Постанова

від 21.10.2020 по справі 905/1302/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2020 р. Справа № 905/1302/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О. , суддя Медуниця О.Є. , суддя Чернота Л.Ф.

за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.

за участю представників сторін:

від позивача : Єфременко О.О., адвокат, довіреність №14-192 від 17.05.2019р.

від відповідача : не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ (вх.№ 2264 Д/3), на рішення Господарського суду Донецької області від 21.11.2019 у справі № 905/1302/18 (суддя - Паляниця Ю.О., повний текст складено та підписано 02.12.2019)

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ,

до : Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» , м. Донецьк

про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання у загальному розмірі 155503529,04 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - АТ НАК Нафтогаз України ) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради Донецькміськтепломережа (далі - ККП Донецькміськтепломережа ) 155 503 529,04 грн. заборгованості, а саме: 3 % річних за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (включно) в сумі 14 849 990,62 грн. та 140 653 538,42 грн. інфляційних за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (включно).

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, вказує на те, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу від 19.01.2012 № 16-12-БО (далі - договір) - прострочив виконання зобов`язання з оплати газу, який поставлено протягом січня-липня 2012 року. АТ НАК Нафтогаз України зазначає, що заборгованість, яку стягнуто рішеннями у справах № 5006/8/47/2012 (поставка газу січень лютий 2012 року), № 905/4268/13 (поставка газу березень травень 2012 року), № 908/2111/15-г (поставка газу червень липень 2012 року), відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, вказану суму заборгованості стягнуто в примусовому порядку. У зв`язку із чим, АТ НАК Нафтогаз України просив суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 16.04.2015 по 23.05.2018 в сумі 14 849 990,62 грн. та інфляційні втрати за період з квітня 2015 року по квітень 2018 року в сумі 140 653 538,42 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.10.2018 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість в загальному розмірі 121233451, 56 грн., з яких: інфляційні втрати в розмірі 106 383 460,94 грн. 94 коп.; 3% річних в розмірі 14849990,62 грн. (т.1, а.с. 67-69).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 скасовано рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення 16 952 092,03 грн. інфляційних втрат та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог. Скасовано рішення Господарського суду Донецької області від 05.10.2018 в частині стягнення з ККП Донецької міської ради Донецькміськтепломережа на користь ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України судового збору в сумі 67 310,71 грн. Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Донецької області від 05.10.2018 у справі № 905/1302/18 в новій редакції: позовні вимог Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради Донецькміськтепломережа про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у загальному розмірі 155 503 529 грн. 04 копійки задовольнити частково. Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради Донецькміськтепломережа на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України заборгованість в загальному розмірі 104 281 359, 53 грн., яких: 89 431 368,91 грн. втрати від інфляції; 14 849 990,62 грн. - 3 % річних. В іншій частині позову відмовити. Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради Донецькміськтепломережа на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 413 480,11 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції (т. 1, а.с. 118-125).

Постановою Верховного Суду від 07.08.2019 постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та рішення Господарського суду Донецької області від 05.10.2018 у справі за № 905/1302/18 скасовано в частині вирішення позову Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про стягнення інфляційних втрат і розподілу судового збору. Справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. В решті постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі за № 905/1302/18 залишено без змін (т. 1, а.с. 175-183).

В даній постанові судом касаційної інстанції зазначено, що ні місцевим, ні апеляційним судом не було належним чином визначено розмір заборгованості відповідача, на який мають бути нараховані заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати за спірний період. Крім того, Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не дали належної правової оцінки як наявної у відповідача перед позивачем заборгованості, так і періоду, протягом якого мало місце невиконання відповідачем грошового зобов`язання з урахуванням судових рішень, на які посилалися суди у оскаржуваних рішеннях, не здійснили перерахунку інфляційних втрат з урахуванням того, що нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням саме збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця.

Під час нового розгляду справи в частині вирішення спору ухвалою суду першої інстанції від 10.09.2019 змінено найменування позивача у справі - з ПАТ НАК Нафтогаз України на АТ НАК Нафтогаз України .

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.11.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з ККП Донецькміськтепломережа на користь АТ НАК Нафтогаз України 93 787 262,63 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 371 944 грн. Стягнуто судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 514 151,10 грн. та судовий збір за подання касаційної скарги 822 426,58 грн. Залишено без розгляду позовні вимоги АТ НАК Нафтогаз України до ККП Донецькміськтепломережа про стягнення інфляційних втрат, які нараховані на інфляційне збільшення боргу в сумі 79 686 936,81 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено (т.1, а.с. 240-245).

Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що розрахунок позивача містить посилання на заявлені до стягнення суми інфляційних втрат у справах № 908/2111/15-г та № 905/2657/15 за попередні періоди, однак не містить посилань на суми, які були стягнуті судовими рішеннями у цих справах, з урахуванням даних обставин суд першої інстанції, на підставі пункту четвертого частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України залишив без розгляду позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат, які нараховані на інфляційне збільшення боргу в сумі 79 686 936,81 грн. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 93 787 262,63 грн інфляційних втрат, господарський суд здійснив розрахунок інфляційних втрат за періоди, визначені позивачем, виключно на заборгованість без включення суми інфляційних втрат за попередні періоди.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, АТ НАК Нафтогаз України звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 46 886 276,19 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити (т.2, а.с.6-12).

Апеляційна скарга обгрунтована посиланням на порушення судом першої інстанції ст. 625 ЦК України, ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України, недоведеність обставин, що мають значення для справи.

Позивач стверджує, що суд першої інстанції здійснив розрахунок інфляційних втрат позивача на суму боргу без урахування інфляційної складової, яка мала місце у період з 14.02.2013 по 31.03.2015, та на яку збільшився основний борг відповідача відповідно до судових рішень у справі № 908/2111/15-г та у справі № 905/2657/15.

На думку скаржника, місцевий господарський суд фактично зменшив розмір заборгованості (базу нарахування інфляційних втрат), яка з урахуванням інфляційної складової попередніх періодів існувала у відповідача перед позивачем станом на 01.04.2015.

На переконання апелянта, позивачем у справі правильно визначений розмір інфляційних втрат, механізм розрахунку яких відповідає нормам законодавства, а також сформованій практиці Верховного Суду.

Позивач не погоджується з висновками суду першої інстанції про залишення позову без розгляду в частині стягнення інфляційних втрат, які нараховані на інфляційне збільшення боргу в сумі 79 686 936,81 грн. з тих підстав, що розрахунок позивача не відображає розмір інфляційних втрат, які були стягнуті за рішеннями у справах № 908/2111/15-г та № 905/3657/15, з розбивкою щодо кожного місяця постачання природного газу. Позивач вважає, що дані висновки суду не відповідають положенням п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 140 653 538,42 грн задоволено частково. Стягнуто КПП Донецькміськтепломережа на користь АТ НАК Нафтогаз України інфляційні втрати в сумі 131 258 727,90 грн, у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 9 394 810,52 грн - відмовлено (т. 2, а.с. 92-101).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив із того, що оскільки заборгованість відповідача за природний газ станом на квітень 2015 року (початок періоду нарахування інфляційних втрат у справі № 905/1302/18) вже існувала у справі № 5006/8/47/2012, яким стягнуто основний борг за поставками січня-лютого 2012 року; у справі № 905/4268/13 за поставками березня-травня 2012 року; у справі № 908/2111/15-г за поставками червня-липня 2012 року), а інфляційні втрати були нараховані позивачем за попередні періоди і стягнуті судовими рішеннями у справах № 908/2111/15-г та № 905/2657/15, які набрали законної сили, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат за наступні періоди (з квітня 2015 року по квітень 2018 року включно) з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця.

Постановою Верховного Суду від 13.08.2020 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у справі № 905/1302/18, а справу передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду (т. 2, а.с. 160-175).

Постанова касаційної інстанції обгрунтована тим, що судом апеляційної інстанції у мотивувальній частині постанови не наведено арифметичного розрахунку інфляційних втрат та взагалі не наведено мотивів відхилення позовних вимог щодо стягнення інфляційних у сумі 9 394 810,52 грн, що в свою чергу суперечить положенням статей 236, 238, 282 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з цим, суд касаційної інстанції вважав вірним висновок суду апеляційної інстанції, що при обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період, що повністю узгоджується з висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постановах від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Відповідно супровідного листа від 27.08.2020 №25.1-16/905/1302/18/539/2020 Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду справу №905/1302/18 надіслано на адресу Східного апеляційного господарського суду, яка одержана судом 03.09.2020 відповідно до штампу канцелярії суду.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2020, для розгляду справи № 905/1302/18 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 у справі № 905/1302/18 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Донецької області від 21.11.2019 у справі № 905/1302/18. Встановлено строк відповідачу до 23.09.2020 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання позивачу по даній справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 призначено справу № 905/1302/18 до розгляду на 21.10.2020 о 10:30 год. та повідомлено, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Зубченко І.В., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2020 визначено колегію суддів у складі: Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є., суддя Чернота Л.Ф.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, явку свого уповноваженого представника в призначене судове засідання не забезпечив. Про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обгрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 19.01.2012 між ПАТ НАК Нафтогаз України (продавець) та ККП Донецькміськтепломережа , (покупець) укладено договір про закупівлю природного газу № 16-12-БО (далі - договір), за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 271121000, ввезений на митну територію України ПАТ НАК Нафтогаз України), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору. Газ, що поставляється за цим договором використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб`єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Пунктом 1.2 договору (в редакції додаткової угоди від 27.06.2012 за № 1) сторонами погоджено, що продавець передає покупцю в період з 01.01.2012 по 31.12.2012 природний газ в обсязі до 45 139,939 тис. куб. м, у тому числі у січні 12 218,841 тис. куб. м, лютому 15 498,072 тис. куб. м, березні 12 380,921 тис. куб. м, квітні 3 515,317 тис. куб. м, травні 536,693 тис. куб. м, червні 490,095 тис. куб. м, липні 500 тис. куб. м.

За умовами пункту 4.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно пункту 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами України та цим договором.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору між сторонами підписано акти приймання-передачі природного газу: від 31.01.2012 за січень 2012 року на суму 48 214 324,70 грн.; від 29.02.2012 за лютий 2012 року на суму 61 153 842,30 грн.; від 31.03.2012 за березень 2012 року на суму 48 853 876,17 грн.; від 30.04.2012 за квітень 2012 року на суму 13 871 089,36 грн.; від 31.05.2012 за травень 2012 року на суму 2 117 736,91 грн.; від 30.06.2012 за червень 2012 року на суму 1 933 865,86 грн.; від 31.07.2012 за липень 2012 року на суму 1 644 474,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.09.2012 у справі № 5006/8/47/2012, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2012, позов прокурора міста Донецька в інтересах держави в особі НАК Нафтогаз України задоволено частково, стягнуто з ККП Донецьктепломережа на користь позивача заборгованість в сумі 95 306 555,66 грн.; провадження у справі щодо стягнення 9 602 217,49 грн боргу - припинено.

Зокрема, рішенням у справі № 5006/8/47/2012 встановлено, що у період з січня по лютий 2012 року позивачем на виконання умов договору поставлено, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 109 368 167,00 грн. Також встановлено, факт проведення відповідачем часткових оплат на загальну суму 14 061 611,34 грн, в тому числі, під час розгляду справи № 5006/8/47/2012 на суму 9 602 217,49 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.07.2013 у справі №905/4268/13 позовні вимоги ПАТ НАК Нафтогаз України до ККП Донецьктепломережа задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 64 842 702,44 грн заборгованості за поставлений за договором природний газ у період з період з березня по травень 2012 року.

У березні 2015 року ПАТ НАК Нафтогаз України звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом до ККП Донецьктепломережа про стягнення 3 578 339,86 грн - основного боргу; 9 954 526,40 грн - інфляційних втрат за період з лютого 2012 року по квітень 2014 року; 10 725 475,92 грн - 3% річних за період з 14.02.2012 по 10.06.2014; 12 626 992,55 грн - пені за період з 14.02.2012 по 13.02.2013 та 12 105 032,58 грн - штрафу.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.06.2015 у справі № 908/2111/15-г, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2015, позовні вимоги ПАТ НАК Нафтогаз України задоволено частково, стягнуто з ККП Донецьктепломережа на користь позивача 3 578 339,86 грн - заборгованості; 10 894 529,32 грн - штрафу, 11 358 791,67 грн - пені, 10 724 074,29 грн - 3% річних, 9 946 988,64 грн - інфляційних втрат та 73 057,55 грн - судового збору.

Зокрема, рішенням у справі № 908/2111/15-г встановлено факт постачання позивачем природного газу у період з червня по липень 2012 року на загальну суму 3 578 339,86 грн та факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем на вказану суму. Також судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення процентів річних, інфляційних втрат, неустойки та штрафу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.12.2015 у справі № 905/2657/15 позовні вимоги ПАТ НАК Нафтогаз України задоволено частково та стягнуто з ККП Донецьктепломережа на користь позивача 3% річних у розмірі 4 050 071,55 грн за період з 11.06.2014 по 15.04.2015 та інфляційних втрат у розмірі 65 613 976,90 грн за період з 01.05.2014 по 31.03.2015.

У мотивувальній частині рішення господарський суд з посиланням на встановлений рішенням господарського суду Запорізької області від 10.06.2015 у справі №908/2111/15-г факт неналежного виконання обов`язку ККП «Донецькміськтепломережа» щодо оплати енергетичного носія за договором №16-12-БО від 19.01.2012 та наявністю боргу останнього перед компанією у сумі 3 578 339,86 грн. (червень-липень 2012 року), дослідивши наявність обставин часткової сплати боргу за поставкою січня 2012 року в сумі 18 320 372,58 грн, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат за період з 01.05.2014 по 31.03.2015 в сумі 65 613 976,90 грн. та процентів річних за період з 11.06.2014 по 15.04.2015 в сумі 4050071,55 грн.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень та в матеріалах справи відсутні відомості щодо перегляду рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2015 у справі №905/2657/15 в апеляційному та в касаційному порядку.

Отже, наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за спожитий природний газ, а також 3 % річних та інфляційних втрат за попередні періоди у зв`язку з простроченням оплати цієї заборгованості є преюдиційними обставинами у розумінні вимог ст. 75 ГПК України.

Відповідно до довідки позивача «Операції по підприємству «Донецькміськтепломережа ККП» по договору №16-12-БО з 01.01.2012 по 30.04.2018, відповідачем в якості погашення заборгованості сплачено 8 075,03 грн., а саме: 10.04.2017 - 3 269,49 грн. (призначення платежу: «перерах. коштів, як погаш. боргу згідно нак. №905/4268/13, виданого 26.07.2013 госп. судом Донецьк. обл.» ), 10.04.2017 - 4 805,54 грн. (призначення платежу: «перерах. коштів, як погаш. боргу згідно нак. №5006/8/47/2012, виданого 21.11.2012 госп. судом Донецьк. обл.» ).

З розрахунку позовних вимог у справі №905/1302/18 вбачається, що сплачені відповідачем кошти були зараховані АТ «НАК «Нафтогаз України» в рахунок часткового погашення заборгованості за поставками січня, березня 2012 року.

Виходячи з того, що відповідач після прийняття рішень у справах №5006/8/47/2012 (поставка газу січень - лютий 2012 року), №905/4268/13 (поставка газу березень - травень 2012 року), №908/2111/15-г (поставка газу червень - липень 2012 року) (з урахуванням змісту постанов судів апеляційної та касаційної інстанції), не погасив заборгованість, яка була стягнута господарськими судами в примусовому порядку, позивач здійснив нарахування 3% річних за період з 16.04.2015 по 23.05.2018 в сумі 14 849 990,62 грн. та інфляційних втрат за період з квітня 2015 року по квітень 2018 року в сумі 140 653 538,42 грн.

З урахуванням постанови Верховного Суду від 13.08.2020, якою скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у справі № 905/1302/18, а справу передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду, предметом нового розгляду справи № 905/1302/18 є вирішення спору в частині інфляційних втрат, а підставою апеляційного оскарження рішення суду є непогодження позивача з власним розрахунком суду першої інстанції.

Верховний Суд в постанові від 13.08.2020 звернув увагу на те, що при новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно належним чином дослідити всі наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зробити належний перерахунок заявлених позивачем інфляційних втрат за спірний період, навівши в постанові арифметичний розрахунок інфляційних втрат, із зазначенням у мотивувальній частині постанови суду мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, в залежності від встановленого, відповідно до вимог закону прийняти рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 236, 282 Господарського процесуального кодексу України.

Вимогами ст. 316 ГПК України встановлено обов`язковість вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

На виконання зазначених вказівок, судовою колегією встановлено наступне.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач наполягає, а відповідач не спростовує, що станом на розрахунковий період (квітень 2015 року) заборгованість відповідача перед позивачем складає 29 893 952,12 грн за зобов`язаннями січня 2012 року; 61 153 842,30 грн за зобов`язаннями лютого 2012 року; 48 853 876,17 грн за зобов`язаннями березня 2012 року; 13 871 089,36 грн за зобов`язаннями квітня 2012 року; 2 117 736,91 грн за зобов`язаннями травня 2012 року; 1 933 865,86 грн за зобов`язаннями червня 2012 року; 1 644 474 грн за зобов`язаннями липня 2012 року.

Разом з цим, позивач в наданому до суду розрахунку позовних вимог підтверджує, що сплачені відповідачем кошти 10.04.2017 в розмірі 4 805,54 грн. були зараховані АТ «НАК «Нафтогаз України» в рахунок часткового погашення заборгованості за поставкою січня 2012 року, а сплачені відповідачем кошти 10.04.2017 в розмірі 3 269,49 грн були зараховані АТ «НАК «Нафтогаз України» в рахунок часткового погашення заборгованості за поставкою березня 2012 року.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Виходячи з аналізу положень ст. ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, з ухваленням Господарським судом Донецької області рішень у справах № 5006/8/47/2012, № 905/4268/13; № № 908/2111/15-г № 905/2657/15 про стягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій зобов`язання відповідача не припинилось та триває на час розгляду даної справи. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.

Виходячи з положень частини другої статті 625 ЦК України, у кредитора є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

Згідно з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003. Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Постанови КМУ №1078).

Отже, при обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.

З огляду на таке, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодилась з методикою розрахунку інфляційних збитків відповідно до статті 625 ЦК України, яка передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100% (дефляції).

Також, Верховним Судом у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.06.2020 у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.

Під час нового розгляду справи № 905/1302/18 та відмовляючи АТ НАК Нафтогаз України в позові в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 46 866 276,19 грн., судом першої інстанції помилково не враховано зазначені вище вимоги закону та того, що заборгованість за природний газ станом на квітень 2015 року (початок періоду нарахування інфляційних втрат у справі № 905/1302/18) вже існувала (у справі № 5006/8/47/2012 стягнуто основний борг за поставками січня-лютого 2012 року; у справі № 905/4268/13 за поставками березня-травня 2012 року; у справі № 908/2111/15-г за поставками червня-липня 2012 року), а інфляційні втрати були нараховані позивачем за попередні періоди і стягнуті судовими рішеннями у справах № 908/2111/15-г та № 905/2657/15, які набрали законної сили, а тому нарахування інфляційних втрат за наступні періоди (з квітня 2015 року по квітень 2018 року включно) правомірно здійснені позивачем з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Такий висновок суду апеляційної інстанції повністю узгоджується з висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано залишив без розгляду позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат, які нараховані на інфляційне збільшення боргу в сумі 79 686 936,81 грн, з огляду на відсутність доказів на підтвердження сум, що слугували базою для нарахування інфляційних втрат з урахуванням змісту рішень у справах № 908/2111/15-г, № 905/2657/15.

При цьому, судовою колегією враховано, що Верховним Судом у постанові від 07.08.2019 у даній справі зроблено вказівку на самостійне встановлення судом першої інстанції розміру заборгованості, на яку необхідно нарахувати інфляційні втрати за спірний період та здійснення належного перерахунку заявлених позивачем інфляційних втрат за спірний період. За таких обставин, відсутність в розрахунку позивача розміру інфляційних втрат, які були стягнуті за рішеннями у справах № 908/2111/15-г та № 905/3657/15, з розбивкою щодо кожного місяця постачання природного газу, не впливає на обов`язок, в даному випадку, суду апеляційної інстанції здійснити власний перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат в сумі 140 653 538,42 грн.

Як свідчить представлений позивачем розрахунок інфляційних втрат, Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України заявлено до стягнення інфляційні за загальний період з 01.04.2015 по 30.04.2018 в сумі 140 653 538,42 грн (т. 1, а.с. 10-19), а саме:

- 26 463 618,56 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (поставка січня 2012 року на суму 48 214 324,70 грн;

- 53 965 256,93 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (поставка лютого 2012 року на суму 61 153 842,30 грн;

- 42 981 733,52 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (поставка березня 2012 року на суму 48 853 876,17 грн;

- 12 203 942,05 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (поставка квітня 2012 року на суму 13 871 089,36 грн;

- 1 868 815,39 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (поставка травня 2012 року на суму 2 117 736,91 грн;

- 1 711 691,90 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (поставка червня 2012 року на суму 1 933 865,86 грн;

- 1 458 480,07 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (поставка липня 2012 року на суму 1 644 474 грн.

Вказані суми розраховані з урахуванням інфляційного збільшення суми боргу за зобов`язаннями січня-липень 2012 року, що було предметом розгляду у справах №908/2111/15-г, №905/2657/15.

Згідно розрахунку позивача, який наведено при зверненні з апеляційною скаргою, інфляційні втрати за загальний період з 01.04.2015 по 30.04.2018 складають 138 226 931,03 грн (т. 2, а.с. 8-9), а саме:

- 25 969 124,29 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (сума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за судовими рішеннями у справах № 908/2111/15-г, № 905/2657/15 за зобов`язаннями січня 2012 року на суму 44 156 571,29 грн);

- 53 032 320,95 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (сума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за судовими рішеннями у справах № 908/2111/15-г, № 905/2657/15 за зобов`язаннями лютого 2012 року на суму 90 171 090,02 грн);

- 42 274 029,66 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (сума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за судовими рішеннями у справах № 908/2111/15-г, № 905/2657/15 за зобов`язаннями березня 2012 року на суму 71 879 505,07 грн);

- 12 003 003,57 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (сума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за судовими рішеннями у справах № 908/2111/15-г, № 905/2657/15 за зобов`язаннями квітня 2012 року на суму 20 408 760,09 грн);

- 1 836 503,28 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (сума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за судовими рішеннями у справах № 908/2111/15-г, № 905/2657/15 за зобов`язаннями травня 2012 року на суму 3 122 614,66 грн);

- 1 680 688,30 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (сума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за судовими рішеннями у справах № 908/2111/15-г, № 905/2657/15 за зобов`язаннями червня 2012 року на суму 2 857 681,75 грн);

- 1 431 260,98 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 (сума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за судовими рішеннями у справах № 908/2111/15-г, № 905/2657/15 за зобов`язаннями липня 2012 року на суму 2 433 579,38 грн).

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що в розрахунку позовних вимог відображені саме заявлені до стягнення у справах №908/2111/15-г, №905/2657/15 суми інфляційних втрат за період з 14.02.2012 по 31.03.2015, які, з огляду на висновки місцевого господарського суду щодо часткового задоволення вимог про стягнення інфляційних втрат (справа №908/2111/15-г: заявлені - 9 954 526,40 грн, стягнуті - 9 946 988,64 грн; справа №905/2657/15: заявлені - 69 732 410,52 грн, стягнуті - 65 613 976,90 грн) не можуть слугувати інфляційною складовою для розрахунку індексу інфляції при здійснені перерахунку за спірний період у даній справі.

Варто відзначити, що здійснення судом розрахунку інфляційних не є дією, спрямованою на збирання даних щодо певних обставин (фактів),тобто збирання доказів в розумінні ст. 73 ГПК України, оскільки являє собою суто арифметичну дію, яка не потребує спеціальних знань, спрямовану на перевірку правильності лише розрахунку позивачем заявленої до стягнення суми інфляційних втрат відповідно до наведених самим позивачем в такому розрахунку періодів прострочення.

До того ж, як зазначено вище, самостійне здійснення судом розрахунку спірних сум здійснюється з урахуванням обов`язкових вказівок Верховного Суду у постанові від 13.08.2020 у даній справі.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до формули розрахунку інфляційних втрат, яка наведена Верховним Судом у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.06.2020 у справі № 905/21/19, базовою сумою для розрахунку індексу інфляції є залишок суми боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць, тобто в даному випадку базовою сумою для розрахунку індексу інфляції за період 01.04.2015 по 30.04.2018 є сума боргу відповідача за зобов`язаннями з оплати поставленого газу січень-липень 2012 року разом з інфляційною складовою за попередній місяць, тобто станом на 31.03.2015.

З урахуванням викладеного, перевіривши правильність розрахунку позивачем інфляційних втрат відповідно до наведених самим позивачем періодів прострочення, та здійснивши самостійний розрахунок, судова колегія встановила наступне:

- за зобов`язаннями січня 2012 року заборгованість відповідача разом з інфляційними втратами станом на 31.03.2015 становитиме: 42 193 916,91 грн (29 893 952,12 грн. (залишок боргу) +12 299 964,79 грн (інфляційна складова);

- за зобов`язаннями лютого 2012 року заборгованість відповідача разом з інфляційними втратами станом на 31.03.2015 становитиме: 86 315 791,55 грн (61 153 842,30 грн. (залишок боргу) +25 161 949,25 грн (інфляційна складова);

- за зобов`язаннями березня 2012 року заборгованість відповідача разом з інфляційними втратами станом на 31.03.2015 становитиме: 68 954 963,99 грн (48 853 876,17 грн. (залишок боргу) + 20 101 087,82 грн (інфляційна складова);

- за зобов`язаннями квітня 2012 року заборгованість відповідача разом з інфляційними втратами станом на 31.03.2015 становитиме: 19 578 395,01 грн (13 871 089,36 грн. (залишок боргу) +5 707 305,65 грн (інфляційна складова);

- за зобов`язаннями травня 2012 року заборгованість відповідача разом з інфляційними втратами станом на 31.03.2015 становитиме: 2 989 086,085 грн (2 117 736,91 грн. (залишок боргу) + 871 349,94 грн (інфляційна складова);

- за зобов`язаннями червня 2012 року заборгованість відповідача разом з інфляційними втратами станом на 31.03.2015 становитиме: 2 729 560,98 грн (1 933 865,86 грн. (залишок боргу) + 795 695,12 грн (інфляційна складова);

- за зобов`язаннями липня 2012 року заборгованість відповідача разом з інфляційними втратами станом на 31.03.2015 становитиме: 2 321 098,33 грн (1 644 474 грн. (залишок боргу) +676 624,33 грн (інфляційна складова).

За повідомленням Державної служби статистики України, індекси споживчих цін (індекс інфляції) у спірний період, а саме: квітень 2015 року - квітень 2018 року мали такий вигляд:

квітень 2015 - 114,0; травень 2015 - 102 2; червень 2015 - 100,4; липень 2015 - 99,0; серпень 2015 - 99,2; вересень 2015 - 102, 3; жовтень 2015 - 98,7; листопад 2015 - 102,0; грудень 2015 - 100,7; січень 2016 - 100, 9; лютий 2016 - 99,6; березень 2016 - 101,0; квітень 2016 - 103,5; травень 2016 - 100,1; червень 2016 - 99,8; липень 2016 - 99,9; серпень 2016 - 99,7; вересень 2016 - 101,8; жовтень 2016 - 102,8; листопад 2016 - 101,8; грудень 2016 - 100,9; січень 2017 - 101,1; лютий 2017 - 101,0; березень 2017 - 101,8; квітень 2017- 100,9; травень 2017 - 101,3; червень 2017 - 101,6; липень 2017 - 100,2; серпень 2017 - 99,9; вересень 2017 - 102,0; жовтень 2017 - 101,2; листопад 2017 - 100,9; грудень 2017 - 101,0; січень 2018 - 101,5; лютий 2018 - 100,9; березень 2018 - 101,1, квітень 2018 - 100,8.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат за період з 01.04.2015 по 30.04.2018, нарахованих на прострочену заборгованість, виходячи з кожної окремої поставки січень 2012 - липень 2012, шляхом перемноження залишку основного боргу разом з інфляційною складовою послідовно на індекси інфляції за вказаний період прострочення, з урахуванням часткового погашення боргу, колегія суддів встановила наступне.

За зобов`язаннями січня 2012 року загальний розмір інфляційних втрат від суми боргу разом з інфляційною складовою, що становить 42 193 916,91 грн., перемноженої на відповідні індекси інфляції за період 01.04.2015 по 30.04.2018, за вирахуванням часткової оплати боргу в розмірі 4 805,54 грн., складає 24 810 700,33 грн.

За зобов`язаннями лютого 2012 року загальний розмір інфляційних втрат від суми боргу разом з інфляційною складовою, що становить 86 315 791,55 грн., перемноженої на відповідні індекси інфляції за період 01.04.2015 по 30.04.2018, складає 50 764 904,04 грн.

За зобов`язаннями березня 2012 року загальний розмір інфляційних втрат від суми боргу разом з інфляційною складовою, що становить 68 954 963,99 грн., перемноженої на відповідні індекси інфляції за період 01.04.2015 по 30.04.2018, за вирахуванням часткової оплати боргу в розмірі 3 269,49 грн., складає 40 551 210,21 грн.

За зобов`язаннями квітня 2012 року загальний розмір інфляційних втрат від суми боргу разом з інфляційною складовою, що становить 19 578 395,01 грн., перемноженої на відповідні індекси інфляції за період 01.04.2015 по 30.04.2018, складає 11 514 640,97 грн.

За зобов`язаннями травня 2012 року загальний розмір інфляційних втрат від суми боргу разом з інфляційною складовою, що становить 2 989 086,85 грн., перемноженої на відповідні індекси інфляції за період 01.04.2015 по 30.04.2018, складає 1 757 971,08 грн.

За зобов`язаннями червня 2012 року загальний розмір інфляційних втрат від суми боргу разом з інфляційною складовою, що становить 2 729 560,98 грн., перемноженої на відповідні індекси інфляції за період 01.04.2015 по 30.04.2018, складає 1 605 336,06 грн.

За зобов`язаннями липня 2012 року загальний розмір інфляційних втрат від суми боргу разом з інфляційною складовою, що становить 2 321 098,33 грн., перемноженої на відповідні індекси інфляції за період 01.04.2015 по 30.04.2018, складає 1 365 107,31 грн.

Таким чином, загальна сума інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю природного газу № 16-12-БО від 19.01.2012 за період 01.04.2015 - 30.04.2018 становить 132 369 870,00 грн., в зв`язку з чим позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

В задоволенні позовних вимоги в частині стягнення з відповідача 8 283 668,42 грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2015 по 30.04.2018 колегія суддів відмовляє з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розрахунок позивача щодо інфляційного збільшення станом на 31.03.2015 року, що є інфляційною складовою до суми основного боргу, на який необхідно нарахувати інфляційні втрати за спірний період у даній справі, містить арифметичні помилки та зроблений без врахування фактично стягнутих сум за рішеннями у справах № 908/2111/15-г та № 905/2657/15, які набрали законної сили.

Так, за розрахунком позивача розмір інфляційних втрат станом на 31.03.2015 року складає 69 732 410 грн., та саме такий розмір інфляційних втрат було заявлено позивачем до стягнення при зверненні з позовом у справі № 905/2657/15. Однак, рішенням Господарського суду Донецької області від 08.12.2015 у справі № 905/2657/15 позовні вимоги ПАТ НАК Нафтогаз України задоволено частково та стягнуто з ККП Донецьктепломережа на користь позивача у тому числі інфляційних втрат у розмірі 65 613 976,90 грн за період з 01.05.2014 по 31.03.2015.

Здійснивши самостійний розрахунок інфляційних станом на 31.03.2015 (попередній період) на суму невиконаного відповідачем зобов`язання з оплати поставленого газу за період січень-липень 2012, з метою встановлення базової суми для розрахунку індексу інфляції за спірний період 01.04.2015-30.04.2018, колегія суддів встановила, що розмір інфляційних втрат станом на 31.03.2015 року складає 65 613 976,90, що повністю відповідає рішенню Господарського суду Донецької області від 08.12.2015 у справі № 905/2657/15.

Позивачем не надано до суду належного документального обгрунтування приведеному в апеляційній скарзі розрахунку суми боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за судовими рішеннями у справі № 908/2111/15-г, № 905/2657/15, а також документально не підтверджено інфляційне збільшення заборгованості в заявленому до стягнення розмірі.

Колегія суддів звертає увагу, що на переконання апелянта, механізм розрахунку інфляційних відповідає нормам законодавства, а також сформованій практиці Верховного Суду, проте позивачем не надано до суду власного розрахунку інфляційних втрат за формулою, яка наведена Верховним Судом у складі колегії суддів Об`єднаної палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19. Відсутність такого розрахунку підтверджена представником позивача під час судового засідання 21.10.2020.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 8 283 668,42 грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2015 по 30.04.2018.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради Донецькміськтепломережа на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України інфляційних втрат в сумі 132 369 870,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, за загальним правилом судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку з цим витрати по сплаті судового збору за звернення з позовною заявою, розгляд апеляційних скарг та касаційних скарг підлягають перерахунку пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 273, 275, 277, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення господарського суду Донецької області від 21.11.2019 у справі № 905/1302/18 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.11.2019 р. у справі № 905/1302/18 скасувати.

Позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про стягнення з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради Донецькміськтепломережа інфляційних втрат в сумі 140 653 538,42 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради Донецькміськтепломережа (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, код ЄДРПОУ 33257089) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) інфляційні втрати в сумі 132 369 870,00 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про стягнення з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради Донецькміськтепломережа інфляційних втрат в сумі 8 283 668,42 грн.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради Донецькміськтепломережа (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, код ЄДРПОУ 33257089) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір:

- за позовом в сумі 583 829,90 грн.

- за апеляційною скаргою № 14/4-872 від 11.10.2018 в сумі 584 476,12 грн.

- за касаційною скаргою № 14/4-18 від 03.01.2019 в сумі 1 126 856,60 грн.

- за апеляційною скаргою № 14/4-1897-19 від 27.12.2019 р. в сумі 816 457,15 грн.

- за касаційною скаргою № 14/4-2755-20 від 23.04.2020 в сумі 33 257,60 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 23.10.2020.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Л.Ф. Чернота