Постанова

від 07.07.2016 по справі 823/578/16

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року справа № 823/578/16

м. Черкаси

14 год. 55 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Тараненку М.О.,

за участю:

представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» (надалі - ТОВ В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» ) з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (надалі - ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області) у якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття: податкової декларації з податку на прибуток підприємства (уточнююча) за 2015 рік; податкових декларацій з ПДВ за грудень 2015 та січень-квітень 2016 і додатків № 5 В«Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» до них;

- зобов'язати відповідача прийняти та зареєструвати датою фактичного отримання податковим органом, а саме: 15.03.2016 податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (уточнююча) за 2015 рік; 20.01.2016 податкову декларацію з ПДВ за грудень 2015 та додаток № 5 до неї; 19.02.2016 податкову декларацію з ПДВ за січень 2016 та додаток № 5 до неї; 18.03.2016 податкові декларації з ПДВ за лютий-березень 2016 та додати № 5 до них; 16.05.2016 податкову декларацію з ПДВ за квітень 2016 та додаток № 5 до неї.

В обґрунтування вимог позивач зазначено, що ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області не прийнято та не зареєстровано звітність ТОВ В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» в електронному вигляді, зокрема: податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (уточнююча) за 2015 рік, а також податкові декларації з ПДВ за грудень 2015 та січень-квітень 2016 і додатки № 5 В«Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» до них. Вказані дії товариство вважає протиправними, оскільки між позивачем та відповідачем укладений договір про визнання електронних документів від 27.10.2015 № 271020151, відповідно до якого позивач подає податкову звітність в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до органу ДФС. Вказаний договір є чинним, а отже відповідач зобов'язаний зареєструвати вказану вище податкову звітність. При цьому, позивач зазначає, що відповідачем до січня 2016 року приймалися документи в електронному вигляді, про що свідчать відповідні квитанції про прийняття електронних документів.

В судовому засіданні представник ТОВ В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову ТОВ В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» заперечив повністю з підстав викладених у запереченні та просив суд залишити його без задоволення, наголосивши, що на час виникнення спірних правовідносин договір про визнання електронних документів від 27.10.2015 № 271020151 був розірваний ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (де позивач з 09.07.2015 перебуває на обліку за неосновним місцем здійснення підприємницької діяльності) 16.12.2015 в односторонньому порядку, в зв'язку з чим у ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області були відсутні правові підстави приймати звітність ТОВ В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» у електронній формі з вказаної дати. Додатково наголосив, що в силу положень абз.3 п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України, у разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» п.49.3 цієї статті.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» , зареєстроване як суб'єкт господарювання 06.04.2015, ідентифікаційний код 39730873.

Судом встановлено, що 27.10.2015 між позивачем та відповідачем укладено договір № 271020151 про визнання електронних документів. Відповідно до зазначеного договору позивач має право подавати податкові документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до органу ДФС.

В подальшому, ТОВ В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» подало до ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області податкову звітність: податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (уточнююча) за 2015 рік, а також податкові декларації з ПДВ за грудень 2015 та січень-квітень 2016 і додатки № 5 В«Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» до них.

Контролюючим органом відповідно до квитанцій № 1 вищевказана звітність ТОВ В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» прийнята не була. У квитанціях причиною неприйняття вказано - «Порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: можливо розірвано договір про визнання електронної звітності».

Вважаючи дії ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області по неприйняттю податкової звітності в електронному вигляді протиправними, ТОВ В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» звернулось до суду за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 ПК України).

Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1. ст.49 ПК України).

У відповідності до приписів п.49.3 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, що прямо визначено в п.49.4 ст.49 ПК України.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів врегульовані Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV (надалі - Закон № 851).

За приписами абз.1 ст.9 Закону № 851, електронний документообіг - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу (абз.1 ст.14 Закону № 851).

Порядок укладення договору про визнання електронних документів між платником податків і контролюючим органом визначено Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 (надалі - Інструкція).

Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

У відповідності до положень зазначеної Інструкції суд встановив, що платник податків надсилає договір в електронному вигляді засобами електронного з'вязку відповідно до затвердженого формату (стандарту) з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб в порядку, що встановлений законодавством. На договір накладаються посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб, які мають право підпису (керівника, бухгалтера, печатки (за наявності)), здійснюється шифрування документа в електронному вигляді та направлення його до органу ДПС за основним місцем обліку. Про отримання договору органом ДПС платнику податків надсилається, в якості підтвердження перша квитанція, підписана ЕЦП ДПС України. Після підписання договору з боку органу ДПС платнику податків надсилається друга квитанція та договір, підписаний ЕЦП ДПС України. Відкриті сертифікати ЕЦП платника податків, яким підписано договір, автоматично імпортуються до бази сертифікатів Інформаційного порталу органів ДПС України.

З врахуванням вищевказаного суд дійшов висновку, що основною умовою для подання платником податків звітності в електронному вигляді є наявність укладеного між платником податків і органом ДПС договору про визнання електронних документів.

Дослідивши укладений між позивачем та відповідачем договір про визнання електронних документів № 271020151 від 27.10.2015 суд з'ясував, що за умовами договору, останній набрав чинності з моменту його підписання сторонами . З моменту укладення цього договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДФС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Так, відповідно до п.10.13 розділу 10 Наказу МФУ № 1588 від 09.02.2011 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) у такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього розділу;

2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

Згідно витягу з ЄДРПОУ по ТОВ В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» , який міститься в матеріалах справи, суд встановив, що з 09.07.2015 позивач перебуває на обліку за неосновним місцем обліку з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві до 01.01.2016.

Як свідчить службовий лист, що був адресований ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві начальнику юридичного відділу ДПІ у м. Черкаси, 16.12.2015 договір про визнання електронних документів № 271020151 від 27.10.2015, що був укладений між ТОВ В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» та ДПІ у м. Черкасах був розірваний ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (за неосновним місцем обліку такого платника) в односторонньому порядку, в підтвердження чого надано витяг з системи «Архів електронної звітності органів ДФС».

Таким чином, оскільки договір про визнання електронних документів № 271020151 від 27.10.2015 був розірваний податковим органом 16.12.2015 в односторонньому порядку, то приймати з 17.12.2015 звітність позивача в електронній формі відповідача здійснювати не уповноважено, в зв'язку з чим відповідно до вимог вищезазначеної Інструкції правомірно направлено квитанції № 1 про неможливість прийняття звітності, яка є предметом даного позову. Тобто, в даному випадку, контролюючим органом не допущено порушень вимог чинного законодавства, а також інтересів ТОВ В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» та вчинено оскаржувані дії відповідно до податкового законодавства та Конституції України.

Суд наголошує, що доказів, які б підтверджували оскарження позивачем дій податкового органу щодо скасування вищевказаного договору матеріали справи не місять.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги ТОВ В«ВЕРЕТА-СОЮЗВ» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 12.07.2016 року