Постанова від 21.05.2025 по справі 343/135/25

Справа № 343/135/25

Провадження № 22-ц/4808/753/25

Головуючий у 1 інстанції Андрусів І. М.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Баркова В. М.,

суддів: Василишин Л. В.,

Томин О. О.,

секретар: Петрів Д. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Калуської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Долинської міської ради на ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2025 року в складі судді Андрусіва І. М. постановлену у м. Долина Івано-Франківської області в справі за позовом керівника Калуської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Долинської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року позивач керівник Калуської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Долинської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ДСГП «Ліси України», про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками.

Позовні вимоги мотивував тим, що 03 серпня 2009 року, ОСОБА_1 на підставі рішення Малотур`янської сільської ради Долинського району від 20 січня 2009 року № 549-18/09 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 831967 площею 0,1200 га, кадастровий номер 2622083001:01:001:0489, яка розташована на АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Крім того, ОСОБА_1 , 09 листопада 2009 року на підставі рішення Малотур`янської сільської ради Долинського району від 23 липня 2007 року № 776-21/09 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 677228 площею 0,2500 га, кадастровий номер: 2622083001:01:001:0500, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована АДРЕСА_1 .

З матеріалів кримінального провадження № 42018090000000082 від 18 грудня 2018 року відкритого за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами органів місцевого самоврядування та окремих установ області, вбачається, що сільською головою Малотур`янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області Кузеляк Л. Л. впродовж 2008-2009 років протиправно передано у приватну власність ОСОБА_1 дві земельні ділянки площею 0,1200 га під будівництво та 0,2500 га під ОСГ, не маючи на це відповідних повноважень та які відносяться до земель природно-заповідного фонду «Дендропарк Малотур`янський» і розташовані на території земель лісогосподарського призначення ДП «Вигодське ЛГ», що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Таким чином, всупереч вимог земельного законодавства, ОСОБА_1 незаконно набув право власності на земельні ділянки площею 0,12 га та 0,25 га.

В подальшому ОСОБА_1 відповідно до договору дарування земельної ділянки від 21 червня 2018 року подарував дочці ОСОБА_2 належну йому земельну ділянку площею 0,12 га, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Посилаючись на вказані обставини, з метою захисту інтересів держави, заступник керівника Івано-Франківської окружної прокуратури просив суд усунути перешкоди у здійсненні Івано-Франківською ОДА права розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер 2622083001:01:001:0500, площею 0,2500 га, яка належить до земель природно-заповідного фонду «Дендропарк Малотур`янський», шляхом її повернення на користь держави в особі Івано-Франківської ОДА та постійного землекористувача ДСГП «Ліси України» із незаконного володіння відповідача ОСОБА_1 , шляхом скасування державної реєстрації даної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

- усунути перешкоди у здійсненні Долинській міській раді права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номер 2622083001:01:001:0489, площею 0,12 га, шляхом її повернення на користь Долинської міської ради із незаконного володіння відповідачки ОСОБА_2 , шляхом скасування державної реєстрації даної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

- стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 понесені судові витрати.

У березні 2025 року представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Грица Ю. Ю. подав клопотання, в якому просив призначити у даній справі судову земельно - технічну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:

- чи є накладання земельної ділянки, кадастровий номер 2622083001:01:001:0500, площею 0,2500 га, що належить ОСОБА_1 , на земельну ділянку з кадастровим номером 2622083000:05:001:0013, на яку зареєстроване право постійного користування за ДП «Ліси України»? У разі накладення даних земельних ділянок вказати площу та межі накладення.

- чи є накладання земельної ділянки, кадастровий номер 2622083001:01:001:0489, площею 0,12 га, що належить ОСОБА_2 , на земельну ділянку з кадастровим номером 2622083000:05:001:0013, на яку зареєстроване право постійного користування за ДП «Ліси України»? У разі накладення даних земельних ділянок вказати площу та межі накладення.

Проведення даної експертизи просить доручити судовому експерту Максимчину А. Д.

В обґрунтування поданого клопотання посилався на те, що матеріалами справи, зокрема, висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи не вдалось за можливе встановити накладання земельних ділянок, кадастрові номери: 2622083001:01:001:0500, 2622083001:01:001:0489, на землі, які перебувають в постійному користуванні ДП «Вигодське ЛГ». Однак, оскільки згідно із відповіддю ГУ Держгеокастру в Івано-Франківській області вказані вище земельні ділянки, які належать відповідачам, та земельна ділянка на яку зареєстроване право постійного користування за ДП «Ліси України» є суміжними, слід встановити факт їхнього накладення чи ненакладання.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2025 року клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Грици Ю. Ю. про призначення судової земельно - технічної експертизи задоволено.

Призначено у даній справі земельно - технічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:

- чи є накладання земельної ділянки, кадастровий номер 2622083001:01:001:0500, площею 0,2500 га, що належить ОСОБА_1 , на земельну ділянку з кадастровим номером 2622083000:05:001:0013, на яку зареєстроване право постійного користування за ДП "Ліси України"? У разі накладення даних земельних ділянок вказати площу та межі накладення.

