Вирок

від 04.11.2013 по справі 532/274/13-к

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1-кп/532/14/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2013 року Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі :

головуючого - судді Мороз Т.М.

з участю секретаря Любовської О.М.

прокурора Снісаренка Г.О.

захисників- адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника потерпілих - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кобеляки кримінальне провадження № 12012180190000007 по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 кімн.721

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_8, судимого 01.02.2012 року Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ч.1 ст.186 КК України до штрафу в розмірі 1000 грн. Штраф сплачений 01.02.2012 р.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.296 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_10

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.296 КК України,

В С Т А Н О В И В :

17 листопада 2012 року в нічний час ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходилися у приміщенні залу очікування залізничного вокзалу ст. Ліщинівка в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області. Близько 3 години ночі до приміщення зайшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_7 умисно, з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи норми та правила поведінки, які встановлені в суспільстві, нахабно, принижуючи честь та гідність ОСОБА_3 та ОСОБА_4, нецензурно виражаючись, наніс удар своєю головою в обличчя ОСОБА_4, який прийшовся останньому по носу. Потім схопивши останнього за одяг, повалив його на підлогу та вилізши на нього зверху, наніс 4 удари кулаками рук по його обличчю. ОСОБА_3, який знаходився поруч, з метою припинити дії ОСОБА_7 відтягнув останнього з ОСОБА_4, після чого ОСОБА_7 наніс удар лобом своєї голови в область голови ОСОБА_3, а потім один удар кулаком в обличчя. ОСОБА_4 з метою припинення дій ОСОБА_7, почав звертатися до нього та отримав ще один удар кулаком правої руки в область щоки, В результаті цього ОСОБА_3 нанесені легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров’я у вигляді синців на віках правого та лівого ока, а ОСОБА_4 - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я у вигляді закритого перелому кісток носу.

Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вийшли з вокзалу та попрямували до зупинки громадського транспорту, що знаходиться навпроти залізничної станції Ліщинівка.

Через кілька хвилин за ними вийшли ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, і направилися до зупинки громадського транспорту, де знаходилися ОСОБА_4 та ОСОБА_3, підійшли до них та незважаючи, що знаходяться у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ігноруючи елементарні правила поведінки прийняті в суспільстві, діючи нахабно та грубо, принижуючи честь та гідність ОСОБА_3 та ОСОБА_4, умисно, на заклик ОСОБА_8 щодо спільних, одночасних дій, спрямованих на побиття, почали наносити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тілесні ушкодження, а саме ОСОБА_6 наніс один удар правою ногою по правій руці ОСОБА_3, чим спричинив останньому середньої тяжкості тілесне ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров’я у вигляді підголовчатого перелому 5-ої п’ястної кістки правої кисті, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8, звалили ОСОБА_4 на землю та нанесли кілька ударів ногами та руками по голові, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я у вигляді ЗЧМТ зі струсом головного мозку, набряку і синця на спинці носа, синців на віках обох очей, садна на волосяній частині голови в скроневій області зліва, крововиливу в слизову оболонку лівого ока.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 винними себе в пред’явленому обвинуваченні не визнали. Цивільні позови не визнали.

Обвинувачений ОСОБА_7 пояснив суду, що напередодні ввечері він разом з ОСОБА_8 грали в карти та пили пиво. Потім пішли по сигарети до кафе Бажана. Там зустріли ОСОБА_6 і всі разом пішли на вокзал. Через деякий час до приміщення вокзалу зайшли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Він підійшов до них, щоб запитати у ОСОБА_3 чого він ображає його матір. Потім ОСОБА_3 ударив його кулаком правої руки в обличчя, а ОСОБА_4 наніс його два удари ногою по тулубу. Потім він відчув удар з-заді по голові та втратив свідомість.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 умисно він не бив, лише захищався. На зупинці громадського транспорту бійки взагалі не було.

Обвинувачений ОСОБА_8 пояснив суду, що вони з ОСОБА_7, грали в карти, пили пиво, потім пішли в кафе Бажана по сигарети. Зустріли ОСОБА_6 і пішли на залізничну станцію. Через кілька хвилин зайшли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Через деякий час він побачив, як ОСОБА_7 упав, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вибігли з приміщення. Він нікого не бив, а на зупинці громадського транспорту бійки не було.

Обвинувачений ОСОБА_6 пояснив суду, що він був в кафе Бажана, близько 3 години ночі він зустрів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 і разом пішли на вокзал. Він стояв біля каси і почув бійку та звук розбитого скла. Бачив, як ОСОБА_3 звалив ОСОБА_7 на підлогу, сів на нього зверху та намагався попасти йому в лице. ОСОБА_4 бив ОСОБА_7 ногами. Побачивши розбиту голову ОСОБА_7 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 припинили бійку та вибігли з вокзалу. Потім вони втрьох пішли на зупинку, де ОСОБА_7 викликав міліцію. Він особисто нікого не бив, на зупинці громадського транспорту бійки не було.

Не дивлячись на не визнання своєї вини винність ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 повністю доводиться наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_4, який пояснив суду, що 17 листопада 2013 року близько 3 год. ночі він разом з ОСОБА_3 зайшов до приміщення вокзалу, де були обвинувачені. Потім ОСОБА_7, запитавши чи це Башкіра син, нецензурно виражаючись почав штовхати їх, а потім ударив його головою в ніс. Ударом по обличчю звалив його на підлогу і бив кулаками по обличчю. Потім ОСОБА_3 відтягнув ОСОБА_7 від нього і також отримав удар головою та кулаками по обличчю. Потім ОСОБА_7 взяв пляшку і кидався на ОСОБА_3 і розбив її об підлогу. Потім вони вийшли з приміщення і пішли на зупинку громадського транспорту, бо там були їхні скутера. Через деякий час він почув як ОСОБА_8 сказав раз, два, три і обвинувачені підбігли до них, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 почали бити його, поваливши на землю. Він лежав обличчям до землі, а ОСОБА_6 бив ОСОБА_3 Бійку припинили самі обвинувачені і ОСОБА_7 викликав міліцію.

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив суду, що він разом з ОСОБА_4 прийшли на залізничний вокзал, де були їхні знайомі та обвинувачені. До них підійшов ОСОБА_7 і запитав чи він Башкір і почав чіплятися до них. ОСОБА_4 почав заступатися за нього і отримав удар головою в обличчя, потім він упав на підлогу і ОСОБА_7 бив його. Він стягнув ОСОБА_7 із ОСОБА_4 і ОСОБА_7 ударив його головою в обличчя. Потім на зупинці громадського транспорту ОСОБА_6 ударив його ногою по правій руці. А ОСОБА_8 та ОСОБА_7 били ОСОБА_4 Бійку припинили самі обвинувачені і ОСОБА_7 викликав міліцію.

- показаннями свідка ОСОБА_10, який пояснив суду, що він разом з обвинуваченими відпочивали у кафе Бажана, де вживали пиво. Потім пішли на залізничний вокзал. Через деякий час прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Потім ОСОБА_7 з ОСОБА_4 почали пхати один одного, а потім між ними виникла бійка. ОСОБА_4 був на полу, а ОСОБА_7 бив його. Потім ОСОБА_3 почав відтягувати ОСОБА_7 від ОСОБА_4, і ОСОБА_7, як встав ударив ОСОБА_3 Він їх розборонив, бійка була припинена.

- показаннями свідка ОСОБА_11, яка пояснила суду, що бачила як на вокзалі обвинувачені пили вино. До приміщення вокзалу зайшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_7 почав на підвищених тонах говорити з ОСОБА_3, про те, що він з»явився не в тому місці. Потім вона побачила, як ОСОБА_7 бив ОСОБА_3 кулаками по обличчю. Також ОСОБА_7 схопив скляну пляшку та бігав з нею за ОСОБА_3, намагаючись ударити нею по ОСОБА_3, але не влучив і розбив її об підлогу. ОСОБА_10 Р, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 почали їх розбороняти. Через виниклу бійку вона разом з дівчатами пішла з вокзалу.

- висновком експерта №265, згідно якого у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа зі зміщенням, ЗЧМТ зі струсом головного мозку, набряку і синця на спинці носа, синці на віках обох очей, садна на волосяній частині голови в скроневій області зліва, крововиливу в слизову оболонку лівого ока, які виникли від дії тупого предмета і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Підекспертному було нанесено не менше 4 ударів, які могли бути нанесеними ногами та руками (т.2 а.с.19-20);

- Висновком експерта №267, згідно якого у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді підголовчатого перелому 5-ї п’ястної кістки правої кисті, синців на віках правого та лівого ока, які виникли від дії тупого предмету і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Підекспертому було нанесено не менше 3 ударів, які могли бути нанесеними ногами та руками (т.2 а.с.27-28);

- Протоколом слідчого експерименту, згідно якого ОСОБА_3 показав, як йому було нанесено тілесні ушкодження ОСОБА_7В та ОСОБА_6 та фототаблицями до нього (т.2 а.с.51-57);

- Висновком експерта №12, згідно якого показання, дані ОСОБА_3 при проведенні слідчого експерименту від 12.01.2013 р. відповідають об’єктивним даним судово-медичної експертизи (т.2 а.с.58);

- показаннями експерта ОСОБА_12, яка пояснила суду, що травми, отримані ОСОБА_3 у вигляді перелому кістки на мізинці не можливо заподіяти об тверду поверхню, якою могла б бути підлога, стіна і т.д.

- показаннями свідка ОСОБА_13, матері ОСОБА_7, яка пояснила суду, що вона деякий час спільно проживала з батьком ОСОБА_3 ОСОБА_3 до неї добре відносився, ніяких конфліктів між ними не було.

- показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які повідомили суду, що вони були в складі слідчо-оперативної групи і вночі 17.11.2012 року вони за повідомленням ОСОБА_7 виїхали на місце події - смт. Білики, зупинка громадського транспорту навпроти залізничного вокзалу, який повідомив їх, що він сидів на лавочці на пероні вокзалу, до нього підійшли двоє невідомих осіб і побили його.

- показаннями свідка ОСОБА_17, який пояснив суду, що він виконував обов’язки начальника станції, 17.11.2012 року він прийшов на роботу, зайшов до приміщення вокзалу і побачив на підлозі кров, квитковий касир йому повідомила, що вночі молодь кричала і бушувала.

Показання свідка ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, судом до уваги не приймається, оскільки дані особи не були очевидцями даних подій і їх покази не мають значення для даної справи.

До показань свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_21, які пояснили, що ОСОБА_7 пробили голову скляною пляшкою, суд відноситься критично. скільки вони є близькими родичами обвинуваченого, а отже зацікавленими особами, крім того, дана інформація їм стала відома зі слів самого обвинуваченого ОСОБА_7

Твердження ОСОБА_7 про те, що його безпричинно побили ОСОБА_3 та ОСОБА_4 а також те, що йому ОСОБА_3 розбив голову пляшкою не знайшло свого підтвердження в суді, та спростовано показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які вказали, що саме ОСОБА_7 був ініціатором бійки та намагався вдарити ОСОБА_3 пляшкою і розбив її об підлогу.

Твердження обвинувачених про відсутність бійки на зупинці громадського транспорту не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються показаннями потерпілих, які весь час давали стабільні покази, в той час як обвинувачені давали суперечливі показання, які суд розцінює як їх захист для уникнення відповідальності на вчинене діяння та іншими доказами в їх сукупності.

Відповідно до правових висновків, даних Верховним судом України у справі №5-17 кс від 4.10.2012 року при відмежуванні хуліганства від посягань проти життя та здоров’я людини, необхідно враховувати, що суспільно-небезпечне діяння не може бути кваліфіковано як хуліганство за наявності у сукупності таких обставин: 1) засуджені і потерпілі між собою були знайомі; 2) до злочинного посягання перебували в особистих неприязних стосунках; 3) поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень стала поведінка самих потерпілих; 4) зі змісту протиправних дій кожного із засуджених простежується бажання завдати шкоди власне здоров»ю потерпілих через особисту неприязнь до них.

Судом достовірно встановлено, що обвинувачені та потерпілі між собою знайомі не були, в особистих неприязних відносинах між собою не перебували. Мотивом дій обвинувачених було усвідомлене прагнення проявити неповагу до суспільства, зокрема виявити свою зверхність над ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Крім того, у ОСОБА_7 був і особистий надуманий мотив -зведенння з ОСОБА_3 особистих рахунків із-зі його неналежного відношення до матері ОСОБА_7 Діями обвинувачених було порушено спокій осіб, які перебували в приміщенні вокзалу, їх право на відпочинок, спілкування, через що вони змушені були покинути приміщення вокзалу.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їм злочину повністю і об’єктивно доведена в судовому засіданні.

Кваліфікація дій ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 за ч.2 ст.296 КК визначена вірно, оскільки вони грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, тобто вчинили хуліганство групою осіб.

Крім того, кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст.122 КК України визначена вірно, оскільки він умисно наніс середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що причинило тривалий розлад здоров’я.

Призначаючи покарання у відповідності до ст.ст.65-68 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченими діяння, їх наслідки, особу обвинувачених, щодо яких відсутні негативні характеристики, наявність позитивної характеристика ОСОБА_6, перебування на утриманні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 малолітніх дітей, наявність судимості ОСОБА_7, позицію потерпілих, які наполягали на призначенні максимальної міри покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченим є перебування їх у стані алкогольного сп’яніння, Крім того, обставиною, що отяжує покарання ОСОБА_7 є рецидив злочину.

З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку про призначення покарання обвинуваченим у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином підлягає частковому задоволенню. Слід стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 понесені ОСОБА_3 витрати на придбання медичних засобів на суму 78.91 грн. (а.с.87). Також слід стягнути з обвинувачених на користь ОСОБА_3 кошти у відшкодування завданої моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що в результаті неправомірних дій обвинувачених, потерпілому в даній справі завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та фізичних і душевних стражданнях, яких він зазнав і у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а тому відповідно до ст.23 ЦК України він має право на відшкодування обвинуваченими моральної шкоди. Водночас, суд вважає, що запропонований потерпілим ОСОБА_3 розмір відшкодування є надмірним і не відповідає характеру вчиненого обвинуваченими злочину, глибині фізичних та душевних страждань потерпілого та іншим негативним для нього наслідкам. З урахуванням викладених обставин, зважаючи на вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне, частково задовольнити позовні вимоги в цій частині, та стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_3 5000, 00 грн., а з ОСОБА_7 - 2000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Також підлягають задоволенню вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в сумі по 1000,00 грн. з кожного.

Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення коштів за придбання ліків «пренесса» на суму 12,10 грн., оскільки відсутні докази призначення їх ОСОБА_3 лікарем (т.1 а.с.87, т.2 а.с.19). Також не підлягає задоволенню вимога про стягнення коштів в сумі 412 грн. згідно товарного чеку від 23.11.2012 р. (т.1 а.с.87 на звороті), оскільки не надані докази, які саме медикаменти були придбані. Та не підлягає задоволенню вимога про відшкодування витрат, пов’язаних із прибуттям адвоката до місця судового провадження в сумі 650 грн., оскільки не наданий розрахунок щодо витрачання представником потерпілого саме такої кількості пального до місця судового розгляду справи.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином підлягає частковому задоволенню.

Слід стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 понесені ОСОБА_4 витрати на придбання медичних засобів на суму 283,79 грн., згідно товарних чеків (а.с.92).

Також слід стягнути з обвинувачених на користь ОСОБА_4 кошти у відшкодування завданої моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що в результаті неправомірних дій обвинувачених, потерпілому в даній справі завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та фізичних і душевних стражданнях, яких він зазнав і у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а тому відповідно до ст.23 ЦК України він має право на відшкодування обвинуваченими моральної шкоди. Водночас, суд вважає, що запропонований потерпілим ОСОБА_4 розмір відшкодування є надмірним і не відповідає характеру вчиненого обвинуваченими злочину, глибині фізичних та душевних страждань потерпілого та іншим негативним для нього наслідкам. З урахуванням викладених обставин, зважаючи на вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне, частково задовольнити позовні вимоги в цій частині, та стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2000.00 грн., а з ОСОБА_7 - 3000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Також підлягають задоволенню вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в сумі по 1000,00 грн. з кожного.

Не підлягає задоволенню вимога про відшкодування витрат, пов’язаних із прибуттям адвоката до місця судового провадження в сумі 650 грн., оскільки не наданий розрахунок щодо витрачання представником потерпілого саме такої кількості пального до місця судового розгляду справи.

Керуючись ст. 370, 371, 374, 377 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.122 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки;

- за ч.2 ст.296 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на один рік та з покладенням, відповідно до ст.76 КК України обов’язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.296 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на один рік та з покладенням, відповідно до ст.76 КК України обов’язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на один рік та з покладенням, відповідно до ст.76 КК України обов’язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 78,91 грн., - понесені ним витрати на придбання медичних засобів.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 грошові кошти а сумі 5000,00 (пять тисяч) грн. - за завдану моральну шкоду, та 1000,00 грн.(одну тисячу) - витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2000,00 (дві тисячі ) грн. - за завдану моральну шкоду, та 1000,00 (одну тисячу) грн. - витрат на правову допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 283,79 грн., - понесені ним витрати на придбання медичних засобів.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2000,00(дві тисячі) грн. - за завдану моральну шкоду, та 1000,00 (одну тисячу) грн. - витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 3000,00 (три тисячі) грн. - за завдану моральну шкоду, та 1000,00 (одну тисячу) грн. - витрат на правову допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: