УХВАЛА
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 357/12676/18
провадження № 61-1549св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про особисту участь у судовому засіданні у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 а до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2018 року відкрито провадження у справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2018 року про відкриття провадження у справі залишена без змін.
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2019 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22 жовтня 2005 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1353, розірвано.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2019 року залишене без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
22 січня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, просила її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Рух справи у суді касаційної інстанції
14 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
31 березня 2020 року ухвалою Верховного Суду у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 20 лютого 2020 року про зупинення виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2019 року відмовлено.
25 травня 2020 року до Верховного Суду, через представника ОСОБА_4 надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу.
19 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду клопотання ОСОБА_2 від 15 травня 2020 року про зупинення дії рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2019 року задоволено.
30 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду виправлено описки в ухвалі Верховного Суду від 19 червня 2020 року, а саме: у третьому абзаці описової частини ухвали замість: У лютому 2020 року зазначено: У травні 2020 року ; у резолютивній частині ухвали додатково зазначено: Зупинити дію рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2019 року до закінчення касаційного розгляду справи .
Короткий зміст вимог клопотання
10 липня 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про особисту участь у судовому засіданні у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Клопотання обгрунтоване суспільним резонансом, викликаним розглядом цієї спарви, отже, заявник вважає, що є нагальна необхідність у наданні особистих пояснень сторонами у справі.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Вивчивши матеріали цивільної справи, клопотання про виклик представника позивача у судове засідання для надання пояснень, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з пкнктом 1 частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, розгляд цивільної справи у суді касаційної інстанції у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України.
Верховний Суд перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції] (статті 6-1), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Аксен проти Німеччини ( Axen v. Germany , заява № 8273/78, § 25).
Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino проти Португалії ( Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу у справі № 357/12676/18 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Верховний Суд звертає увагу, що, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи (справа Varela Assalino проти Португалії ( Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01).
Беручи до уваги те, що Верховний Суд не вважає питання права, які поставлені у справі № 357/12676/18, питаннями особливої складності, які мають суспільний резонанс та вирішення яких вимагало би проведення судового засідання, а касаційна скарга ОСОБА_2 розглядатиметься без повідомлення та виклику учасників справи, необхідно відмовити у задоволенні клопотання заявника про особисту участь представника позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про особисту участь у судовому засіданні у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківскього міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2020 |
Оприлюднено | 27.07.2020 |
Номер документу | 90591445 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Олійник Алла Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні