Рішення

від 25.04.2012 по справі 5011-14/2971-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/2971-2012 25.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт - Україна"

до Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1

про стягнення 100 605,75 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 100 605,75 грн., з яких 67 070,50 грн. заборгованості та 33 535,25 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про довгострокові поставки № KV108NK165 від 23.12.08 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.03.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.12 р. розгляд справи відкладено на 25.04.12 р.

В судовому засіданні 18.04.12 р. представник позивача підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.04.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт-Україна" (надалі - позивач, Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі -відповідач, Покупець) було укладено договір про довгострокові поставки № KV108NK165 (надалі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується на протязі дії Договору поставляти у власність Покупця товари (в тому числі, але не виключно, запасні частини для автомобілів, автохімію, мастила, супутні товари для автотранспорту та інше - далі за текстом "товар") окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які с невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язаний приймати товар і оплачувати його вартість на встановлених Договором умовах.

Згідно з п. 5.1. Договору, Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару протягом узгодженого сторонами та зазначеного у накладній строку розрахунків.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивачем на виконання умов договору 31.03.11 р. було поставлено товар на суму 77 000,02 грн. за видатковою накладною № СKV09F85283 (копія видаткової накладної наявна в матеріалах справи), у якій зазначена дата сплати до 27.09.11 р.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши грошові кошти у розмірі 9 929,52 грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 67 070,50 грн.

Пунктом 10.4. Договору сторони встановили, що у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості Покупець зобов'язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу Постачальника штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості неоплаченого товару, у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості Покупець зобов'язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу Постачальника штраф у розмірі 30% (тридцяти відсотків) від вартості неоплаченого товару, у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості Покупець зобов'язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу Постачальника штраф у розмірі 50% (п'ятдесяти відсотків) від вартості неоплаченого товару.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з розрахунком позивача, який у встановленому порядку не спростовано відповідачем, останньому за порушення виконання зобов'язань за договором правомірно нараховано суму штрафу у розмірі 33 535,25 грн., що складає 50 % від суми заборгованості.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідачем було у добровільному порядку виконано частину зобов'язань за договором, також розмір штрафу -50 % від існуючої заборгованості, суд вбачає такий розмір штрафу завищеним та вважає за можливе зменшити його розмір до 25 000,00 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 67 070,50 грн. заборгованості та 25 000,00 грн. штрафу обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення штрафу у розмірі 8 535,25 грн. належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 (03194, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт - Україна" (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 135; код ЄДРПОУ 20454393) 67 070 (шістдесят сім тисяч сімдесят) грн. 50 коп. боргу, 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 2 012 (дві тисячі дванадцять) грн. 12 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.04.12 р.

Суддя С.М. Мельник