів: копію ордеру серія АІ №1651698; копія договору про надання правової допомоги від 01 жовтня 2024 року; копію додаткової угоди №1 до договору №01/10-2024; копію платіжної інструкції №0.0.3971571710.1 від 27.10.2024 року на суму 2200,00 грн.; копію платіжної інструкції №0.0.4090602975.1 від 24.12.2024 року на суму 15000,00 грн.; копію акту виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 01 квітня 2025 року на суму 17200,00 грн.; копію договору №29 від 07 липня 2024 року про надання правової допомоги; копію акту виконаних робіт №1 від 01 квітня 2025 року на суму 16800,00 грн.; копію платіжної інструкції №0.0.3748019469.1 від 08.07.2024 року на суму 8000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2023 року у справі № 910/7032/17.

Відтак, питання розподілу судових витрат не є вимогою позову, яка направлена на захист порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи.

Отже, враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих ОСОБА_2 послуг, їх дійсності та необхідності, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд вважає, що відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача підлягає сума у розмірі 34 000,00 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності, необхідності вчинення певних процесуальних дій.

Щодо клопотання про стягнення судових витрат, пов`язаних із перекладом документів суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно до ч.6 ст.139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

В обґрунтуваннязаявленої сумисудових витратнадано копіюприбуткового касовогоордеру №01/04-2025від 01квітня 2025року;копію рахунку-фактури№127від 16липня 2024року;копію платіжноїінструкції №0.0.3769587777.1від 17.07.2024року;копію актуздачі-прийняттіробіт (наданняпослуг)від 24липня 2024року;копію платіжноїінструкції №2PL304292від 17.07.2024року;копію рахунку-фактуру№129від 23липня 2024року;копію платіжноїінструкції №2PL3782830217.1від 24.07.2024року; копію платіжної інструкції №2PL670557.1 від 24.07.2024 року; копію акту №127 здачі-приймання робіт від 24 липня 2024 року; копію розрахункової квитанції від 01.04.2025 року.

Тому суд приходить до висновку про стягнення витрат на витрати на апостилювання та переклад документів в розмірі 25 609,50 грн., оскільки такі витрати підтвердженні та стосуються розгляду даної справи.

Щодо стягнення судового збору, суд зазначає, що в рішенні суду вже було вирішено питання щодо стягнення на користь ОСОБА_1 суми судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 223, 247, 258-259, 270, 352-355 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 34000,00 грн., витрати на апостилювання та переклад документів в розмірі 25609,50 грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Самсонова