Ухвала

від 24.04.2025 по справі 308/5678/25

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5678/25

1-кс/308/2418/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддяУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті - ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотаннястаршого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНПв Закарпатськійобласті лейтенанта поліції ОСОБА_6 ,погоджене прокуроромУжгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходуувиглядітримання підвартоювідносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні №42025072030000017, відомості про яке 13.02.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань

В С Т А Н О В И В:

Старшийслідчий СВ Ужгородського РУП ГУНПв Закарпатськійобласті лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходуувиглядітримання підвартоювідносно: ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні №42025072030000017, відомості про яке 13.02.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та іншими невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами виник злочинний умисел, спрямований на незаконне переправления осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за межі України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Надалі, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на виконання свого злочинного умислу щодо незаконного переправлення осіб через держаний кордон України з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами, розробили протиправний механізм переправления осіб через державний кордон України, відповідно до якого особи призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, перетинають кордон поза межами пункту пропуску до країн Європейського Союзу осіб.

З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами, підшукали особу, яка мала намір незаконно перетнути державний кордон України з метою виїзду до країн Європейського Союзу, а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (який діяв під контролем правоохоронних органів). Так встановлено, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та іншими невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами, маючи на меті незаконно переправити ОСОБА_9 через державний кордон України проінструктував ОСОБА_9 про те, що йому необхідно з`явитись до Закарпатської області, де на декілька днів необхідно буде винайняти житло, до моменту здійснення переправи, та за це йому потрібно буде заплатити грошові кошти у сумі 9000 євро. Однак ОСОБА_4 також повідомив ОСОБА_9 що йому необхідно буде взяти з собою ще одну особу, яка буде виступати в ролі «гаранта», який передасть вказані грошові кошти після реалізації незаконного переправлення. В свою чергу ОСОБА_9 погодився та запропонував ОСОБА_4 залучити як «гаранта» свою подругу, а саме громадянку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (яка діяла під контролем правоохоронних органів).

Надалі, 22.02.2025 близько 23:20 год. за вказівками ОСОБА_4 , ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 прибули до залізничного вокзалу у м. Київ, де, підійшовши до потягу сполученням «Ужгород-Харків», зайшли до вагону, де провідником був ОСОБА_4 , який в свою чергу посадив ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 в купе для провідника та вони направились у м. Ужгород.

23.02.2025 близько 15:20 год., прибувши до м. Ужгород, ОСОБА_4 висадив ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 з потягу поза межами залізничного вокзалу з метою приховування від працівників РТЦК та СП і ДПСУ, а саме в залізничному депо м. Ужгород, де повідомив, що зараз їх заберуть та доставлять до місця тимчасового проживання. Після чого до вищевказаного місця прибув транспортний засіб марки "Ауді А6" білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_8 та який повіз ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 до с. Велика Добронь, Ужгородського району, а саме до закладу «Три туза», де висадивши ОСОБА_9 разом з ОСОБА_11 , наказав їм заселитись до готельного номеру та очікувати подальших вказівок. Після чого того ж дня близько 18:30 год. ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та іншими невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами, зателефонував до ОСОБА_9 та сказав йому виходити з готелю, де вже очікував його у автомобілі марки "Ауді А6" білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 разом з ОСОБА_12 та забравши ОСОБА_9 повезли його до м. Мукачево та заселили до квартири за адресою: АДРЕСА_2 , і наказали очікувати подальших вказівок, де ОСОБА_9 проживав до 27.02.2025.

В подальшому, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 27.02.2025 ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , залучили до своїх протиправних дій громадянина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою забезпечення безперешкодної доставки ОСОБА_9 до місць, які ними буде вказано. Так, того ж дня, близько 09:00 год., ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_9 та повідомив, що зараз його заберуть та буде здійснюватися незаконне переправления його через Державний кордон України. Після чого близько 09:30 год. за ОСОБА_9 прибув транспортний засіб марки «БМВ» моделі «320D» д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_13 , який будучи попередньо проінструктованим про мету поїздки, повіз ОСОБА_9 до готелю «Равликова ферма», що розташований за адресою: Хустський район с. Нижне Селище, вул. Центральна буд. 82, та ОСОБА_13 в ході поїздки вказав ОСОБА_9 видалити всі повідомлення з додатку «WhatsApp» з метою недопущення викриття протиправних дій та по приїзду наказав ОСОБА_9 заселитись у номері готелю та очікувати подальших вказівок. Після чого того ж дня близько 10:00 год. ОСОБА_13 прибув на транспортному засобі марки «БМВ» моделі «320DL.3. НОМЕР_3 до готелю «Марічка», що розташований за адресою м. Мукачево вул. Духновича буд. 15/2, де за допомогою додатку «WhatsApp» зателефонував до гр. ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_7 (який мав намір незаконно перетнути кордон поза пунктами пропуску) та наказав виходити і сідати до автомобіля марки «БМВ», після чого відразу почав рух до готелю «Равликова ферма», що розташований за адресою Хустський район с. Нижне Селище, вул. Центральна буд. 82. В ході поїздки ОСОБА_13 вказав ОСОБА_15 видалити всі повідомлення з додатку «WhatsApp» з метою недопущення викриття протиправних дій та по приїзду наказав заселитись у номері готелю та очікувати подальших вказівок.

В подальшому більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 27.02.2025 ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 залучили до своїх протиправних дій громадянина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з метою забезпечення безперешкодної доставки ОСОБА_9 та ОСОБА_14 до місць, які ним буде вказано. Далі того ж дня близько 18:00 год., будучи попередньо проінструктованим, ОСОБА_16 на транспортному засобі марки «Форд» моделі «Фокус» НОМЕР_4 прибув до готелю «Равликова ферма» за адресою Хустський район с. Нижнє Селище, вул. Центральна буд. 82, де зателефонував до ОСОБА_17 та ОСОБА_14 та наказав виходити на подвір`я та сідати до автомобилно марки «Форд». Забравши ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , будучи попередньо повідомленим про місце призначення, почав рух у напрямку с. Дийда, Берегівського району, де під час поїздки використовував різні шляхи об`їзду пунктів контролю та наказав ОСОБА_9 та ОСОБА_15 увімкнути передачу геолокації на мобільних пристроях з метою контролю їхнього року до місця перетину кордону. Після чого близько 18:00 год. ОСОБА_16 доставив ОСОБА_9 та ОСОБА_14 с. Дийда, Берегівського району до місця перетину кордону, поїхав у невідомому напрямку.

В свою чергу, близько 19:30 год., ОСОБА_4 , діючи за змовою з ОСОБА_8 та іншими невстановленими на даний час особами прибув до готелю «Три туза», що у с. Добронь, де пішов до готельного номеру №3, в якому проживала Перепилиця та сказав їй, що переправлення ОСОБА_9 вже відбувається та що їй необхідно надати йому попередньо обумовлені грошові кошти, на що ОСОБА_10 передала йому 9000 євро і після цього ОСОБА_4 о 19:38 у вищевказаному готельному номері був затриманий працівниками правоохоронних органів

27 лютого 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

28 лютого 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про те, що він підозрюється у кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 KK України.

01 березня 2025 відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду було обрано запобіжний захід відносно ОСОБА_4 вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави строком до 26 квітня 2025 року.

Як зазначає слідчий, вина ОСОБА_4 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, обгрунтовується такими доказами, як: протоколами огляду від 27.02.2025; протоколами допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 27.02.2025; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, іншими доказами в кримінальному провадженні.

ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.

Разом з тим, у сторони обвинувачення, з метою виконання кримінального провадження, зокрема шляхом забезпечення неупередженого розслідування і судового розгляду була застосовна належна правова процедура, є необхідність у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, без проведення яких завершити досудове розслідування у визначений законом термін неможливо, зокрема необхідно: провести розсекречення протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій; зміни (уточнення) раніше повідомленої підозри ОСОБА_18 після проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій; зміни (уточнення) раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 для проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій; зміни (уточнення) раніше повідомленої підозри ОСОБА_16 після проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій; відкриття матеріалів досудового розслідування.

