Постанова

від 23.04.2025 по справі 910/3176/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/3176/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" та Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Коробенко Г.П., судді: Тищенко А.І., Тарасенко К.В.)

від 11.12.2024

у справі № 910/3176/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми "МТВ"

до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", Акціонерного товариства "Акцент-Банк"

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

за участю представників учасників справи:

позивача - Бруснік І.А.

відповідача 1 - не з`явилися

відповідача 2 - Омельченко Є.В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "МТВ" (далі - ТОВ Фірма "МТВ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк"), Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі - АТ "Акцент-Банк") про:

- визнання протиправними дій АТ КБ "Приватбанк" щодо проведення 07.09.2023 неналежної платіжної операції з розрахункового банківського рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ТОВ - Фірми "МТВ" (код ЄДРПОУ 13990694), на рахунок неналежного отримувача;

- визнання протиправними дії АТ "Акцент-Банк" щодо невжиття заходів для встановлення належного отримувача коштів за платіжною інструкцією № 333 від 07.09.2023;

- визнання нечинною транзакції за платіжною інструкцією № 333 від 07.09.2023;

- зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" та АТ "Акцент-Банк" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю - Фірмі "МТВ" грошові кошти в розмірі 991 192,87 грн шляхом відновлення їх на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ТОВ - Фірми "МТВ" в АТ КБ "Приватбанк".

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідачами не вжито дій та заходів, визначених чинним законодавством України, щодо перевірки виконання платіжної операції позивача за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023, зокрема щодо встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією, а також не проведено належного моніторингу платіжної операції, що призвело до списання коштів з розрахункового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "МТВ" на рахунок неналежного отримувача, чим позивачу було завдано збитки.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/3176/24 у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Судове рішення мотивовано необґрунтованістю та недоведеністю належними та допустимими доказами твердження позивача про порушення/недотримання Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" законодавства у сфері надання банківських послуг в частині виконання платіжної інструкції №333 від 07.09.2023.

Також суд відхилив доводи позивача про порушення/недотримання Акціонерним товариством "Акцент-Банк" законодавства у сфері надання банківських послуг в частині зарахування грошових коштів, перерахованих відповідно до платіжної інструкції №333 від 07.09.2023, оскільки статтею 46 Закону України "Про платіжні послуги" встановлено для банка отримувача обов`язок перевірити в платіжній інструкції правильність (відповідність тій інформації, яка наявна у банку) номеру рахунку та коду отримувача (а не прізвища чи інших реквізитів), що і було зроблено відповідачем 2.

Що стосується тверджень позивача про порушення відповідачами вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу (так як банки не провели фінансовий моніторинг спірної платіжної операції), місцевий суд зазначив, що Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" встановлена відповідальність суб`єктів фінансового моніторингу за невиконання/неналежне виконання покладених на них обов`язків вказаним законом. Тобто, банк в такому випадку несе відповідальність, встановлену, зокрема статтею 32 вказаного закону (наприклад, штраф).

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі №910/3176/24 рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі: визнано протиправними дії Акціонерного товариства Комерційного Банку "Приватбанк" щодо проведення 07.09.2023 неналежної платіжної операції з розрахункового банківського рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми "МТВ" (код ЄДРПОУ 13990694), на рахунок неналежного отримувача; визнано протиправними дії Акціонерного товариства "Акцент-Банк", щодо невжиття заходів для встановлення належного отримувача коштів за платіжною інструкцією № 333 від 07.09.2023; визнано нечинною транзакцію за платіжною інструкцією № 333 від 07.09.2023; зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" та Акціонерне товариство "Акцент-Банк" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю - Фірмі "МТВ" грошові кошти в розмірі 991 192,87 грн шляхом відновлення їх на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми "МТВ" в Акціонерному товаристві Комерційному Банку "Приватбанк".

