Рішення

від 29.04.2025 по справі 910/1504/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: [email protected]РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.04.2025Справа № 910/1504/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіджі Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"

про стягнення 1 158 152,18 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Секретар с/з: Станіслав ЖАЛОБА.

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідіджі Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" про стягнення 1 560 003,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 р. у справі № 910/12320/23 встановлено наявність заборгованості відповідача за договором поставки № 1610/01 від 16.10.2015 р. у розмірі 6 102 379,47 грн., відтак наявні підстави для стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, встановлену рішенням суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 р. відкрито провадження у справі № 910/1504/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рух справи відображено у процесуальних документах суду та заявах по суті спору.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що:

- за відсутності доданих до позову накладних із датами їх підписання сторонами, відсутні й підставні аргументи для обрахунку строків нарахування позивачем заявлених сум інфляційного збільшення та трьох процентів річних, оскільки не підтверджено, від якої саме дати настало зобов`язання зі сплати за поставлений товар і з якої дати розпочинається перебіг строку простроченої заборгованості за кожною з поставок;

- позивач помилково визначає датою початку перебігу строку простроченої заборгованості по кожній видатковій накладній наступну дату після спливу 30-ти денного строку від дати складання відповідної видаткової накладної;

- позивач не надає підтвердження моменту реалізації відповідачем товару роздрібному споживачу як договірної дати початку відліку 30-денного строку оплати;

- відсутні будь-які докази та преюдиційні обставини, які б вказували, що строк оплати заборгованості по спірним видатковим накладним настав раніше, ніж 01.08.2023 р.;

- заявлений розмір інфляційного збільшення суми боргу та трьох процентів річних є необґрунтованим, завищеним, а також за тяжких фінансових обставин, в яких опинився відповідач, може бути зменшений судом.

07.03.2025 р. до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіджі Груп" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 01.04.2025 р. суд прийняв заяву про зменшення розміру позовних вимог.

У зв`язку з прийняттям судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи № 910/1504/25 здійснюється за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіджі Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" про стягнення 888 309,98 грн. інфляційних втрат та 269 842,20 грн. 3% річних.

01.04.2025 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/1504/25 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 29.04.2025 р. проголошено скорочене рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

16.10.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дієса» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідіджі груп» (постачальник) укладено договір № 1610/01, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товари народного споживання, а саме електропобутові товари (побутові холодильники, морозильники, машини та прилади для механізації побутових робіт, побутові прилади для очищення, зволоження, кондиціювання повітря, електроосвітлювальної арматури та електроламп, електронагрівальних пристроїв, провідникових виробів тощо), телерадіотовари (електропрогравальна, звукозаписна, для відеозапису та відтворення зображення та звуку, носіїв для запису звуку, платівок, телевізійних приймачів, частин, вузлів, а також деталей та приладдя до них тощо), комп`ютерну техніку (комп`ютерна техніка та її комплектуючі, носії інформації, засоби для чищення), а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.

У період з 15.08.2022 р. по 31.05.2023 р. ТОВ «Ідіджі груп» здійснювались поставки обумовленого договором товару ТОВ «Дієса», підтвердженням чого є підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні: № HAAD-149 від 15.08.2022 р., № HAAD-780 від 19.08.2022 р., № HAAD-781 від 19.08.2022 р., № HAAD-926 від 19.08.2022 р., № HAAF-502 від 29.08.2022 р., № HAAG-055 від 29.08.2022 р., № HAAG-056 від 29.08.2022 р., № HAAG-063 від 29.08.2022 р., № ІAAВ-032 від 06.09.2022 р., № ІAAВ-076 від 06.09.2022 р., № JAAA-812 від 05.10.2022 р., № JAAA-811 від 05.10.2022 р., № JAAA-704 від 05.10.2022 р., № КААА-031 від 01.11.2022 р., № КААА-030 від 01.11.2022 р., № КААF-799 від 23.11.2022 р., № КААF-801 від 23.11.2022 р., № КААF-802 від 23.11.2022 р., № КААF-798 від 23.11.2022 р., № LAAB-425 від 06.12.2022 р., № LAAB-276 від 06.12.2022 р., № LAAН-664 від 29.12.2022 р., № LAAІ-033 від 29.12.2022 р., № АААС-713 від 16.01.2023 р., № АААС-688 від 16.01.2023 р., № ЕААІ-185 від 31.05.2023 р., № ЕААІ-184 від 31.05.2023 р., на загальну суму 7 305 547,02 грн., долучені до матеріалів справи.

