Ухвала

від 30.04.2025 по справі 947/26358/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/26358/24

Провадження № 1-кс/947/2906/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2025 року слідчий суддяКиївського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,за участюпрокурора - ОСОБА_3 ,представника ПП«Реал Фарма» адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022160000000856від 14.12.2022року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі слідчими слідчого управління ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022160000000856 від 14.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307КК України.

Досудове розслідування проводиться за фактом незаконного збуту групою осіб наркотичних засобів та психотропних речовин на території Одеського регіону.

За результатами проведених оперативних заходів, слідчих дій та негласних слідчих (розшукових) дій достеменно встановлено, що група осіб зорганізувались з метою особистого збагачення за рахунок систематичного вчинення протиправних дій, пов`язаних із незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту, а також незаконним збутом нарковмісних препаратів. Задля забезпечення такого збуту та дотримання заходів конспірації з метою недопущення викриття злочинної діяльності групи, її членами створено мережу аптечних закладів, частина з яких здійснює діяльність без належної ліцензії, через які імітуючи законну фармацевтичну діяльність, пов`язану із роздрібною торгівлею загальнодоступними лікарськими препаратами населенню, налагодили незаконний збут нарковмісних препаратів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю «препаратів кодеїну», в тому числі «Кодтерпін ІС» та «Кодепсин». При цьому безпосередній збут наркотичних засобів здійснюється як офіційно, так і не офіційно працевлаштованими в таких аптечних закладах фармацевтами та провізорами в обхід контрольно-касових апаратів без видачі касових чеків.

Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється засновником ПП «Компанія Реал Фарм»,ЄДРПОУ 37130886;ПП «РЕАЛ ФАРМА», ЄДРПОУ 43411383 ; ПП «Фора Л», ЄДРПОУ 42426945; ПП «РФО» ЄДРПОУ 40713945; ТОВ «Футбольний Клуб «Реал Фарма», ЄДРПОУ 38381453;ТОВ «Професійний футбольний клуб «РЕАЛ ФАРМА», ЄДРПОУ 39614514; ТОВ «ФК «РЕАЛ ФАРМА ОДЕСА», ЄДРПОУ 41280966; ПП ФІРМА «РЕАЛ»,ЄДРПОУ 30484621; ПП «РЕАЛ ФАРМА» ЄДРПОУ43411383. Окрім того встановлено, що ОСОБА_5 також організував низку приміщень, які обладнані під аптеки, які без відповідної ліцензії займаються продажем медичних препаратів, в тому числі препаратів, які в своєму складі містять кодеїн. Також встановлено, що під час досудового розслідування в мережі аптек ПП «Компанія Реал Фарм» проведено контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки кодеїновмісних препаратів, зокрема за адресами: м. Одеса, вул. Космонавтів, 11; м. Одеса, вул. Паркова, 75-Б; АДРЕСА_1 ; м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 118/3; м. Одеса, бульвар Італійський, 6, приміщення №101.

В ході досудового розслідування 29.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.08.2024 проведено обшук за місцем розташування аптечного закладу, за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 3А (приміщення №7), в ході якого виявлено та вилучено:

- копію ПП «Реал Фарм» рішення № 1 про створення 13.12.2019 на 1 арк.;

- копію опису документів, що надаються до реєстрації на 1 арк.;

- копію ліцензії серії АД №036296 на 1 арк.;

- рахунок фактура №4099 від 06.02.2019 за постачання теплової енергії в січні 2019 р. на 1 арк.;

- витяг з ЄРДР №12021162480000200 від 11.02.2021 на 1 арк.;

- постанову про закриття кримінального провадження №12021162480000200 від 31.07.2021 на 4 арк.;

- мобільний телефон марки «Моtо g32», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора зв`язку «UMC» НОМЕР_3 , сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 ;

- ноутбук марки «Samsung», у корпусі чорного кольору, RV508CH:ZVMG93DB100258H, із зарядним пристроєм.

29.08.2024 на підставі постанови слідчого вилучене майно було визнано речовим доказом в рамках означеного кримінального провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси було повернуто клопотання про арешт майна прокурору строком на 72 години для усунення недоліків.

У зв`язку з виправленням раніше встановлених недоліків, сторона обвинувачення повторно підіймає питання накладення арешту майна.

ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:

Сторона обвинувачення зазначає, що у вилученому телефоні виявлено переписку з абонентом « ОСОБА_6 », яка містить в собі замовлення на кодеїновмісні лікарські засоби, звітність діяльності «аптечного закладу», розташованого за адресою: місто Одеса, вул. Космонавтів, 11 та інші фінансово побутові питання, а у вилученому ноутбуці також виявлено рахунок-фактуру на постачання теплової енергії за вищевказаною адресою, що також свідчить про те, що між зазначеними закладами існує безпосередній зв`язок.

Крім того, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що ОСОБА_7 , яка працює в приміщенні, яке облаштоване під аптечний заклад за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 11, на постійній основі замовляє кодеїновмісні препарати в аптеці № 2 ПП «Реал Фарма» за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 3-А, що підтверджує факт відпуску даних препаратів без відповідних документів.

Прокурор також зазначає, що приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 11 не є аптечним закладом, оскільки не має відповідної ліцензії на провадження діяльності, пов`язаної з торгівлею лікарськими засобами.

З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:

Прокурор ОСОБА_3 оголосив подане клопотання, його вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник ПП «Реал Фарма» - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на обставини, викладені ним у письмовому запереченні, просив відмовити у задоволенні клопотання.

IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, заслухавши думкучасників судовогозасідання,слідчий суддя приходить до наступних зроблених висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.

(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

(2). Правова підстава та мета арешту майна:

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно фактичних обставин такого кримінального провадження, наразі у сторони обвинувачення наявні достатні підстави вважати, що майно, яке було вилучено за місцем розташування складу лікарських засобів, за адресою: м. Одеса, вул. Небесної Сотін 3А (приміщення №7) може містити інформацію щодо ймовірного збуту групою осіб наркотичних засобів та психотропних речовин на території Одеського регіону.

Так, відповідно до матеріалів долучених до клопотання, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що ОСОБА_7 , яка працює в приміщенні, яке облаштоване під аптечний заклад за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 11, на постійній основі замовляє кодеїновмісні препарати в аптеці № 2 ПП «Реал Фарма» за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 3-А, що підтверджує факт відпуску даних препаратів без відповідних документів.

Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання вилучені копії документів містять інформацію щодо ймовірної протиправної діяльності, яка може здійснюватися вказаним аптечним закладом щодо продажу кодеїновмісних лікарських засобів із порушенням законодавства з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.

Таким чином, копії документів, вилучені під час обшуку можуть містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, в зв`язку з чим такі речі відповідають категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 29.08.2024, а отже, такі речі потребують збереження.

Слідчий суддя також зазначає, що вилучені мобільний телефон та ноутбук можуть містити інформацію щодо зв`язків, контактів ймовірно причетних фізичних або юридичних осіб до ввезення на територію України та реалізації заборонених лікарських засобів.

Відносно вилучених технічних пристроїв слідчий суддя приходить до переконання, що вочевидь наразі існує необхідність в їх додатковому дослідженні. Результати проведення їх огляду можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити або спростувати робочу наразі версію сторони обвинувачення.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту вказаного майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.

(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, а також у випадку забезпечення проведення відповідних експертних досліджень, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Одночасно,слідчий суддяприйшов довисновку пронедоцільність накладенняарешту нарахунок фактуру №4099 від 06.02.2019 за постачання теплової енергії в січні 2019 р. на 1 арк.; витяг з ЄРДР №12021162480000200 від 11.02.2021 на 1 арк. та постанову оскільки незрозуміло яким чином вказані документи можуть мати відношення до кримінального провадження розпочатого за фактом протиправних дій, пов`язаних із незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту, а також незаконним збутом нарковмісних препаратів та прокурором в судовому засіданні не обґрунтовано підстави та мету накладення арешту на вказані документи.

За викладених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022160000000856від 14.12.2022року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, яке виявлено та вилучено 29.08.2024 в ході проведення обшуку за місцем розташування аптечного закладу за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на:

- копію ПП «Реал Фарм» рішення № 1 про створення 13.12.2019 на 1 арк.;

- копію опису документів, що надаються до реєстрації на 1 арк.;

- копію ліцензії серії АД №036296 на 1 арк.;

- мобільний телефон марки «Моtо g32», IMEI 1: НОМЕР_1 ,

IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора зв`язку «UMC» НОМЕР_3 , сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 ;

- ноутбук марки «Samsung», у корпусі чорного кольору, RV508CH:ZVMG93DB100258H, із зарядним пристроєм.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене під час обшуку майно, а саме:

- рахунок фактуру №4099 від 06.02.2019 за постачання теплової енергії в січні 2019 р. на 1 арк.;

- витяг з ЄРДР №12021162480000200 від 11.02.2021 на 1 арк.;

- постанову про закриття кримінального провадження №12021162480000200 від 31.07.2021 на 4 арк. повернути особі у якої його було вилучено.

Виконання ухвалипокласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1