Рішення від 03.09.2021 по справі 540/4237/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4237/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 02.08.2021 року ВП64325881,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач, виконавча служба), в якому просить визнати протиправною та скасувати винесену у межах виконавчого провадження № 64325881 постанову від 02.08.2021 року про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без дотримання вимог Закону України "Про виконавче провадження". Так, умовою накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Державний виконавець не здійснив покладений на нього Законом обов`язок щодо перевірки виконання рішення боржником, оскільки до боржника з приводу виконання рішення суду навіть не звертався. Разом із тим, станом на 04.01.2021 року рішення суду виконано позивачем у добровільному порядку. Рішення суду, на підставі якого здійснюється виконавче провадження, зобов`язує ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надати стягувачам приміщення, рівноцінне приміщенню, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (раніше - АДРЕСА_2 . Боржник надав стягувачу приміщення, яке навіть більше за площею. Не підписання стягувачем акта прийому-передачі нерухомого майна не є підставою для прийняття оскаржуваної постанови. Позовні вимоги просить задовольнити.

За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає з таких підстав. До Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 29.01.2021 року надійшла заява від ОСОБА_3 про примусове виконання виконавчого листа виданого 17.07.2021 року Херсонським міським судом Херсонської області по справі № 664/2854/17. Боржником є ОСОБА_1 , якого зобов`язано надати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 житлове приміщення, рівноцінне приміщенню, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Державним виконавцем 08.02.2021 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №64325881. 30.07.2021 року відділом зареєстровано заяву стягувача ОСОБА_5 , який повідомляє, що рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17.07.2020 року боржником ОСОБА_1 не виконано. 30.07.2021 року на підставі зазначеної заяви державним виконавцем складено акт про невиконання гр. ОСОБА_2 рішення суду. На підставі акта складено оскаржувану постанову, яку відповідач вважає такою, що прийнята на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством. У задоволенні позову просить відмовити.

Розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Суд установив такі обставини.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 17.07.2020 року у справі № 664/2854/17, яке набрало законної сили 14.12.2020 року, зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 житлове приміщення, рівноцінне приміщенню, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

28.01.2021 року Херсонським міським судом Херсонської області видано виконавчий лист по справі № 664/2854/17 про зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 житлове приміщення, рівноцінне приміщенню, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

29.01.2021 року стягувач, ОСОБА_3 , звернув наведений вище виконавчий лист до виконання.

08.02.2021 року Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 64325881.

У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що боржнику, ОСОБА_1 , необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

13.02.2021 року боржнику вручено постанову про відкриття ВП № 64325881.

30.07.2021 року ОСОБА_5 , стягувач у виконавчому провадженні № 64325881, звернувся до виконавчої служби із заявою, в якій повідомив, що станом на дату звернення із цією заявою рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17.07.2020 року у справі № 664/2854/17, яке набрало законної сили 14.12.2020 року, не виконано. Просив вжити заходів з примусового його виконання.

30.07.2021 року відповідачем складено акт від 30.07.2021 року про те, що згідно із заявою стягувача, ОСОБА_5 , встановлено, що ОСОБА_2 не виконано рішення суду по справі № 664/2854/17.

02.08.2021 року державний виконавець направив боржнику виклик із зобов`язанням з`явитись до державного виконавця та надати, зокрема, пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання. Також повідомлено про обов`язок письмово повідомляти про повне чи часткове самостійне виконання рішення та інше.

02.08.2021 року відповідачем винесено постанову у ВП № 64325881, якою на ОСОБА_2 накладено штраф за невиконання рішення суду у сумі 1700 грн.

Суд, дослідивши позиції сторін та надані ними докази дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є законність постанови державного виконавця про накладення штрафу з підстав її невідповідності вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 року № 1404 VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404).

Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За частиною першою статті 75 Закону № 1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника ... .

Аналізуючи наведені положення законодавства у контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Верховний Суд у Постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.

У цій справі установлено, що приймаючи оскаржувану постанову, державний виконавець керувався заявою стягувача щодо невиконання рішення, при цьому, обов`язку щодо перевірки виконання, покладеного Законом України "Про виконавче провадження" не здійснив.

Необхідно зазначити, що позивачем надано до суду докази вчинення дій щодо добровільного виконання рішення, а саме, акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна від 04.01.2021 року, який направлений ОСОБА_2 стягувачу, проте, державний виконавець цих обставин не дослідив та не вчинив жодних дій для їх перевірки.

Факт нездійснення перевірки державним виконавцем виконання рішення боржником, також підтверджується одночасним винесенням та направленням боржнику виклику із зобов`язанням надати докази виконання рішення та оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення на ОСОБА_1 штрафу за невиконання судового рішення.

Таким чином, оскаржувана постанова не відповідає вимогам та принципам, передбаченим частиною 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір розподілено відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02.08.2021 року, винесену у межах виконавчого провадження № 64325881, про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 грн.

Стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34906792, 73000, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Перекопська, будинок 166) судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 105000000