- чи є накладання земельної ділянки, кадастровий номер 2622083001:01:001:0489, площею 0,12 га, що належить ОСОБА_2 , на земельну ділянку з кадастровим номером 2622083000:05:001:0013, на яку зареєстроване право постійного користування за ДП "Ліси України"? У разі накладення даних земельних ділянок вказати площу та межі накладення.

Проведення зазначеної експертизи доручено судовому експерту Максимчину А. Д. (м. Івано - Франківськ, вул. Короля Данила, 16В, тел.: НОМЕР_1 ).

Витрати за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_1 .

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок експерта та за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

В розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи №343/135/25, провадження №2/343/226/25.

На час проведення експертизи провадження в справі зупинено.

В апеляційній скарзі керівник Калуської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі: Івано - Франківської обласної державної адміністрації, Долинської міської ради посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 2018090000000082 Івано-Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз уже проведено судову земельно-технічну та оціночно-земельну експертизу щодо спірних земельних ділянок 2622083001:01:001:0500, 2622083001:01:001:0489, а також Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено комплексну судову земельно-технічну експертизу з питань землеустрою, висновки яких додано до позовної заяви.

Так, чинне процесуальне законодавство, не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих в межах інших проваджень. Відтак, висновки експерта, за наслідками проведеної експертизи у кримінальному провадженні є доказом у даній справі, підстав ставити під сумнів проведення зазначених експертиз немає.

Крім того, суд призначаючи експертизу щодо накладення спірних земельних ділянок на земельну ділянку з кадастровим номером 2622083000:05:001:0013, яка є суміжною, вийшов за межі позовних вимог. Оскільки, позовні вимоги прокуратури жодним чином не стосуються саме земельної ділянки з кадастровим номером 2622083000:05:001:0013 площею 366,8677 га, а стосуються земель лісогосподарського призначення, а саме - виділ 5 квартал 11 Малотур`янського лісництва ДП «Вигодський держлісгосп», на якому знаходиться Дендрологічний парк «Малотур`яниський» на площі 6,8 га (на теперішній час філія «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України»).

Межі земельної ділянки площею 366,8677 га, кадастровий номер 2622083000:05:001:0013, встановлені в натурі та внесені до Державного земельного кадастру на підставі проекту землеустрою, сформована земельна ділянка 15 листопада 2022 року на підставі ЗУ «Про внесення змін та деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» серія та номер 5245-IV, виданий 06 вересня 2012 року цільове призначення: для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг і при накладенні на інші земельні ділянки дані вносяться в технічну документацію і для цього не потрібно призначати експертизу, а достатньо технічної документації зазначеної земельної ділянки. Однак, вказана земельна ділянка не стосується предмету спору, а є суміжною.

До того ж, суд призначив експертизу, щодо суміжної земельної ділянки площею 366,8677 га, кадастровий номер 2622083000:05:001:0013 у підготовчому провадженні, чим порушив вимоги ст. 189 ЦПК України, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Враховуючи наведене, зазначає, що до матеріалів справи надано достатньо доказів, які необхідні для з`ясування всіх обставин справи. Встановити всі обставини справи є можливим на підставі долучених доказів, а тому немає необхідності у призначенні повторної експертизи у галузі земельних правовідносин, щодо суміжної земельної ділянки, а тому оскаржувану ухвалу слід скасувати.

Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Юхман Л.Я. та представника Івано-Франківської обласної державної адміністрації Ігнатенка О. Ю., які просили скаргу задовольнити, пояснення представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Грица Ю.Ю., який просив залишити ухвалу суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвали без змін з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що обставини, для встановлення яких позивачі просять призначити експертизу, входять у предмет доказування, а встановити такі обставини можна лише за допомогою спеціальних знань, а тому суд вважав за необхідним призначити у справі земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити питання зазначені представником.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у справі є передання у власність відповідачам частково земельної ділянки, яка належить до земель природно-заповідного фонду «Дендропарк Малотур`янський» внаслідок виготовлення технічної документації земельних ділянок відповідачів з порушеннями вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування.

В зв`язку з тим, що земельні ділянки відповідачів межують із земельною ділянкою право користування якою зареєстровано за ДП «Ліси України, представник відповідачів заявив клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи для з`ясування питання чи накладаються ці земельні ділянки.

Суд першої інстанції, розглянувши клопотання позивача про призначення судової земельно-технічної експертизи правильно задовольнив його і призначив експертизу, пославшись на те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, без яких неможливо встановити дійсні обставини справи з чим колегія суддів не може не погодитись.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства, які закріплені у статті 129 Конституції України, частині третій статті 2, статті 12 ЦПК України, є принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

До доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, відповідно до статті 76 ЦПК України належать висновки експертів.

Висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частини перша-третя статті 102 ЦПК України).

Статтею 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, за загальним правилом експертиза призначається коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому у справі не має відповідних висновків експертів зі спірних питань або такі висновки є сумнівними.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (частина третя статті 103 ЦПК України).

Згідно статей 1, 3, 7-1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Предметом спору у цій справі є передача у власність відповідачів земельних ділянок із земель заповідно-природного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (частини четверта, п`ята, шоста стаття 103 ЦПК України).

Відповідно допункту 6.1.розділу ІІНауково-методичнихрекомендацій зпитань підготовкита призначеннясудових експертизта експертнихдосліджень,затверджених наказомМіністерства юстиціїУкраїни від08жовтня 1998року №53/5(уредакції наказуМіністерства юстиціїУкраїни від26грудня 2012року №1950/5),основними завданнямиземельно-технічноїекспертизи є: визначеннфактичного землекористуванняземельними ділянками,а самефізичних характеристикземельних ділянок(конфігурації,площі,промірів тощо); визначеннявідповідності фактичногорозташування будівель,споруд таінших об`єктіввідносно межземельних ділянокїх розташуваннюу відповіднійтехнічній документації; визначеннявідповідності фактичногоземлекористування вчастині порушеннямеж танакладання земельнихділянок відповіднодо правовстановлювальнихдокументів тадокументації ізземлеустрою наці земельніділянки; визначенняможливості розподілу(порядкукористування)земельними ділянками,розробка варіантівїх розподілу(порядкукористування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

У пункті6.1.1розділу ІІцих Рекомендаційвстановлено орієнтовнийперелік вирішуванихпитань,які можливопоставити експерту.До такихпитань,зокрема,належать: Який фактичнийпорядок користуванняземельною ділянкою?Яка конфігурація,проміри таплоща земельноїділянки,що перебуваєу користуванніспіввласника (співвласників)? Чивідповідає фактичнерозташування будівель,споруд таінших об`єктіввідносно межземельних діляноктехнічній документації? Чиє порушеннямеж (абонакладання)земельних діляноквідповідно доправовстановлювальних документівта документаціїіз землеустроюна ціземельні ділянки? Чиє технічнаможливість відповіднодо вимогнормативно-правовихактів розділитиземельну ділянку(встановитипорядок їїкористування)відповідно дочасток співвласників(зазначитичастки)? Яківаріанти розподілуземельної ділянки(порядкуїї користування)можливі відповіднодо частокспіввласників (зазначитичастки)та вимогнормативно-правовихактів? Яківаріанти технічноможливі длявлаштування проїзду(проходу)на земельнуділянку? Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на ділянці? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту.

За таких обставин, встановивши, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності призначення по справі зазначеної експертизи. Зміст визначених судом першої інстанції питань, які поставлені на вирішення експертизи, відповідають орієнтовному переліку питань земельно-технічної експертизи.

Отже, виходячи із меж розгляду справи, колегія суддів вважає, що клопотання про призначення експертизи підлягало до задоволення з наведенням тих питань, які зазначені в оскаржуваній ухвалі суду.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Встановлення, обставин того, чи є накладення земельних ділянок, мають істотне значення для вирішення цієї справи з урахуванням заперечень проти позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, призначення експертизи в цій справі, із урахуванням суті заперечень проти позову, було необхідним із метою справедливого розгляду справи, оскільки відповідачі фактично не можуть реалізувати своє право власності на землю, а отже, суд, керуючись положеннями цивільно-процесуального законодавства, для встановлення істинності у справі та з метою виконання завдань правосуддя, міг призначити експертизу.

Дії суду, що сприяють встановленню істини у справі, в жодному разі не повинні сприйматися як дії щодо захисту однієї із сторін процесу. Цивільний процес є формою реалізації правосуддя, яка забезпечує і гарантії здійснення правосуддя, і гарантії права громадян на судовий захист. Такий зв`язок правосуддя і цивільного судочинства пояснює їх принципову єдність як змісту і форми.

Правосуддя через процес необхідно розглядати як доступність, що полягає у певному стандарті, який відбиває вимоги справедливого та ефективного судового захисту, що конкретизується в належних судових процедурах, розумних строках, і безперешкодного звернення усякої заінтересованої особи до суду.

Суд має сприяти у вирішенні спору, а тому призначення у справі експертизи не становить порушення таким судом норм процесуального права.

Не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали й доводи скарги про надання суду висновків судових земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, проведених у кримінальному провадження, оскільки такі питання експертами не вирішені.

Доводи скарги про порушення судом ст. 189 ЦПК України є помилковими, оскільки завданням підготовчого провадження є серед іншого зібрання відповідних доказів (п. 3 ч. 1 ст. 189 ЦПК України), а в самому підготовчому засіданні суд також вирішує питання про призначення експертизи (п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України).

Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 376 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Калуської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Долинської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 21 травня 2025 року.

Судді В. М. Барков

Л. В. Василишин

О. О. Томин