Рішення

від 18.06.2008 по справі 2-4342008

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 2-434 2008 рік

                      Справа № 2-434

2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 червня 2008  року Шевченківський районний суд

м. Чернівці в складі:

                        Головуючого - суді

-Гончарової І.М.

                        При секретарі - Брижак

Д.І.

                        З участю адвоката

-ОСОБА_1  

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м.. Чернівці цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про  визнання права власності і встановлення

порядку користування жилим будинком, -

В с т а н о в и в:

        ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_3,ОСОБА_4, зазначивши в ньому що відповідачем ОСОБА_3 вони знаходились в

фактичних шлюбних стосунках

з 1998 року, проживали разом, вели спільне господарство, добудовували за спільні кошти будинок АДРЕСА_1,

який належав мені на праві

особистої власності. За

пропозицією відповідача вони, знаходячись в фактичних шлюбних відносинах, 08.09.1999 року уклали з

ним договір купівлі-продажу належного їй будинку АДРЕСА_1, так як відповідач побоювався претензій на будинок з

боку її першого чоловіка. Готовність будинку на момент укладення договору купівлі-продажу становила 62% .

           31.10.2000 року вона та ОСОБА_3 уклали нотаріально посвідчений шлюбний контракт , на підставі якого будинок АДРЕСА_1 визнаний ними спільною сумісною власністю і в разі

поділу майна подружжя після вступу в силу контракту ділитиметься порівну.

           Шлюбний контракт (договір) набрав

чинності з моменту реєстрації'

ними шлюбу, тобто з 24 листопада 2000 року.

          13 листопада 2006 року шлюб між ними

розірваний, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського

управління юстиції зроблений актовий запис № 969.

          На момент укладення між нею та

ОСОБА_3 договору купівлі-продажу готовність будинку складала 62%. На час

припинення  подружніх стосунків готовність будинковолодіння становить

76%, що підтверджується висновками спеціаліста та Рішенням Апеляційного суду Чернівецької

області від 01 жовтня 2003 року.

          У відповідності до рішення

Апеляційного суду за відповідачкою ОСОБА_4 визнано право власності на 31%

будинковолодіння.

          За ОСОБА_3 та нею (ОСОБА_2)  повинно бути визнано право власності згідно

шлюбному контракту (договору)

та у відповідності до ст.271 Кодексу про шлюб та сім'ю України в рівних долях    по 22,5% будинковолодіння (виходячи із 76%

- 45%:2, виходячи з 100% - 31 -

доля відповідачки ОСОБА_4, у них із ОСОБА_3 - по 34,5%).

           Згідно висновку № 03/3049

спеціаліста  будинковолодіння № 28а по

вулиці Горіхівській можливо поділити на три квартири за декілька ми варіантами.

         На її думку, найбільш правильним 3-й

варіант. Рішенням № 40/3 від 24 березня 2004 року виконкому Шевченківської

районної ради наданий дозвіл на поділ будинковолодіння згідно представленому варіанту.

               Як вбачається із висновків

експерта, тільки квартира № 1 може бути після проведення будівельних робіт  повністю відокремлена від інших двох квартир, а в квартирах № 2 та №

3 є цілий ряд приміщень, які можуть бути тільки в загальному користуванні двох власників

                  Просить встановити порядок

користування будинком за варіантом, згідно якому може бути для її користування влаштована окрема квартира № 1, що

складає 34,5/100 від всього будинку вартістю 18 409 грн. з окремим входом, а для

користування  відповідачів квартира № 2

вартістю 16.666,5 грн., що

складає 31,2/100 будинковолодіння і 18.268,5 грн., що складає 34,3/100 будинковолодіння.

Відповідачі за власним розсудом можуть самі визначити для себе другу або третю

квартиру в будинковолодінні.

                Вона вимушена просити

встановити  саме такий порядок

користування будинковолодінням, так

як частина будинковолодіння, яку вона просить виділити у  користування розміром 34,5/100 на суму 18 409 грн. може бути повністю відокремленою. Між мною та

відповідачами склалися вкрай ворожі стосунки і якщо буде встановлений інший порядок

користування будинковолодінням, наприклад, частина будинковолодіння з

приміщеннями загального користування, - це може привести до самих негативних

результатів.

           Просить  визнати за нею право спільної часткової

власності на 34,5% на суму 18409 грн. будинковолодіння, яке розташоване по вулиці Горіхівській, 28а.

           Просить встановити порядок

користування  будинковолодінням АДРЕСА_1

між співвласниками  -ОСОБА_2, ОСОБА_3 і

ОСОБА_4 , виділивши в її

користування  -  квартиру № 1     жилому будинку  на першому поверсі - сходи вартістю 706 грн., коридор площею 5,20 квм, вартістю 1482

грн., кухню - 8,70 кв. м -

вартістю 2479 грн., жилу

кімнату - 16,80 кв.м - вартістю 4787 грн., сумісний санвузол - 8,30 кв.м - 2518

грн., коридор - 5,70 кв.м -

1664 грн.; в підвалі - Приміщення площею 25,60 кв.м

вартістю 3878 грн., приміщення

площею 4,10 кв.м. вартістю 643 грн.,  1 /3 вигрібної ями, 1/3 огорожі  72 метри вартістю 180

           В користування ОСОБА_3 виділити

квартиру № 2 -  жилому будинку: жилу кімнату площею 15,60 кв.м.,

комору 0,70 кв. м вартістю 5071 грн., а 

в підвалі -

приміщення 1,40 кв. м вартістю 220

грн. приміщення 12,30 кв.м вартістю 1863 грн. приміщення площею 4,10 квм вартістю 621 грн., 1/3 вигрібної ями, 1/3 огорожі 

71,5 м. вартістю 180 грн. та пташник

площею 6,00 кв. м вартістю 880 грн.

           В користування відповідачці ОСОБА_4

виділити квартиру № 3, яка складається з 

жилої кімнати площею

15,50 квм, вартістю 2474 грн.,

жилої кімнати площею

15,60 кв.м, вартістю 2489 грн., балкону   вартістю 190 грн., а в підвалі - приміщення

3,70 кв. м вартістю 560 грн., приміщення 5,30 кв. м вартістю 803 грн.,

приміщення 4,40 кв. м вартістю 690 грн., приміщення 3,10 кв. м вартістю 470

грн.

            В загальному користуванні ОСОБА_3

та ОСОБА_4 залишити  в будинку  - приміщення площею 4,60 кв. м вартістю 498 грн., приміщення 2,60 кв. м

вартістю 379 грн. , приміщення 4,70 кв. м вартістю 669,50 грн., приміщення 4,60

кв. м вартістю 313 грн.,  приміщення 4,40 кв. м вартістю

684,50 грн.,  приміщення 1,70 кв.м  вартістю 242 грн,  приміщення (жила кімната) 14,90 кв. м вартістю 2260,5 грн.,  приміщення 7,10 квм вартістю 483 грн., а

в  підвалі - приміщення площею 2,40 квм вартістю

181,50 грн., приміщення 4,90 квм    вартістю 371 грн., приміщення 7,10 кв. м вартістю

538 грн., приміщення 4,60 кв. м  вартістю

348,5 грн. площею 6,60 кв. м вартістю 500 грн., площею 3,90 кв. м   вартістю

291,5 грн.

      В судовому

засіданні ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримала в повному обсяз0і,

підтвердивши обставини, які викладені в позові.

     ОСОБА_3

позовні вимоги не визнав і пояснив, що ОСОБА_2 не набула права власності на

спірне будинковколодіння, перебувала з ним в шлюбі лише 2 тижні, ніякої участі

в проведенні добудови будинку вона не приймала. Він купив в неї цей будинок до

їх шлюбу,  заплатив за нього гроші. Щодо

встановлення порядку користування будинку, позовні вимоги також не визнав і

пояснив, що будинок взагалі непридатній для житла, проживати в ньому  не можливо, крім цього ОСОБА_2 не має взагалі

ніяких прав на цей будинок.

     Представник

ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав та пояснив, що ОСОБА_4 згідно рішення

Апеляційного суду Чернівецької області від 4 серпня 2004 року є власником 31%

незакінченого будівництвом жилого будинку АДРЕСА_1.  Даний будинок був придбаний ОСОБА_3 в 1999

році, тобто під час їх перебування в шлюбі. Будинок був частково добудований

після того, як вони припинили шлюбні відносини, алеОСОБА_2 участі в добудові не

приймала і не має прав на цей  будинок.

     Суд,

заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що

позов задоволенню не підлягає.

     Згідно вимог

ст.. 27-1 КПШС України особи, які  беруть

шлюб, мають право за власним бажанням укласти угоду щодо вирішення питань життя

сім»ї (шлюбний контракт), в якій передбачити майнові права і обов»язки

подружжя. Порядок укладення шлюбного контракту визначається Кабінетом міністрів

України.

