Ухвала

від 24.10.2018 по справі 924/1256/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/1256/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, В.І. Студенець, І.В. Ткач

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокуратури Рівненської області

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2018р.

у складі колегії суддів: І.В. Розізнана - головуючий, В.В. Грязнов, О.В. Мельник

за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави

до

1. Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліз"

про визнання недійсним рішення тендерного комітету ПАТ "Хмельницькобленерго", оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій №ТЕ-130/1-Р, про визнання переможцем відкритих торгів ТОВ "Еліз"; визнання недійсним договору поставки від 04.09.2017р. №ТЕ-130, укладеного між ПАТ "Хмельницькобленерго" та ТОВ "Еліз"

за участю представників учасників:

позивача Біньковська А.В. - прокурор

відповідача-1: не з'явився

відповідача-2: Харченко Р.В.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про визнання недійсним рішення тендерного комітету ПАТ "Хмельницькобленерго", оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій №ТЕ-130/1-Р, про визнання переможцем відкритих торгів ТОВ "Еліз", та про визнання недійсним договору поставки від 04.09.2017р. №ТЕ-130, укладеного між ПАТ "Хмельницькобленерго" та ТОВ "Еліз".

Позов мотивовано недотриманням тендерним комітетом під час відкритих торгів вимог п. 4 ч. 1 ст. 17, 27 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки ТОВ "Еліз" притягувалося до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), тому ТОВ "Еліз" не мало права приймати участі в процедурі закупівлі.

Заступник прокурора вказує на наявність підстав для визнання недійсним договору поставки від 04.09.2017р. №ТЕ-130, у зв'язку з тим, що оспорюваний договір укладений з порушенням норм ст. ст. 656, 669 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 180, 207 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 3, 4, 17, 27 Закону України "Про публічні закупівлі", за наслідками проведення державних закупівель.

Також заступник прокурора в позові наголошує на тому, що у даних правовідносинах відсутній орган, який має повноваження щодо звернення до господарського суду за захистом інтересів держави, що вказує на наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором, в якості позивача з підстав загрози порушень економічних інтересів держави, внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди стабільності роботи енергосистеми у вигляді незаконних витрат коштів.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.02.2018р. у справі №924/1256/17 позов задоволено. Визнано недійсним рішення тендерного комітету ПАТ "Хмельницькобленерго", оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій №ТЕ-130/1-Р, про визнання переможцем відкритих торгів ТОВ "Еліз", визнано недійсним договір поставки №ТЕ-130 від 04.09.2017р., здійснено розподіл судових витрат.

Рішення мотивовано наявністю підстав для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді, оскільки державні органи, які є уповноваженими у сфері державних закупівель, не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнання недійсними рішення тендерного комітету та недійсними угод, укладених за результатами проведених державних закупівель.

Суд першої інстанції посилаючись на те, що ТОВ "Еліз" притягувалося до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч.2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), зазначає, що ПАТ "Хмельницькобленерго" повинно було відхилити тендерну пропозицію ТОВ "Еліз", що не зроблено ПАТ "Хмельницькобленерго", внаслідок чого прийнято незаконне рішення, оформлене протоколом №ТЕ-130/1-Р, про визнання ТОВ "Еліз" переможцем процедури відкритих торгів із закупівлі трансформаторів та за результатами торгів укладено договір поставки, який підлягає визнанню недійсним.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2018р. у справі № 924/1256/17 скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 26.02.2018р. та прийнято нове рішення, яким відмовлено заступнику прокурора Хмельницької області в інтересах держави в задоволенні позову.

Постанова мотивована тим, що прокурор не визначив орган, уповноважений державою здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, а також не довів суду, що даний орган (органи) не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави. Дані недоопрацювання прокурора суд апеляційної інстанції оцінив як необґрунтованість підстав для представництва інтересів держави в суді.

Суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, заступник прокурора Рівненської області звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2018р. та залишити в силі рішення господарського суду Хмельницької області від 26.02.2018р. у справі № 924/1256/17.

