Ухвала

від 14.05.2025 по справі 943/1718/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.05.2025 Справа № 943/1718/23

Господарський суд Львівсьткої області у складі судді У.І.Ділай, розглянувши матеріали заяви ОСББ «Галицьке» (вх.№1997/25 від 09.05.2025) про поновлення строку та стягнення судових витрат у справі №943/1718/23

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Галицьке

про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів ОСББ Галицьке, оформлені протоколом від 06.07.2017, прийнятих за результатами розгляду питання №2 порядку денного у частині пунктів 1, 2, 3.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Львівської області перебувала справа №943/1718/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Галицьке» про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Галицьке», оформлені протоколом від 06.07.2017, прийнятих за результатами розгляду питання №2 порядку денного у частині пунктів 1, 2, 3.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.2025р. у вказаній справі у задоволенні позову відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладено на позивача.

09.05.2025 до Господарського суду Львівської області від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №943/1718/23.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2025, вказану заяву у справі №914/1718/23 розподілено судді У.І.Ділай.

Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як вбачається із поданої заяви відповідач просить суд поновити строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення та доказів на підтвердження понесених витрат та ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат яким стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Як причину пропуску строку заявник зазначає, що така заява вже ним подавалась до суду і була повернута без розгляду на підставі ч.4 ст.170 Господарського процесуального кодексу України через недотримання вимог закону щодо скерування копії заяви з додатками сторонам. Заявник зазначає, що підстави що слугували для винесення вказаної ухвали усунуті в зв`язку з чим просить суд вважати дану заяву поданою вчасно з дотриманням встановлених законом строків або ж поновити строк для подання такої заяви.

Згідно з частиною 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Із правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він поновленню. Тому, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, для чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Отже, підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", заява №3236/03, вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оцінивши доводи заявника щодо причин пропуску строку на подання доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, керуючись наведеними вище нормами, суд прийшов до висновку про те, що в даному випадку повернення без розгляду заяви в порядку ст.170 ГПК України не є поважною причиною пропуску процесуального строку на подання доказів понесених поважною причиною пропуску строку подання доказів про розмір понесених судових витрат, що встановлено ч.8 ст.129 ГПК України. А відтак, у суду відсутні підстави для його поновлення.

Щодо поновлення строку на подання заяви про прийняття додаткового рішення, то суд звертає увагу ОСББ «Галицьке», що нормами ч.1-2 ст.244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

З аналізу наведеної норми вбачається, що строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем не пропущено і тому він не підлягає поновленню судом. В цій частині в задоволенні заяви також слід відмовити.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що на підставі ч.8 ст 129 ГПК України, заяву ОСББ «Галицьке» (вх.№1997/25 від 09.05.2025) про стягнення судових витрат(витрат на професійну правничу допомогу) у справі №943/1718/23 належить повернути без розгляду.

Керуючись ст.ст.13,188,119,123,126,129, 234, 235,244 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.В поновленні строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та строку подання доказів на підтвердження понесених відповідачем витрат - відмовити.

2.Заяву ОСББ «Галицьке» (вх.№1997/25 від 09.05.2025) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Уляна ДІЛАЙ