     Судом

встановлено, що дійсно  31 жовтня 2001

року ОСОБА_3. та ОСОБА_2 уклали шлюбний контракт , на умовах якого житловий

будинок АДРЕСА_1, який на час укладення контракту на праві власності належить

чоловікові визнається спільною сумісною власністю і в раз поділу майна подружжя

після вступу в силу цього контракту ділитиметься порівну. Даний контракт був

нотаріально посвідчений та набрав законної сили в день реєстрації між ними

шлюбу, тобто 24 листопада 2000 року.

      Пунктом 2

порядку укладення шлюбного контракту, затвердженого постановою Кабінету

Міністрів України від 16 червня 1993 року № 457 передбачено, що умови шлюбного

контракту щодо переходу права власності на нерухоме майно і інше майно, якщо

законодавством передбачений  спеціальний

порядок набуття цього права, вважаються виконаними лише після належного

оформлення.

       Статтею 392

ЦК України передбачено, що  власник майна

може звернутись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право

оспорюється або не визнається іншою особою.

      ОСОБА_3 не

виконані  належним чином умови шлюбного

контракту, не  дотриманий передбачений

законом порядок набуття права власності ОСОБА_2 на їх спільне майно,  а саме не укладено будь-якої угоди про

відчуження Ѕ частини спільного майна 

на  її користь, тобто ним

оспорюється її право власності на це майно. У ОСОБА_2 відсутній будь-який

правовстановлюючий документ на підтвердження її права власності на спірне

будинковолодіння внаслідок невиконання ОСОБА_3 умов шлюбного контракту.

      Визнання за

ОСОБА_2 права власності  на спірне майно

є необхідною умовою захисту її права власності , а тому суд приходить до

висновку, що за нею слід визнати право на Ѕ 

частину спільного майна з бувшим чоловіком ОСОБА_3

    Згідно вимог

ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній,

господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не

доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або

особа, щодо якої встановлено ці обставини.

     Рішенням

апеляційного суду Чернівецької області від 1 жовтня 2003 року у справі за

позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про визнання недійсним шлюбного контракту

та визнання права власності на 38% незакінченого будівництвом жилого будинку

встановлено, що незакінчений будівництвом будинок (готовністю 62%) АДРЕСА_1 був

придбаний ОСОБА_3 в період шлюбу  з

ОСОБА_4, а саме в  вересні 1999 року, в

зв»язку з чим за ОСОБА_4 судом було визнано право на 31% незакінченого

будівництвом жилого будинку АДРЕСА_1.

     На час

укладення шлюбного контракту зОСОБА_2 готовність даного будинку складала 76%,

що також встановлено зазначеним судовим рішенням.

     Зважаючи на

те, що за ОСОБА_4 було визнано право на 31% цього будинку, то ОСОБА_3 мав у

власності на час укладення шлюбного контракту лише 45% незакінченого  будівництвом жилого будинку АДРЕСА_1, з яких

відповідно слід визнати Ѕ частину, а саме  

22,5%   право власності за ОСОБА_2

відповідно до умов шлюбного контракту.

     Що стосується

вимогиОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 34, 5 % будинковолодіння,

яке розташоване АДРЕСА_1, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, так як

даний будинок не завершений будівництвом, відсоток його готовності складає лише

76%, а у відповідності до вимог ст..331 ЦК України право власності на

новостворене  нерухоме майно( житлові

будинку, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва

(створення майна).

    Крім цього суд

вважає, що не підлягає задоволенню вимогаОСОБА_2 щодо встановлення порядку

користування жилим будинком АДРЕСА_1.

     Відповідно до

п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України, на який посилається позивачка

ОСОБА_2, якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим

про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями

(квартирами, кімнатами) такого будинку. 

    Пунктом 9 цієї

ж постанови передбачене, що за позовом дружини, членів сім»ї забудовника, які

спільно будували будинок, а також спадкоємців суд вправі провести поділ

незакінченого будівництвом будинку якщо враховуючи  ступінь його готовності можливо довести до

кінця будівництво зазначеними особами.

      Так як

спірний будинок є незакінченим будівництвом - 76% готовності , позовні вимоги

ОСОБА_2 стосуються не поділу незакінченого будівництвом будинку, а встановлення

порядку користування жилим будинком, яким не є будинок АДРЕСА_1, так як не

зданий в експлуатацію, суд вважає не можливим встановлення порядку користування

ним.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27-1 КпШС України, ст. 92-97 СК

України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 4 жовтня 1991 року

«Про застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян

на жилий будинок»,  ст. ст. 10, 11, 209,

212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 22,5 % незакінченого будівництвом

жилого будинку АДРЕСА_1.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Чернівецької області через Шевченківський районний суд шляхом подачі в

10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.

295 ЦПК України.

                                                       СУДДЯ