Постанова

від 22.12.2020 по справі 320/3875/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3875/19 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бучанської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 у справі за адміністративним позовом комунального некомерційного підприємства Ірпінська центральна міська лікарня Ірпінської міської ради Київської області до Бучанської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ірпінської міської ради, виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

КНП Ірпінська центральна міська лікарня Ірпінської міської ради Київської області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Бучанської міської ради щодо нерозгляду клопотання КНП Ірпінська центральна міська лікарня Ірпінської міської ради Київської області від 04.02.2019 за вих. № 172 у встановлений законом строк;

- визнати протиправним та скасувати рішення Бучанської міської ради № 3178-55-VІІ від 28.03.2019 Про розгляд звернення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області та КНП Ірпінська центральна міська лікарня Ірпінської міської ради;

- зобов`язати Бучанську міську раду надати КНП Ірпінська центральна міська лікарня Ірпінської міської ради Київської області дозвіл на виготовлення документації щодо відведення в постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 2,5900 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Польова, 19, на якій розташовані будівлі Ірпінської міської лікарні (будівлі комунальної власності територіальної громади м. Ірпінь).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Бучанська міська рада звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким провадження у справі закрити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що комунальне некомерційне підприємство "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 26191575, місцезнаходження: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд.38) 20.06.2002 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.18).

Відповідно до пунктів 1.3-1.4 статуту комунального некомерційного закладу "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області, затвердженого рішенням сесії Ірпінської міської ради Київської області сьомого скликання від 19.12.2018 № 4591-62-VII (т.1, а.с.46-55), підприємство є правонаступником Комунального закладу "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області.

Підприємство засноване шляхом об`єднання майна, що перебуває у комунальній власності Ірпінської територіальної громади Київської області. Представником власника є Ірпінська міська рада Київської області.

Майно підприємства є комунальною власністю (п.9.1 статуту).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки - 167479283 від 22.05.2019, т.1, а.с.19-25), єдиний майновий комплекс комунального закладу Ірпінська центральна міська лікарня , загальною площею 3607,3 кв. м., розташований за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Польова, 19, є власністю Ірпінської міської ради Київської області.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Бучанської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки, орієнтовною площею 2,5900 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, на якій розташовані будівлі комунальної власності територіальної громади міста Ірпеня - Ірпінська міська лікарня. Об`єкт нерухомого майна: Київська обл., м. Буча, вул. Польова, буд.19. З вказаної заяви вбачається, що до неї були додані такі документи: свідоцтво про право власності на нерухоме майно; виписка з єдиного реєстру юридичних осіб; статут комунального некомерційного закладу "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області; технічний паспорт на будівлю; графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування будівлі (т.1, а.с.12).

Бучанська міська рада листом від 12.03.2019 № П-2247 повідомила комунальному некомерційному підприємству "Ірпінська центральна лікарня" Ірпінської міської ради, що його звернення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки буде винесено на розгляд постійних депутатських комісій та на чергову сесію Бучанської міської ради в березні 2019 року (т.1. а.с.226).

За результатами розгляду вказаної заяви Бучанською міською радою було прийнято рішення від 28.03.2019 № 3178-55-VII, яким відмовлено комунальному некомерційному підприємству "Ірпінська центральна лікарня" Ірпінської міської ради в наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 2,5900 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, на якій розташовані будівлі комунальної власності територіальної громади міста Ірпеня - Ірпінська міська лікарня.

Вказане рішення мотивовано посиланням на рішення Ірпінської міської ради "Про передачу до комунальної власності територіальної громади міста Буча будівель та споруд охорони здоров`я, розташованих в місті Буча" від 03.01.2007 (згідно якого Ірпінська міська рада вирішила передати безоплатно в комунальну власність територіальної громади м. Буча будівлі та споруди Ірпінської міської лікарні по вул. Польова, 19), рішення Бучанської міської ради "Про прийняття закладів охорони здоров`я, розташованих у місті Буча у комунальну власність територіальної громади міста" від 03.01.2007 №2-1-У (згідно якого Бучанська міська рада прийняла у комунальну власність територіальної громади міста Буча майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Буча, вул. Польова, 19 (установа Ірпінської міської лікарні), а також утворення Бучанської міської об`єднаної територіальної громади та розташування на запитуваній позивачем земельній ділянці будівлі лікарні, яка не належить Ірпінській міській раді (т.1, а.с.13).

