Справа 303/7757/24
№ 1-кп/303/610/24
У Х В А Л А
06 травня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Мукачеві, клопотання прокурора про продовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоющодо обвинуваченого ОСОБА_3 , та клопотання прокурора про продовження запобіжногозаходу увигляді цілодобовогодомашнього арештущодо обвинуваченого ОСОБА_4 , подане у кримінальному провадженні №1202407120000429, внесеному до ЄРДР 05.08.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, у відповідності до ст. 89 КК України не судимого,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, у відповідності до ст. 89 КК України не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_5
сторони захисту - обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 - захисників (адвокатів) ОСОБА_6 , ОСОБА_7
УС ТА НО ВИ В:
У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, та ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25.11.2024 року, змінено запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, строком до 30.11.2024 року, яки продовжено по 12 травня 2025 року включно.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2024 року, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, строком на 60 днів, тобто по 10 травня 2025 року, включно.
У судовому засіданні, прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого на підставі ухвали Закарпатського апеляційного суду Закарпатської області від 25.11.2024 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186, ч.1 ст. 263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, та просив його задоволити.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, 2 із яких тяжкі, за один із яких законом, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Обвинувачений ОСОБА_4 ніде не працює, та не має осіб по роботі, які б за нього поручились, а члени сім`ї не мають впливу на нього, тому відсутні особи, які б поручились за виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, що унеможливлює обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Необхідність застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу викликана тим, щоб запобігти вказаним нижче ризикам. Зокрема ОСОБА_4 може: переховуватися від суду, так як він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та розуміє, що у випадку доведення його вини в суді, він може понести покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні застосовуючи до них психологічний або фізичний вплив (шляхом погроз, умовлянь чи іншим чином) чим зможе примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схилити до дачі неправдивих показань щодо обставин кримінального провадження, що в сукупності, унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при судовому розгляді кримінального провадження та може нівелювати зібрані стороною обвинувачення докази, які будуть надані суду; може продовжити злочинну діяльність, так як він був неодноразово засуджений, але на шлях виправлення не став, вчинив це кримінальне правопорушення проти власності, і з метою відшкодування завданої потерпілим шкоди, щоб мати можливість ініціювати пом`якшення покарання, може вчинити інші корисливі злочини. Із наявних відомостей, які характеризують ОСОБА_4 слід врахувати, що він не бере участі в житті села, ніде не працює, зареєстрований з батьками та братом але з ними не проживає, молодий за віком і здоровий, що вказує про відсутність у нього стійких соціальних зв`язків, а тому оцінюючи в сукупності наявність вказаних ризиків та обставин, передбачених ст. 178 КПК України вважаю, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою не забезпечить виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків. При застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 наведені вимоги процесуального законодавства було враховано слідчим суддею Мукачівського міськрайонного суду і ухвалою від 08.08.2024 року, щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою і визначено заставу в сумі 530 тис. грн., який 02.10.2024 продовжено судом. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25.11.2024 року, змінено щодо ОСОБА_4 запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, який діє до 30.11.2024 року, та який було продовжено до 12 травня 2025 року, включно. Таким чином, з урахуванням характеру суспільної небезпечності та тяжкості діянь, які інкримінується ОСОБА_4 обставин їх вчинення, тяжкості покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим, є всі підстави вважати, що застосований щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту відповідає меті, з якою він застосовується так як такий запобіжний захід дозволяє запобігти настанню вказаним ризикам і забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також виконання завдань кримінального судочинства. Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , дані про його особу, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам, слід продовжити на 2 місяці застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, та покласти на нього обов`язки визначені ухвалою Закарпатського апеляційного суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 , в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та просив обрати відносно ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки останній проходить лікування та не має наміру ухилятися від суду.
Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, захисника, дослідивши клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, з наступних підстав:
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25.11.2024 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком 60 днів, до 30 листопада 2024 року, та покладено на обвинуваченого наступні обов`язки: не відлучатися з місця проживання: АДРЕСА_3 , без дозволу суду; з`являтися за викликом до суду за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, який продовжено до 12 травня 2025 року, включно.
На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк цілодобового домашнього арешту спливає - 12.05.2025 року.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Підставою доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може вчинити спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих чи свідків у даному кримінальному провадженні та те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, судове провадження до закінчення дії ухвали про цілодобовий домашній арешт не завершиться, оскільки триває процедура судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слід продовжити цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_4 ..
У судовому засіданні, прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, застосованого на підставі ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2024 року щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та просив його задоволити.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_3 , 05.08.2024 року близько 02 години 20 хвилин за попередньою змовою із ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, з метою відкритого заволодіння чужим майном проникли на територію дворогосподарства по АДРЕСА_4 де проживає ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 і згідно з розробленого спільного плану ОСОБА_4 переконав ОСОБА_8 , що її чоловік потребує допомоги, оскільки потрапив у ДТП і тоді вона вийшла до виходу з двору, а в цей час ОСОБА_3 проник до спальної кімнати будинку звідки умисно, відкрито викрав сумку марки «Silviarosa» ОСОБА_8 вартістю 305 гривень, з гаманцем у ній марки «ST Leather STO14» вартістю 545 гривень 59 копійок в якій знаходилось 30000 гривень, 12 000 доларів США, які за курсом НБУ на 05.08.2024 р. (41.225 грн. до одного долара) складали 494 700 гривень, 20 000 угорських форинтів, які за курсом НБУ на 05.08.2024 р. (11,2495 форинтів до одної гривні) складали 1777,86 гривень, павербанк марки Trust Primo Eco 20000 mAh чорного кольору бувший у використанні вартістю 454 гривень 50 копійок, чим завдали потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 527 752,3 гривень, а також відкрито заволоділи сумкою «Lanetti» ОСОБА_9 вартістю 359 гривень, 50 копійок із його особистими документами. За таких обставин ОСОБА_4 обвинувачується за ч.4 ст.186, ч.І ст. 263, ч.2 ст. 263 і ч.2 ст. 309 КК України, а ОСОБА_3 по ч.4 ст.186 КК України. 07.08.2024 р. о 13 год. 30 хв. ОСОБА_3 затриманий, у порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, якого 08.08.2024 р. повідомлено про підозру. Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується здобутими в ході досудового слідства доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 05.08.2024 в ході якого поряд з будинком потерпілих, на вулиці, виявлено сумку марки «Silvia rosa» потерпілої ОСОБА_8 із її гаманцем марки «ST Leather STO14», сумкою «Lanetti», яка належить ОСОБА_9 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 , яка підтверджує фактичні обставини викладені в повідомленні про підозру; протоколом допиту ОСОБА_9 щодо викрадених у нього речей та факту ДТП; протоколом впізнання потерпілою підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_10 по фотознімках; протоколом проведення огляду місця події по АДРЕСА_2 під час якого виявлено та вилучено 900 доларів США, викрадених у потерпілої; протоколом слідчого експерименту проведеного із підозрюваним ОСОБА_4 , в ході якого він пояснив та показав на місцевості всі обставинні вчиненого злочину разом із ОСОБА_3 ; протоколом слідчого експерименту проведеного із підозрюваним ОСОБА_3 , в ході якого він пояснив та показав на місцевості всі обставини вчиненого злочину разом із ОСОБА_4 .. За таких обставин ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років і він усвідомлює неминучість призначення йому покарання за його вчинення, у випадку доведення його вини в суді, а тому може переховуватися від суду, будь-яким чином впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, які не допитані судом, продовжити злочинну діяльність, що перешкодить кримінальному провадженню. Відповідно до ст.176 КПК України, до підозрюваного чи обвинуваченого можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів, а саме: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Необхідність застосування стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена тим, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти вказаним нижче ризикам. Зокрема ОСОБА_3 може: переховуватися від суду, так як він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та розуміє, що у випадку доведення його вини в суді, він може понести покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років1 позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні застосовуючи до них психологічний або фізичний вплив (шляхом погроз, умовлянь чи іншим чином) чим зможе примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схилити до дачі неправдивих показань щодо обставин кримінального провадження, що в сукупності, унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при судовому розгляді кримінального провадження та може нівелювати зібрані стороною обвинувачення докази, які будуть надані суду; може продовжити злочинну діяльність, так як він був неодноразово засуджений, але на шлях виправлення не став, вчинив це кримінальне правопорушення проти власності, і з метою відшкодування завданої потерпілим шкоди, щоб мати можливість ініціювати пом`якшення покарання, може! вчинити інші корисливі злочини. Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 09.08.2024 р. щодо підозрюваного ОСОБА_3 обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою із заставою в сумі 530 тис. грн., який 02.10.2024 продовжено судом. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25.11.2024 р. змінено щодо ОСОБА_3 запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, який діє до 30.11.2024 р.. 27.11.2024 р. обвинувачений ОСОБА_3 не виконав умови прийнятого 25.11.2024 р. судом рішення про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, умисно порушив покладені на нього судом обов`язки та відлучився з місця проживання по АДРЕСА_2 , а 28.11.2024 р. його затримано, у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні 27.11.2024 р. кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, і в цей же день повідомлено про підозру за ч.2 ст. 146 та ч.2 ст. 289 КК України. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2024 року, обвинуваченому ОСОБА_3 змінено запобіжнийзахід ізцілодобового домашньогоарешту натримання підвартою із визначенням застави, строком на 60 днів, тобто з 28 листопада 2024 року (з моменту затримання) по 26 січня 2025 року, включно. У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 порушив покладені на нього судом обов`язки та відлучився з місця проживання, тобто настав ризик визначений ст. 177 КПК України, а тому ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 29.11.2024 р.. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Отже, ОСОБА_3 порушив умови застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, продовжив злочинну діяльність, є суспільно-небезпечним так як вчинив три злочини в групі осіб, із яких два тяжкі, наявні повідомлення про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, завдав значний розмір майнової шкоди потерпілій, не бере участі в житті села, ніде не працює, розлучений, хоч і має трьох дітей, але не приймає участі в їх вихованні та утриманні, проживає з батьками та братом до яких не прислухається, молодий за віком і здоровий, що вказує про відсутність у нього стійких соціальних; зв`язків, а тому існують ризики, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з чим, жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1ст.176 КПК Українине може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченимст.177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави. За такихобставин,враховуючи відомостіпро особуобвинуваченого ОСОБА_3 і тяжкістьпокарання,що йомузагрожує уразі визнанняйого судомвинним,не виконанняпокладених нанього процесуальнихобов`язків іобставин,які підтверджують,що надаліпродовжують існуватиризики,передбачені п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,тобто можливістьпереховуватись відслідства тасуду,незаконного впливуна потерпілихта свідків,вчинення іншихкримінальних правопорушень,тому,застосований щодо ОСОБА_3 запобіжний західу видітримання підвартою відповідаєметі зякою вінбув застосованийтак тількицей запобіжнийзахід дозволитьзапобігти настаннювказаним ризикам,забезпечить виконанняобвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язківі завдань кримінального судочинства,а томуслід продовжитиобвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходуу видітримання підвартою ізвизначеною заставоюв сумі530тис.гривень.
Обвинувачений ОСОБА_3 , в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання, однак просив зменшити йому розмір застави з 530000,00 гривень, оскільки він для нього є непосильним для сплати.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала позицію ОСОБА_3 , та теж не заперечувала щодо задоволення клопотання продовження запобіжного заходу, однак вважає, що визначений судом розмір застави, у розмірі 530000,00 гривень, є завідомо непомірним для її підзахисного, що перетворює начебто альтернативний запобіжний захід у безальтернативне тримання під вартою. Зазначає, що при визначенні розміру застави та обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порушення положень ч.4 ст.182 КПК України, судом не було перевірено, чи не є він завідомо непомірний для обвинуваченого, не враховано обставини, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які на думку сторони обвинувачення існують.
Прокурор ОСОБА_5 висловив свою позицію, відносно заявленого клопотання обвинуваченого щодо зменшення розміру застави, та просив відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , оскільки останній може переховуватися від слідства та суду, враховуючи кількість кримінальних проваджень порушених відносно нього.
Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого ним клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, дослідивши клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання про продовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою із визначенням застави, підлягає до задоволення, з наступних підстав:
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.08.2024 року, відносно підозрюваного ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із заставою в сумі 530 тис. грн., який 02.10.2024 року, дію якого було продовжено.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25.11.2024 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком 60 днів, до 30 листопада 2024 року, та покладено на обвинуваченого наступні обов`язки: не відлучатися з місця проживання: АДРЕСА_2 , без дозволу суду; з`являтися за викликом до суду за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
27.11.2024 року обвинувачений ОСОБА_3 не виконав умови прийнятого 25.11.2024 року Закарпатським апеляційним судом рішення про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, умисно порушив покладені на нього судом обов`язки та відлучився з місця проживання: по АДРЕСА_2 . 28.11.2024 року ОСОБА_3 затримано, у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні ним 27.11.2024 року, кримінальних правопорушень, і в цей же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 146 та ч.2 ст. 289 КК України.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2024 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосований (на підставі ухвали Закарпатського апеляційного суду від 25.11.2024 року), на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, тобто з 28 листопада 2024 року (з моменту затримання) по 26 січня 2025 року, включно, який було продовжено по 10 травня 2025 року включно.
На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк тримання під вартою спливає - 10.0.2025 року.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 10 (десяти) років.
Прокурором уклопотанні тасудовому засіданнідоведено наявністьризиків,передбачених ст.177КПК України,які слугувалипідставою застосуваннядо ОСОБА_3 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою,який обвинувачуєтьсяу вчиненнітяжкого злочину. Все це, вказує на нестійкі моральні переконання ОСОБА_3 , у нього немає постійного місця роботи, не має постійного доходу,вчинив тяжкий злочин, раніше вчиняв злочини, крім цього 27.11.2024року обвинувачений ОСОБА_3 не виконавумови прийнятого25.11.2024року Закарпатськимапеляційним судомрішення прозміну запобіжногозаходу ізтримання підвартою надомашній арешт,умисно порушивпокладені нанього судомобов`язки тавідлучився змісця проживання:по АДРЕСА_2 ,28.11.2024року йогобуло затримано,у порядкуст.208КПК України,за підозроюу вчиненніним 27.11.2024року,кримінальних правопорушень,і вцей жедень повідомленопро підозруу вчиненнікримінальних правопорушень(злочинів),передбачених ч.2ст.146та ч.2ст.289КК України, а тому існують ризики, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з чим, жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1ст.176 КПК Українине може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченимст.177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 , суд врахував наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема існування ризики переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Ризиком уконтексті кримінальногопровадження - є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, дійшов обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій обвинуваченим, оскільки попередньою ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, судом була встановлена наявність існування ризику можливого переховування від суду ОСОБА_3 ..
Висновок суду про продовження існування зазначеного ризику, а саме: переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду, слідує, виходячи з того, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене: ч.4 ст.186 КПК України, - є тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена у вигляді позбавлення волі на строк до десять років; що у розрізі положень ст.75 КК України, позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення її від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_3 , до нього буде застосовано виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді без альтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Згідноч.1 ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України. Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
При вирішенні питання щодо можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`яких запобіжних заходів, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою за станом здоров`я, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв`язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.
Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Разом зтим,у даномукримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення (злочину),передбаченого ч.4ст.186КК України,та ст. 182 КПК України наполягає на тому, що застава не може бути завідомо непомірною для нього.
Згідно положень ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Так при визначенні розміру застави, суд зважає не лише на обсяг повідомленої підозри, а виходить і з тих позицій Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу обвинуваченого, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення «Гафа проти Мальти»).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 тимчасово не працює, має постійне місце проживання, однак визначена застава в сумі 530000,00 гривень є непомірною для нього.
Рішення про суму застави має прийматися з урахуванням обставин обвинуваченого та його майна (рішення «Маргаретич проти Хорватії»).