Скарга мотивована невірним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 3, 17, 28, 30, 31 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 79, 86, 210, 236 Господарського процесуального кодексу України.

Заступник прокурора наголошує на тому, що закупівля проведена з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", тому результати процедури закупівлі, оформлені протоколом розгляду тендерних пропозицій, та договір поставки підлягають визнанню недійсними.

Крім того, заступник прокурора зазначає, що для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, в даному випадку прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний суб'єкт владних повноважень, який відсутній, оскільки не наділений повноваженнями на звернення до суду із відповідним позовом.

Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2018р. (колегія суддів у складі: Мамалуй О.О. - головуючий, Студенець В.І., Ткач І.В. судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів) відкрито касаційне провадження у справі №924/1256/17 за касаційною скаргою прокуратури Рівненської області та призначено до розгляду касаційну скаргу.

Розглядаючи вищевказану касаційну скаргу, колегія суддів встановила наявність підстав для передачі справи на розгляд об'єднаної палати з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018р. у справі №924/1237/17 суд касаційної інстанції (колегія суддів у складі: Булгакова І.В. - головуючий, Львов Б.Ю., Суховий В.Г. судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством) погодився з висновком апеляційного господарського суду, який відмовив у задоволенні позову заступнику прокурора Хмельницької області в інтересах держави про визнання недійсним договору, у зв'язку з відсутністю підстав для представництва прокурором інтересів держави у справі та безпідставністю не зазначення прокурором органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої (яких) подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу.

Також у зазначеній справі суд касаційної інстанції посилається на аналогічну справу № 922/3393/17, в якій заступник прокурора Харківської області, звертаючись з позовом до суду в інтересах держави визначив орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Північно-східний офіс Держаудитслужби.

Між тим, Верховний Суд (колегія суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г. судової палати для розгляду справ про банкрутство) у постанові від 17.04.2018р. у справі №915/600/17 погодився в висновком суду апеляційної інстанції, який скасував ухвалу місцевого господарського суду про залишення без розгляду позову першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави, та зазначив про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді та належне їх обґрунтування у поданій позовній заяві, оскільки Держаудитслужба не наділена правом на звернення до суду в інтересах держави про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, тому прокурор самостійно, в межах наданих йому повноважень, звернувся до суду в інтересах держави.

Крім того, Генеральною прокуратурою України подано клопотання про передачу справи №924/1256/117 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до ст.ст. 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо судова колегія дійде висновку про необхідність відступити від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 17.04.2018р. у справі №915/600/17 щодо застосування у подібних правовідносинах положень ст.ст. 19, 131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ч. 4, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 4, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Відповідно до п. 2 ст. 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

Враховуючи викладене, та позицію Верховного Суду у постанові від 17.04.2018р. у справі 915/600/17 (колегія суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г. судової палати для розгляду справ про банкрутство) щодо наявності у прокурора підстав для самостійного представництва інтересів держави без зазначення органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах та зважаючи на протилежну позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №924/1237/17 (колегія суддів у складі: Булгакова І.В. - головуючий, Львов Б.Ю., Суховий В.Г. судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством), колегія суддів, для формування єдиної правозастосовчої практики, вважає за необхідне задовольнити клопотання представника Генеральної прокуратури України та передати справу №924/1256/17 на розгляд об'єднаної палати.

Керуючись ч. 2 ст. 302, ст. 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Генеральної прокуратури України задовольнити.

Справу №924/1256/17 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" та товариства з обмеженою відповідальністю "Еліз" про визнання недійсним рішення тендерного комітету ПАТ "Хмельницькобленерго", оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій №ТЕ-130/1-Р, про визнання переможцем відкритих торгів ТОВ "Еліз"; визнання недійсним договору поставки від 04.09.2017р. №ТЕ-130, укладеного між ПАТ "Хмельницькобленерго" та ТОВ "Еліз", передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя В. І. Студенець

Суддя І. В. Ткач