Ухвала

від 26.04.2025 по справі 305/1292/25

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/1292/25

Номер провадження 1-кс/305/167/25

УХВАЛА

26.04.2025. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у квітні 2025 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, але не пізніше 24 квітня 2025 року, маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону, порушуючи вимоги законів України «Про державний кордон України», «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, №57 від 27.01.1995, достовірно знаючи, що з 24.02.2022, у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам -громадянам України, віком від 18 до 60 років, обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, домовився з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про спільне вчинення незаконного переправлення п`яти громадян України, через державний кордон України, шляхом сприяння їх переміщенню до ділянки державного кордону України з Румунією на території Рахівського району Закарпатської області за грошову винагороду у сумі 500 і 8000 доларів США. Так, 22.04.2025 невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала вказівку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою його - подальшого переправлення через державний кордон, прибути до с. Поляниця, Надвірнянського району Івано-Франківської області. 23.04.2025, невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі падала вказівку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою їх подальшого переправлення через державний кордон, прибути до с. Поляниця, Надвірнянського району Івано-Франківської області. 24.04.2025, близько 10:00 години, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 діючи за попередньою вказівкою невстановлених досудовим розслідування осіб прибули до с. Поляниця, після чого отримали вказівку від невстановленої досудовим розслідуванням особи прибути до колеса огляду поблизу озера Молодості у с. Поляниця, де останніх зустрів ОСОБА_5 . У подальшому 24.04.2025 близько 20:00 години, ОСОБА_5 з метою обходу стаціонарного блок-посту Національної поліції України у с. Лазещина, Рахівського району та подальшого незаконного переправлення осіб через державний кордон, надав вказівку ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 слідувати за ним другорядними лісовими дорогами від с. Поляниця до смт. Ясіня, Рахівського району. 24.04.2025, близько 23:00 години, на ділянці автодороги у смт. Ясіня, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зустріли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією, надали вказівку ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 сідати до салону автомобіля марки Део Нубіра з номерним знаком НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_9 , а у салоні знаходився ОСОБА_8 , після чого вони продовжили свій рух у напрямку м. Рахів. Згодом, під час руху у напрямку м. Рахів, ОСОБА_8 проінструктував ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , щодо їх подальшого незаконного переправлення через державний кордон, однак 25.04.2025 близько 00:10 години працівниками правоохоронних органів на ділянці дороги навпроти будівлі АЗС VST за адресою: м. Рахів, вул. Київська 209, було зупинено автомобіль марки Део Нубіра з номерним знаком НОМЕР_1 , у результаті чого було припинено протиправні дії ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, доводиться зібраними доказами, а саме: протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст.208 КПК України, протоколом огляду місця події від 25.04.2025, показами свідка ОСОБА_10 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, характеризуючими матеріалами, та іншими матеріалами кримінального провадження. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_5 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Стверджує, що ОСОБА_5 , під час досудового розслідування може переховуватися від органів досудового розслідування з метою не доведення його вини, оскільки усвідомлює, що в разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення його буде засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років. Також встановлено, що ОСОБА_5 , немає постійного місця роботи та міцних соціальних зв`язків, тому наявні ризики, що будучи на волі він зможе безперешкодно покинути місце свого проживання з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Окрім цього, перебуваючи на волі ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_10 , шляхом вмовляння, підкупу чи погрози з метою можливої зміни вже даних ними показів у кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у здійсненні незаконного переправлення осіб через державний кордон України та Румунії, заробляючи таким чином на проживання. Вказана обставина також свідчить про наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення. На думку сторони обвинувачення, до ОСОБА_5 , необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, які передбачені пунктами 1,3,5 ст.177 КПК, а саме, переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення: особисте зобов`язання не можливо застосувати через те, що ОСОБА_5 , має незначні соціальні зв`язки, зокрема те, що безперешкодно може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. У зв`язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 ; особисту поруку не можливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою до органу досудового розслідування не зверталась; заставу, як основний запобіжний захід, неможливо застосувати через те, що органу досудового розслідування не відомий фінансовий стан підозрюваного ОСОБА_5 , крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок; домашній арешт неможливо застосувати, враховуючи те, що ОСОБА_5 , має незначні соціальні зв`язки, зокрема те, що він може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. У зв`язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. Отже, на думку сторони обвинувачення застосування до ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання ним, покладених процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам останнього переховуватись від слідства та суду, та вчиненню нових злочинів.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 , у судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев`яти років, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування чи суду, негативно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_10 , також перебуваючи на волі зможе безперешкодно покинути місце свого проживання, може продовжувати свою злочинну діяльність. Отже, на їх думку, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Адвокат ОСОБА_6 , у судовому засіданні зазначив, що слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків на які вони посилаються у клопотанні, його підзахисний, наміру ухилятися від слідства та суду не має. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до його підзахисного запобіжний захід, у вигляді застави в розмірі 242 (двісті сорок двох) тисяч гривень. Вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним для ОСОБА_5 .

Підозрюваний ОСОБА_5 , у судовому засіданні підтримав свого захисника. Стверджував, що жодного наміру ухилятися від слідства чи суду в нього не має.

Заслухавши учасників справи, вивчивши клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження за №12025071140000152, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2025 за ч.3ст.332 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 03.04.2025. З витягу вбачається наступне: до СВ Рахівського РВП надійшов рапорт оперативних працівнгиків про те, згідно отриманої інформації на території Рахівського району громадяни, ОСОБА_15 ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з невідомими особами за грошові кошти незаконно переправляють осіб через державний кордон України.

25.04.2025, ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усунення перешкод, вчинене з корисливих мотивів.

Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред`явлену ОСОБА_5 , підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1999 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином, за яким підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років, що може спонукати підозрюваного ухилятися від слідчого, прокурора, суду. При оцінці даного ризику, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010, у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Поміж іншого, на підтвердження наявності ризику переховування свідчить і той факт, що ОСОБА_5 , підозрюється у незаконному переправленні осіб через державний кордон України та Румунії, отже йому можуть бути відомі способи перетинання кордону, поза межами пунктів пропуску, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку щодо доведеності існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Оцінюючи наявність ризику вплив на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні, зокрема, із свідком, ОСОБА_10 , якому відомі обставини вчинення злочину у яких останній підозрюється, може здійснювати на нього вплив шляхом, вмовляння, підкупу чи погрози, з метою можливої зміни вже даних ним показів у даному кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Тим самим, наявності ризику впливу на свідка існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Свідок у кримінальному провадженні ще не допитаний судом, отже не виключено, що підозрюваний може незаконно впливати на нього.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, пов`язаного з організацією незаконного перетину державного кордону, шляхом надання порад та вказівок, не виключено, що останній може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, заробляючи таким чином на проживання.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у здійсненні незаконного переправлення осіб через державний кордон України за грошову винагороду, має незначні соціальні зв`язки, не має постійного місця роботи. Вказана обставина також свідчить про наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим під час розгляду клопотання доведено обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст.177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що підозрюваний, має незначні соціальні зв`язки, не має постійного місця роботи, може незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, може координувати свої дії з іншими особами, які не встановлені органом досудового розслідування, перебуваючи під домашнім арештом, чинити перешкоди у виявленні інших доказів, шляхом надання порад, вказівок, щодо їх приховування, чи продовження злочинної діяльності, не будучи обмежений запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, про неможливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу свідчить і те, що вони не зможуть забезпечити уникнення переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у разі його втечі за межі країни, поза пунктами пропуску.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання та чи продовження дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

При цьому, аргументи, на які посилаються підозрюваний та його захисник, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, на переконання слідчого судді, з огляду на обставини, встановлені в ході судового засідання, не спростовують доводи органу досудового розслідування, не підтверджені відповідними доказами, і не є такими, що забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та суттєво не зменшують ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання старшого слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_4 .

Крім того, частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченихКПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Підстав для не визначення застави підозрюваному ОСОБА_5 , у даному кримінальному провадженні немає.

Частиною п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.

Таким чином, вказана сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активів та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, тобто, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ураховуючи наведене, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст.ст.177,178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахувує, характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного. Так, ОСОБА_5 , має постійне місце проживання, не має визначеного місця роботи та міцних соціальних зв`язків. При цьому, злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , вчинений в умовах воєнного стану, у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України з Румунією, підозрюється увчиненні злочину з корисливих мотивів, отже міг отримувати значні грошові кошти за вчинення дій, які орган досудового розслідування обґрунтовано кваліфікував, як кримінальне правопорушення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворостів оцінці порушень цінностей суспільства ("Летельє проти Франції"), на підставі наведеного, суд дійшовдо висновку, що застава у визначених в п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах нездатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов`язків, отже така, на думку суду повинна бути призначена у розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» залишаєтьсяна рівні (3028) гривень, відповідно становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду; повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Головного УправлінняДМС вЗакарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.177, 178, 181, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України- задовольнити.

Застосувати допідозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця тамешканця АДРЕСА_1 ,українця,громадянина України,з середньоюосвітою,неодруженого, непрацюючого,раніше несудимого -запобіжний захід у вигляді тримання підвартою строком на шістдесятднів, починаючи з 25.04.2025 по 23.06.2025, включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, з середньою освітою, неодруженому, непрацюючому, раніше несудимому, заставу в розмірі, 200 (двохсот)розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб, щостановить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця тамешканця АДРЕСА_1 ,українця,громадянина України,з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого,раніше несудимого, та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 , у зв`язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний абозаставодавець маютьправо убудь-якиймомент внестизаставу урозмірі,визначеному вухвалі прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,протягом діїухвали до23червня 2025 року.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк до 23 червня 2025 року.

У разі невиконання зазначених вище обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області.

В разі внесення застави в частині покладених обов`язків виконання ухвала підлягає виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу визначити до 23 червня 2025 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали буде проголошений 28 квітня 2025 року о 15 годині 40 хвилин.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1