Постанова

від 24.04.2025 по справі 910/1153/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/1153/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/1153/24

за позовом Міністерства соціальної політики України

до 1) Компанії "Belintech Ltd",

2) Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайм Системс"

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайм Системс карт сервіс"

про визнання договору недійсним,

за касаційною скаргою Міністерства соціальної політики України

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Бондарчук В. В.

від 09 вересня 2024 року

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сітайло Л. Г., Буравльова С. І., Шапрана В. В.

від 04 грудня 2024 року (повний текст складений 16 грудня 2024 року)

за участю представників:

від позивача: не з`явилися

від відповідача-1: не з`явилися

від відповідача-2: не з`явилися

від відповідача-3: не з`явилися

від відповідача-4: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Міністерство соціальної політики України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії Компанії "Belintech Ltd", Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайм Системс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайм Системс карт сервіс" про визнання недійсним договору про співпрацю щодо розробки та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління в рамках проєкту з модернізації системи соціальної підтримки населення України від 10 жовтня 2017 року № 17/1020, укладеного між відповідачами.

Господарський суд міста Києва рішенням від 09 вересня 2024 року у справі № 910/1153/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2024 року, у задоволенні позову Міністерства соціальної політики України відмовив.

Позивач - Міністерство соціальної політики України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09 вересня 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2024 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

24 березня 2025 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» від відповідача-2 - Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач-2, зокрема навів орієнтовний (попередній) розмір його витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, який за його розрахунками складає 20 000,00 грн, та зазначив про те, що надасть остаточні докази понесення ним цих витрат у строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

03 квітня 2025 року відбулося судове засідання з розгляду касаційної скарги Міністерства соціальної політики України на рішення Господарського суду Київської області від 09 вересня 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2024 року у цій справі, за результатами якого Верховний Суд ухвалив постанову, якою касаційну скаргу Міністерства соціальної політики України залишив без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09 вересня 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2024 року у справі № 910/1153/24 залишив без змін.

За змістом частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

04 квітня 2025 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від відповідача-2 - Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1153/24, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у господарській справі № 910/1153/24 та стягнути з позивача - Міністерства соціальної політики України на користь відповідача-2 витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

До зазначеної заяви відповідач-2 додав докази на підтвердження факту понесення ним в суді касаційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру, а саме:

- копію договору про надання правової допомоги № 25/08-09 від 25 серпня 2022 року,

- копію звіту від 03 квітня 2025 року про надану правову допомогу за договором про надання правової допомоги № 25/08-09 від 25 серпня 2022 року,

- копію акту № 9 від 03 квітня 2024 року про надану правову допомогу за договором про надання правової допомоги № 25/08-09 від 25 серпня 2022 року,

- копію платіжної інструкції № 157 від 03 квітня 2024 року.

Верховний Суд зазначає про те, що зазначена заява та додані до неї докази були подані відповідачем-2 та надійшла до Верховного Суду 04 квітня 2025 року, тобто у строк, встановлений частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (у межах п`яти днів після ухвалення Верховним Судом постанови від 03 квітня 2025 року у цій справі).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 08 квітня 2025 року призначив до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1153/24 на 24 квітня 2025 року о 10:55 у приміщенні Касаційного господарського суду.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1153/24, Верховний Суд зазначає про те, що ця заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом частини першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та абзацу першого другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за результатом здійснення касаційного провадження з розгляду касаційної скарги Міністерства соціальної політики України у цій справі № 910/1153/24 ухвалив постанову, якою касаційну скаргу Міністерства соціальної політики України залишив без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09 вересня 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2024 року у справі № 910/1153/24 залишив без змін.

Однак, як вбачається, суд касаційної інстанції у зазначеній постанові не вирішив питання розподілу витрат відповідача-2 на професійну правничу допомогу, понесених у касаційному провадженні з розгляду касаційної скарги позивача у цій справі, що також є судовими витратами, про стягнення яких заявив відповідач, з огляду на що наявні підстави для ухвалення додаткової постанови з цього питання.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих учасниками справи доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з наданих відповідачем-2 у цій справі доказів на підтвердження обставин понесення ним у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи витрат на професійну правничу допомогу та розміру цих витрат, 25 серпня 2022 року між ним, як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням «Ай Ді Пі ГРУП» в особі керуючого партнера Сіняка Дмитра Віталійовича був укладений договір про надання правової допомоги № 25/08-09 (далі по тексту - договір), за змістом пунктів 1.1. та 1.2. якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити правову допомогу в порядку та строки, визначені цим договором. Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання з надання такої правової допомоги: бути представником Клієнта в господарському суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, зокрема в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, у господарських справах; здійснювати захист прав, свобод і законних інтересів Клієнта з усіма правами, які надані законом відповідачу; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; засвідчувати своїм підписом вірність копій з оригіналів документів Клієнта та наданих Клієнтом; вчиняти інші дії в інтересах Клієнта, не передбачені цим договором; складати та подавати заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру; надавати Клієнту правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань.

Цей договір є укладеним з дати його підписання та діє до 31 грудня 2024 року. Після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений строк (пункти 7.1. та 7.4. договору).

За змістом підпунктів 3.1.3., 3.1.4. пункту 3.1. договору Клієнт приймає на себе зобов`язання оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень, оплачувати юридичну допомогу відповідно до умов розділу 4 договору.

Відповідно до пунктів 4.1. - 4.5. розділу 4 договору Адвокатське об`єднання отримує від Клієнта оплату за надану правову допомогу у формі гонорару, розмір якого визначається за домовленістю сторін. При визначенні Адвокатським об`єднанням розміру гонорару враховуються наступні критерії: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; необхідність виїзду у відрядження. За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін, в якому зазначається обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги та її вартість. Акт про надання правової допомоги в будь-якому випадку вважається підписаним Клієнтом, якщо протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.

Як вбачається на виконання умов зазначеного договору керуючим партнером Адвокатського об`єднання «Ай Ді Пі ГРУП» Дмитром Сіняком був складений звіт про надану правову допомогу від 03 квітня 2025 року, за змістом якого Клієнту (відповідачу-2 у цій справі) були надані такі види правової допомоги: 1) правовий аналіз постанови Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2024 року у справі № 910/1153/24, на що було витрачено 1 (одну) годину часу, 2) правовий аналіз касаційної скарги у справі № 910/1153/24, на що було витрачено 1,5 (півтори) години часу, 3) складання відзиву на касаційну скаргу у справі № 910/1153/24, на що було витрачено 3 (три) години часу, 4) участь в одному судовому засіданні - 03 квітня 2025 року у справі № 910/1153/24.

Крім того, 03 квітня 2025 року між Адвокатським об`єднанням «Ай Ді Пі ГРУП» в особі керуючого партнера Сіняка Дмитра Віталійовича та відповідачем-2, як Клієнтом, був підписаний акт № 9 про надання правової за договором про надання правової допомоги № 25/08-09 від 25 серпня 2022 року (далі по тексту - акт), за змістом пункту 1 якого Адвокатське об`єднання надало Клієнту такі види правової допомоги:

1) правовий аналіз постанови Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2024 року у справі № 910/1153/24, на що було витрачено 1 (одну) годину часу, вартістю 2 000,00 грн (з розрахунку 2 000,00 грн за 1 (одну) витрачену годину роботи);

2) правовий аналіз касаційної скарги у справі № 910/1153/24, на що було витрачено 1,5 (півтори) години часу, вартістю 3 000,00 грн (з розрахунку 2 000,00 грн за 1 (одну) витрачену годину роботи);

3) складання відзиву на касаційну скаргу у справі № 910/1153/24, на що було витрачено 3 (три) години часу, вартістю 6 000,00 грн (з розрахунку 2 000,00 грн за 1 (одну) витрачену годину роботи);

4) участь в одному судовому засіданні - 03 квітня 2025 року у справі № 910/1153/24, вартістю 4 000,00 грн (з розрахунку 4 000,00 грн за одне судове засідання).

Згідно з пунктами 2 та 3 акту загальна вартість наданої правової допомоги за цим актом становить 15 000,00 грн та Клієнт не має претензій до наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги згідно з переліком, зазначеним у пункті 1 цього акту.

Проаналізувавши умови укладеного між відповідачем-2 у цій справі та Адвокатським об`єднанням «Ай Ді Пі ГРУП» договору про надання правової допомоги № 25/08-09 від 25 серпня 2022 року та складених на його виконання звіту та акту, Верховний Суд зазначає про те, що його умови передбачають змішану форму гонорару адвоката за надання юридичної допомоги:

- погодинну форму оплати щодо правової допомоги з аналізу судового рішення та касаційної скарги, а також зі складання відзиву на касаційну скаргу, розмір якої складає 2 000,00 грн за 1 (одну) витрачену годину роботи;

- фіксовану форму гонорару щодо правової допомоги з участі в судовому засіданні, розмір якої становить 4 000,00 грн за одне судове засідання).

Як вбачається, факт надання адвокатом Сіняком Дмитром Віталійовичем відповідачу-2 у цій справі послуги з підготовки та написання відзиву на касаційну скаргу позивача підтверджується матеріалами справи: зазначений відзив з додатними до нього документами був поданий 21 березня 2025 року та надійшов до Верховного Суду 24 березня 2025 року, тобто у встановлені Верховним Судом в ухвалі 19 лютого 2025 року у цій справі строки, був долучений до матеріалів справи.

Крім того, суд касаційної інстанції враховує те, що послуга зі складання відзиву на касаційну скаргу передбачає необхідність здійснення попереднього правового аналізу оскаржуваного в касаційній скарзі судового рішення (у цій справі - постанови Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2024 року) та вивчення і аналізу касаційної скарги.

Зі змісту відзиву на касаційну скаргу, поданого відповідачем-2, вбачається він побудований безпосередньо на аналізі доводів касаційної скарги позивача та висновків суду апеляційної інстанції, що містяться в оскаржуваній постанові, містить аргументи в спростування доводів касаційної скарги, що підтверджує факт надання відповідачу-2 його адвокатом послуг з правового аналізу постанови Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2024 року та правового аналізу касаційної скарги у справі № 910/1153/24.

Також Верховний Суд зазначає про те, що адвокат Сіняк Д. В. як представник відповідача-2 взяв участь в засіданні Верховного Суду у цій справі, що відбулося 03 квітня 2025 року, надавав в судовому засіданні пояснення по справі, щодо доводів касаційної скарги, про що свідчить протокол судового засідання № 4310878 від 03 квітня 2025 року, чим підтверджується факт надання адвокатом Сіняком Д. В. відповідачу-2 у цій справі послуги з участі в засіданні суду касаційної інстанції у цій справі.

При цьому, Верховний Суд враховує те, що адвокат Сіняк Д. В. має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 005512 від 04 квітня 2016 року та як представник відповідача-2 у цій справі діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1400362 від 21 березня 2025 року, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, керуючись при цьому критеріями, що визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) може з власної ініціативи або за наявності заперечення іншої сторони відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 910/10334/21.

Верховний Суд враховує те, що позивач не надав клопотання про зменшення розміру заявлених відповідачем-2 до стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем-2 у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи за касаційною скаргою позивача.

Разом з цим Верховний Суд, керуючись критеріями, визначеними частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вважає обґрунтованою вимогу відповідача-2 про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи у заявленому ним розмірі, оскільки заявлені ним до стягнення ці витрати відповідають критеріям реальності понесення таких витрат, оскільки обставини надання адвокатом Сіняком Д. В. відповідачу-2 у цій справі послуг з професійної правничої допомоги, зазначених в акті про надання правової допомоги № 9 від 03 квітня 2025 року, підтверджуються матеріалами справи, що свідчить про те, що витрати відповідача-2 на надання їй цих послуг, пов`язані з розглядом цієї справи.

Крім того, Верховний Суд зазначає про те, що заявлений відповідачем-2 до стягнення в порядку розподілу розмір витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи у сумі 15 000,00 грн є доведеним, відповідає критеріям розумності та співмірності, є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи та обсягом наданих відповідачу-2 послуг з професійної правничої допомоги. Зазначені адвокатом відповідача-2 витрати часу на надання послуг з правового аналізу постанови Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2024 року (1 година) та касаційної скарги (1,5 години) у справі № 910/1153/24, а також зі складання відзиву на касаційну скаргу (3 години) також є обґрунтованими.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене Верховний Суд вважає, що заявлена відповідачем-2 вимога про розподіл понесених нею витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, відповідно до правил розподілу, визначених у пункті 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає задоволенню у повному обсязі, а заявлені нею до стягнення ці витрати у розмірі 15 000,00 грн в порядку розподілу підлягають стягненню з позивача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/1153/24, задовольнити.

2. Стягнути з Міністерства соціальної політики України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 37567866) на користь Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" (02002, м. Київ, вул. Митрополіта Шептицького, 4А, код ЄДРПОУ 16400836) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/1153/24.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй