Ухвала
від 20.05.2025 по справі 904/34/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: [email protected], тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

20.05.2025м. ДніпроСправа № 904/34/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від прокуратури: Тавлеєв О.О.;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Міссон Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури (м. Дніпро) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) та в особі Слов`янської сільської ради (с. Слов`янка Синельниківського району Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграта" (смт. Слобожанське (з) Дніпровського району Дніпропетровської області)

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (м. Дніпро)

та за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м.Дніпро)

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації речових прав та повернення земельної ділянки Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - позивач-1) та в особі Слов`янської сільської ради (далі - позивач-2) з позовною заявою, в якій просить суд:

- усунути перешкоди власнику - Слов`янській об`єднаній територіальній громаді в особі Слов`янської сільської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222383000:01:004:0539 площею 32,5592 га №71/ДО-21 від 21.04.2021, яка розташована на території Зорянської сільської ради Синельниківського району, укладений між ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ "Аграта";

- усунути перешкоди власнику - Слов`янській об`єднаній територіальній громаді в особі Слов`янської сільської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222383000:01:004:0539, площею 32,5592 га, яка розташована на території Зорянської сільської ради Синельниківського району, проведену за ТОВ "Аграта", на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 18.05.2021 (номер запису про право 42066187);

- усунути перешкоди власнику - Слов`янській об`єднаній територіальній громаді в особі Слов`янської сільської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222383000:01:004:0539, площею 32,5592 га, яка розташована на території Зорянської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом зобов`язання ТОВ "Аграта" повернути вказану земельну ділянку державі в особі Слов`янської сільської ради із незаконного користування.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- прокурор посилається на те, що Дніпропетровська обласна рада рішенням від 19.03.2002 №525-22/ХХІІІ затвердила перелік цінних природних територій, що резервуються для подальшої організації об`єктів природно-заповідного фонду області, до якого увійшов об`єкт природно-заповідного фонду "Балка Скелька", розташований у Межівському районі Дніпропетровської області. Рішенням Дніпропетровської обласної ради "Про створення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення" від 21.10.2011 №179-9/VI на території Межівського (Синельниківського) району Дніпропетровської області створено ландшафтний заказник місцевого значення "Балка Скелька", який розташований на території Слов`янської об`єднаної територіальної громади. Проєкт створення ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька" розроблено Дніпропетровським національним університетом на замовлення управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Зазначений проєкт містить картографічні матеріали і визначає, зокрема, місце розташування заказника, його ландшафтну характеристику, а також режим його використання. До його складу включені землі лісового та водного фонду, а також землі природоохоронного призначення (пасовища), що займають прибережні ділянки. Загальна площа ландшафтного заказника "Балка Скелька" становить 507,1 гектара. Ландшафтний заказник місцевого значення "Балка Скелька" розташований у Межівському районі (у його південній частині) Дніпропетровської області в басейні р. Бик у межах балки Скелька (правого притоку р. Бик) з її відрогами та ділянки заплави р. Бик (у місці, де впадає балка). На території заказника "Балка Скелька" забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану та суперечить меті та завданням заказника, у тому числі: меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть призвести до зміни гідрологічного режиму заказника, розвідувальні, підривні роботи, розробка всіх видів корисних копалин, будь-яке порушення ґрунтового покриву, рельєфу і геологічних відслонень; розорювання земель - за винятком заходів по обмеженню розповсюдження пожеж. Разом з тим, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.02.2021 № 56-Т затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права оренди на неї на земельних торгах, для ведення сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01) з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539, яка розташована за межами населених пунктів на території Слов`янської (Зорянської) сільської ради Синельниківського (Межівського) району Дніпропетровської області, загальною площею 32,5592 га, в тому числі 32,5592 га пасовища. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.03.2021 № 101-Т земельну ділянку з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539 площею 32,5592 га включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами та вирішено продати право оренди на зазначену земельну ділянку строком на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, встановлено стартову ціну лоту в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (стартовий розмір річної орендної плати) та крок аукціону у розмірі 0,5 % від стартового розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками. На виконання вимог частини 1 статті 134, частини 1 статті 135 Земельного кодексу України ТОВ "Земля і право" 21.04.2021 проведено аукціон із продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539 площею 32,5592 га (лот № 65263). За наслідками проведення земельного аукціону переможцем обрано товариство з обмеженою відповідальністю "Аграта" з остаточною пропозицією ставки річної орендної плати 22 828 грн. 39 коп., що вбачається з оформленого ТОВ "Земля і право" протоколу про проведення земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 21.04.2021 № 4. За результатами проведення земельних торгів між ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ "Аграта" 21.04.2021 - в день проведення торгів - укладено договір оренди землі № 71/ДО-21, згідно з пунктами 1.1, 2.1, 3.1 якого в оренду товариству строком на 7 років передано земельну ділянку з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539 площею 32,5592 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Слов`янської (Зорянської) сільської ради Синельниківського (Межівського) району Дніпропетровської області. Відповідне речове право 18.05.2021 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за №42066187. Прокурор зазначає, що вказаний договір оренди землі є незаконним та підлягає визнанню недійсними, оскільки згідно з даними Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру із застосуванням шару "Природно-заповідний кадастр", до якого органами прокуратури отримано доступ у встановленому законодавством порядку, вказана земельна ділянка знаходиться в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька". Аналогічний висновок встановлено і за результатами проведених топографо-геодезичних робіт. Як убачається з технічного звіту інженера геодезиста Нікітіна Д.М. від 28.10.2024, за результатами виконаних топографо-геодезичних робіт встановлено, що накладання земельної ділянки з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539 площею 32,5592 га, яка наразі зареєстрована на праві користування за ТОВ "Аграта", на земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька" складає 96%. Наведені докази, у тому числі картографічні матеріали, на яких доступно для візуального сприйняття зображено накладення площі земельної ділянки та меж території заказника "Балка Скелька", у сукупності та взаємному зв`язку підтверджують, що спірна ділянка площею 32,5592 га з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539, яка набута у користування ТОВ "Аграта" входить у межі цього об`єкта і за своїми характеристиками належить до земель природно-заповідного фонду;

- прокурор наголошує на тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539 наразі зареєстрована на праві власності за ГУ ДГК у Дніпропетровській області та передана в оренду ТОВ "Аграта", проте з огляду на законодавство вона не може перебувати у державній власності з передачею останньої в оренду для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва, тому права держави на реалізацію всіх правомочностей щодо земельної ділянки, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом зобов`язання ГУ ДГК у Дніпропетровській області та ТОВ "Аграта" повернути ділянку площею 32,5592 га з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539 у комунальну власність. Також, прокурор зазначає, що накази Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 56-Т від 18.02.2021 та № 101-Т від 04.03.2021 є незаконними та такими, що прийнято неуповноваженим органом. Тому вони не створюють правових наслідків, на які був спрямований, а отже підлягають скасуванню. Крім того, державна реєстрація права власності та оренди земельної ділянки 1222683300:01:004:0539, площею 32,5592 га, яка розташована на території Зорянської сільської ради Синельниківського району, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Також, у позовній заяві прокурором вказано про підстави звернення із вказаним позовом до суду, а саме: при наявності загрози інтересам держави та нездійсненні їх захисту органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органами прокуратури інтересів держави. Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (пункт 1 Положення № 275). Дніпропетровською обласною прокуратурою 07.11.2023 направлено запит №12-637вих-23 до Держекоінспекції Придніпровського округу щодо вжитих заходів стосовно перевірки дотримання вимог законодавства про природно-заповідний фонд відносно законності використання вищевказаної земельної ділянки, розташованої у межах ландшафтного заказника "Балка Скелька", а також щодо проведеної претензійно-позовної роботи стосовно усунення зазначених порушень. Згідно з листом Держекоінспекції Придніпровського округу від 06.12.2023 №3-9041-10 проведення заходів державного нагляду щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства припинено. Заходи на захист державного нагляду щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства об`єкту природно-заповідного фонду "Балка Скелька" не здійснювалися. Також, у відповіді зазначено, що Держекоінспекція Придніпровського округу не заперечує щодо вжиття прокуратурою заходів представницького характеру на захист об`єкту природно-заповідного фонду "Балка Скелька". Дніпропетровською обласною прокуратурою з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах листом від 30.10.2024 № 12-852вих-24, поінформовано Слов`янську сільську раду про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства щодо незаконності вибуття земель природно-заповідного фонду. Однак Слов`янська сільська рада до суду з позовом про повернення у комунальну власність спірної земельної ділянки до цього часу не звернулася. Крім того, Слов`янська сільська рада не заперечує аби прокурор здійснював процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави (Слов`янської сільської ради), у випадках та порядку, встановлених законом, а саме вирішення питання незаконної передачі в оренду вище вказаної земельної ділянки. Також прокуратуру поінформовано, що з 26.05.2021 по 15.11.2024 дана земельна ділянка використовувалась ТОВ "АГграта" з порушенням вимог законодавства. Тобто, незважаючи на очевидність порушення інтересів держави, Слов`янською сільською радою заходів щодо звернення до суду не вжито, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави. Ураховуючи те, що спірна ділянка належить до земель природно-заповідного фонду, яка перебуває під особливою охороною держави, невжиття Слов`янською сільською радою протягом розумного строку, після отримання повідомлення про наявність порушень інтересів держави, заходів щодо їх поновлення є підставою для звернення прокурора до суду. Отже, прокурором належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу та Слов`янська об`єднана територіальна громада в особі Слов`янської сільської ради у порядку статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Також прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь прокуратури сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 08.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.01.2025. Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Від третьої особи за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про поновлення процесуального строку (вх. суду № 3035/25 від 22.01.2025), в якій Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації просить суд поновити строк для подання письмових пояснень та надсилання їх учасникам справи, посилаючись на те, що департамент бере участь у великій кількості судових проваджень, які наразі відкриті в межах Дніпропетровської області.

Від третьої особи за допомогою системи "Електронний суд" надійшли пояснення у справі (вх. суду № 3046/25 від 22.01.2025), в яких Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації зазначає про таке:

- рішенням Дніпропетровської обласної ради від 25.03.2011 № 89-5/VI "Про створення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення" створено ландшафтний заказник місцевого значення "Балка Скелька" (далі - Заказник) загальною площею 507,1 га на землях сільськогосподарського та лісогосподарського призначення. Наказом департаменту від 19.01.2022 № 4 затверджено Положення про Заказник та відповідно до частини 5 статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" Заказник передано під охорону та дотримання встановленого режиму Слов`янській сільській раді згідно з охоронним зобов`язанням від 19.01.2022 № 142/22-м. Відповідно до Положення заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання. Межі земельних ділянок, що включені до території Заказника встановлюються в натурі (на місцевості), оформляються відповідними охоронними знаками та інформаційними аншлагами в порядку, визначеному законодавством, наносяться на планово-картографічні матеріали. Відомості про обмеження у використанні таких земельних ділянок, що встановлені законом та нормативно-правовими актами, в частині додержання природоохоронних вимог, вносяться до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку та обов`язково враховуються у схемі планування території, містобудівній документації, схемі землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До встановлення меж Заказника в натурі його межі визначаються відповідно до проекту його створення. Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку. Інформація про вищевказані рішення до департаменту не надходила;

- департамент зазначає, що відповідно до статті 461 Земельного кодексу України особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення, крім випадків, передбачених законом, а частиною четвертою статей 83, 84 Земельного кодексу України встановлено заборону на передачу у приватну власність земель під об`єктами ПЗФ. Згідно з частиною 3 статті 1861 Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 27.05.2021) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта ПЗФ, підлягав поданню на погодження із структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. За даними системи електронного документообігу "ДОК ПРОФ", що застосовується в департаменті для реєстрації документів, та в межах можливостей критеріїв пошуку, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах заказників на розгляді департаменту не ідентифіковано.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 3134/25 від 22.01.2025), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- за результатом проведення земельних торів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539, площею 32,5592 га, лот № 65263, ТОВ "Аграта" було визнано переможцем, про що організатором торів складено та обліковано протокол (на сайті Держгеокадастру у Дніпропетровській області з відеозаписом фіксації проведення аукціону). За наслідками проведення земельного аукціону переможцем обрано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграта" з остаточною пропозицією ставки річної орендної плати 22 828 грн. 39 коп., що вбачається з оформленого ТОВ "Земля і право" протоколу про проведення земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 21.04.2021 № 4. За результатами проведення земельних торгів між ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ "Аграта" 21.04.2021 - в день проведення торгів - укладено договір оренди землі № 71/ДО-2. Відповідач зазначає, що питання розпорядження землями сільськогосподарського призначення регулюється Земельних кодексом України та законами України. Зокрема, передача земель сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад відбувається відповідно до Указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" та встановлено перехідний період до передачі земель у розпорядження, власності земель до громад. Зокрема, на сайті Держгеокадастру України опубліковано дати та перелік земель, переданих громадам за земельною реформою, а пунктом 15-1 Земельного кодексу України визначено (у редакції на дату укладання договору оренди), що Держгеокадастр є розпорядником земель сільськогосподарського призначення до їх передачі до громад. Також, відповідач зауважує, що згідно зі статтями 770, 814 Цивільного кодексу України) при відчуженні орендованого майна до нового власника переходять права та обов`язки орендодавця. Закон України "Про оренду землі" передбачає збереження орендних відносин при переході права власності на земельну ділянку. Зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі, що прямо передбачено нормами закону. Таким чином, в договорі оренди може бути замінено як орендаря так і орендодавця. При відчуженні орендованої земельної ділянки відбувається зміна орендодавця. Тобто, коли попередній власник вибуває із орендних відносин, а новий власник зобов`язаний і має право стати орендодавцем за договором оренди. Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України "Про оренду землі", до нового власника орендованої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки. Відповідно до наведеного, будь-які твердження або доводи позивачів щодо компетенції Держгеокадастру щодо проведення земельних аукціонів, зокрема, і щодо земельної ділянки, щодо якої виник спір, є повністю безпідставними, та такими, що в цілому не вповідають законодавству, що діяло на момент виникнення договірних правовідносини. Більш того, згідно з діловими звичаями, нормами Цивільного кодексу перехід права розпорядження, користування земельними ділянками не може скасовувати право оренди (розпорядження) раніше наданими у користування, що є аксіомою у законодавстві. Щодо правомірності користування земельною ділянкою, відповідач також зазначає, що протягом 2021-2024 років, орендар в особі ТОВ "Аграта" своєчасно та сумлінно сплачував орендну плату, визначену договором оренди, у тому числі з урахування індексації (пункти 4.1.- 4.2 договору оренди);

- щодо усунення перешкоди власнику - Слов`янській об`єднаній територіальній громаді в особі Слов`янської сільської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 71/ДО-21 від 21.04.2021, відповідач зазначає, що вказана позовна вимога суперечить чинному законодавству України, адже повноваження Держгеокадастру щодо укладання договору оренди та проведення аукціону є безперечні та доведені. Чинним законом України "Про оренду земель", а саме статтею 32 вказаного закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка передається в оренду для закладання та/ або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може містити положень про зміну його умов або припинення договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізацією юридичної особи;

- аналіз змісту частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. В той же час, підстави для припинення договору оренди визначенні Земельним кодексом та законом України "Про оренди землі", а саме: систематична несплата орендної плати; одностороння відмова від виконання договору; нецільове використання земельної ділянки та інші. У позовній заяві відсутнє біль-яке посилання на підстави для припинення договірних відносин, але при цьому представники позивача вважають договір недійсним, чим суперечать усім твердженням викладеними у позовній заяві. Тобто вістуні будь-які докази щодо обставин справи, які вказують на недійсність договору у момент його укладання, але по суті позовної заяви йдеться про істотні умови договору, що тягнуть його припинення (розірвання), які також не доведені. Тобто позивачем, на думку відповідача, обрано невірний спосіб захисту. Також, відповідач зазначає, що йому не зрозуміло, які саме права Слов`янської громади щодо розпорядження, користування, власності на спірну земельну ділянку порушені. На сьогодні громада є власником та розпорядником зазначених земель, жодних спорів з цього питання з громадою не було. Договір оренди виконується належним чином, орендна плата сплачується вчасно;

- щодо усунення перешкоди власнику - Слов`янській об`єднаній територіальній громаді в особі Слов`янської сільської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222383000:01:004:0539, відповідач посилається на положення Закону України "Про землеустрій" та зазначає, що земельна ділянка сформована відповідно до статті 50 вказаного закону, в проекті наявні перелік обмежень щодо земельної ділянки, у тому числі відсутні інформація про площу напроти об`єктів природоохоронного призначення, обмеження щодо них не вказані. Проект пройшов погодження та кадастрову реєстрацію без зауважень. Тобто на момент відведення жодних обмежень у користуванні не було. В той же час, рішенням Дніпропетровської обласної ради від 06.04.2011 № 89-5/VI створено об`єкт ПЗФ - "Балка Скелька", розташований у Межівському районі Дніпропетровської області, при цьому ані точну площу, ані координати, ані межі зазначеного об`єкту ПЗФ не визначені. Відповідач звертає увагу на те, що законодавством визначено окремий вид документації із землеустрою щодо формування об`єктів ПЗФ, а саме статтею 47 Закону України "Про землеустрій". Зазначеним проектом визначаються точні координати об`єкта ПЗФ, його межі, обмеження тощо. Жодного факту прив`язки земельної ділянки за кадастром номером 1222383000:01:004:0539 площею 32,5592 га до "Балка Скелька" не надано, наявна лише особиста думка у технічному звіті інженера-геодезиста Нікітіна Д.М., що не прив`язано до меж ПЗФ, які ніколи не встановлювалися. Відповідно до статті 46 Земельного кодексу, межі земель природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками. Наявність цих знаків геодезистом не зазначена, бо вони вістуні і ніколи не встановлювалися. Також, відповідач звертає увагу, що Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Балка Скелька" на території Слов`янської сільської ради за межами населеного пункту було затверджено вже після укладання договору оренди з ТОВ "Аграта", а саме: рішенням сесії Слов`янської сільської ради від 16.11. 2021 № 331-9/VIІI. З урахування наведеного, відповідач вказує на те, що з наданих позивачем доводів та доказів не можливо встановити факт недійсності договору, порушення права та інтересів сторін, оскільки права та інтереси Слов`янської сільської ради не порушено.

Від позивача-1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №3225/25 від 23.01.2025), в якій він просить суд провести судове засідання, призначене на 23.01.2025, без участі представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

У підготовче засідання 23.01.2025 з`явилися прокурор та представник третьої особи, представники позивачів-1,2 та відповідача у вказане засідання не з`явились, при цьому судом врахована заява позивача-1 про проведення судового засідання без його представника, яка була задоволена судом, а також, поданий відповідачем відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що останній повідомлений про розгляд справи судом.

Позивач-2 повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 08.01.2025 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 08.01.2025 доставлена до Електронного кабінету позивача-2 - 08.01.2025 (а.с. 123).

У вказаному засіданні судом було відзначено, що з урахуванням подачі відзиву на позовну заяву 22.01.2025, строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву не закінчився.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.01.2025 підготовче засідання було відкладено на 13.02.2025.

Від прокуратури надійшла відповідь на відзив на відзив на позовну заяву (вх. суду №3820/25 від 27.01.2025), в якій він просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:

- прокурор зауважує, що незважаючи на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України, Державного земельного кадастру цільовим призначенням земельних ділянок вказано "для ведення фермерського господарства", ця обставина не має правового значення, оскільки статус спірної земельної ділянки першочергово визначається тим, що вона розташовуються в межах об`єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території. Спірна земельна ділянка в силу імперативної вказівки законодавця належать до земель природно-заповідного призначення за фактом розташування на ній об`єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька". Як зазначено у позовній заяві ландшафтний заказник місцевого значення "Балка Скелька" створено рішенням Дніпропетровської обласної ради "Про створення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення" від 21.10.2011 № 179-9/VI на території Межівського (Синельниківського) району Дніпропетровської області. Саме з моменту створення зазначеного об`єкту природно-заповідного фонду він набув особливого, виключного статусу та імперативно віднесений до земель природоохоронного призначення. Будь-яких рішень щодо скасування такого статусу, зміни цільового призначення або його вилучення уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування не приймалось. Жодних повноважень у Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області та органів місцевого самоврядування до 27.05.2021 на розпорядження земельними ділянками природно-заповідного фонду державної форми власності, а тим більше зміну їх цільового призначення земельним та природоохоронним законодавством передбачено не було. Прокурор зазначає, що на теперішній час земельні ділянки природно-заповідного фонду місцевого значення за межами населених пунктів є комунальною власністю відповідних територіальних громад. Ландшафтний заказник місцевого значення "Урочище Приорільське" є юридично створеним з 21.10.2011 і включає 507,1 га. Рішення про переведення земель природно-заповідного фонду ландшафтного заказника до іншої категорії, а також про скасування статусу цього заказника не приймались. Відповідно до інформації Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації № 2-4495/0/261-23 від 09.11.2023, отриманої на запит прокурора, заяви та проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах заказника на розгляд та погодження до департаменту не надходили, що свідчить про набуття ТОВ "Аграта" права оренди на спірну земельну ділянку з порушенням вимог законодавства. Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення в межах заказника Департаментом екології та природних ресурсів не затверджувався, а тому зміна цільового призначення земельної ділянки державної власності природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539, площею 32,5592 га, відбулася незаконно. Спірна земельна ділянка на момент її відведення перебувала у державній власності та відносилась до земель природно-заповідного фонду, разом з тим, передана в оренду не уповноваженим органом та всупереч порядку зміни цільового призначення із земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення, оскільки Кабінет Міністрів України рішень про зміну цільового призначення земельної ділянки та її відведення в оренду не приймав. Територію природно-заповідного фонду заказника надано для здійснення підприємницької та іншої діяльності, не пов`язаної з цілями вказаної категорії земель. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не мало жодних прав щодо розпоряджання спірною земельною ділянкою, в тому числі в питанні передачі її в оренду з порушенням цільового призначення. На підставі спірного договору оренди земельної ділянки відповідач отримав в користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, тобто для розорювання, засівання та вирощування сільськогосподарської продукції, що суперечить її призначенню як об`єкта природно-заповідного фонду;

- відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18). Зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд" потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою;

- щодо відсутності фактів прив`язки земельної ділянки за кадастром номером 1222383000:01:004:0539 площею 32,5592 га до "Балка Скелька", прокурор зазначає, що в матеріалах справи наявні копія проекту створення ландшафтного заказника "Балка Скелька" з картографічним матеріалом; довідка сертифікованого інженера геодезиста з картографічним матеріалом, копія листування з Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, якими підтверджується факт розташування спірної земельної ділянки в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька";

- стосовно визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222383000:01:004:0539 площею 32,5592 га № 71/ДО-21 від 21.04.2021, який укладений між ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ "Аграта", прокурор заважує, що договір оренди спірної земельної ділянки є правочином щодо розпорядження майном, а тому правом на його укладення, за статтями 317, 319 Цивільного кодексу України, наділений лише законний власник майна, тобто особа, що має усі правомочності щодо майна (користування, розпорядження та володіння), відтак наявні правові підстави для усунення перешкод у користуванні власнику - Слов`янській об`єднаній територіальній громаді в особі Слов`янської сільської ради земельною ділянкою шляхом визнання договору оренди від 21.04.2021 та усіх додаткових угод до нього недійсними.

Від позивача-1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 6460/25 від 13.02.2025), в яких Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) повідомляє про те, що підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі, та водночас вважає за необхідне викласти власну позицію стосовно твердження прокурора про бездіяльність інспекції, яка полягає у тому, що інспекція звертається до суду з позовом за наявності порушення, встановленого у спосіб визначений законом та зафіксований відповідним актом перевірки. Інспекція зазначає, що в даному випадку вона заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства об`єкту природно-заповідного фонду, ландшафтного замовнику місцевого значення "Балка-Скелька" - не здійснювала. Вказане виключило можливість встановлення порушень, які стали підставою для звернення прокурором до суду.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 6461 від 13.02.2025), в яких він вказує на те, що доводи позивача, наведені ним факти та надані докази є недопустимими та недоведеними, посилаючись на таке:

- відповідач зазначає, що законодавством визначено конкретний вид документації щодо формування земельної ділянки під землями природно-заповідного фонду, а саме статтею 47 закону України "Про землеустрій" ( у тому числі у редакції на 2008 рік) визначено, що Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, включають: а) завдання на складання проекту землеустрою; б) пояснювальну записку; в) характеристику території із встановленням режиму використання земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; ґ) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; д) витяг з графічної частини відповідної містобудівної документації з позначеними межами водоохоронної зони, прибережної захисної смуги, пляжної зони (за наявності); е) інформацію про перспективний стан використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, яка є складовою схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці (за наявності); є) план організації території з відображенням угідь, землевласників і землекористувачів, у тому числі земельних ділянок, щодо яких встановлені обмеження у використанні; ж) план меж земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення у землевласників та землекористувачів; з) креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; и) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у натурі (на місцевості); і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок. Позивачем до позовної заяви надано "Проект ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька" у межах Межівського району Дніпропетровської області" розроблений у 2008 році Дніпропетровським національним університетом. Відповідач звертає увагу, що значений "Проект" повністю не відповідає з своїм складом та змістом закону "Про землеустрій", не має жодних координат та матеріалів геодезичних вишукувань та вістуні будуть-які його погодження, визначені статтями 186 та 186-1 Земельного кодексу. Тобто наданий доказ має лише загальноосвітній характер та не встановлює правовий режим цього об`єкту, та є недопустимим;

- також відповідач зазначає, що позивачем до обмірів земельної ділянки було задіяно ФОП Нікітіна Д.М., яким в свою чергу складено технічний звіт з топографогеодезичного знімання на 6-ти аркушах. Разом з тим, законодавством встановлені вимоги та критерії для здійснення і топографо-геодезичного знімання. Зокрема, надано незрозумілого походження документ у масштабі 1:10000, де зазначено земельну ділянку 1222683300:01:004:0539, але не зрозуміло, ані координат цієї ділянки, ані тієї земельної ділянки, яка виділена кольором, відсутній каталог координат, кроки, проміри, як результат топографічного знімання та прив`язка до пунктів ДГМ обох контурів, що визначені малюнком. Інструкцією з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98) визначені вимоги та проведення топографо-геодезичних робіт визначено критерії знімання та результати будь-якого топографо-геодезичного знімання, але результати таких робіт позивачем не надано, у зв`язку з чим цей доказ є недостатнім (об`єкт до якого можна пов`язати об`єкт дослідження).

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів (вх. суду № 6475/25 від 13.02.2025), в якому він просить суд витребувати у Головному управлінні Держгеокадастру у Дніпропетровській області (вул. Філософська, 39-А, м. Дніпро, 49006) наступну інформацію та документи:

1) Чи встановлювалися межі в натурі (на місцевості) ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька"?

2) Чи погоджувалась з Держгеокадстром у Дніпропетровської області документація щодо ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька" в порядку визначеного Земельним кодексом України?

3) Чи розроблялась документація із землеустрою щодо ландшафтного заказнику місцевого значення "Балка Скелька" в порядку статті 47 закону України "Про землеустрій"?

Також відповідач додатково зазначає про необхідність направлення до Держгеокадастру у Дніпропетровській області технічний звіт з топографо-геодезичних робіт по об`єкту 1222683300:01:004:0539, та з урахуванням повноважень територіального органу Держгеокадастру надати оцінку зазначеному звіту щодо його повноти, відповідності та достовірності даних.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на необхідність визначення меж ландшафтного заказнику місцевого значення "Балка Скелька", який розташований на території Слов`янської об`єднаної територіальної громади, а також наявністю мети всебічного та повного розгляду справи.

У підготовче засідання 13.02.2025 з`явилися прокурор та представник відповідача, представники позивачів-1,2 та третьої особи у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 23.01.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 23.01.2025 доставлена до Електронних кабінетів позивачів-1,2 та третьої особи - 25.01.2025 (а.с. 163,-164,166).

У вказаному засіданні судом було відзначено, що відповідачем подані додаткові пояснення у справі та клопотання про витребування доказів лише 13.02.2025, тому для надання часу з метою ознайомлення із вказаними документами, суд вбачав підстави для відкладення розгляду клопотання відповідача про витребування доказів до наступного судового засідання та відповідно відкладення підготовчого засідання.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.02.2025 підготовче засідання було відкладено на 04.03.2025.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення письмових доказів (вх. суду № 8934/25 від 03.03.2025), в якому він повідомляє про таке:

- з метою всебічного та повного розгляду справи та з метою визначення меж ландшафтного заказнику місцевого значення "Балка Скелька", який розташований на території Слов`янської об`єднаної територіальної громади відповідачем було подано до суду клопотання про витребування доказів у Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а також, направлено запит до Держгеокадастру України в порядку закону України "Про доступ до публічної інформації" від 24.02.2025 № 4 про надання інформації, яка була викладена у вказаному клопотанні про витребування доказів;

- відповідач зазначає, що на вказаний запит Держгеокадастром України було надано відповідь від 27.02.2024 вих. № ПІ-83/0-0.133-128/69-25, в якій повідомлено про те, що у зв`язку з тим, що запит віднесено до звернень громадян, а не до закону України "Про доступ до публічної інформації", його направлено до розгляду до Держгеокадастру у Дніпропетровській області для опрацювання відповіді по суті, вказано, що про відповідь буде повідомлено додатково з урахуванням строків визначених Законом України "Про звернення громадян". Окрім цього, зазначено, що інформаційний шар "Природно-заповідний фонд" містить відомості, які надходять до Державного земельного кадастру відповідно до договору про інформаційне співробітництво між Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру від 22.10.2024 № 2/587/3-24 між Державним земельним кадастром та Державним кадастром територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Відповідно до пункту 123 Порядку інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 483, відповідальність за об`єктивність, достовірність та повноту даних інших кадастрів та інформаційних систем, розміщених на картографічній основі Державного земельного кадастру у вигляді інформаційних шарів та атрибутів, покладається на держателів таких кадастрів та інформаційних систем. З урахуванням викладеного інформаційний шар "Природно-заповідний фонд" не містить офіційних відомостей Державного земельного кадастру і має інформаційний характер;

- відповідач зауважує, що з урахуванням понять допустимості та належності доказів, та самого поняття доказу у господарському процесі, у тому числі доказів та документів наданих позивачами, можна стверджувати, що усі докази сторони позивача не обґрунтовані та посилаються на інформаційний шар Держгеокадастру, а не на фактичні дані та межі земель під природно-заповідним фондом. Як з`ясовано з відповіді Держгеокадастру України, інформація, яка визначена Публічною кадастровою картою щодо земель Природно-заповідного фонду має лише та виключно інформаційний характер. З наданих доказів позивача не можливо встановити або обґрунтувати належності земель за кадастровим номером 1222683300:01:004:0539 до меж природно-заповідного фонду, а саме - ландшафтного заказнику місцевого значення "Балка Скелька".

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 8937/25 від 03.03.2025), в якому він просить суд відкласти розгляд справи з метою надання часу для отримання відповіді на поданий запит від Держгеокадастру України, якій у відповіді від 27.02.2024 повідомив про те, що у зв`язку з тим, що запит віднесено до звернень громадян, а не до закону України "Про доступ до публічної інформації", його направлено до розгляду до Держгеокадастру у Дніпропетровській області для опрацювання відповіді по суті, та вказано, що відповідь буде повідомлено додатково з урахуванням строків визначених Законом України "Про звернення громадян".

Від позивача-1 надійшла заява (вх. суду № 9108/25 від 04.03.2025), в якій він просить суд провести підготовче засідання 04.03.2025 без участі представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

У підготовче засідання 04.03.2025 з`явилися прокурор та представник відповідача, представники позивачів-1,2 та третьої особи у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 13.02.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 13.02.2025 доставлена до Електронних кабінетів позивачів-1,2 та третьої особи - 14.02.2025 (а.с. 210-211, 213). Крім того, судом враховане клопотання позивача-1 про проведення судового засідання без його представника, яке було задоволено судом.

У вказаному засіданні розглянуто клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Також, судом було відзначено, що у відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 10.03.2025, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.03.2025 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 09.04.2025 включно; підготовче засідання було відкладено на 02.04.2025.

Від третьої особи надійшло клопотання (вх. суду № 13539/25 від 31.03.2025), в якому він просить суд провести підготовче засідання 02.04.2025 без участі представника Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів (вх. суду № 14059/25 від 02.04.2025), в якому він просить суд визнати поважними причини неподання відповідачем доказів у встановлений законом стро та залучити в якості доказів по справі: копію листа Держгеокадастру України від 27.02.2025 вих. № ПІ-83/0-0.133-128/69-25 та копію листа від ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.03.2025 вих. № ПІ-20/0-21/0/63-25.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає про те, що наприкінці березня 2025 року ним на електронну пошту було отримано відповідь від ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.03.2025 вих. № ПІ-20/0-21/0/63-25 (далі - відповідь), яке за дорученням Держгеокадастру розглянуло лист відповідача від 24.02.2025 № 4. В зазначеній відповіді ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомляє, що у Головному управлінні Держгеокадастру у Дніпропетровській області відсутня інформація про розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів стосовно ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька", а також відсутні інформація про встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька" в натурі. Також у відповіді зазначено, що відомості стосовно ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька" та відомості про будь-які обмеження з вказаного питання до Державного земельного кадастру не вносились і повідомити чи може бути розташована зазначена у листі земельна ділянка з кадастровим номером 122683300:01:004:0539 в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька" - не вбачається можливим, оскільки фактично об`єкт природно-заповідного та іншого природоохоронного при значення відповідно до вимог Закону України "Про землеустрій" до Державного земельного кадастру не внесено. Таким чином, зазначена відповідь спростовує доводи Дніпропетровської обласної прокуратури про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 122683300:01:004:0539 знаходиться в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька". Також, відповідач зазначає, що відповідно до листа Держгеокадастру України від 27.02.2025 вих. № ПІ-83/0-0.133-128/69-25 інформаційний шар "Природно-заповідний фонд" не містить офіційних відомостей Державного земельного кадастру і має інформаційний характер. Зазначену відповідь ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та лист Держгеокадастру України від 27.02.2025 вих. № ПІ-83/0-0.133-128/69-25 відповідач не міг подати разом з відзивом на позовну заяву, оскільки на момент подання відзиву він не мав їх у наявності та отримав значно пізніше.

У підготовче засідання 02.04.2025 з`явилися прокурор та представник відповідача, представники позивачів-1,2 та третьої особи у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 04.03.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 04.03.2025 доставлена до Електронних кабінетів позивачів-1,2 та третьої особи - 05.03.2025 (а.с. 247-248, 250). Крім того, судом враховане клопотання третьої особи про проведення судового засідання без участі представника, яке було задоволено судом.

У вказаному засіданні прокурор заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для ознайомлення з долученими відповідачем 02.04.2025 новими доказами у справі. Клопотання прокурора було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.04.2025 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 15.04.2025.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення щодо доводів і міркувань відповідача (вх. суду № 15024/25 від 09.04.2025), в яких прокурор не погоджується з висновками відповідача, викладеними ним у клопотанні про долучення доказів від 02.04.2025, посилаючись на таке:

- прокурор у своїх відповідях ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначає про відсутність інформації про розробку проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж в натурі ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька". Також у відповіді зазначено, що ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області не може повідомити, чи розташована земельна ділянка з кадастровим номером 1222383000:01:004:0539 в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька", а лише повідомляє, що цей об`єкт природно-заповідного фонду не внесено до Державного земельного кадастру. Крім того, у своїй відповіді ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області цитує пункт 84 Постанови Верховного Суду від 29.11.2024 (справа № 260/1681/23), а саме, що: винесенню меж певного об`єкту природно-заповідного фонду на місцевість передує діяльність щодо розробки проекту землеустрою, оскільки рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій. Посилання у відповіді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області лише на пункт 84 вищезазначеної Постанови Верховного Суду є безпідставним, оскільки є цитуванням поза контекстом, спотворюючи його задумане значення;

- прокурор зауважує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, 02.04.2024, розглянувши касаційну скаргу ФОП Терещенка В.Л. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 904/917/23 за позовом Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави виклав наступну позицію: відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. У вказаній позиції колегія суддів звертає увагу, що незалежно від завершення процедури встановленнямеж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18. Отже, незавершення всіх процедур щодо встановлення меж спірного об`єкта природно-заповідного фонду, наявні в матеріалах справи докази (у тому числі проект створення об`єкту), був достатній, зважаючи і на приписи статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд2, для визначення факту чи розташована спірна земельна ділянка в межах заказника. З урахуванням наявних у матеріалах справи: Проєкту створення та картографічних схем ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька", даних НКС, технічному звіту з топографо-геодезичних робіт, прокурор вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539, площею 32,5592 га, яка розташована на території Зорянської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, знаходиться в межах території ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька", тобто є земельною ділянкою природно-заповідного призначення та в жодному разі не може перебувати у оренді для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва. У свою чергу, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, не мало жодних повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення комунальної власності.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним (вх. суду № 15788/25 від 14.04.2025), в якому він просить суд виключити з числа доказів у даній справі Технічний звіт з топографо-геодезичних робіт по об`єкту земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, Слов`янська сільська рада (1222383000:01:004:0539), виготовлений інженером-геодезистом Нікітіним Денисом Михайловичем, який надано Дніпропетровською обласною прокуратурою разом з позовною заявою та визнати цей Технічний звіт неналежним та недостовірним доказом.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що одним з доказів, який був наданий Дніпропетровською обласною прокуратурою разом з позовною заявою є Технічний звіт з топографо-геодезичних робіт по об`єкту земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, Слов`янська сільська рада (1222383000:01:004:0539), що виготовлений інженером-геодезистом Нікітіним Денисом Михайловичем (далі Технічний звіт). Відповідач вважає зазначений Технічний звіт неналежним та недостовірним доказом в даній справі, оскільки в Технічному звіті не зазначено ані точну площу, ані координати, ані межі ландшафтного заказника місцевого значення "Балка "Скелька", адже законодавством визначено окремий вид документації із землеустрою щодо формування об`єктів ПЗФ, а саме статтею 47 закону України "Про землеустрій". Зазначеним проектом визначаються точні координати об`єкта ПЗФ, його межі, обмеження тощо. Жодного факту прив`язки меж земельної ділянки з кадастровим номером 1222383000:01:004:0539 площею 32,5592 га до меж ландшафтного заказника місцевого значення "Балка "Скелька" в Технічному звіті не надано, що свідчить про те, що існуюче нібито "накладання меж" є лише особистою думкою інженера-геодезиста Нікітіна Д.М. та не підтверджено технічно координатами до меж об`єкту природно-заповідного фонду, які ніколи належним чином не встановлювалися. Також відповідач зазначає, що на підставі Технічного звіту з топографо-геодезичних робіт по об`єкту земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, Слов`янська сільська рада (1222383000:01:004:0539) неможливо встановити дійсні обставини справи, які входять в предмет доказування (а саме: чи накладаються межі орендованої відповідачем земельної ділянки на межі ландшафтного заказника місцевого значення "Балка "Скелька"), а отже такий Технічний звіт не повинен прийматися до уваги при вирішенні справи. Крім того зазначений доказ містить сумніви в його достовірності, оскільки складаючи Технічний звіт інженер-геодезист не міг не розуміти що необхідним для висновку про накладення меж є визначення на місцевості меж об`єкту ПЗФ - ландшафтного заказника місцевого значення "Балка "Скелька", але у своєму технічному звіті про це не зазначив і відповідно межі об`єкту ПЗФ не встановив та не визначив. Враховуючи вказане, відповідач вважає, що цей доказ створений за наявності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а отже є недостовірним.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору (вх. суду № 15792/25 від 14.04.2025), в якому він просить суд залучити до участі у справі № 904/34/25 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що даний спір стосується по суті повноважень Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на розпорядження земельною ділянкою, права оренди якої були придбані відповідачем на електронних торгах, відтак, враховуючи те, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є стороною оспорюваного позивачами договору оренди, відповідач вважає, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Від третьої особи за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 15791/25 від 14.04.2025), в якому Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації просить суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.

У підготовче засідання 15.04.2025 з`явилися прокурор та представник відповідача, представники позивачів-1,2 та третьої особи у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 02.04.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 02.04.2025 доставлена до Електронних кабінетів позивачів-1,2 та третьої особи - 03.04.2025 (а.с. 30-31, 33). Крім того, судом враховане клопотання третьої особи про проведення судового засідання без участі представника, яке було задоволено судом.

У вказаному засіданні розглянуто клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Так, судом було відзначено, що відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважав за необхідне залучити Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (вулиця Філософська, будинок 39А, м. Дніпро, 49006; ідентифікаційний код 39835428) до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 15.04.2025 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; підготовче засідання було відкладено на 20.05.2025.

Від третьої особи-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшли пояснення у справі (вх. суду № 16876/25 від 21.04.2025), в яких Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначає про таке:

- Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області заперечує проти задоволення заявлених у справі позовних вимог, вважаючи їх недоведеними належними, допустимими та достатніми доказами у цій справі, невіповідаючими критеріям співмірності втручання у мирне володіння майном, гарантоване Протоколом № 1 до Конвенції, а обраний позивачем спосіб захисту порушених прав таким, що не є ефективним та не відповідає усталеній судовій практиці та висновкам Верховного суду, застосованим в аналогічних за змістом та характером правовідносинах щодо відновлення порушених прав на земельні ділянки природно - заповідного фонду;

- третя особа-2 зазначає, що до них не надходили відомості та матеріали про розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів відповідно до статті 47 Закону України "Про землеустрій" стосовно Ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька". У Головному управлінні Держгеокадастру у Дніпропетровській області також відсутня інформація про розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів стосовно ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька", а також відсутня інформація про встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька" в натурі. Відомості про ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька" та відомості про будь-які обмеження з вказаного питання до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вносились. Тобто, до теперішнього часу Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не отримало рішень про створення об`єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька", проектів його створення, положень про такі об`єкти, а також відповідну документацію із землеустрою. Відтак, до теперішнього часу фактично не вирішено питання за рахунок яких земель заплановано створити території та об`єкти природно-заповідного фонду Дніпропетровської області. Згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 № 65 "Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду" охоронні зобов`язання на території та об`єкти природно-заповідного фонду оформляються органами, уповноваженими згідно із Законом України "Про природно-заповідний фонд України", землекористувачам (землевласникам) у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду або їх частини, які створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають. Оформлення охоронних зобов`язань здійснюється у місячний строк після затвердження положень про відповідні території чи об`єкти природно-заповідного фонду. Відповідно до статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання. До Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не надходили оформлені охоронні зобов`язання стосовно ландшафтного заказника місцевого значення "Балка Скелька";

- Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області зауважує, що відповідними органами охорони навколишнього середовища в порушення вимог статей 56 та 59 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" не організовано належного ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, що призводить до неможливості створення об`єктів природно-заповідного фонду. На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.02.2021 №56-Т затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права оренди на неї на земельних торгах, для ведення сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01) з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539, яка розташована за межами населених пунктів на території Слов`янської (Зорянської) сільської ради Синельниківського (Межівського) району Дніпропетровської області, загальною площею 32,5592 га, в тому числі 32,5592 га пасовища. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.03.2021 № 101-Т земельну ділянку з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539 площею 32,5592 га включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами та вирішено продати право оренди на зазначену земельну ділянку строком на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, встановлено стартову ціну лоту в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (стартовий розмір річної орендної плати) та крок аукціону у розмірі 0,5 % від стартового розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками. На виконання вимог частини 1 статті 134, частини 1 статті 135 Земельного кодексу України ТОВ "Земля і право" 21.04.2021 проведено аукціон із продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539 площею 32,5592 га (лот № 65263). За наслідками проведення земельного аукціону переможцем обрано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграта" з остаточною пропозицією ставки річної орендної плати 22 828 грн. 39 коп., що вбачається з оформленого ТОВ "Земля і право" протоколу про проведення земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 21.04.2021 № 4. За результатами проведення земельних торгів між ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ "Аграта" 21.04.2021 в день проведення торгів, укладено договір оренди землі № 71/ДО-21, згідно з пунктами 1.1, 2.1, 3.1 якого в оренду товариству строком на 7 років передано земельну ділянку з кадастровим номером 1222683300:01:004:0539 площею 32,5592 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Слов`янської (Зорянської) сільської ради Синельниківського (Межівського) району Дніпропетровської області. Відповідне речове право 18.05.2021 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 42066187. Таким чином, дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо формування та внесення до Державного земельного кадастру спірної земельної ділянки та визначення її цільового призначення землями сільськогосподарського призначення, передачі спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду вчинялись відповідно до вимог чинного законодавства, згідно з не оскарженим та не скасованим в судовому порядку цільовим призначенням земельної ділянки та на підставі і в межах наданих повноважень;

- щодо наведених прокурором доказів на підтвердження обставин перебування спірної земельної ділянки в межах земель природно-заповідного фонду Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вважає, що вказані обставини є недоведеними належними, допустимими та достатніми доказами у даній справі, оскільки без встановлення меж земельних ділянок природно-заповідного фонду в натурі та формування їх меж в Державному земельному кадастрі на підставі розробленої, погодженої та затвердженої в установленому чинним законодавством порядку технічної документації з землеустрою, твердження про перебування визначеного об`єкту цивільних прав земельної ділянки, межі якої винесено в натурі на місцевості є передчасним. З цього приводу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області вважає доцільним звернути увагу суду на висновки Верховного суду, які нещодавно були зроблені колегією суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 260/1681/23 (провадження № К/990/5230/24), викладені у постанові від 29.11.2024, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Суть публічно-правового спору у цій справі, розглянутій Верховним судом, полягає в зверненні до суду Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Філії "Великобичківське ЛМГ" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", третя особа - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, з позовними вимогами визнати протиправною бездіяльність Філії "Великобичківське ЛМГ" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж лісового Заказника загальнодержавного значення "Діброва" загальною площею 712 га та закріплення їх в натурі (на місцевості) та зобов`язання Філії "Великобичківське ЛМГ" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж лісового Заказника загальнодержавного значення "Діброва" загальною площею 712 га та закріплення їх в натурі (на місцевості). Позов обґрунтовувався прокуратурою бездіяльністю філії ДП "Великобичківське ЛМГ", яка полягає у невжитті заходів по винесенню меж об`єкта природно-заповідного фонду ЛЗ "Діброва" та не закріпленню його меж в натурі (на місцевості), протиправною та такою, що за переконанням прокурора створює передумови для нецільового використання земель природно-заповідного фонду (пункт 14 Постанови ВСУ від 29.11.2024 у справі №260/1681/23). Одним з питань, яке досліджувалось Верховним судом у цій справі є питання про режим території (об`єкту) природно-заповідного фонду та режим земельної ділянки природно-заповідного фонду і їх взаємозв`язок (пункт 60 постанови Верховного Суду від 29.11.2024 у справі № 260/1681/23). Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у цій справі вважає, що забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, що покладається природоохоронним законодавством та охоронним зобов`язанням на землекористувача, може належно ним здійснюватися за умови наявності меж таких територій та об`єктів на місцевості. Однак, вбачається, що положення "забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду" не передбачає автоматичного покладення на землекористувача тих обов`язків чи повноважень, які, безумовно, є важливими у процесі забезпечення ним особливого режиму охорони, відтворення й використання таких об`єктів, але безпосередньо не передбачені правовими нормами для нього. Тим більше, що згаданий режим охорони та збереження встановлюється правовими нормами у законодавстві, а не створюється конкретним землекористувачем щодо певного об`єкту природно-заповідного фонду. Також встановлення в натурі меж, зокрема заказника, є окремим видом діяльності, яка потребує відповідних підстав та засобів (наприклад, виготовлення державних знаків, підготовка інформаційних матеріалів, нанесення відповідних позначок на планово-картографічні матеріали тощо), якими землекористувач скоріш за все не володіє (пункт 59 Постанови Верховного Суду від 29.11.2024 у справі №260/1681/23 ). Дослідивши характер спірних правовідносин Верховний суд у постанові від 29.11.2024 у справі № 260/1681/23 звернув увагу на те, що встановлення меж територій природно-заповідного фонду є одним з обов`язкових за чинним законодавством заходів із землеустрою, який забезпечує закріплення на місцевості меж цих територій з метою їх раціонального використання та охорони. (пункт 77). Підсумовуючи викладене, Верховний суд виснував, що питання про організацію та встановлення меж територій природно-заповідного фонду невід`ємно пов`язане із підготовкою та затвердженням проектів землеустрою. Відтак, винесенню меж певного об`єкту природно-заповідного фонду на місцевість передує діяльність щодо розробки проекту землеустрою, оскільки рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій. Водночас, землеустрій щодо організації раціонального використання та охорони земель та встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні (саме такими є землі природно-заповідного фонду) проводиться в обов`язковому порядку. (пункт 84 Постанови Верховного Суду від 29.11.2024 у справі № 260/1681/23). Наведені висновки Верховного Суду безпосередньо впливають на справу № 175/17072/24, оскільки підставами позову у цій справі є саме набуття спірною земельною ділянки статусу земель природно-заповідного фонду, що зазначає прокурор у заявленому позові, посилаючись при цьому на встановлення меж охоронюваних законодавством земель природно-заповідного фонду виключно на картографічні матеріали заказника. Разом з тим, межі земель природно-заповідного фонду згідно з фактичними обставинами у цій справі не встановлювались в натурі (на місцевості), технічна документація щодо вставлення меж заказника не розроблялась, не затверджувалась, до Державного земельного кадастру не вносилась;

- ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області посилається на висновками Верховного Суду у справі № 260/1681/23 (пункт 75 постанови від 29.11.2024), відповідно до яких рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій. Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру. Тобто, за обставинами справи № 904/34/25 в умовах відсутності прийнятого уповноваженим органом рішення про затвердження проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду - відсутнє й прийняте у законний спосіб рішення про встановлення меж території заказника "Балка Скелька". Таким чином, без фактичного встановлення в натурі (на місцевості) меж заказника місцевого значення "Балка Скелька", без розроблення, погодження та внесення до Державного земельного кадастру технічної документації з землеустрою земельної ділянки природно-заповідного фонду (заказника) юридичний факт перебування спірної у цій справі земельної ділянки в межах земель природно-заповідного фонду (взаємозв`язок між землями природно заповідного фонду та земельною ділянкою природно заповідного фонду) - не є встановленим та доведеним відповідно до змісту висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.11.2024 по справі № 260/1681/23. В сукупності зазначені обставини вказують також на відсутність підстав для задоволення позову судом як через недоведеність прокуратурою належними та допустимими доказами порушення прав позивача в частині належності спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду, так і свідчать про неефективність обраного прокуратурою способу захисту порушених прав, що відповідно до усталеної судової практики та правової позиції Верховного суду та Європейського суду з прав людини, є самостійною підставою для відмови у позові;

- ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області зауважує, що належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. І такі вимоги позивачем пред`явлені (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц). Прокуратурою заявлено позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою відповідно до статті 391 Цивільного Кодексу України, які прокуратура вважає негаторним позовом. Головне управління Держгеокадастру не погоджується з цими доводами прокуратури та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать правовій позиції Великої Палати Верховного суду України щодо застосування правових норм у подібних правовідносинах, належності та ефективності способу захисту порушених прав у подібних справах. Так, вирішуючи питання про належні способи захисту прав власника земельної ділянки лісогосподарського призначення, Велика Палата Верховного Суду (пункт 56 постанови Велика Палата Верховного Суду від 23.11.2021, справа № 359/3373/16-ц) підтвердила свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 Цивільного Кодексу України є ефективним способом захисту права власності. Такий висновок випливає з постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), на яку посилається Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, постанов Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18), від 7.11.2018 у справі 3 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, розділ 1.5.4). Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс 18, пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.12.2019 у справі №372/1684/14-ц). Відомості державного реєстру прав на нерухомість зрезюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.072019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12- 234гс18, пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13). Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70). Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. (пункт 63 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021, справа № 359/3373/16-ц). Разом з тим, Велика Палата Верховного суду також зазначила, що відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). Як вбачається з матеріалів справи № 904/34/25, право власності на спірну земельну ділянку зареєстроване за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області. А отже, в умовах наявності зареєстрованого права власності на об`єкт нерухомого майна, застосування статті 391 Цивільного Кодексу України в зазначеному випадку не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду України та є неналежним способом захисту порушеного права;

- Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначає, що Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 28.02.2024 року по справі № 175/3002/21 (провадження 61-11535св23), підтвердив свої висновки про неефективність заявлення негаторного позову у справах, де предметом спору є земельні ділянки лісового фонду, а набувачем земельних ділянок вказаної категорії оформлено та зареєстровано право власності на неї. В зазначеній справі, Верховним судом було відмовлено в задоволенні касаційної скарги прокуратури Дніпропетровської області саме з підстав обрання неналежного способу захисту порушених прав шляхом заявлення негаторного позову щодо земельної ділянки лісогосподарського призначення, правова позиція щодо ефективності способу захисту якої є аналогічною земельним ділянкам природно заповідного-фонду. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначає, що відповідно усталеної судової практики та правової позиції Верховного Суду України, критеріями розмежування ефективного способу захисту заявленням віндикаційного або негаторного позову є саме виникнення права власності згідно з положеннями чинного законодавства на земельну ділянку природоохоронного призначення. А оскільки положення чинного законодавства України передбачають перебування земельних ділянок як лісового, так і природно заповідного-фонду в державній, також і в комунальній або приватній власності, ефективному захисту відповідає саме заявлення віндикаційного позову про витребування земельної ділянки в порядку статей 387, 388 Цивільного Кодексу України, що забезпечить відновлення порушених прав введенням власника у володіння належним йому майном, яке протиправно вибуло з його володіння та зареєстроване за іншим (титульним) володільцем. Натомість, відносно земельних ділянок водного фонду законодавство України не передбачає виникнення права приватної власності, тобто ефективному способу захисту таких земельних ділянок відповідає саме заявлення негаторного позову в порядку статті 391 Цивільного Кодексу України, спрямованого на відновлення порушених прав, не пов`язаних з втратою власником володіння майном. Отже, з урахуванням наведеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, ефективному способу захисту відповідає заявлення саме віндикаційного позову, а не негаторного, у зв`язку з чим заявлені прокуратурою позовні вимоги негаторного характеру не підлягають задоволенню судом, як неефективні;

- щодо неефективності обраного способу захисту порушених прав у даній справі, третя особа-2 також звертаємо увагу на те, що в справі № 904/34/25 підставами позову зазначалось про порушення прав позивача в частині фактично зміненого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в порушення вимог статті 20 Земельного Кодексу України, цільового призначення спірної земельної ділянки та віднесення її до категорії земель сільськогосподарського призначення всупереч обставинам, що вказана земельна ділянка має природно-заповідне призначення. Вказані обставини є підставами позову у справі, а отже мають бути враховані позовними вимогами про відновлення порушеного права під час заявлення позову. Тож, заявлені позовні вимоги у цій справі також не відновлюють порушене право позивача щодо зміненого цільового призначення спірної земельної ділянки природно-заповідного фонду, оскільки не впливають та не змінюють внесені до Державного земельного кадастру відомості про її цільове призначення, не скасовують дії чи рішення уповноваженого органу щодо визначення цільового призначення земельної ділянки землями сільськогосподарського призначення, не містять зобов`язальних приписів щодо приведення у відповідність відомостей Державного земельного кадастру про спірну земельну ділянку в частині її віднесення до категорії земель природно-заповідного фонду. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетрвоській області зазначає, що в разі задоволення судом позовних вимог у двній справі в наведеному формулюванні без коригування цільового призначення земельної ділянки, Новоолександрівська сільська рада поверне спірну земельну ділянку з цільовим призначенням земель сільськогосподарського призначення, що унеможливить в подальшому розпорядження вказаною земельною ділянкою та самостійну зміну в подальшому позивачем цільового призначення цієї земельної ділянки на землі природно-заповідного фонду, що фактично вказує на не відновлення прав позивача щодо охоронних земель, які останні вважає порушеними. Також, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що заявлені у даній справі позовні вимоги про повернення спірної земельної ділянки такими, що не відповідають критеріям пропорційності втручання у мирне володіння майном, гарантоване Протоколом № 1 Конвенції. Згідно з Висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.06.2023 по справі № 554/10517/16-ц набувачі земельних ділянок природно-заповідного фонду не могли не знати про те, що земельна ділянка знаходиться у межах об`єкту природно заповідного-фонду (парку "Перемога"), а тому їх дії є недобросовісними. Щодо інших аргументів та доказів, наведених в позовній заяві Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області також вважає доцільним звернути увагу на факти перекручування прокурором обставин у справі з метою досягнення в судовому порядку мети заявленого позову, та відсутність доказового значення окремих доказів у справі, а саме: заявлення прокурором негаторного позову в порядку статті 391 Цивільного Кодексу України є способом ухилитись від додержання вимог цивільного процесуального законодавства щодо доведення в суді підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до суду з віндикаційним позовом, строки якого обмежені трирічним терміном та сплили; посилання прокурора в обґрунтування належності та ефективності способу захисту заявленням негаторного позову на правові висновки Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц є безпідставним. Так, прокурор зазначає, що в зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду України дійшла висновку, що зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням Земельного Кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд України" потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку (такий підхід не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованому щодо земельних ділянок водного фонду у постановах від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15- ц (провадження №14-95цс18); від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (провадження №14-452цс18, пункт 70); від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження №14- 473цс18, пункт 80); від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження №14- 364цс19, пункт 96); від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц (провадження №14- 740цс19, пункт 45), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (провадження №14-2цс21, пункти 51-52). Верховний суд у цій справі розглянув позовні вимоги про витребування земельної ділянки (віндикаційного характеру) за правилами негаторного позову, щодо земельної ділянки природно-заповідного фонду (парку), які були приватизовані. Висновки Верховного суду у цій справі полягають в наступному, а саме: землі природно-заповідного фонду, що перебувають у комунальній власності, не підлягають приватизації. Такі землі можуть перебувати у приватній власності лише у зв`язку з формуванням на цих земельних ділянках об`єктів природно-заповідного фонду чи зарахуванням земельних ділянок, що належать фізичним або юридичним особам, до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; вилучення (викуп) земель природно-заповідного фонду з комунальної власності, зокрема, для будівництва житла було можливим тільки на підставі постанови Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо вилучення (викуп) земельної ділянки погодила Верховна Рада України; зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням законодавства потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку; за таких умов ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов. Верховний суд у цій справі дійшов висновків про ефективність негаторного змісту позовних вимог щодо земельної ділянки природно-заповідного фонду виходячи з фактичних обставин у цій справі щодо приватизованих земельних ділянок, які раніше перебували у комунальній власності та розташовані в межах парку "Перемога", а не ботанічного заказника місцевого значення. Згідно статті 44 Земельного кодексу України №2768-III до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва). У той же час, правовий статус парків та ботанічних заказників місцевого значення є відмінним з огляду на механізми їх створення, набуття статусу земель природоохоронного призначення та порядку розпорядження вказаним землями. Висновки Верховного Суду України щодо належності способу захисту порушеного права щодо земельної ділянки природно-заповідного фонду виходили з неможливості виникнення прав власності на вказаний об`єкт природно-заповідного фонду (земельну ділянку в межах парку), з урахування конкретних обставин у цій справі, а отже є відмінним за змістом спірних правовідносин у справі № 904/34/25, а наведені прокурором висновки Верховного Суду не є правозастосовними до цієї справи, предметом спору в якій є земельна ділянка природно-заповідного фонду іншого виду - ландшафтного заказника місцевого значення.

Від третьої особи - 2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №16881/25 від 22.04.2025), в якій Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області просить суд надати можливість представнику третьої особи-2 прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.04.2025 заяву Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява на виконання вимог ухвали суду (вх. суду № 17361/25 від 23.04.2025), в якій прокурор просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення позовної заяви з додатками на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Від третьої особи-1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 19590/25 від 07.05.2025), в якому Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації просить здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи (вх. суду № 21213/25 від 16.05.2025), в якій він просить здійснювати розгляд справи 20.05.2025 без участі представника ТОВ "Аграта".

У підготовче засідання 20.05.2025 з`явилися прокурор та представник третьої особи-2, представники позивачів-1,2, відповідача та третьої особи-1 у вказане засідання не з`явились, при цьому позивачі-1,2 повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 15.04.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 15.04.2025 доставлена до Електронних кабінетів позивачів-1,2 - (а.с. 69-70 у томі 2). Крім того, судом враховані клопотання відповідача та третьої особи-1 про проведення судового засідання без участі їх представників, які були задоволені судом.

У вказаному засіданні прокурор та представник третьої особи-2 зазначили, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, у зв`язку з чим прокурор та представник третьої особи-2 підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.

Також, у вказаному засіданні представник третьої особи-2 заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 20.05.2025 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Крім того, з метою участі всіх учасників справи у розгляді справи по суті, керуючись положеннями статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим закрити підготовче провадження та призначити судове засідання, а також, задовольнити клопотання третьої особи-2, призначивши судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтею 177, пунктом 18 частини 2 статті 182, пунктом 3 частини 2 статті 185, 197 статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

2. Розпочати розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначити судове засідання на 03.06.2025 о 14:40 год.

3. Викликати представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов`язковою.

4. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться 03.06.2025 о 14:40 год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань №1-102 (1-й поверх) за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

5. Надати можливість представнику Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 03.06.2025 о 14:40 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

6. Роз`яснити представнику Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

7. Дану ухвалу направити:

- прокуратурі - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- позивачу-1 - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- позивачу-2 - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- третій особі-1 - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- третій особі-2 - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

8. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

9. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 20.05.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повна ухвала складена та підписана - 21.05.2025.

Суддя Ю.В. Фещенко

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення20.05.2025
Оприлюднено22.05.2025
Номер документу127497567
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Судовий реєстр по справі —904/34/25

Рішення від 03.06.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 20.05.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 23.04.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 15.04.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 02.04.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 04.03.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 13.02.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 23.01.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 08.01.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні

OSZAR »