З оглядуна метузастави,головним критерієм,за якиммає бутивизначений розмірзастави,є йогодостатність длязабезпечення виконанняобвинуваченим йогопроцесуальних обов`язків. Саме така позиція міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має буті враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».
Частина 4 ст.182 КПК України визначає, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути явно непомірним для нього.
У цьому контексті помірність розміру застави не означає її відповідність вартості усіх активів обвинуваченого.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Єпорронг та Льон рот проти Швеції»).
Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Таке співвідношення неможливе у ситуації коли для внесення застави підозрюваний вимушений (1) продавати свою нерухомість або інше майно; (2) отримувати кредитні кошти під заставу або інше забезпечення; (3) зупиняти або закривати бізнес; (4) істотним чином змінювати свій спосіб життя.
Отже, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його майнового стану, кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, який відносяться до категорії тяжких злочинів, виходячи із засад розумності, пропорційності та співмірності, враховуючи рішення ЄСПЛ та положення ст. 183 КПК України, а саме те, що визначення розміру застави є правом суду, суд вважає за доцільне зменшити розмір застави, визначений, обвинуваченому ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024071120000429, внесеному до ЄРДР 05.08.2024 року, ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2024 року, з 530000 (п`ятсот тридцять тисяч) гривень, 00 копійок до 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень, 00 копійок, оскільки визначення застави саме в такому розмірі, не буде завідомо непомірним для обвинуваченого, буде достатньою мірою гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов`язків, також враховуючи вагомість ризику переховування обвинуваченого від суду, і може гарантувати, виконання обвинуваченим покладених на нього певних процесуальних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України. Термін покладених обов`язків у разі внесення застави слід визначити до двох місяців.
Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, суддя вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, альтернативні (більш м`які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду, а тому наявна необхідність застосування такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів, відповідно до ч.1ст.197 КПК України.
Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строк тримання під вартою із визначенням зменшеного розміру застави на строк, що не перевищує 60 днів.
Керуючись: Розділ ІІ КПК України, ст.331, 371, 372 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186, ч.1ст. 263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, - задоволити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого (на підставіухвали Закарпатськогоапеляційного судувід 25.11.2024року) щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186, ч.1ст. 263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, строком на два місяці, тобто по 06 липня 2025 року, включно.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2)не відлучатисьз місцяпроживання,а саме: будинок АДРЕСА_5 без дозволу суду;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон.
Зобов`язання, зазначені у пункті 2 цієї ухвали, застосовуються до обвинуваченого на строк 2 (два) місяці з дати винесення цієї ухвали. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
2. Клопотання прокурора про продовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою із визначенням застави, щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України, - задоволити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , під вартою визначити до 04 липня 2025 року, включно.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_7 про зменшення розміру застави у сумі 530000 (п`ятсот тридцять тисяч) гривень, 00 копійок, визначеної ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2024 року, як альтернативного запобіжного заходу при застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задоволити.
Зменшити розмір застави, визначений, обвинуваченому ОСОБА_3 , ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2024 року, з 530000 (п`ятсот тридцять тисяч) гривень, 00 копійок до 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень, 00 копійок.
Визначений ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід - застава в розмірі 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень, 00 копійок, може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача: ЄДРПОУ 26213408, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, МФО отримувача 820172, рахунок отримувача: UA198201720355209001000018501, призначення платежу - застава за обвинуваченого).
Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 на строк два місяці, наступні обов`язки:
1. прибувати до суду за викликом.
2. не спілкуватися та не впливати іншим чином на потерпілу ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_11 ;
3. здати органу досудового розслідування на зберігання паспорти для виїзду за кордон;
4. не відлучатися з Мукачівського району без дозволу суду;
5. повідомляти суд про зміну свого місця проживання та /або роботи.
У разі внесення застави і з моменту звільнення обвинуваченого, з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений, зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу, покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити обвинуваченим негайнопісля їїоголошення та направити учасникам судового провадження для відому.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_12
Суд | Не вказано |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2025 |
Оприлюднено | 09.05.2025 |
Номер документу | 127152246 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Грабіж |
Кримінальне
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Морозова Н. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні