Ухвала

від 30.01.2007 по справі 22ц-188

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц-188

Справа № 22

ц-188                                Головуючий у першій інстанції- КАРНА УХА. С.

Категорія - цивільна                                                              Доповідач

- СТРАШНИЙ М.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2007 року                                                                                                      місто Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:        ІВАНЕНКО Л.В.

суддів:                            СТРАШНОГО

М.М., ШЕМЕЦЬ Н.В.

при секретарі:       ІВАНОВІЙ Н.Б.

З участю - 

ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3   ОСОБА_4,

ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Чернігівського районного

суду від 11 грудня 2006 року по справі

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання шлюбного договору

недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2

та ОСОБА_3 просять скасувати рішення Чернігівського районного суду від 11 грудня 2006 року, яким позов

ОСОБА_1 задоволений і визнаний недійсним шлюбний договір, укладений 26 липня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним

та необгрунтованим, по справі неправильно встановлені обставини та невірно

оцінені докази. Суд невірно застосував норми матеріального права, а саме ст 103 СК України.

Посилання суду на ч.5 ст. 203 ЦК України згідно чого стверджується , що після

укладення договору не наступили правові наслідки, є невірним, так як згідно ч.2

ст. 95 СК України шлюбний договір укладений подружжям набирає чинності у день

його нотаріального посвідчення. З цього моменту наступають і правові наслідки

його заключения.Також є

невірним висновок суду про фіктивність правовчину який вчинено без наміру

правових наслідків.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які

просили рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову, пояснення

ОСОБА_1 який заперечував проти задоволення скарги і просив рішення суду

залишити без змін, перевіривши та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд

вважає, що скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3

уклали шлюбний договір без наміру створення правових наслідків, які обумовлені

цим договором, з метою частки в майні, яке є спільною сумісною власністю

подружжя, що в подальшому може вплинути на виконання рішення суду про стягнення

коштів з ОСОБА_2

на користь ОСОБА_1

2

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням

Чернігівського районного суду від 25.01.2006

року з ОСОБА_2

на користь ОСОБА_1 стягнуто борг за договором позики в сумі 56337 грн. Рішення

суду набрало законної сили. 26

липня 2006 року між

чоловіком ОСОБА_2

та дружиною ОСОБА_3 був укладений шлюбний договір, який посвідчений

приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу. Згідно

даного договору, розподіл, що здійснюється подружжям у період перебування у

зареєстрованому шлюбі та в розірванні шлюбу, здійснюється ними на добровільних

засадах на умовах, що будуть визначатись подружжям шляхом домовленності, тобто

виходячи із принципу: 20 % - чоловіку, а 80 %- дружині з урахуванням інтересів

дітей.

Відповідно до ст. 103

СК України, шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи,

права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за

рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.

За змістом ч.5 ст. 203

ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків,

що обумовлені ним, а ч.1 ст.215 ЦК

України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодерження в

момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені ч. 5 ст.

215 ЦК України.

З пункту 6.2 шлюбного договору від 26.07.2006 року укладеного між подружжям

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що останні стверджували один одному та

повідомили усім зацікавленим на то особам, що при укладенні договору відсутній

будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були

свідомо приховані ними.

Таким чином суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що сторони

уклали шлюбний договір без наміру створення правових наслідків, оскільки був

укладений після вжиття заходів державною виконавчою службою в Чернігівському

районі по виконанню рішення Чернігівського районного суду від 25 січня 2006

року про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, а тому виходячи з

положень ст. 234 ЦК України визнав його недійсним.

Доводи апелянтів про те, що шлюбний договір не порушує актів цивільного

законодавства та відповідає моральним засадам суспільства, апеляційним судом не

можуть бути взяті до уваги, оскільки ці доводи суперечать фактичним обставинам

по справі та не грунтуються на доказах.

Рішення суду постановляєш з дотриманням норм матеріального та

процесуального права і підстав для його скасування апеляційний суд не

знаходить.

Керуючись ст. 303,

307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3- відхилити.

3

Рішення

Чернігівського районного суду від 11

грудня 2006 року

залишити   без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно після

проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду

України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :                 Судді :