Ухвала

від 28.08.2019 по справі 554/8004/16-ц

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

28 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 554/8004/16-ц

Провадження № 14-431цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М. , Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.

ознайомилася з матеріалами справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (далі - третя особа), про зняття арешту з майна

за касаційною скаргою відповідача на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2017 року та

в с т а н о в и л а:

27 вересня 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив звільнити громадську будівлю (магазин непродовольчих товарів), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 1232 кв. м, на якій розташований вказаний об`єкт, з-під арешту, що був накладений постановою державного виконавця третьої особи від 19 березня 2015 року (ВП № 46955949).

Мотивував позовну заяву такими обставинами:

- 15 червня 2005 року Закрите акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк , правонаступником якого є позивач, уклало з відповідачем кредитний договір № PLLAGB000041 (далі - кредитний договір), відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у вигляді поновлювальної кредитної лінії у розмірі 257 800 дол. СШАзі сплатою 13,92 % річних на строк до 15 червня 2009 року;

- на виконання зобов`язань за кредитним договором 31 березня 2006 року Закрите акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк уклало з відповідачем договір іпотеки, предметом якого були майнові права на незакінчений будівництвом нежитловий будинок для розміщення кафе-бару з літнім майданчиком на АДРЕСА_1 , що знаходиться у стані проектування та реконструкції згідно з рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 28 вересня 2015 року № 256, і земельна ділянка площею 1232 кв. м, на якій розташований вказаний об`єкт (далі разом - предмет іпотеки);

- 26 травня 2016 року Апеляційний суд Полтавської області ухвалив рішення у справі № 554/2665/15-ц за позовом позивача до відповідача та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким змінив рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 березня 2016 року, виклавши абзац 2 його резолютивної частини у такій редакції: у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 931 366,40 грн звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення позивачем від імені відповідача та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення позивачем усіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки, з початковою ціною продажу нежитлової будівлі 14 304 770 грн, а земельної ділянки - 419 840 грн;

- 19 березня 2015 року державний виконавець третьої особи прийняв постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, зокрема предмета іпотеки;

- вказаний арешт обмежує право позивача реалізувати предмет іпотеки, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

16 лютого 2017 року Октябрський районний суд м. Полтави ухвалив рішення, яким позов задовольнив. Вважав доводи позовної заяви обґрунтованими, оскільки накладений арешт перешкоджає позивачу реалізувати його право продати предмет іпотеки на підставі рішення Апеляційного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року у справі № 554/2665/15-ц.

15 травня 2017 року Апеляційний суд Полтавської області постановив ухвалу, якою залишив без змін рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2017 року.

Мотивував ухвалу так:

- оскільки накладений арешт перешкоджатиме позивачу реалізувати право продати предмет іпотеки у порядку, визначеному судовим рішенням, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову;

- безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що справу не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки позивач звернувся до суду не зі скаргою на дії державного виконавця, а з позовною заявою про звільнення майна з-під арешту, обравши належний спосіб захисту порушеного права;

- спори про цивільне право, пов`язані з майном, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15 і 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) слід розглядати за правилами цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд такого спору має відбуватися за правилами іншого виду судочинства;

- безпідставними є доводи апеляційної скарги про неналежність відповідача, оскільки належним відповідачем в аналогічних до цієї справах є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване;

- розгляд касаційним судом касаційної скарги відповідача на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року у справі № 554/2665/15-ц не міг бути підставою для зупинення провадження у цій справі, як про це зазначив відповідач в апеляційній скарзі;

- необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що права позивача не порушені, і він не може звертатися із цим позовом, оскільки відповідно до статті 3 Закону України Про іпотеку має переважне перед іншими стягувачами право на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки, а накладення арешту на нерухоме майно у зведеному виконавчому провадженні унеможливлює виконання умов договору та рішення суду, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, і позбавляє позивача права на продаж іпотечного майна в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у порядку, визначеному рішенням суду;

- застосування судом першої інстанції приписів Закону України Про виконавче провадження , які не були чинними на час ухвалення рішення, не призвело до неправильного вирішення справи, оскільки чинне на час ухвалення рішення законодавство не перешкоджало іпотекодержателю звернутися до суду з позовом про зняття арешту з майна у разі порушення його переважного права перед іншими стягувачами на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки;

- доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні докази відмови державного виконавця зняти арешт з предмета іпотеки, не впливають на правильність рішення суду першої інстанції, оскільки для звернення з позовною заявою про зняття арешту з майна закон не вимагає попереднього звернення до уповноваженої особи; відсутність такого звернення не є підставою для відмови у захисті порушеного права.

6 червня 2017 року відповідач звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2017 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2017 року, а справу передати на новий розгляду до суду першої інстанції.

Мотивує касаційну скаргу так:

- зазначений у цій справі відповідач не є належним, а тому суди мали відмовити у задоволенні позову;

- оскільки позивач мав подати скаргу на постанову державного виконавця у порядку, передбаченому розділом VIIЦПК України, а не позовну заяву, є підстави закрити провадження у справі;

- позивач не міг звертатися з позовом про зняття арешту з предмета іпотеки, оскільки не є власником останнього та не володіє ним на підставі іншого речового права;

- позивач фактично оскаржує дії державного виконавця, вчинені у зведеному виконавчому провадженні. Проте всі спори з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих з метою виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть якщо у зведеному виконавчому провадженні немає виконавчого провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду;

- суд першої інстанції вирішив справу на підставі рішення Апеляційного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року у справі № 554/2665/15-ц, яке надалі скасував Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 7 грудня 2016 року з направленням вказаної справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції;

- суд першої інстанцій помилково застосував до спірних правовідносин статті 52 і 54 Закону України Про виконавче провадження ;

- встановлені судом першої інстанції обставини не відповідають дійсності, оскільки у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до третьої особи;

- суд першої інстанції не оцінив докази відповідача та не вирішив його клопотання про зупинення та закриття провадження у справі.

15 червня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою відкрив касаційне провадження та зупинив виконання ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2017 року до закінчення касаційного провадження.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року, яким ЦПК Українивикладений у новій редакції.

12 січня 2018 року третя особа подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити без змін ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 26 жовтня 2017 року.

Мотивує відзив такими обставинами:

- 19 березня 2015 року державний виконавець третьої особи виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 46955724 на виконання виконавчого листа № 2/554/1268/2014 від 13 березня 2015 року, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за кредитним договором у сумі 573 974,10 дол. США;

- надалі вказане виконавче провадження було приєднане до зведеного виконавчого провадження № 47058719 про стягнення з відповідача на користь позивача коштів, а тому є підстави вважати, що зняття арешту з нерухомого майна може призвести до порушення майнових прав та інтересів позивача як стягувача. Після реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів (фактично - після укладення договору його купівлі-продажу) кошти будуть перераховані стягувачу. Отже, рішення суду буде виконане, і державний виконавець зможе зняти арешт з майна відповідача;

- за наявності відкритого зведеного виконавчого провадження реалізація позивачем предмета іпотеки є незаконною та призведе до порушення прав потенційних покупців;

- від позивача на адресу третьої особи не надходили заяви про повернення виконавчого листа.

4 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Згідно з довідкою відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління забезпечення автоматизованого документообігу Великої Палати Верховного Суду з 15 липня до 2 серпня 2019 року визначення колегії суддів Великої Палати для розгляду справи (вирішення питання про прийняття її до розгляду) не здійснювалося через недостатню кількість суддів (відсутність кворуму).

Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

З огляду на те, що відповідач оскаржує рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2017 року, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Отже, Велика Палата Верховного Суду розглядатиме справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

у х в а л и л а :

1. Прийняти до розгляду справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, про зняття арешту з майна за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2017 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 23 жовтня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д. А. Гудима Судді:Т. О. АнцуповаВ. С. Князєв С. В. БакулінаН. П. Лященко В. В. БританчукО. Б. Прокопенко Ю. Л. ВласовВ. В. Пророк М. І. ГрицівЛ. І. Рогач В. І. ДанішевськаО. М. Ситнік Ж. М. ЄленінаО. С. Ткачук О. С. ЗолотніковВ. Ю. Уркевич О. Р. Кібенко