Спірне рішення було направлено відповідачем на адресу комунального некомерційного закладу "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області листом від 29.03.2019 №П-2247 (т.1, а.с.26).

Не погоджуючись зі спірним рішенням та бездіяльністю відповідача щодо несвоєчасного розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування відповідної земельної ділянки, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для відмови у наданні комунальному некомерційному закладу "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Польова, буд.19, зокрема, доказів, які б свідчили про відсутність у Ірпінської міської ради Київської області права власності на єдиний майновий комплекс лікарні та, відповідно, наявності такого речового права у Бучанської міської ради, та не підтверджено дотримання відповідачем місячного строку під час прийняття спірного рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що позовні вимоги даного позову не можуть бути розглянуті в межах адміністративного провадження, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Щодо позовних вимог по суті колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом в частини першої статі 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частиною другою статті 92 Земельного кодексу України визначено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Згідно з частиною першою та другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до положень частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Частиною другою статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Як зазначено вище, у спірному рішенні в якості підстави для відмови у наданні позивачу відповідного дозволу зазначено про відсутність у Ірпінської міської ради права власності на єдиний майновий комплекс лікарні за адресою: м. Буча, вул. Польова, 19, з приводу чого суд зазначає таке.

Рішенням Ірпінської міської ради Київської області від 03.01.2007 №321-11-V "Про передачу до комунальної власності територіальної громади міста Буча будівель та споруд охорони здоров`я, розташованих в місті Буча" передано безоплатно в комунальну власність територіальної громади м. Буча будівлі та споруди охорони здоров`я, розташовані в місті Буча, зокрема, будівлі та споруди Ірпінської міської лікарні по вул. Польова, 19, а також будівлі та споруди Ірпінської станції швидкої медичної допомоги по вул. Кірова, 280.

У пункті 2 вказаного рішення зазначено, що враховуючи те, що заклади охорони здоров`я, розташовані в місті Буча (Ірпінської міської лікарні та Ірпінської станції швидкої медичної допомоги), надають спеціалізовану медичну допомогу населенню всього регіону, порядок користування вищевказаними об`єктами передбачити відповідною угодою між Ірпінською та Бучанською міськими радами з обов`язковою умовою, за якою Бучанська міська рада не може змінювати функціональне призначення, структуру та систему діяльності цих закладів без погодження і прийняття відповідного рішення Ірпінською міською радою.

У пункті 3 цього рішення вказано про необхідність створення міським головою комісії з прийому та передачі будівель і споруд та майна Бучанської поліклініки (т.1, а.с.29).

На підставі цього рішення Бучанською міською радою Київської області було прийнято рішення від 03.01.2007 №2-1-У "Про прийняття закладів охорони здоров`я, розташованих у місті Буча, у комунальну власність територіальної громади міста", яким прийнято у комунальну власність територіальної громади міста Буча будівлі та споруди, що обслуговують заклади охорони здоров`я Ірпінської міської ради, а саме: майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Буча, вул. Польова, 19 (установа Ірпінської міської лікарні); майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Буча, вул. Кірова, 280 (установа Станції швидкої медичної допомоги); майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Буча, вул. Польова, 19 (Міжлікарняна аптека Ірпінського відділу охорони здоров`я). Прийнято у власність територіальної громади та на фінансування Бучанської міської ради установу охорони здоров`я - Бучанську міську поліклініку.

Виконавчому комітету Бучанської міської ради приписано оформити свідоцтва про право власності на будівлі та споруди, зокрема, майнового комплексу Ірпінської міської лікарні. Крім того, рішенням передбачено створення комісії для прийняття відповідних майнових комплексів (т.1, а.с.135).

У подальшому, рішенням Бучанської міської ради Київської області від 03.01.2007 №3-1-У "Про передачу в безоплатне користування будівель і споруд, що належать територіальній громаді м. Буча, відділу охорони здоров`я Ірпінської міської ради" передано у тимчасове безоплатне користування відділу охорони здоров`я Ірпінської міської ради будівлі та споруди, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Буча, а саме: майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Буча, Польова, 19 - для обслуговування установи Іріпнської міської лікарні; майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Буча, вул. Кірова, 280 - для обслуговування установи Станції швидкої медичної допомоги.

Майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Буча, вул. Польова, 19, передано на умовах оренди КП Міжлікарняна аптека (т.1, а.с.137).

На підставі цього рішення Ірпінською міською радою Київської області прийнято рішення від 03.01.2007 "Про забезпечення медичними послугами жителів м. Ірпінь", яким встановлено Ірпінському відділу охорони здоров`ю для забезпечення роботи об`єктів охорони здоров`я Ірпінської міської лікарні та Ірпінської станції швидкої допомоги прийняти в безоплатне користування будівлі та споруди, розміщені в місті Буча : будівлю та споруди Ірпінської міської лікарні по вул. Польова, 19 ; будівлю та споруди Ірпінської станції швидкої медичної допомоги по вул. Кірова, 280.

Установу охорони здоров`я - Бучанську поліклініку, безоплатно передано до комунальної власності територіальної громади міста Буча (т.1, а.с.138-139).

Розпорядженням міського голови Бучанської міської ради Київської області від 24.01.2007 № 10 створено комісію щодо прийому справ медпрацівників, будівель, споруд і матеріальних цінностей у комунальну власність територіальної громади в місті в складі:

- голова комісії - Фальковський В.А. - заступник міського голови;

- члени комісії: Михайленко М.Г. - головний лікар; Гачкова М.М. - головний спеціаліст відділу обліку та звітності; Сімон Т.А. - головний бухгалтер Бучанської поліклініки; Самойлова О.В. - завідувач господарством Бучанської поліклініки; Бригинський М.І. - голова профкому Бучанської поліклініки (т.1, а.с.141).

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, рішенням Гостомельської селищної ради Київської області від 17.09.2007 №510-20-V "Про розгляд рішення Ірпінської міської ради від 03.01.2007 № 321-11-V "Про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Буча будівель та споруд охорони здоров`я, розташованих в місті Буча" вирішено звернутись до Ірпінскої міської ради з пропозицією зупинити рішення Ірпінської міської ради від 03.01.2007 №321-11-V у зв`язку з тим, що Ірпінська та Бучанська міські ради з січня 2007 року по вересень 2007 року не узгодили умови використання будівель і споруд Ірпінської міської лікарні, на базі якої отримує медичну допомогу населення селища Гостомель (т.2, а.с.18).

Крім того, виконавчий комітет Ворзельської селищної ради звернувся до голови Ірпінської міської ради Бондаря О.В. з листом від 18.09.2007 №2/15-583, у якому просив призупинити дію рішення Ірпінської міської ради від 03.01.2007 №321-11-V "Про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Буча будівель та споруд охорони здоров`я, розташованих в місті Буча" з тих самих підстав - неузгодження Ірпінською та Бучанською міськими радами умов використання будівель і споруд Ірпінської міської лікарні, на базі якої отримує медичну допомогу населення смт. Ворзеля, що може негативно вплинути на якість надання медичних послуг жителям селища (т.2, а.с.19).

Також, виконавчий комітет Коцюбинської селищної ради Київської області звернувся до голови Ірпінської міської ради Бондаря О.В. з листом від 18.09.2007 №524/04.08, у якому просив призупинити дію рішення Ірпінської міської ради від 03.01.2007 №321-11-V з аналогічних підстав, наведених виконавчим комітетом Верзельської селищної ради у листі від 18.09.2007 №2/15-583 (т.2, а.с.22).

Рішенням Ірпінської міської ради Київської області від 18.09.2007 №856-26-V зупинено дію пункту 1 рішення Ірпінської міської ради від 03.01.2007 №321-11-V "Про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Буча будівель та споруд охорони здоров`я, розташованих в місті Буча" в частині передачі безоплатно в комунальну власність територіальної громади м. Буча будівель і споруд охорони здоров`я, розташованих в місті Буча, а саме: будівель та споруд Ірпінської міської лікарні по вул. Польова, 19; будівель та споруд Ірпінської станції швидкої допомоги по вул. Кірова, 280, а також пункту 2, пункту 3 рішення 11-ї позачергової сесії Ірпінської міської ради V скликання від 03.01.2007 №321-11-V "Про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Буча будівель та споруд охорони здоров`я, розташованих в місті Буча" в частині передачі будівель та споруд охорони здоров`я, крім майна Бучанської поліклініки.

Підставою для прийняття цього рішення зазначено невиконання пункту 2 рішення Ірпінської міської ради від 03.01.2007 № 321-11-V внаслідок виникнення розбіжностей умов підписання угоди між Ірпінською та Бучанською міськими радами стосовно зміни призначення, структури та системи управління закладів охорони здоров`я, що належать до підпорядкування відділу охорони здоров`я Ірпінської міської ради, які територіально розміщені в м. Буча, а також наявність рішення селищної ради с. Гостомель та звернення селищних голів с. Коцюбинське та с. Ворзель (т.2, а.с.17).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 25.11.2008 №283/41 "Про оформлення права власності територіальній громаді міста Ірпеня в особі Ірпінської міської ради на будівлі та споруди Ірпінської міської лікарні відділу охорони здоров`я Ірпінської міської ради м. Буча, вул. Польова, 19" дозволено КП КОР "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" оформити та видати свідоцтво про право власності на будівлі та споруди Ірпінської міської лікарні: будівлі та споруди Ірпінської міської лікарні: будівля головного корпусу лікарні літ. "А", площею 3607,30 кв. м.; будівля харчоблоку літ. "Б", "Б-1", площею 320,00 м. кв.; будівля автоклавної літ. "В", "В-1", площею 83,8 кв. м.; будівля господарського корпусу пральні літ. "Г" площею, 272,3 кв. м.; будівля прохідної літ. "Д" розміром 3,2х4,4 м.; будівля анатомічного корпусу літ. "Ж", "Ж-1",площею 178,9 кв. м.; будівля для стоянки автомобілів літ."З", площею 235,3 кв. м.; літ."З-1", площею 95,9 кв. м.; будівля інфекційного корпусу літ. "И", площею 454,2 кв. м.; будівля міжлікарняної аптеки літ. "П", площею 604,3 кв. м.; будівля дизельної літ. "Р", площею 63,3 кв. м.; будівля складу електрозварки літ."С", площею 76,9 кв. м.; будівля господарчого складу літ."Т", площею 162,4 кв. м.; фундамент літ."Ф", площею 2025,8 кв. м; трансформаторна підстанція літ."Е", розміром 6,х8,25 м.; гараж літ."К" розміром 6,0х11,9 м.; гараж літ."Л" розміром 4,5х6,5 м.; навіс-будівля складу для зберігання матеріалів літ."М", розміром 4,6 х 10,7 м.; гараж літ. "Н", розміром 3,8 х 4,6 м.; альтанка літ."О", розміром 2,0х4,0 м.; будівля насосної літ. "Ч", розміром 2,0х2,0 м.; контейнери літ."Ф", "Ф-1","Ф-2","Ф-3"; навіс літ."Ц" розміром 2,0х2,9 м.; огорожа №1-6; протипожежний водойм №7; замощення І,ІІ, що знаходиться за адресою: м. Буча, вул. Польова, 19 та обліковується на балансі відділу охорони здоров`я Ірпінської міської ради (т.1, а.с.30).

Рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 28.04.2009 №100/10 внесено зміни до пункту 1 рішення виконавчого комітету міської ради №283/41 від 25.11.008 та викладено його в наступній редакції:

"Дозволити КП КОР "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" оформити та видати свідоцтво про право власності територіальній громаді міста Ірпеня в особі Ірпінської міської ради на будівлі та споруди Ірпінської міської лікарні: будівлі та споруди Ірпінської міської лікарні: будівля головного корпусу лікарні літ "А", площею 3607,30 кв. м.; будівля харчоблоку літ. "Б", "Б-1", площею 320,00 м. кв.; будівля автоклавної літ. "В", "В-1", площею 83,8 кв. м.; будівля господарського корпусу пральні літ. "Г" площею, 272,3 кв. м.; будівля прохідної літ. "Д" розміром 3,2х4,4 м.; будівля анатомічного корпусу літ "Ж", "Ж-1",площею 178,9 кв. м.; будівля для стоянки автомобілів літ. "З", площею 235,3 кв. м.; літ. "З-1", площею 95,9 кв. м.; будівля інфекційного корпусу літ. "И", площею 454,2 кв. м.; будівля міжлікарняної аптеки літ. "П", площею 604,3 кв. м.; будівля дизельної літ. "Р", площею 63,3 кв. м.; будівля складу електрозварки літ. "С", площею 76,9 кв. м.; будівля господарчого складу літ. "Т", площею 162,4 кв. м.; фундамент літ. "Ф", площею 2025,8 кв. м; трансформаторна підстанція літ. "Е", розміром 6,х8,25 м.; гараж літ."К" розміром 6,0х11,9 м.; гараж літ. "Л" розміром 4,5х6,5 м.; навіс-будівля складу для зберігання матеріалів літ. "М", розміром 4,6 х 10,7 м.; гараж літ. "Н", розміром 3,8 х 4,6 м.; альтанка літ. "О", розміром 2,0х4,0 м.; будівля насосної літ. "Ч", розміром 2,0х2,0 м.; контейнери літ. "Ф", "Ф-1","Ф-2", "Ф-3"; навіс літ. "Ц" розміром 2,0х2,9 м.; огорожа №1-6; протипожежний водойм №7; замощення І,ІІ, що знаходиться за адресою: м. Буча, вул. Польова, 19 та обліковується на балансі відділу охорони здоров`я Ірпінської міської ради." (т.2, а.с.31).

22.07.2015 державним реєстратором реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Максютою Дмитром Вікторовичем було видано Ірпінській міській раді Київської області свідоцтво (індексний номер 41021038) про право власності на вказаний єдиний майновий комплекс (т.1, а.с.15).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки - 167479283 від 22.05.2019, т.1, а.с.19-25), державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ніловою Ангеліною Олександрівною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 22921574 від 16.07.2015, на підставі якого до Реєстру внесено запис про державну реєстрацію за Ірпінською міською радою Київської області права власності на єдиний майновий комплекс комунального закладу "Ірпінська центральна міська лікарня", що розташований за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Польова, буд.19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 685711232108).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що Ірпінська міська рада є власником єдиного майнового комплексу комунального закладу "Ірпінська центральна міська лікарня" (правонаступником якого є позивач), що розташований за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Польова, буд. 19.

З матеріалів справи вбачається, що Бучанська міська рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Ірпінської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 22921574 від 16.07.2015 на єдиний майновий комплекс за адресою: Київська область, місто Буча, вул. Польова, 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 685711232108), скасування запису про державну реєстрацію прав, номер запису про право власності: № 10504410 від 04.07.2015, скасування свідоцтва про право власності серія та номер: 41021038 від 22.07.2015 видавник: реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.10.2019 у справі № 911/1902/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 та постановою Верховного Суду від 20.05.2020, відмовлено у задоволенні позовних вимог Бучанської міської ради.

У вказаному рішенні Господарським судом Київської області встановлено, що Ірпінська міська рада рішеннями від 18.09.2007 №855-26-V та № 856-26-V частково зупинила дію двох власних рішень: від 03.01.2007 №324-11-V в частині прийняття в безоплатне користування Ірпінським відділом охорони здоров`я будівель та споруд охорони здоров`я та від 03.01.2007 №321-11-V в частині передачі безоплатно в комунальну власність територіальної громади м. Буча, зокрема, будівель та споруд Ірпінської міської лікарні по вул. Польова, 19.

Також, Господарський суд Київської області зазначив, що оскільки станом на момент реєстрації за Ірпінською міською радою Київської області права власності на єдиний майновий комплекс комунального закладу Ірпінська центральна міська лікарня за адресою: Київська область, місто Буча, вул. Польова, 19, дія рішень Ірпінського міської ради Київської області від 03.01.2007 про передачу до комунальної власності територіальної громади міста Буча будівель та споруд Ірпінської міської лікарні по вул. Польова, 19 в м. Буча, зупинена, правові перешкоди для реєстрації за Ірпінською міською радою Київської області права власності на єдиний майновий комплекс за адресою: Київська область, місто Буча, вул. Польова, 19, відсутні. Крім того, Господарським судом Київської області встановлено, що фінансування діяльності Ірпінської центральної міської лікарні в м. Буча здійснюється за рахунок коштів бюджету міста Ірпінь, тобто саме Ірпінська міська рада Київської області несе тягар утримання належного йому майна.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішенням Господарського суду Київської області від 10.10.2019 у справі № 911/1902/19 встановлено правомірність набуття Ірпінською міською радою Київської області права власності на єдиний майновий комплекс за адресою: Київська область, місто Буча, вул. Польова, 19.

В силу положень КАС встановлені у вказаному судовому рішенні факти визнаються судом преюдиціальними та не потребують повторного доказування.

Таким чином, оскільки оскаржуване в рамках цієї справи рішення Бучанської міської ради № 3178-55-VІІ від 28.03.2019 було прийнято на підставі висновків відповідача про відсутність у Ірпінської міської ради Київської області права власності на єдиний майновий комплекс Комунального некомерційного закладу "Ірпінська центральна міська лікарня" за адресою: Київська область, місто Буча, вул. Польова, 19, у той час як матеріали справи свідчать про протилежне, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на виготовлення документації щодо відведення в постійне користування земельної ділянки, розташованої під вказаним об`єктом.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність у Ірпінської міської ради Київської області права власності на єдиний майновий комплекс лікарні та, відповідно, наявності такого речового права у Бучанської міської ради, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність наявності підстав для відмови у наданні комунальному некомерційному закладу "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Польова, буд. 19.

Щодо недотримання відповідачем місячного строку, встановленого нормами чинного законодавства для прийняття рішення за результатами розгляду заяви комунального некомерційного закладу "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області про надання дозволу на виготовлення документації щодо відведення в постійне користування відповідної земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статі 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

В силу положень статті 123 Земельного кодексу України клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою розглядається відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування у місячний строк та за результатами такого розгляду суб`єкт владних повноважень надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Бучанської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування відповідної земельної ділянки 19.02.2019, про що свідчить відбиток штампу Центра надання адміністративних послуг Бучанської міської ради на відповідній заяві (т. 1, а.с.150).

Водночас, спірне рішення було прийнято відповідачем 28.03.2019, тобто з пропуском місячного строку, що свідчить про порушення Бучанською міською радою строку, встановленого статтею 123 Земельного кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції вірно визнав протиправним та скасував рішення Бучанської міської ради №3178-55-VІІ від 28.03.2019 "Про розгляд звернення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області та комунального некомерційного підприємства "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради", а також задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Бучанської міської ради щодо нерозгляду клопотання комунального некомерційного підприємства "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області від 04.02.2019 за вих. № 172 у встановлений законом строк, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалення позитивного рішення або надання мотивованої відмови у наданні відповідного дозволу є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Тобто, відповідно до статті 123 ЗК України, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає послідовні стадії.

Отже, всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у користування.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення юридичної особи щодо того чи іншого земельного питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

За такого правового регулювання суд вважає, що бездіяльність органу місцевого самоврядування стосовно ненадання у встановлений чинним законодавством термін дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування або відмову у наданні такого дозволу, створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, а тому може бути предметом судового оскарження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 0440/5781/18, від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а.

Верховний Суд у постановах від 24.01.2019 у справі № 806/2978/17, від 27.01.2019 у справі № 806/2981/17 та від 20.03.2019 у справі № 826/1106/16 зазначив, що відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 123 Земельного кодексу України.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а відступив від висновку, викладеного в постанові від 31.01.2018 у права № 814/741/16 та від 14.03.2018 у справі № 804/3703/16, згідно з яким ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою за відсутності мотивованої відмови у його наданні не є для особи перешкодою для виготовлення такого проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.

Так, Верховний Суд у справі № 509/4156/15-а дійшов висновку, що згідно з абзацом 3 частини 7 статті 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу. Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку.

Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов`язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.

Відтак, якщо зацікавлена особа замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу у встановлений строк, вона не позбавляється права на оскарження бездіяльності відповідного органу.

У справі, що розглядається, правовідносини є подібними. З тією лише різницею, що позивачем по справі є не фізична, а юридична особа, і йдеться про надання земельної ділянки у постійне користування, а не у власність. Водночас, механізм застосування правових гарантій, встановлених на випадок бездіяльності відповідного органу, який має повноваження надавати дозвіл на розробку відповідного проекту землеустрою, є однаковий.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що висновки Верховного Суду у постанові від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а є релевантними до спірних правовідносин і можуть застосовуватися у справі, що розглядається.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 20.03.2019 у справі № 826/1106/16.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Бучанської міської ради щодо нерозгляду у встановлений законом строк клопотання комунального некомерційного підприємства "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області від 04.02.2019 вих.№172 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 2,5900 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Польова, 19.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Бучанської міської ради надати комунальному некомерційному підприємству "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області дозвіл на виготовлення документації щодо відведення в постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 2,5900 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Польова, 19, на якій розташовані будівлі Ірпінської міської лікарні (будівлі комунальної власності територіальної громади м. Ірпінь), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендації №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, оскільки матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було протиправно відмовлено у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки у постійне користування, колегія суддів вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про те, що позовні вимоги даного позову не можуть бути розглянуті в межах адміністративного провадження, а тому провадження у справі підлягає закриттю, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Занд проти Австрії Комісія висловила думку, що термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

При цьому, колегія суддів зауважує, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо того, що даний спір не може бути розглянутий в межах адміністративного провадження, апелянтом зазначено, що в першу чергу потребує оцінка правомірності визнання права власності на будівлі за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Польова, 19. Тобто, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії/бездіяльність та рішення Бучанської міської ради як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, а і законність набуття особами права власності на об`єкти нерухомості, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Однак, колегія суддів з такими доводами апелянта не погоджується, оскільки спір про право стосовно нерухомого майна, що розташоване за адресою: Київська область, місто Буча, вул. Польова, 19, відсутній, так як в даному випадку позовні вимоги стосуються правомірності відмови у наданні КНП Ірпінська центральна міська лікарня Ірпінської міської ради Київської області дозволу на виготовлення документації щодо відведення в постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 2,5900 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Польова, 19, на якій розташовані будівлі Ірпінської міської лікарні (будівлі комунальної власності територіальної громади м. Ірпінь), а не правомірність дій реєстратора щодо реєстрації право власності нерухомого майна, що розташоване за адресою: Київська область, місто Буча, вул. Польова, 19.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бучанської міської ради залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 24.12.2020