2.4. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що в систему інтернет-банкінгу "Приват24 для бізнесу" отримав доступ ще один невідомий користувач, котрий і здійснив редагування збереженої та підписаної платіжної інструкції №333 від 07.09.2023, дійшов висновку, що АТ КБ "Приватбанк" всупереч положень статей 67, 68 Закону України "Про платіжні послуги", не запровадив систему захисту інформації, що мала забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання, а також не запровадив посилену ідентифікацію користувача (позивача), яка мала забезпечити виявлення несанкціонованого доступу до платіжної операції позивача.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що платіжна інструкція №333 від 07.09.2023, отримана на обробку АТ "Акцент-Банк", містила ряд невідповідностей по реквізитах, які в розумінні норм чинного законодавства є обов`язковими, а саме: назва отримувача "ТОВ, Пежо Сітроен Україна" не відповідала коду отримувача "2563614271", що було підставою для зупинення проведення банківської операції, з метою перевірки вказаних відомостей, як того вимагає постанова Правління Національного Банку України "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг" від 29.07.2022 № 163, чого АТ "Акцент-Банк" зроблено не було. З огляду на що дійшов висновку про бездіяльність АТ "Акцент-Банк".

При цьому, апеляційна інстанція також зазначила, що вказана банківська операція підлягала обов`язковому фінансовому моніторингу відповідно до положень Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", що також зроблено не було.

Встановивши зазначені обставини, суд апеляційної інстанції позовні вимоги задовольнив.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі №910/3176/24, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало касаційну скаргу, якою просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції.

3.2. Підставами касаційного оскарження Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" визначило пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.4. Підставою касаційного оскарження АТ КБ "Приватбанк" зазначило пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 47 Господарського процесуального кодексу України; статей 41, 42, 43, 44, 45, 46, 49, 51, 52, 87 Закону України "Про платіжні послуги".

Також вважає, що судом апеляційної інстанції не було з`ясовано та враховано при прийнятті оскаржуваного судового рішення усі обставини, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, на підставі недопустимих доказів, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 473/2315/17, від 06.03.2018 у справі № 585/1320/16-ц, від 10.07.2019 у справі № 522/22780/15-ц, від 01.07.2020 у справі № 712/9107/18, від 07.12.2020 у справі № 182/5175/16-ц.

3.5. Також не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі №910/3176/24, касаційну скаргу подало Акціонерне товариство "Акцент-Банк", якою просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог до нього, та просить в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

3.6. Підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 46, 49, 51, 52, 87 Закону України "Про платіжні послуги".

3.7. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Фірма "МТВ" проти вимог та доводів касаційних скарг заперечує, вказує, що судом апеляційної інстанції ухвалене правильне по суті рішення, досліджено усі зібрані докази та надано належну правову оцінку, в зв`язку з чим просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Відповідно до умов Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг АТ "КБ "ПриватБанк" від 27.06.2023, укладеної між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "МТВ", банк як надавач платіжних послуг зобов`язувався надавати позивачу ряд банківських послуг, в тому числі виконувати платіжну інструкцію клієнта про перерахування, здійснення розрахунково-касового обслуговування та проведення інших операцій за рахунком через систему дистанційного обслуговування.

Як вказує позивач у позовній заяві, 07.09.2023 він здійснював відповідно до рахунку №PF00000708 від 05.09.2023 оплату за авто НОМЕР_4 через систему "Приват24 для бізнесу". Отримувачем коштів виступало Товариство з обмеженою відповідальністю "Пежо Сітроен Україна" (код ЄДРПОУ 36872294; розрахунковий рахунок отримувача НОМЕР_2 ; банк отримувача Акціонерне товариство "СІТІБАНК", код банку (МФО) 300584; код ЄДРПОУ 21685485).

В системі "Приват24 для бізнесу" було сформовано платіжну інструкцію №333 від 07.09.2023 з наступними реквізитами: Платник: ФІРМА МТВ ТОВ, Код платника: 13990694, Надавач платіжних послуг платника: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", Рахунок платника: НОМЕР_1 , Отримувач: ТОВ ПЕЖО СІТРОЕН Україна, Код отримувача: 36872294, Надавач платіжних послуг отримувача: АТ "СІТІБАНК", Рахунок отримувача: НОМЕР_2, Сума: 991.192,87 грн, Призначення платежу: Оплата за авто НОМЕР_4 згідно рах. № РР00000708 від 05/09/2023 р. в т.ч. ПДВ 20% - 165198,81 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, вказану платіжну інструкцію було підписано в системі "Приват24 для бізнесу" електронно-цифровим підписом директора позивача ОСОБА_1 та відправлено в АТ КБ "ПриватБанк" для подальших дій.

