Постанова

від 22.04.2025 по справі 758/9890/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 758/9890/24 Суддя (судді) першої інстанції: Д. В. Петров

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.

судді: Грибан І.О.

Ключкович В.Ю.

при секретарі судового засідання Андрейченко К.Е.

за участю учасників судового процесу:

від позивача (апелянт): ОСОБА_1 ;

від відповідача: Бецман О.В., Мкртчян Т.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 10-5-5.4-13/10 від 01.08.2024, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати незаконною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області .по справі про адміністративне правопорушення №10-5-5.4-13/10 від 01.08.2024 року.

- визнати протиправним та скасувати протокол №10-5-5.4-12/9 від 24.07.2024 року про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 166-2;

- відшкодувати за рахунок Відповідача витрати на сплату штрафу;

- відшкодувати за рахунок відповідача витрати на сплату судового збору.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року є незаконним та необґрунтованим, таким, що винесене при неповному з`ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та невірним застосуванням норм матеріального права, а отже підлягає скасуванню.

Окремо апелянт звернув увагу суду на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в частині визнання законним вимог припису, що знаходиться на оскарженні в суді.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 10-5-5.4-13/10 від 01.08.2024 та призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні, яке призначено на 22.04.2025 о 11:55, продовживши строк розгляду справи на підставі ч. 2 ст.309 КАС України.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому останній просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року без змін.

22.04.2025 в судовому засіданні апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на їх задоволенні. Просив скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача заперечували проти вимог апеляційної скарги, наполягали на залишенні рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що до Головного управління звернувся гр. ОСОБА_2 із заявою від 26.03.2024 про порушення його прав Вишгородським міським комунальним підприємством «Водоканал».

На підставі звернення гр. ОСОБА_2 , відповідно до статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Наказу Головного управління № 492-ОД від 23.04.2024, Посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) №179 від 23.04.2024, за Погодженням Держпродспоживслужби № 15.2.2-3/6779 від 04.04.2024 в період з 24.04.2024 по 07.05.2024 посадовими особами Головного управління було проведено захід державного нагляду (контролю), а саме позапланову перевірку Вишгородського міського комунального підприємства «Водоканал» (код ЄДРПОУ 03346615, місцезнаходження суб`єкта господарювання: 07301, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд.8А) з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін у сфері надання житлово-комунальних послуг, а саме плати за абонентське обслуговування та тарифів на послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, що надаються Вишгородським міським комунальним підприємством «Водоканал» споживачу кв.№39 буд.№3 по вул. Михайла Грушевського, м. Вишгород, Вишгородського району, Київської області.

Уповноваженою особою Головного управління 24.04.2024 директору Вишгородського міського комунального підприємства «Водоканал» вручено Вимогу №1 про надання інформації, якою зобов`язано Відповідача надати до 12:00 години 25.04.2024 завірені копії документів для здійснення перевірки суб`єктів господарювання, які надають (виробляють, виконують) комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (перелік документів зазначений у Вимозі).

За результатами перевірки Головним управлінням складено Акт за результатами проведення позапланової перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 07.05.2024 №10-5-5.4-11/10, яким зафіксовано наявність порушень вимог законодавства, а саме: під час позапланової перевірки було встановлено, що нарахування плати за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в період з 01.01.2023 по 30.04.2024 споживачу за адресою м. Вишгород, вул. Михайла Грушевського, б.3, кв.39 здійснювалося за тарифами затвердженими рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 15.12.2022 №349 в розмірі - 22,52 грн за 1 м3 з ПДВ на послуги з централізованого водопостачання та 25,26 грн 1 м3 з ПДВ за послуги з централізованого водовідведення які є економічно необґрунтованими та завищеними у централізованому- водопостачанні на 0,01 грн за 1 м3 з ПДВ за рахунок включення до складу собівартості завищених та необґрунтованих витрат на реактивну електричну енергію, паливо-мастильні матеріали та у централізованому водовідведенні на 1,85 грн за 1 м3 з ПДВ за рахунок включення до складу собівартості завищених та необґрунтованих витрат на реактивну електричну енергію, паливо-мастильні матеріали і послуги сторонніх підприємств з очистки стоків в порушення пунктів 9 та 19 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» і частини другої статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

За рахунок застосування економічно необґрунтованих та завищених тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення в період з 01.06.2023 по 30.04.2024 Підприємством необґрунтовано нараховано споживачу/власнику кв. 39, буд. З по вул. Михайла Грушевського, м. Вишгород суму у розмірі 109,62 грн, чим порушено частину другу статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

13.05.2024 представнику Підприємства було вручено Припис №10-5-5.4-15/4 від 13.05.2024 про усунення порушень вимог щодо порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, яким зобов`язано:

1. Вишгородське міське комунальне підприємство «Водоканал» в двомісячний термін з дня отримання припису привести тариф на централізоване водовідведення до рівня економічно обґрунтованого, відповідно до вимог діючого законодавства та «Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» і подати на затвердження до органу місцевого самоврядування відповідно до п.2, ч.3, ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189- VIII та ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування України»;

2. В термін до 01.07.2024 повернути споживачу/власнику кв.39, буд.3 по вулиці Михайла Грушевського, м. Вишгород, шляхом здійснення перерахунку необґрунтовано нараховану суму у розмірі 26.01 грн., а саме: - з централізованого водопостачання - 0,11 грн.; - з централізованого водовідведення - 25,90 грн.

За результатами розгляду справи 15.05.2024 Головним управлінням прийнято Рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №10-5-5.4-14/7, яким відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 18, п. 1 ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ч. 9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:

1. Зобов`язано Вишгородське міське комунальне підприємство «Водоканал» в термін до 01.07.2024 повернути споживачу/власнику кв. 39, буд. З по вул. Михайла Грушевського, м. Вишгород необґрунтовано одержану виручку у сумі 109,62 грн (сто дев`ять грн 62 коп.), а саме:

- з централізованого водопостачання

- 0,47 грн; - з централізованого водовідведення - 109,15 грн.

2. Застосовано до Вишгородського міського комунального підприємства «Водоканал» штраф у розмірі 109,62 грн (сто дев`ять грн 62 коп.), який протягом 15 календарних днів з дня отримання цього рішення підлягає перерахуванню дохід державного бюджету (отримувач ГУК у Київ, обл./ Вишгород. міс., код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача Казначейство України, номер рахунку UA208999980313040106000010788, код класифікації доходів бюджету 21081100).

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі Наказу Головного управління № 980 -ОД від 22.07.2024, Посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 421 від 22.07.2024, в період з 23.07.2024 по 24.07.2024 посадовими особами Головного управління було проведено захід державного нагляду (контролю), а саме позапланову перевірку Вишгородського міського комунального підприємства «Водоканал» на предмет виконання суб`єктом господарювання вимог припису від 13.05.2024 №10-5- 5.4-15/4 щодо усунення порушень вимог законодавства, виданого за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів) від 07.05.2024 №10-5-5.4-11/10, який здійснювався в період з 24.04.2024 по 07.05.2024.

В ході проведення позапланової перевірки виконання вимог припису від 13.05.2024 №10-5-5.4-15/4 щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін Головним управлінням встановлено, що директором Вишгородського міського комунального підприємства «Водоканал» відповідно до акту перевірки від 24.07.2024 №10-5-5.4-11/47 не виконано вимоги припису від 13.05.2024 №10-4-5.4-15/4, а саме: не повернуто в термін до 01.07.2024 споживачу/власнику кв.39 буд3 по вул. Михайла Грушевського, м. Вишгород, необґрунтовано нарахованої плати за централізоване водопостачання у сумі 0.11 грн та централізоване водовідведення у сумі 25.90 грн. та не надано підтверджуючих документів щодо розрахунку, в двомісячний термін з дня отримання припису, економічно обґрунтованих тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення та подання їх на затвердження до органу місцевого самоврядування, відповідно до вимог діючого законодавства, в результаті чого порушено абз. 4, ст.11, ч.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

24 липня 2024 року у зв`язку з встановленими обставинами, відповідальним працівником відповідача складено Протокол №10-5-5.4-12/19 про адміністративне правопорушення за ст. 188-3 КУпАП відносно ОСОБА_1

01 серпня 2024 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Київській області винесено Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 01.08.2024 №10-5-5.4-13/10 за ст. 188-3 КУпАП, якою накладено на директора Вишгородського міського комунального підприємства «Водоканал» ОСОБА_1 штраф у розмірі вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок за невиконання вимог припису від 13.05.2024 №10-5-5.4-15/4.

Не погоджуючись з Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 01.08.2024 №10-5-5.4-13/10, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наданими відповідачем доказами та не спростовано позивачем, тому відсутні підстави для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Основні засади цінової політики і регулювання відносин, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначено Законом України «Про ціни і ціноутворення» (далі Закон № 5007-VI).

Органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення, відповідно до статті 16 Закону № 5007-VI, є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за визначенням, наведеним у статті 1 якого державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.

Постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 13 березня 2022 р. № 303 припинені заходи державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану.

08 березня 2024 Постановою КМУ № 261 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 і від 3 травня 2022 р. № 550", Постанову № 303 доповнено пунктом 4-1 такого змісту: "4-1. Протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів."

На підставі прийнятих змін, 01.04.2024 Наказом № 191 Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було прийняте рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово- комунальних послуг.

Відповідно до норм статті 7 Закону № 877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Статтею 12 Закону № 877-V встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Частиною 8 статті 7 Закону № 877-V передбачено, що припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

За невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків настає адміністративна відповідальність, передбачена статтею 188-3 КУпАП.

Положеннями ст. 188-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Колегією суддів встановлено, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин невиконання припису від 13.05.2024 №10-5-5.4-15/4, а також не надано доказів на підтвердження вжиття заходів, щодо виконання вимог припису.

Колегія суддів погоджується з висновком, викладеним у рішенні суду першої інстанції, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наданими відповідачем доказами.

Щодо посилань апелянта на ту обставину, що Вишгородське МКП «Водоканал» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання незаконним та скасування акту перевірки від 07.05.2024, припису від 13.05.2024 № 10-5-5.4-15/4 про усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, рішення № 10-5-5.4-14/7 від 15.05.2024 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, суд зазначає наступне.

З Єдиного держаного реєстру судових справ встановлено, що 09 вересня 2024 року Київським окружним адміністративним судом винесено ухвалу по справі № 320/26951/24 позовну заяву Вишгородського міського комунального підприємства "Водоканал" до Головного Управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними та скасування припису, рішення залишено без руху.

Крім того, ухвалою від 09 вересня 2024 року повернуто заяву Вишгородського міського комунального підприємства "Водоканал" про забезпечення позову без розгляду, у зв`язку з тим, що останню подано без додержання вимог статті 152 КАС України.

Оскільки провадження у справі № 320/26951/24 за вищевказаною позовною заявою як станом на час розгляду цієї справи в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції не відкрито, а заходи забезпечення позову не застосовано, за таких обставин судом правомірно відхилено відповідні доводи позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджені наявними у справі доказами, оспорювані протокол про адміністративне правопорушення та постанова по справі про адміністративне правопорушення є правомірними та відповідають ст.ст. 256, 278, 283 КУпАП , стягнення накладено в межах санкції ст. 188-3 КУпАП, тому підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження під час розгляду справи.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, колегія суддів доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень ч.3 ст.272 КАС України, судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтею 286 цього Кодексу(особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 242, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Б. Парінов

Судді І. О. Грибан

В. Ю. Ключкович

(Повний текст судового рішення виготовлено 22 квітня 2025 року)