У подальшому сторонами без зауважень підписано та скріплено печатками товариств акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2023 р. по 31.07.2023 р., яким зафіксовано, що станом на 01.08.2023 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 6 110 699,49 грн.

Разом з тим, видаткова накладна № ІААВ-111 від 12.09.2022 р., яка підписана в односторонньому порядку лише ТОВ «Ідіджі груп», свідчить про не підтвердження поставки ТОВ «Ідіджі груп» товару ТОВ «Дієса» на суму 8320,02 грн. за цією накладною, у зв`язку з чим обґрунтованою сумою заборгованості відповідача є 6 102 379,47 грн.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 р. у справі № 910/12320/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідіджі груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення 6 110 699,49 грн. за договором поставки № 1610/01 від 16.10.2015 р.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 р., яке набрало законної сили 13.03.2024 р., у справі № 910/12320/23 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідіджі груп» 6 102 379,47 грн. заборгованості та 91 535,70 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва 21.03.2024 р. видано відповідний наказ.

Водночас, доказів виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 р., яке набрало законної сили 13.03.2024 р., у справі № 910/12320/23 матеріали даної справи № 910/1504/25 не містять.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

У даній справі № 910/1504/25, враховуючи невиконання ТОВ «Дієса» рішення Господарського суду міста Києва 18.12.2023 р. у справі № 910/12320/23, сума заборгованості за яким становить 6 102 379,47 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 888 309,98 грн. інфляційних втрат та 269 842,20 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.08.2023 р. по 20.01.2025 р.

Доказів сплати заборгованості у сумі 6 102 379,47 грн. станом на час прийняття рішення у даній справі суду не надано.

Поряд з цим, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 р. у справі № 910/12320/23 встановлено, що враховуючи умови п. 3.5 договору, наявність в матеріалах справи підписаних сторонами видаткових накладних, які свідчать про передання позивачем документів відповідно до п. 2.9 договору відповідачу разом із товаром, відсутність заперечень відповідача щодо розміру заборгованості, обов`язок відповідача зі сплати на користь позивача 6 102 379,47 грн. (за винятком видаткової накладної № ІААВ-111 від 12.09.2022 на суму 8 320,02 грн., яка не підписана відповідачем), є таким, що настав. Станом на 01.08.2023 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 6 102 379,47 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості відповідача у розмірі 6 102 379,47 грн., за період з 01.08.2023 р. по 20.01.2025 р., суд дійшов висновку, що вказані розрахунки є обґрунтованими та арифметично вірними, у зв`язку з чим інфляційні втрати та 3% річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у заявлених позивачем сумах.

Щодо доводів відповідача про наявність підстав для зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає таке.

Згідно з приписами ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу (ст. 230 Господарського кодексу України).

Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18).

Визначені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України права стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі - у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Таким чином, 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, зокрема, неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, а їх розмір, заявлений до стягнення, не може бути зменшений судом на підставі приписів ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Поряд з цим, у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог позивач просить суд повернути останньому судовий збір.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 зазначеного закону, у випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених ч. 1 цієї статті, - повністю.

Зважаючи на те, що позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача 401 850,94 грн., суд дійшов висновку про повернення позивачу суми судового збору у розмірі 4 822,23 грн., сплаченої згідно з платіжною інструкцією № 181 від 03.02.2025 р.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" (01001, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 1-А, код 36483471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіджі Груп" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 27, код 39776389) 888 309 (вісімсот вісімдесят вісім тисяч триста дев`ять) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 269 842 (двісті шістдесят дев`ять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 20 коп. 3% річних, 13 897 (тринадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн. 82 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ідіджі Груп" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 27, код 39776389) з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 4 822 (чотири тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 23 коп., сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 181 від 03.02.2025 р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Повне рішення складено та підписано 05.05.2025 р.