Після чого в меню системи "Приват24 для бізнесу" "Операції за 07.09.2023 -07.09.2023"/"Сплачені" з`явилося підтвердження операції: "Оплата за авто НОМЕР_4 згідно рах. № РР00000708...ТОВ ПЕЖО СІТРОЕН Україна".

Окрім того, в меню "Приват24 Бізнес"/"Транзакції за рахунками", з`явилося повідомлення, з наступним змістом: "-991192.87 UAH ТОВ, ПЕЖО СІТРОЕН УКРАЇНА - Оплата за авто НОМЕР_4 згідно рах. № РР00000708 від 05/09 2600*12 11:04 Зал. 54855.46 UAH".

Позивач у позовній заяві пояснив, що протягом п`яти робочих днів він чекав від ТОВ "Пежо Сітроен Україна" (код ЄДРПОУ 36872294) поставку автомобіля НОМЕР_4, згідно рах. № РР00000708 від 05/09/2023 р. Проте після дзвінка 12.09.2023 у відділ поставки ТОВ "Пежо Сітроен Україна" позивачу стало відомо, що кошти в сумі 991 192,87 грн, відповідно до платіжної інструкції №333 від 07.09.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пежо Сітроен Україна" (код ЄДРПОУ 36872294) не отримало.

Провівши службове розслідування та отримавши заключну виписку в системі "Приват24 для бізнесу" за період з 07.09.2023 по 07.09.2023 та роздрукувавши проведену АТ "КБ "ПриватБанк" платіжну інструкцію №333 від 07.09.2023, позивачу стало відомо, що в платіжній інструкції №333 від 07.09.2023 після її підписання позивачем та відправлення на обробку в банк, невстановленою на даний час особою, та в невстановлений час та місці, в графі "Код отримувача", було змінено код ЄДРПОУ ТОВ "Пежо Сітроен Україна" з "36872294" на "2563614271", а також в графі "Надавач платіжних послуг отримувача" з "АТ "СІТІБАНК"" на "АТ "А-БАНК"", та відповідно, в графі "Рахунок отримувача" з " НОМЕР_2 " на "НОМЕР_3".

Все це призвело до того, що кошти в сумі 991 192,87 грн за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 отримав неналежний отримувач з кодом отримувача 2563614271, в результаті чого позивачу було завдано збитків на суму 991 192 (дев`ятсот дев`яносто одну тисячу сто дев`яносто дві) гривні 87 копійок.

При цьому, позивач зазначає, що особа, з кодом отримувача "2563614271", позивачу не відома, жодних договорів з вказаною особою позивач не має.

25.09.2023 позивач звернувся до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 991 192,87 грн. Свої претензії позивач аргументував тим, що відповідальними особами банку не вжито дій та заходів, визначених чинним законодавством України, щодо перевірки виконання платіжної операції з рахунку позивача (платіжна інструкція №333 від 07.09.2023), зокрема щодо встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією, не проведено належного моніторингу платіжної операції, що призвело до списання коштів з розрахункового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "МТВ", та завдало значних збитків позивачу.

Листом від 23.10.2023 за №20.1.0.0.0/7-230925/48763 Приватбанк повідомив позивача, що згідно пункту 2 статті 87 Закону України "Про платіжні послуги" платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. Також, що згідно із пунктом 35 Розділу І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 за № 163, платник несе відповідальність перед надавачем платіжних послуг, що його обслуговує, за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції відповідно до умов договору.

Як вказує позивач, АТ КБ "ПриватБанк" всупереч положень законодавства не провів належного фінансового моніторингу платіжної операції, жодним чином не провів перевірки щодо часу та місця втручання в сформовану позивачем платіжну інструкцію №333 від 07.09.2023, та не провів необхідних дій з метою встановлення дійсних обставин даної ситуації, оскільки позивач сформував, перевірив та підписав платіжну інструкцію №333 від 07.09.2023 на платформі "Приват24 для бізнесу" з реквізитами ТОВ "Пежо Сітроен Україна", а в процесі її обробки програмним забезпеченням АТ КБ "ПриватБанк" банківські реквізити ТОВ "Пежо Сітроен Україна" невстановленою на даний час особою були змінені.

Окрім того, на думку позивача, співробітниками Акціонерного товариства "Акцент-Банк" також було допущено порушення вимог законодавства при зарахуванні коштів за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 на рахунок неналежного отримувача, код отримувача 2563614271, рахунок отримувача НОМЕР_3, оскільки ними взагалі не перевірялася інформація про отримувача грошових коштів за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023, не проведено належного фінансового моніторингу платіжної операції.

Вказане, за твердженням позивача, підтверджується тим, що платіжна інструкція №333 від 07.09.2023, котру отримав на обробку відповідач 2, містила ряд невідповідностей по обов`язкових реквізитах платіжної інструкції, а саме назва отримувача "ТОВ Пежо Сітроен Україна" не відповідала коду отримувача "2563614271", що вже було підставою для зупинення проведення банківської операції, з метою перевірки вказаних відомостей, як того вимагає постанова Правління Національного Банку України "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг" від 29.07.2022 №163. Окрім того, вказана банківська операція підлягала обов`язковому фінансовому моніторингу відповідно до положень Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Проте, вказаних дій відповідач 2 не вчинив, чим також допустив протиправну бездіяльність, що стала причиною завдання значних збитків позивачу.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач 1 зауважив, що проведення платежу за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 було здійснено ним відповідно до законодавства України, а позовні вимоги позивача є необґрунтованими.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач 2 зазначив, що за складання платіжної інструкції №333 від 07.09.2023 з помилками відповідає сам позивач; відповідач 1 відповідає за перевірку вказаної платіжної інструкції та перерахування грошових коштів, відповідач 2 відповідає за отримання коштів, перевірку номеру рахунку та ЄДРПОУ отримувача. Всі вказані вимоги були дотримані відповідачем 2, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

5.3. Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський платіжний інструмент - засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів; розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті. Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. При виконанні розрахункової операції банк зобов`язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

5.4. Відповідно до частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною першою статті 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з частиною першою статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до статті 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною третьою статті 1092 Цивільного кодексу України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та Закону.

5.5. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за умовами заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг АТ "КБ "ПриватБанк" від 27.06.2023, укладеної між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "МТВ", банк як надавач платіжних послуг зобов`язувався надавати позивачу ряд банківських послуг, в тому числі виконувати платіжну інструкцію клієнта про перерахування, здійснення розрахунково-касового обслуговування та проведення інших операцій за рахунком через систему дистанційного обслуговування.

5.6. Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про платіжні послуги", безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів; вразливі платіжні дані - дані (їх сукупність), включаючи індивідуальну облікову інформацію, за допомогою яких можуть вчинятися шахрайські дії; надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку - надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника для виконання платіжних операцій; неакцептована платіжна операція - платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди; неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно); помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/ або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; суб`єкти платіжних операцій - користувачі (платники, отримувачі) та відповідні надавачі платіжних послуг; схема виконання платіжних операцій - єдиний набір правил, стандартів та/або процедур, що розроблені та використовуються для виконання платіжних операцій (у тому числі в платіжній системі) і визначають порядок ініціювання, виконання та завершення платіжних операцій, платіжні інструменти, що використовуються для виконання платіжних операцій, порядок їх емісії та еквайрингу; технологічний оператор платіжних послуг (далі - технологічний оператор) - юридична особа, що надає послуги процесингу, клірингу або виконує операційні, інформаційні та інші технологічні функції, пов`язані з наданням платіжних послуг, без залучення коштів за платіжними операціями на свій рахунок; унікальний ідентифікатор - комбінація цифр або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/ або його рахунок для цілей виконання платіжної операції.

Відповідно до пунктів 42-44 частини першої статті 1 Закону України "Про платіжні послуги" неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний отримувач-особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі; неналежний платник-особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).

Згідно зі статтею 43 Закону України "Про платіжні послуги" надавач платіжних послуг зобов`язаний прийняти до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію, за умови що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті. Надавач платіжних послуг платника під час виконання платіжної операції з рахунку платника зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції ініціатора відповідність:

1) номера рахунку платника та коду платника (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або

2) унікального ідентифікатора платника.

Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в пунктах 1 або 2 цієї частини, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи - згідно з правилами платіжної системи.

Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання платіжну інструкцію лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про платника, що зберігається у такого надавача платіжних послуг. У разі недотримання вимог, зазначених у цій частині, відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, несе надавач платіжних послуг платника. Такі ж дії передбачені даним законом щодо порядку виконання платіжних операцій.

Частиною першою статті 51 Закону України "Про платіжні послуги" передбачено, що надавачі платіжних послуг зобов`язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб`єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про платіжні послуги" платник протягом 60 календарних днів після списання коштів з його рахунку має право подати письмовий запит до надавача платіжних послуг платника з вимогою відшкодування суми платіжної операції згідно з положеннями цієї статті. Форма та порядок подання запиту з вимогою відшкодування суми платіжної операції визначаються договором між платником та надавачем платіжних послуг. Надавач платіжних послуг повинен фіксувати дату і час отримання запиту з вимогою відшкодування суми платіжної операції в операційно-обліковій системі. Надавач платіжних послуг платника зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту платника відшкодувати йому суму платіжної операції або надати обґрунтовану відмову у відшкодуванні. Платіжна операція відшкодовується в повному обсязі. Платник має право оскаржити відмову у відшкодуванні суми платіжної операції в судовому порядку. Надавач платіжних послуг платника має право на отримання від отримувача відшкодування суми сплаченої платнику оскарженої платіжної операції в судовому порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 67 Закону України "Про платіжні послуги" надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.

Крім цього частинами першою, третьою - п`ятою статті 68 Закону України "Про платіжні послуги" визначено, що електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.

Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію користувача під час:

- отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації;

- ініціювання дистанційної платіжної операції;

- будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).

Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої ідентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних ідентифікації.

Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.

Статтею 86 Закону України "Про платіжні послуги" передбачено відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій, зокрема зазначено, що: надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином; надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків; користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків; надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов`язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати.

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання:

1) помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача;

2) помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника;

3) платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.

Надавач послуг з ініціювання платіжної операції у разі невиконання або неналежного виконання платіжної операції з його вини зобов`язаний відшкодувати надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку на вимогу останнього всі понесені збитки та суми, відшкодовані користувачам. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку несе передбачену цим Законом відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій, ініційованих через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції.

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за дії або бездіяльність своїх працівників, залучених комерційних агентів та надавачів платіжних послуг - посередників, у тому числі за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій та/або за заподіяну шкоду.

5.7. Згідно з пунктом 140 Розділу VІІ Постанови Національного банку України від 29.07.2022 №164 "Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів", користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Відповідно до пунктів 16-17 Розділу І Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів власник рахунку здійснює контроль за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів. Користувач здійснює контроль за використанням платіжного інструменту для проведення операцій.

Згідно з пунктами 143-144 Розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди). Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.

Пунктом 150 Розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів передбачено, що емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов`язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.

5.8. Таким чином, крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів. Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеного в постанові від 21.06.2023 у справі №922/4091/19.

5.9. Судами обох інстанцій встановлено, що згідно з виписки по рахунку НОМЕР_1 , 07.09.2023 о 11:04 мала місце транзакція по перерахуванню грошових коштів у сумі 991 192,87 грн:

- платник НОМЕР_1 ФІРМА МТВ ТОВ 13990694;

- отримувач НОМЕР_3 (МФО:307770, ПАТ АКЦЕНТ"),

Призначення платежу: Оплата за авто НОМЕР_4 згідно рах. №РР00000708 від 05/09/2023 р. в т.ч. ПДВ 20% - 165 198,81 грн.

За інформацією, отриманою від спеціалістів департаменту розробки ПЗ для юридичних осіб Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", даний платіж створено о 10:45.

Історія платежу:

07.09.2023 о 10:45 Збережений ОСОБА_1

07.09.2023 о 10:58 Відредагований ОСОБА_1

07.09.2023 о 11:04 Відправлений на підпис ОСОБА_1

07.09.2023 о 11:04 Підписаний ОСОБА_1 КЕП

07.09.2023 о 11:04 Відправлений ОСОБА_1

Підпис платежу одним і тим же користувачем - ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції, встановивши, що внесення Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "МТВ" 07.09.2023 о 10:58 до реквізитів створеного платежу зміни щодо отримувача (вказано новий рахунок отримувача, новий ЄДРПОУ отримувача) та подальше його направлення з уже новими реквізитами отримувача до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" для виконання, дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами твердження позивача про порушення/недотримання Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" законодавства у сфері надання банківських послуг в частині виконання платіжної інструкції №333 від 07.09.2023.

Проте, суд апеляційної інстанції встановив, що створення, збереження (10:45), та відправлення (11:04) платіжної інструкції № 333 від 07.09.2023 здійснювалося з "user_ip":"194.29.63.111", (вказана ip-адреса належить позивачу), а її редагування о 10:58 здійснювалося з "user_ip":"94.131.112.108". За твердженням позивача, вказана ip-адреса йому не належить, і це вказує на той факт, що в систему інтернет-банкінгу "Приват24 для бізнесу" отримав доступ ще один невідомий користувач, котрий і здійснив редагування збереженої та підписаної платіжної інструкції № 333 від 07.09.2023.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №751/6050/18 дійшов висновку, що саме на банк, який є професійним учасником ринку надання банківських послуг, покладено обов`язок доведення того, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного, всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони.

Верховний Суд у постанові від 20.07.2022 у справі №521/20764/20 виснував, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що Банк не довів існування обставин умисного або з необережності розголошення реквізитів банківського рахунку позивача, інших дій або бездіяльності позивача, що призвели до несанкціонованого доступу невстановлених осіб до банківського рахунку позивача, та не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що позивач, як користувач банківського рахунку, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по банківському рахунку, акаунту чи інтернет додатку "Приват-24 для бізнесу", незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжну операцію по зміні реквізитів сформованої позивачем платіжної інструкції № 333 від 07.09.2023.

Окрім того, не надано доказів того, що позивач міг знати, або йому було достеменно відомо про редагування платіжної інструкції № 333 від 07.09.2023 о 10:58, що здійснювалося з "user_ip":"94.131.112.108", а також те, що вказана інформація відображалася на сторінці позивача.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що всупереч положень статей 67, 68 Закону України "Про платіжні послуги", банк не запровадив систему захисту інформації, що мала забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання, а також не запровадив посилену ідентифікацію користувача (позивача), яка мала забезпечити виявлення несанкціонованого доступу до платіжної операції позивача.

При цьому колегія суддів зазначає, що лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення такого користувача до цивільно-правової відповідальності - в усіх інших випадках відповідальність покладається на банк.

В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

За відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема у постанові Верховного Суду України від № 176/1445/22 від 16.08.2023, а також від 13.05.2015 у справі № 6-71цс15 та неодноразово підтверджені Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.01.2018 у справі № 202/10128/14-ц, від 18.04.2018 у справі № 190/926/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 320/1169/16-ц, від 22.11.2018 у справі № 712/2283/16-ц, від 05.12.2018 у справі № 754/15020/15-ц, від 17.07.2019 у справі №571/841/16-ц, від 13.09.2019 у справі № 501/4443/14-ц, від 02.10.2019 у справі № 182/3171/16, від 16.10.2019 у справі № 676/2792/16-ц, від 20.11.2019 у справі № 210/245/18-ц, від 05.12.2019 у справі № 168/613/16-ц, від 23.01.2020 у справі № 179/1688/17, від 07.10.2020 у справі № 748/1418/19.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо допущення відповідачем-1, як фінансовою установою, порушення положень законодавства та прав позивача, як споживача фінансової послуги, що полягало в протиправних діях банку, а саме: в не перевірці достовірності та формальної відповідності платіжного документа вимогам законодавства; в незабезпеченні посиленої ідентифікації користувача позивача; в незабезпеченні захисту конфіденційності даних ідентифікації позивача тощо.

При цьому, судом апеляційної інстанції відхилено посилання Приватбанку на обставину того, що в ході проведення заходів досудового слідства в рамках відкритого кримінального провадження виявлено збереження бухгалтером на своєму робочому комп`ютері зараженого файлу, який проведеним дослідженням визнано шкідливим програмним засобом типу "Trojan", призначений для викрадення інформації, яка знаходиться на персональному комп`ютері, оскільки в цьому випадку не доведено причинно-наслідкового зв`язку між наявністю на комп`ютері зараженого файлу "Trojan" та зміною невідомою особою сформованої позивачем платіжної інструкції №333 від 07.09.2023.

Також колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №922/4091/19 стосовно того, що Закон "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" покладає на банки обов`язок з забезпечення кібербезпеки. Саме Банк відповідає за безпеку здійснення електронних платежів. Несанкціоноване списання коштів поза волею клієнта, свідчить про несанкціоноване втручання в систему здійснення банківських платежів, яка належить Банку, з боку третіх осіб. Несанкціоноване списання коштів з рахунку позивача є не просто помилковим платежем, а інцидентом кібербезпеки, який мав бути зафіксований та розслідуваний Банком відповідно до приписів Закону "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України".

5.10. Стосовно порушення/недотримання Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (відповідач-2) законодавства у сфері надання банківських послуг в частині зарахування грошових коштів, перерахованих відповідно до платіжної інструкції №333 від 07.09.2023, колегія суддів зазначає таке.

Частиною шостою статті 46 Закону України "Про платіжні послуги" визначено, що надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність:

1) номера рахунку отримувача та коду отримувача (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/ податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або

2) унікального ідентифікатора отримувача.

Пунктом 24 розділу І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою НБУ від 29.07.2022 №163, встановлено, що надавач платіжних послуг отримувача в разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача має право зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується день зарахування коштів на рахунок до з`ясування надавачем платіжних послуг отримувача) та зарахувати кошти на рахунок до з`ясування для встановлення належного отримувача.

Надавач платіжних послуг отримувача для встановлення належного отримувача зобов`язаний надіслати надавачу платіжних послуг платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду отримувача.

Відповідно до пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/ прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Згідно з абз. 2 пункту 40 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг платіжна інструкція, крім обов`язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II цієї Інструкції, повинна містити: 1) унікальний ідентифікатор фактичного платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код фактичного платника та/або 2) унікальний ідентифікатор фактичного отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код фактичного отримувача.

Відповідно до пункту 44 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг надавач платіжних послуг платника перевіряє заповнення реквізитів платіжної інструкції, визначених у підпунктах 1-4, 6 пункту 37 розділу II цієї Інструкції, відповідно до вимог додатка до цієї Інструкції.

Надавач платіжних послуг платника відмовляє платнику у виконанні платіжної інструкції в порядку, установленому в пунктах 12 та 27 розділу I цієї Інструкції, якщо реквізити платіжної інструкції заповнено з порушенням розділів I, II цієї Інструкції та додатка до цієї Інструкції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що платіжна інструкція №333 від 07.09.2023, отримана на обробку АТ "Акцент-Банк" (надавач платіжних послуг отримувача), містила ряд невідповідностей по реквізитах, які в розумінні норм чинного законодавства є обов`язковими, а саме: назва отримувача "ТОВ, Пежо Сітроен Україна" не відповідала коду отримувача "2563614271", що було підставою для зупинення проведення банківської операції, з метою перевірки вказаних відомостей, як того вимагає постанова Правління Національного Банку України "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг", проте зроблено не було.

Суд апеляційної інстанції встановив, що така бездіяльність АТ "Акцент-Банк" призвела до того, що кошти в сумі 991 192,87 грн, перераховані позивачем за платіжною інструкцією отримав неналежний отримувач, а саме фізична особа Сторчієнко Ю.В. (рахунок отримувача НОМЕР_3), з кодом отримувача "2563614271".

З огляду на викладене, враховуючи, що чинне законодавство покладає відповідальність за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій як на надавача платіжних послуг платника, так і на надавача платіжних послуг отримувача під час виконання платіжних операцій, а відтак висновок суду апеляційної інстанції про покладення відповідальності як на АТ КБ "ПриватБанк", так і на АТ "Акцент-Банк" є обґрунтованими, з огляду на що суд відхиляє доводи АТ КБ "ПриватБанк" щодо покладення обов`язку з повернення коштів одночасно на АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Акцент-Банк".

Скаржники, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не наводять переконливих доводів та мотивів, у чому полягає помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні відповідних норм права, та як, на їх думку, відповідні норми повинні застосовуватися, наведені ж у касаційних скаргах доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.

Саме лише прагнення скаржників здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування ухваленого судом апеляційної інстанції рішення, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" та Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі №910/3176/24- без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Кібенко

І. Кондратова