Як зауважує слідчий, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки злочин, який інкримінують ОСОБА_4 , є тяжкими, а саме організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, за вчинення якого передбачається можливість призначення покарання у воді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, спеціаліста, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні. Наявний ризик впливу на свідків ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , шляхом умовляння, підкупу тощо для зміни ними показань на його користь. Крім цього, ОСОБА_4 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального правопорушення може вступати у поза процесуальні відносини із свідками, які будуть встановлені, тим самим схиляти їх до зміну даних слідству показань; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з тим що досудове розслідування триває, в органу досудового розслідування є необхідність для відшукання речей і документів, які будуть мати значення для досудового розслідування, а саме тому, перебування на волі, ОСОБА_4 , може знищити, сховати чи спотворити речi і документи, які можуть мати значення речових доказів для досудового розслідування; вчинити інше кримінальне правопорушення чи при кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Будучи на волі, ОСОБА_4 й надалі матиме можливість кримінальні правопорушення, як самостійно, так із іншими співучасниками у провадженні які на даний час не встановлені органом досудового розслідування.

На підставі викладеного, слідчий просить продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 01.03.2025 року, до трьох місяців (в межах строку досудового розслідування), тобто до 28.05.2024.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження, зауваживши на наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 подав письмові заперечення, згідно з якими просив застосувати більш м`який запобіжний захід або зменшити розмір застави. За змістом заперечень та у судовому засіданні вказав, що зазначені ризики відсутні, підозрюваний не вчиняв спроб залишити територію України, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, на свідків не має змоги впливати, оскільки перебував під дією запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідки не перебувають під захистом, не має змоги вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки перебуває під вартою, даний ризик не обгрунтований. Встановлений розмір застави наразі є непомірним, враховуючи довідку про доходи на залізниці та те, що дружина підозрюваного наразі не працює, просить обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, а у разі задоволення такого клопотання враховуючи матеріальний та сімейний стан встановити розмір застави в розмірі 200000 грн.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив зменшити розмір застави.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні, Ужгородським районним управлінням поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025072030000017, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

28.02.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

01 березня 2025 відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду було обрано запобіжний захід відносно ОСОБА_4 вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 1816800 грн. строком до 26 квітня 2025 року.

Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За правилами ч. 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно Постанови №14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

Крім іншого, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу мають бути оцінені в сукупності всі юридично значимі обставини, визначені в ст. 178 КПК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Також, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 ст. 178 КПК України, відповідно до яких при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З практики ЄСПЛ вбачаються та діють принципи конвенційного прецедентного права як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

Також слідчий суддя бере до уваги, що Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Аналізуючи доцільність подальшого застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, суд враховує особу підозрюваного його сімейний та матеріальний стан, який раніше не судимий, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, приймає до уваги, що ризики, передбачені положеннями ст. 177 КПК України, що стали підставою для обрання суддею відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які не зменшилися.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчому судді не спростовують, а матеріали провадження не містять переконливих відомостей, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку, що обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися, підозру слід вважати обґрунтованою, є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може переховуватись від слідства та суду, незаконно вливати на свідків в даному кримінальному провадженні, з метою уникнути покарання та вчинити інше правопорушення, що перешкоджатиме встановленню істини по даному кримінальному провадженню, а тому слідчий суддя вважає, що слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи обставини, встановлені в судовому засіданні, керуючись правилами ч.5 ст.182 КПК України, ст.183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи, що дружина підозрюваного не працює, що не спростовано у судовому засіданні, подану довідку про доходи підозрюваного за місцем роботи за період з вересня 2024 року по лютий 2025 року - заробітна плата становить 87883,66 грн., має на утриманні 1 неповнолітню дитину, позитивну характеристику за місцем проживання, суд знаходить правові підстави для зменшення розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України, а саме80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, в межах строку досудового розслідування, а саме до 27 травня 2025 року, включно.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 197, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України,80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

Встановити строк дії ухвали до 27 травня 2025 року, включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 25 квітня 2025 року.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1